«Антикризовий» Закон № 1166: розбираємо докладніше
У попередньому номері «ВД» (с. 2) ми писали про чергову хвилю змін, які відбулися завдяки прийняттю Верховною Радою України Закону «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166-VII. Більшість його норм уже вступили в силу з 1 квітня 2014 року, деякі набудуть чинності з 01.07.2014 р. Детальніше про всі податкові новації ми зараз і поговоримо.
ПДВ
Ставка ПДВ не лише збереглася на рівні 20 %, а й залишилася такою на постійних засадах (зникла згадка про заміну на 17 % у майбутньому) (зміни внесено до підпункту «а» пункту 193.1 і підпункту 194.1.1 ПКУ, а в «Перехідних положеннях» підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ виключено пункт 10, який раніше відстрочував запровадження 17-відсоткового ПДВ з 01.01.2015 р. і тепер виявився, по суті, вже непотрібним.
Окрема 7-відсоткова ставка для медвиробів і ліків
Істотні зміни відбулися з постачанням лікарських засобів і виробів медпризначення. ПДВ-пільгу для них скасовано з 01.04.2014 р. (з тексту виключено «лікарський» підпункт 197.1.27 ПКУ). Замість цього для ліків і медвиробів запроваджена своя окрема «знижена» ставка ПДВ у розмірі 7 %. У зв’язку з цим пункт 193.1 ПКУ доповнено новим підпунктом «в» із згадкою про цю ставку. Згадка про новоявлену «лікарську» 7-відсоткову ставку також з’явилася і у статті 194 ПКУ. Тому з 01.04.2014 р. постачання ліків і медвиробів здійснюють з нарахуванням 7-відсоткового ПДВ. У тому числі 7-відсотковий ПДВ нараховують при продажі ліків і медвиробів, придбаних ще в період дії пільги.
До яких операцій застосовувати ставку 7 %? Операції, до яких застосовують ставку ПДВ 7 %, зазначені в підпункті «в» пункту 193.1 ПКУ, а саме:
— постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами),
— а також постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Зверніть увагу
Кабмін затверджує лише перелік засобів медичного призначення. Понижену ставку ПДВ застосовують до лікарських засобів автоматично. Головне, щоб такі ліки були внесені до відповідного держреєстру.
Вироби медичного призначення. Зрозуміло, що операції, для яких встановили ставку 7 %, це операції, які раніше були звільнені від обкладення ПДВ на підставі підпункту 197.1.27 ПКУ (цю норму виключено з ПКУ). Проте Перелік № 867 формально «не підходить» для застосування ставки ПДВ 7 %. По суті, Кабмін повинен затвердити новий перелік виробів медичного призначення під нову норму ПКУ. Однак, поки цього не відбулося, податківці офіційно дали «зелене світло» для застосування ставки ПДВ 7 % до виробів, зазначених у Переліку № 867. Про це йдеться в листах Міндоходів від 04.04.2014 р. № 7822/7/99-99-19-05-01-17 (далі — лист № 7822)
і від 04.04.2014 р. № 7860/7/99-99-19-04-02-17 (далі — лист № 7860).
Додатково під зазначені нововведення доведеться належним чином пристосувати РРО і перепрограмувати в них ліки та медвироби з «пільгових» на «оподатковувані» (причому за ставкою 7 %).
Імпорт. Інший важливий момент. Скасування ПДВ-пільги для ліків і медвиробів перевело до розряду оподатковуваних (!) і операції з їх ввезення (імпорту). Нагадаємо, що раніше ввезення лікарських засобів і виробів медпризначення на митну територію України (як і внутрішньоукраїнські постачання) також пільгувалося, тобто «лікарська» пільга з підпункту 197.1.27 ПКУ працювала також і при імпорті (згідно з пунктом 197.4 ПКУ). Тепер же «оподатковуваність» операцій перекрила шлях до пільгового імпорту. Тому імпорт лікарських засобів і виробів медпризначення перестав бути пільговим, а став оподатковуваним. При цьому виникає запитання: за якою ставкою — 7 % чи 20 %? У листі № 7822 податківці відразу зробили висновок: при ввезенні лікарських засобів і виробів медичного призначення на митну територію України оподаткування здійснюється на загальних підставах за ставкою 20 % відповідно до підпункту «а» пункту 193.1 ПКУ.
