Теми статей
Обрати теми

«Мобілізаційні» корективи законодавства: соцгарантії мобілізованим працівникам та інші новації

Редакція ВД
Коментар

«Мобілізаційні» корективи законодавства: соцгарантії мобілізованим працівникам та інші новації

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.2014 р. № 1169-VII

Законотворці «перейнялися» соціальними гарантіями в разі мобілізації громадян. Донедавна в разі мобілізації працівник підлягав звільненню з роботи. Тепер же за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, але не більше одного року, вирішили зберігати місце роботи (посаду) і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форм власності. Таку вимогу закріплено у статті 119 КЗпП і статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII (далі — Закон № 2232).

Тут слід звернути увагу на такий момент. У вищезазначених нормах прямо сказано, що середній заробіток зберігається за працівниками «на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності».

Формально це можна зрозуміти як те, що про громадян, які працюють у фізичних осіб — підприємців, просто забули. Однак вважаємо, що викладене вище рівною мірою стосується і працівників підприємців.

Ще одне важливе запитання: що є джерелом виплати працівнику середнього заробітку? Зауважимо, що середня зарплата військовозобов’язаним за весь період зборів, а також резервістам за час виконання обов’язків служби у військовому резерві виплачується роботодавцем з подальшим відшкодуванням цих витрат за рахунок бюджетних коштів (частина 13 статті 29 Закону № 2232).

З приводу мобілізованих (які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період) такого прямого застереження немає. Відповідно фінансове навантаження лягає на роботодавця (!), що здається досить дивним. Як уявляється, джерелом фінансування все ж таки мають бути бюджетні кошти, оскільки йдеться не про ініціативу роботодавців, а про заходи загальнодержавного значення.

Ідемо далі. Зазначеній категорії військово­службовців при демобілізації виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, передбаченому пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII (виняток — особи, які при звільненні з військової служби мирного часу не набули права на отримання такої грошової допомоги). Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації на особ­ливий період, повинен визначити Кабмін.

Є новини і для фізичних осіб — підприємців, яких мобілізують: держреєстрація їх підприємницької діяльності зберігається на весь період мобілізації. У принципі, це і так було зрозуміло. Більше питань з оподаткуванням. Наприклад, зі сплатою єдиного податку, оскільки відразу зі статусу єдиноподатника «вискочити» без ліквідації неможливо. Очевидно, тут усе буде віддано на відкуп податківцям, які нададуть лояльні роз’яснення з цього приводу (детальніше в цьому питанні ми намагалися розібратися у «ВД», 2014, № 7, с. 42).

Серед «трудових» новацій на увагу заслуговують також зміни до статті 492 КЗпП. Законодавці встановили, що вимоги частин 1 — 3 цієї статті не поширюються на працівників, які звільняються у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації на особливий період. Це означає, що в особливих «мобілізаційних» випадках можна не повідомляти працівників про звільнення за 2 місяці та можна не пропонувати їм роботу на цьому самому підприємстві. Не діє тут і переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

На закінчення стисло розглянемо інші новації Закону, що коментується.

1. Військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період уключили до переліку видів військової служби (частина 4 статті 2 Закону № 2232).

2. Для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період, початком проходження військової служби вважається день направлення до військової частини з військкомату. А для військовозобов’язаних, які проходять збори, і резервістів під час мобілізації — день зарахування до списків особового складу військової частини (частина 1 статті 24 Закону № 2232).

Закон діє з 01.04.2014 р.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі