Рецепти виживання в умовах кризи: податки і звіти. Уроки правильної «бездіяльності»

Рецепти виживання в умовах кризи: податки і звіти. Уроки правильної «бездіяльності»

Ви вирішили тимчасово «заморозити» діяльність? Причини в такого кроку можуть бути різними: криза, стан здоров’я, особисті обставини. Наприклад, єдиноподатники часто «згортаються», щоб не перевищити межу з доходу для своєї групи. А ще контролюючі органи, такі як пожежники або СЕС, можуть заборонити експлуатацію об’єкта, обладнання тощо. У результаті — теж доведеться перевести бізнес «у режим очікування».

Не розбиратимемося з причинами, краще звернемося до результату.

У цій консультації поговоримо про те, що доведеться «тягнути» у будь-якому разі, а про що можна забути на період призупинення діяльності.

Яна КЛИЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

У такій ситуації підприємців, зазвичай, хвилює два запитання «Які податки можна не сплачувати?» і «Які звіти можна не подавати?».

Зауважимо, що «канікули» дійсно будуть. Але зовсім забути про сплату зобов’язань і подання звітності не вийде.

Почнемо із загальносистемників.

Загальносистемники без діяльності

Заощадити не вдасться, тому платимо:

1. Авансові платежі з ПДФО за себе. Такий обов’язок установлено абзацом першим підпункту 177.5.1 ПКУ, і призупинення діяльності на неї не впливає. Інакше кажучи, ту суму авансових платежів, яку ви задекларували в річній звітності*, доведеться сплачувати навіть у період застою.

* Такий показник відображають у рядку 08 додатка 5 до Податкової декларації про майновий стан і доходи. Нагадуємо: з 31.12.2013 р. форму декларації затверджено наказом № 793. Як заповнити та подати нову форму декларації, можна дізнатися в газеті «ВД», 2014, № 2, с. 6.

Щоправда, якщо діяльність «заморозити» більш ніж на півроку, то вже з другого кварталу бездіяльності авансові платежі можна зменшити (абзац другий підпункту 177.5.1 ПКУ). Але позитивний момент у цьому все ж є. Так, за підсумками року можлива переплата ПДФО, яку можна повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів.

2. Авансові платежі з ЄСВ. Як і у випадку з ПДФО, авансові платежі з ЄСВ загальносистемник повинен сплачувати в будь-якому разі. Більше того, навіть якщо дохід істотно зменшиться (або його не буде зовсім), переглянути суму авансових платежів з ЄСВ не можна. Законодавством це не передбачено. Про це також говорять податківці в консультації з розділу 301.04.02 «ЗІР» Міндоходів.

Але сплачені кошти врахують при остаточному розрахунку зобов’язань за підсумками року. Нагадуємо, що за місяці, коли діяльність не велася, ЄСВ не сплачують. Це випливає з пункту 2 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ. Таким чином, у місяцях бездіяльності на ЄСВ ми економимо (хоч і постфактум). Крім того, за підсумками року цілком можлива переплата збору. Її можна буде повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів з ЄСВ.

Водночас, якщо не «послухатися» і не сплачувати авансові платежі, то штрафів не буде. Відповідні санкції Законом про ЄСВ не передбачено. Підтвердження знаходимо і в розділі 301.09 «ЗІР» Міндоходів. Зауважте: фінсанкції застосовують тільки за несплату збору за календарний рік (у строк до 10 лютого). Тому якщо ситуація зовсім критична, користуйтеся таким послабленням.

3. ПДФО та ЄСВ із зарплати найманих працівників, якщо такі є. Пам’ятайте: навіть якщо саму зарплату ви нарахуєте, але не виплатите, то сплатити ПДФО і ЄСВ потрібно в обов’язковому порядку. Детальніше про те, як зекономити на зарплаті, читайте у «ВД», 2014, № 6, с. 23.

4. Земляний податок/орендну плату за землі державної та комунальної власності. Так, податок на землю сплачують землекористувачі (крім орендарів землі) і землевласники. Причому ті, у кого держакт на землю оформлено на фізособу, зобов’язані сплатити податок після того, як отримають податкове повідомлення-рішення. Якщо ж у держакті зазначено підприємця, то податок сплачуємо щомісячно.