Але Верховна Рада все-таки прийняла закон, який вирішує проблему оподаткування при імпорті лікарських засобів та виробів медичного призначення: ПДВ 7%, а не 20%.
Експорт. А ось експорт ліків і медвиробів, як і раніше, обкладається ПДВ за ставкою 0 %. Нагадаємо, що в період дії ПДВ-пільги застосовувати нульову ставку до «лікарського» експорту приписує пункт 195.2 ПКУ.
Перехідні операції і ставка 7 %. Ураховуючи багатий досвід обкладення ПДВ перехідних операцій, можемо стверджувати: правила обкладення ПДВ «фіксуємо» на дату здійснення першої події.
Якщо перша подія (відвантаження ліків або отримання оплати за них) відбулася до 01.04.2014 р., то завершальна подія не обкладається ПДВ. Уся операція звільняється від оподаткування на підставі підпункту 197.1.27 ПКУ, що діяв до 01.04.2014 р.
Якщо до 01.04.2014 р. було отримано частину оплати, то операція буде частково звільненою від оподаткування (у частині отриманої оплати).
Важливо! Дата укладення договору не впливає на правила оподаткування.
Також зверніть увагу, що придбані до 01.04.2014 р. лікарські засоби та вироби медичного призначення тепер потрібно продавати із застосуванням ставки ПДВ 7 % незалежно від того, що їх придбали за умов дії пільгового режиму оподаткування. Про це нагадали міндоходівці в листі № 7860.
Податкова накладна (ПН) на ліки. Міндоходівці лише нещодавно затвердили нову форму ПН, а вона вже застаріла. У ній не передбачено місця для нової ставки ПДВ 7 %. Потішила оперативність податківців, які в листі № 7860 роз’яснили, як вирішити ситуацію. Рекомендації такі:
1) на операції з постачання ліків складається окрема ПН;
2) при формуванні порядкового номера такої ПН у полі, призначеному для коду виду діяльності, після порядкового номера через дріб проставляється спеціальна позначка «7»;
3) обсяг постачання ліків, що підлягає обкладенню ПДВ за ставкою 7 %, зазначається у ПН у гр. 9 «Постачання на митній території Україні», оскільки ставка 7 % не є основною. Номенклатуру ліків зазначайте у відповідних рядках розділу I ПН. Суму ПДВ зазначте в розділі ІІІ ПН у рядку «Податок на додану вартість» у гр. 9 і перенесіть до гр. 12. У розділі ІV ПН у гр. 9 і 12 вкажіть загальну вартість ліків з ПДВ;
4) решту полів ПН заповніть у загальному порядку.
Як бачите, податківці запровадили спеціальний вид діяльності «7» для ПН, складених на постачання лікарських засобів і виробів медичного призначення. На сьогодні в Порядку № 10 його не передбачено.
У самій ПН операції з постачання ліків рекомендовано відображати у гр. 9, призначеній для операцій, що обкладаються на території України податком за ставкою 0 %.
Реєстр ПН. У згаданому вище листі № 7860 податківці роз’яснили порядок заповнення Реєстру. Продавець відображає ПН на постачання ліків у розділі I Реєстру з урахуванням таких особливостей:
1) порядковий номер ПН (гр. 3) повинен містити спеціальну позначку «7», що проставляється після порядкового номера через дріб;
2) у гр. 7 вказує загальну вартість поставлених лікарських засобів і виробів медичного призначення з ПДВ;
3) у гр. 9 вказує суму ПДВ, обчислену в розмірі 7 % від бази оподаткування;
4) у гр. 10 вказує базу оподаткування — вартість лікарських засобів і виробів медичного призначення без ПДВ;
5) решта полів розділу I Реєстру заповнюються в загальному порядку.
Рекомендації податківців щодо заповнення розділу II Реєстру покупцем зводяться до нагадування про «особливий» вид діяльності в номері ПН (гр. 4), тобто з позначкою «7», що проставляється після порядкового номера через дріб. Решту граф вони рекомендують заповнювати в «загальному» порядку.
Дійсно, усі вхідні ПН на придбання товарів/послуг, які призначені для використання в операціях, що обкладаються ПДВ за ставками 20 , 0, а тепер і 7 %, зазначають разом. Для цього призначені гр. 9 і 10. Саме до них і потрібно внести дані з ПН на придбання ліків. У гр. 9 зазначаємо базу оподаткування, а у гр. 10 — суму ПДВ, нараховану за ставкою 7 %.
Податковий кредит. Аптекарі отримали право включати до податкового кредиту:
— суми ПДВ, сплачені при придбанні ліків і медвиробів, які обкладаються ПДВ за ставкою 7 %;
— суми ПДВ, сплачені при придбанні інших товарів/послуг, оподатковуваних за ставкою 20 % (комунальні послуги, канцтовари, меблі тощо). Раніше ці суми аптекарі включали до витрат (підпункт 139.1.6 ПКУ), оскільки права на податковий кредит не мали.
Крім того, у листі № 7860 податківці визнали, що платник ПДВ має право включити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені до 01.04.2014 р., якщо такі товари залишилися невикористаними станом на 01.04.2014 р. і надалі використовуватимуться при здійсненні операцій з постачання ліків і медзасобів. Підстава для цього — абзац шостий пункту 198.5 ПКУ.
Очевидно, що у платників, які торгують ліками, може виникати від’ємне значення ПДВ. Податківці з розумінням поставилися до такої ситуації. Вони визнали, що такі платники мають право отримати бюджетне відшкодування на загальних підставах (стаття 200 ПКУ).
Обсяги неоподатковуваного імпорту/експорту — 150 євро
Тут звернемо увагу на такі моменти.
По-перше, обсяги неоподатковуваного ввезення/вивезення товарів збільшено зі 100 до 150 євро. Так, серед неоподатковуваних (що не є об’єктом обкладення ПДВ) операцій тепер ввезення на митну територію України / вивезення за межі митної території України (незалежно від обраного митного режиму) товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро. Раніше митна вартість товарів для цих цілей обмежувалася межею в 100 євро (зміни внесено до підпункту 196.1.16 ПКУ).
По-друге, з 300 до 150 євро, навпаки, знижені об’єми неоподатковуваного імпорту в межах міжнародних поштових та експрес-відправлень. Тому майте на увазі: віднині не є об’єктом ПДВ лише ввезення на митну територію товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро на адресу одного одержувача (юридичної особи або фізичної особи):
— в одній депеші від одного відправника в міжнародних поштових відправленнях;
— в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника в міжнародних експрес-відправленнях (належним чином підкориговано підпункт 196.1.17 ПКУ).
Очевидно, що у відповідність до таких змін незабаром повинні привести і норми статті 234 МКУ (де для міжнародних поштових і експрес-відправлень, як і раніше, «неоподатковуваною» значиться сумарна фактурна вартість товарів «до 300 євро»).
У листі № 7822 міндоходівці звернули увагу на те, що у МКУ залишилися «старі» граничні розміри митної вартості, які визначають необхідність сплати митних платежів. У загальному випадку об’єктом обкладення митом є товари вартістю від 100 євро (стаття 277 МКУ). А поштові відправлення обкладатимуться митними платежами починаючи із суми 300 євро (ст. 234 МКУ).