Що стосується сплати орендної плати, то такий обов’язок лежить на загальносистемнику, якщо договір оренди землі укладено на підприємця для цілей підприємницької діяльності. Вносити плату потрібно щомісячно.

5. Збір за користування радіочастотним ресурсом. Нагадуємо, що платникам збору надається право користування радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій і дозволів на експлуатацію (пункт 138.1 ПКУ). При цьому сплачувати збір, але не використовувати радіоресурс або радіоелектронний засіб можна не більше року. Інакше ліцензію або дозвіл на експлуатацію анулюють (пункт 2 частини 2 статті 38 і пункт 6 частини 2 статті 45 Закону № 1770). Зауважте: у разі анулювання ліцензії плата за неї не повертається. Причому незалежно анульована вона добровільно чи автоматично.

6. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів. Лісокористувачі, які допустили неповну заготівлю деревини, що дозволена для вирубки за виписаними лісорубними квитками, або взагалі її не проводили, збір обчислюють і сплачують повністю за всю дозволену для заготівлі кількість деревини, що зазначена в дозволі (пункт 333.2 ПКУ).

7. Плату за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобутком корисних копалин. Нагадуємо, що для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності об’єктом оподаткування є площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах) (частина «в» підпункту 264.2.1 ПКУ). Тому призупинення діяльності на обов’язок вносити таку плату не впливає.

Економимо, тому що не сплачуємо:

1. Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (плата за патент). Для цього потрібно не пізніше 14 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомити контролюючий орган про припинення діяльності і повернути торговий патент (підпункт 267.7.5 ПКУ).

При цьому підприємцю повертають надмірно сплачену суму збору. Як мінімум, повернуть збір за 1 місяць: ви його сплатили авансом у перший місяць роботи на торговому патенті (підпункт 267.5.3 ПКУ). Якщо ж ви сплатили збір на рік наперед, то повернуть гроші за невідпрацьовані місяці.

2. Акцизний податок. Об’єктом оподаткування, зокрема, є операції з реалізації підакцизних товарів (пункт 213.1 ПКУ). Тому в період застою такий податок не сплачують.

3. Збір на розвиток виноградарства, садівниц­тва і хмелярства. Такий збір сплачують з товарообігу (стаття 2 Закону про хмелезбір). Якщо діяльності немає, то виручки теж немає, отже, збір не сплачуємо.

4. Екоподаток. Оскільки податок розраховується виходячи з фактичних показників (стаття 249 ПКУ), то в період зупинки діяльності такий податок не сплачуємо.

5. Плату за користування надрами в цілях, пов’язаних з видобутком корисних копалин. Як зазначається в підпункті 263.2.1 ПКУ, об’єктом оподаткування є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин. Якщо видобування «заморожено», то і плата не справляється.

6. Збір за спеціальне використання води. Збір розраховується виходячи з фактичних обсягів використаної води (пункт 326.2 ПКУ), тому в період простою такий збір не сплачуємо.

Подаємо звітність

Зі звітністю все дещо складніше. Так, пунктом 49.2 ПКУ передбачено:

Тому якщо офіційно не припинити діяльність, то звітність доведеться подавати у звичайному режимі за всіма податками та зборами, платником яких є підприємець.

Зокрема, загальносистемники подають звітність:

1. З ПДВ. Платники ПДВ у звичайному режимі подають декларацію з ПДВ (щомісячно). Проте пам’ятайте: не вести діяльність і залишатися платником ПДВ можна протягом 12 послідовних податкових місяців. Після закінчення такого строку контролюючий орган може анулювати його реєстрацію як платника ПДВ (підпункт «г» пункту 184.1 ПКУ).

2. Спеціальну. Так, незважаючи на те, що сплачувати податок або збір не потрібно, підприємці все одно подають:

— декларацію акцизного податку;

— розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

— податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин. У розрахунку та додатках потрібно заповнити всі обов’язкові реквізити і всі рядки розділів з урахуванням приміток, якщо якийсь показник відсутній — ставимо прокреслення (консультація з розділу 103.05 «ЗІР» Міндоходів);

— податкову декларацію екологічного податку. На це звертають увагу і податківці в консультаціях з розділу 120.05 «ЗІР» Міндоходів.