Щоб не загубитися в хитросплетіннях, Міндоходів у листі № 7822 уточнило:
— митна вартість більше 100 євро, але не більше 150 євро — мито сплачуємо, ПДВ не сплачуємо;
— митна вартість більше 150 євро — сплачуємо і мито, і ПДВ.
Для товарів у міжнародних поштових і експрес-відправленнях підхід такий:
— якщо сумарна фактурна вартість не перевищує 300 євро (включно) — митні платежі та ПДВ не сплачуємо;
— якщо перевищує — ПДВ сплачуємо за ставкою 20 %, мито — за ставками Митного тарифу (для підприємства) або 10 % від суми перевищення фактурної вартості — від 300 до 10000 євро (для громадян).
Допомога при народженні дитини
З 1 липня 2014 року розмір цієї допомоги буде змінено. Незначний виграш матимуть лише мами першої дитини (тепер вони отримуватимуть допомогу протягом трьох років, а не двох, як раніше). А ось фінансова підтримка сім’ям при народженні другої, третьої та кожної наступної дитини буде менше.
Нагадаємо: сьогодні та до набуття чинності відповідними змінами із Закону № 1166 (до 01.07.2014 р.) розмір допомоги залежить від того, якою за рахунком дитина народжується в сім’ї, а також від прожиткового мінімуму (ПМ) на дитину до 6 років, що діє на день народження.
З 01.07.2014 р. сума допомоги буде єдиною для всіх випадків і зафіксованою на рівні 41280 грн. При цьому одноразово допомога виплачуватиметься в розмірі 10320 грн., а потім щомісячно протягом трьох наступних років по 860 грн.
Мотивація, очевидно, така: усі діти рівні між собою і тому на кожну з них (1-шу, 2-гу, 3-тю тощо) допомога має бути однаковою.
Наша думка: законодавці не хочуть розуміти, що мами, перебуваючи, наприклад, у відпустці для догляду за другою дитиною, на першу заробити не можуть, і тому суму допомоги доведеться ділити на двох дітей. А це саме й призводить до нерівноправ’я дітей — єдина дитина в сім’ї буде забезпечена краще, ніж діти в багатодітній сім’ї. Фактично це є «антидемографічною» позицією, і дуже хочеться сподіватися, що законодавці одумаються та виправлять ситуацію. Для порівняння розміри допомоги до і після 01.07.2014 р. ми навели у статті на с.27 цього номера.
Важливо
Порядок призначення допомоги визначається на момент настання страхового випадку, тобто на дату народження дитини.
На замітку. Звернутися за допомогою потрібно не пізніше 12 календарних місяців з дати відновлення працездатності — закриття лікарняного по вагітності та пологах (частина 7 статті 11 Закону № 2811). Якщо дитина народилася до 01.07.2014 р., а звернення за допомогою відбулося вже після цієї дати, застосовуються старі правила виплати!
Допомога по догляду за дитиною до 3 років
Тут на сім’ї з малими дітьми чекає ще один «сюрприз». З 01.07.2014 р. виплата цієї допомоги скасовується.
Розмір допомоги по догляду до 3 років незначний (здебільшого — 130 грн.). Та все ж втрата навіть цієї суми для багатьох сімей неприємна.
Але, знову ж таки, сім’ї, в яких народжується перша дитина, все одно залишаться в плюсі. Компенсатором є те, що тепер вони протягом 3 років отримуватимуть допомогу при народженні. При цьому «нова» сума допомоги 41280 грн. перекриє «стару» суму 30960 грн. разом з допомогою по догляду до 3 років.
Шкода, що такого не скажеш про сім’ї, де народжується друга і наступна дитина. Мало того, що вони втрачають у сумі самої допомоги, так ще й позбавляються допомоги по догляду до 3 років.