Водночас якщо і наступного року ви не плануєте вести діяльність і, відповідно, здійснювати викиди, скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів, то є можливість не подавати таку декларацію. Для цього необхідно повідомити контролюючий орган за місцезнаходженням джерел забруднення і подати заяву про відсутність у звітному році об’єкта обкладення екологічним податком (пункт 250.9 ПКУ);

— розрахунок збору за спеціальне використання води. Пам’ятайте: декларація складається наростаючим підсумком, тому у звітній декларації ви не нараховуватимете нове податкове зобов’язання, але дублюватимете раніше відображені суми.

Зверніть увагу

А ось ці форми звітності заповнюються у звичайному режимі (із зазначенням суми платежу):

— податкова декларація з плати за землю (земельний податок). Зауважте: таку звітність подають тільки загальносистемники, в яких держакт на землю оформлено на підприємця. Решта землекористувачів і землевласників від подання щомісячної декларації звільнені;

— податкова декларація з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності);

— податкова декларація збору за користування радіочастотним ресурсом;

— податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів. Пам’ятайте: розрахунок складається наростаючим підсумком;

— податковий розрахунок з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобутком корисних копалин.

3. За працівниками. Якщо незважаючи на паузу в діяльності працівників ми не звільнили, то треба подавати:

— Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, причому навіть у тому випадку, якщо дохід нараховано, але не виплачено. Якщо ж протягом звітного кварталу податковий агент не нараховував та не виплачував доходи фізичним особам, то форму № 1ДФ за цей звітний період не подає;

— Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (за формою № Д4 (місячна)). Відзвітувати потрібно в будь-якому разі: навіть якщо доходи не нараховувалися і не виплачувалися (див. консультацію з розділу 301.06.01 «ЗІР» Міндоходів). А ось якщо працівників немає, то Звіт не подаємо (податківці вирішили в консультації з розділу 301.06.01 «ЗІР» Міндоходів).

4. За КОРО та РК. Це стосується тільки тих підприємців, які згідно із Законом про РРО не використовують РРО взагалі і проводять розрахунки з використанням КОРО і РК. Такі загальносистемники щомісячно подають Звіт застосування РРО і КОРО (РК) (ЗВР-1) і Довідку про використані розрахункові книжки. Принаймні, безпечніше подати звітність без показників, ніж не подати і гарантовано отримати штраф за неподання.

Відпочиваємо від звітності:

1. З ПДФО. Той факт, що діяльність припинена, ніяк не позначається на декларуванні доходів. Стандартну річну декларацію про доходи, якщо за підсумками року підприємець усе ще не діятиме, подаємо обов’язково.

2. З ЄСВ. Аналогічна ситуація і з ЄСВ-звітністю підприємця за себе (за формою № Д5 (річна)). За підсумками календарного року підприємець зобов’язаний подати такий звіт. Саме в ньому будуть показані місяці бездіяльності і перерахована сума зобов’язання з урахуванням фактично сплачених авансових платежів.

3. З РРО. Якщо діяльності немає і РРО не працює, то контрольно-звітна інформація з РРО дротовими та бездротовими каналами зв’язку не подається. При цьому, як зазначають податківці в розділі 109.12 «ЗІР» Міндоходів, факт бездіяльності має бути оформлений наказом. Наприклад, у наказі можна використовувати таке формулювання «Діяльність припинена з _______ р. на строк __________ у зв’язку з ______».

Також потрібно враховувати таке роз’яснення (розділ 109.20 «ЗІР» Міндоходів):

Зазначимо, що знімати РРО з реєстрації при тимчасовому припиненні торговельної діяльності не обов’язково (див. консультацію з розділу 109.06 «ЗІР» Міндоходів). А ось якщо планується довгостроковий застій, то такий крок доцільний і найменш штрафонебезпечний.

Єдиноподатники без діяльності

Заощадити не вдасться, тому платимо:

1. Єдиний податок. Щоправда, це стосується підприємців груп 1 і 2, оскільки в них сума єдиного податку фіксована. А ось підприємці груп 3 і 5 сплачують податок від суми доходу, тому якщо доходу немає, то й податку немає.

2. ЄСВ за себе. ЄСВ доведеться сплачувати щокварталу. Причому незалежно від обраної групи єдиного податку*.

* Нагадаємо, що у 2014 році мінімальний страховий внесок становить: з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. — 422,65 грн.