Відправною точкою для вирішення питання «належить / не належить допомога» є дата початку відпустки для догляду за дитиною до 3 років. Для працюючої особи це підтверджується копією відповідного наказу роботодавця. Для підприємця — це дата звернення за допомогою, але не раніше дня, наступного за днем закінчення «декретного» лікарняного листка.
Наша позиція. При виході у відпустку до 3 років (як правило, з наступного дня після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами — закриття лікарняного) до 01.07.2014 р. працівниці або іншій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, належить допомога по догляду до 3 років за старими правилами. У зв’язку з цим і після 1 липня таким особам виплата допомоги має продовжуватися. Сподіваємося, що Мінсоцполітики надасть аналогічні роз’яснення.
Підприємцям, які звертатимуться за допомогою до 3 років на себе в червні, потрібно буде мати на увазі такий нюанс. Як ми вже зазначали, критичною точкою призначення допомоги для них є саме дата звернення за допомогою (але не раніше дати закінчення декретного лікарняного). У разі якщо лікарняний закінчиться до 01.07.2014 р., а звернення за допомогою буде після цієї дати, у допомозі, найімовірніше, відмовлять. Тому слід поквапитися та звертатися за допомогою відразу після закінчення лікарняного, однак до 01.07.2014 р.
Наступний нюанс. Сьогодні, якщо працівниця виходить на роботу в режимі повного робочого часу з відпустки для догляду за дитиною до 3 років до закінчення такої відпустки (тобто до дня, коли дитині виповниться 3 роки), роботодавець повинен повідомити про це орган соцзабезу, який призначив допомогу, протягом 5 днів після видання наказу про припинення такої відпустки. Тепер тим, які йдуть у відпустку до 3 років після 01.07.2014 р., повідомляти про вихід на роботу соцзабез не потрібно буде. Чекаємо з цього приводу змін до Порядку № 1751.
І найважливіший для роботодавців момент у зв’язку зі скасуванням допомоги до 3 років. Особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до 3 років і далі (після 01.07.2014 р.), залишаються застрахованими особами в системі загальнообов’язкового державного соцстрахування. Про це внесено відповідні корективи до пункту 13 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ. Так, до платників ЄСВ належать особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до 3 років та/або при народженні дитини.
Відповідно, з уключенням цього періоду до страхового стажу проблем не виникне, адже згідно з абзацом першим частини 1 статті 7 Закону № 2240 страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за який щомісяця сплачено нею і роботодавцем або лише ним страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. А саме в цьому виключному випадку (абзац другий частини 1 статті 7 Закону № 2240) і застерігається, що період відпустки для догляду за дитиною до 3 років уключається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Таким чином, скасування допомоги по догляду до 3 років жодним чином не позначиться на правах осіб, які перебувають в такій відпустці: вони залишаються особами, застрахованими в системі соцстрахування, а час перебування в такій відпустці включається до страхового стажу.
Інші «соцзміни»
Призначення пенсій. Пенсії тепер не перераховуватимуться у зв’язку зі збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якою сплачено страхові внески.
ПДФО
Далі говоритимемо лише про ті доходи, оподаткування яких змінене Законом № 1166. При цьому зверніть увагу, що зміни до ПКУ в частині обкладення ПДФО наберуть чинності з 1 липня 2014 року.
Великі пенсії. Із суми пенсії (уключаючи індексацію) / довічного грошового утримання понад 10000 грн. справлятиметься ПДФО за ставкою 15 (17) %. Однак лише із суми перевищення над 10000 грн. Наприклад, якщо розмір пенсії (разом із сумою її індексації) становить 12000 грн., то 2000 грн. включаються до оподатковуваного доходу пенсіонера та підлягають обкладенню ПДФО за ставкою 15 %.
Податковим агентом за даними доходами призначено органи Пенсійного фонду України, які й утримуватимуть податок у джерела виплати.
Важливо
Природно, переважна більшість пенсіонерів України отримує пенсії нижче 10000 грн., тому це нововведення на них не позначиться — вони отримають на руки всю суму без обкладення ПДФО.