При цьому податківці попереджають: за несплату або несвоєчасну сплату внеску загрожує штраф — 10 % несплаченої (несвоєчасно сплаченої) суми, а також пеня в розмірі 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу (консультація в розділі 301.09 «ЗІР» Міндоходів).

3. ПДФО та ЄСВ із зарплати найманих працівників, якщо такі є. Пам’ятайте: навіть якщо саму зарплату ви нарахуєте, але не виплатите, то сплатити ПДФО і ЄСВ потрібно в обов’язковому порядку. Детально про те, як зекономити на зар­платі, читайте у «ВД», 2014, № 6, с. 23.

4. Інші податки та збори. Зокрема, доведеться сплачувати:

— орендну плату за землі державної та комунальної власності. За умови, що договір оренди землі укладено на підприємця для цілей підприємницької діяльності. Вносити плату потрібно щомісячно;

— збір за користування радіочастотним ресурсом;

— збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

— плату за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобутком корисних копалин.

Детально читайте на с. 10 цього номера.

Подаємо звітність

Зокрема, єдиноподатники подають звітність:

1. З ПДВ (якщо вони є платниками). Платники ПДВ, як правило, подають декларацію з ПДВ поквартально. Проте пам’ятайте: не вести діяльність і залишатися платником ПДВ можна протягом 12 послідовних податкових місяців. Після закінчення такого строку контролюючий орган може анулювати його реєстрацію як платника ПДВ (підпункт «г» пункту 184.1 ПКУ).

2. Спеціальну. Сюди входить:

— декларація акцизного податку (з прокресленнями);

— податкова декларація екологічного податку (з прокресленнями). На с. 11 цього номера читайте рекомендацію, як не подавати звітність, якщо й наступного року планується бездіяльність;

— розрахунок збору за спеціальне використання води. Пам’ятайте: декларація складається наростаючим підсумком, тому у звітній декларації ви не нараховуватимете нове податкове зобов’язання, але дублюватимете раніше відображені суми;

— податкова декларація з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної чи комунальної власності). Стосується підприємців — орендарів землі державної або комунальної власності, в яких договір оренди такої землі укладено на підприємця, а землі використовуються для цілей підприємницької діяльності;

— податкова декларація збору за користування радіочастотним ресурсом;

— податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів. Пам’ятайте: розрахунок складається наростаючим підсумком;

— податковий розрахунок з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобутком корисних копалин.

3. За працівниками. У цьому роботодавці-єдиноподатники нічим не відрізняються від роботодавців-загальносистемників. Тому якщо не розпустити персонал, то необхідно:

— щокварталу подавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Причому навіть у тому випадку, якщо дохід нараховано, але не виплачено. Якщо ж протягом звітного кварталу податковий агент не нараховував і не виплачував доходи фізичним особам, то форму № 1ДФ за цей звітний період не подає;

— щомісячно звітувати з ЄСВ за формою № Д4. Відзвітувати потрібно в будь-якому разі: навіть якщо доходи не нараховувалися та не виплачувалися (див. консультацію з розділу 301.06.01 «ЗІР» Міндоходів). А ось якщо працівників немає, то Звіт не подаємо (податківці вирішили в консультації з розділу 301.06.01 «ЗІР» Міндоходів).

Економимо та відпочиваємо

На жаль, зекономити на спрощеній системі оподаткування практично не вийде. Так, у період призупинення діяльності можна не сплачувати податки та збори, які прив’язані до фактичних показників діяльності. Зокрема, це акцизний податок, екоподаток і збір за спеціальне використання води.

Що стосується звітності, то єдиноподатники груп 1 або 2 звітують з єдиного податку раз на рік. А ось платники груп 3 і 5 подають декларацію щокварталу. Нагадаємо, що декларація заповнюється наростаючим підсумком, тому якщо в якомусь кварталі ви показали результати діяльності, їх потрібно «тягнути» до кінця року.

P. S. Для всіх…

Не забувайте, що орендарі повинні будуть сплачувати орендну плату. Тому цілком імовірно, що від площ (або хоча б частини), що орендуються, на час призупинення діяльності варто відмовитися.

А ось власникам майна, зокрема нерухомості, потрібно пам’ятати про обов’язок своєчасно сплачувати комунальні платежі.

Бажаємо вам швидше повернутися в ряди активних підприємців.

Документи консультації