Проценти. Який платіж визнається процентами, роз’яснює нам підпункт 14.1.206 ПКУ. Тут і банківські проценти (нараховані на поточний або депозитний рахунок), і проценти на цінні папери, і проценти за такими ЦП-договорами, як фінансовий лізинг, продаж товарів на виплату тощо. Причому цей перелік є вичерпним, адже згідно з останнім абзацом підпункту 14.1.206 ПКУ платежі за іншими ЦП-договорами незалежно від того, установлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках, не є процентами.
До останніх (що коментуються) змін не обкладалися ПДФО лише так звані банківські проценти, а також проценти на вклади членів кредитних спілок (КС). Їх оподаткування за ставкою 5 % (причому з усієї суми!) повинно було стартувати з 1 січня 2015 року (абзац шостий пункту 1 розділу XIX ПКУ).
Однак завдяки Закону № 1166 це відбудеться раніше — з 01.07.2014 р. і за іншими правилами. Із зазначеної дати проценти в сумі понад 17 прожитмінімумів на працездатну особу (ПМПО) (тобто понад 20706 грн.) уже оподатковуватимуться. Відповідно, у 2014 році проценти в межах 20706 грн. ви отримаєте без обкладення ПДФО (формально ці 20706 грн. повинні повністю формуватися за рахунок процентів, отриманих у другому півріччі 2014 року, оскільки в першому діє повне звільнення).
Зверніть увагу
Закралася неточність. Старт оподаткування банківських процентів, а також процентів на вклади членів КС, як ми зазначили, призначений на 01.07.2014 р. Абзац шостий пункту 1 розділу XIX ПКУ, який «пригальмовував» оподаткування банківських процентів до 2015 року, скасовано вже з 1 квітня 2014 року. Як зізнається сам Мінфін на своєму офіційному сайті, це — технічна помилка (яка вже виправлена на законодавчому рівні). Отже, ці проценти до 01.07.2014 р. не обкладаються ПДФО.
Важливо: банки не справлятимуть податок незалежно від суми процентів (підпункт 170.4.1 ПКУ). Вони зобов’язані лише повідомляти про такі доходи податківців через форму № 1ДФ. Сплачувати податок фізичній особі доведеться самостійно на підставі поданої за підсумками року декларації. Благо, робити це потрібно не завжди, а лише якщо сума процентів за 2014 рік перевищить 20706 грн. (новий підпункт «ж» пункту 176.1 ПКУ).
Що стосується ставки ПДФО, то її розмір (15, 20, 25 %) залежить від суми отриманого за рік доходу у вигляді процентів, дивідендів, роялті та інвестприбутку.
Нюанс. Проценти, нараховані на поточні «зарплатні» рахунки громадян, з 01.07.2014 р. також «крокують в ногу» з рештою процентів (додаються до «загальної купи» процентів, за якою і відбувається порівняння з 17 ПМПО, див. вище). Поза оподаткуванням залишилися лише доходи (проценти) на рахунках фізичних осіб, відкриті виключно для виплати стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших соцвиплат.
Що стосується інших (небанківських) процентів фізичним особам, то сьогодні ті проценти, які зазначені в абзацах п’ятому — восьмому пункту 167.2 ПКУ, обкладаються за ставкою 5 %, а решта — за ставкою 15 (17) %. З 1 липня 2014 року оподаткування небанківських процентів також зміниться. Тепер установлені єдині правила для всіх доходів у вигляді процентів: однакові ставки, загальні пільги, єдині правила перерахунку ПДФО.
Порядок обкладення ПДФО сум процентів і «процентні» пільги з ПДФО наведемо в табл. 1 та 2 (на с. 16).
Таблиця 1. Порядок обкладення ПДФО сум процентів
Вид процентів | Правила оподаткування | |
до 01.07.2014 р. | з 01.07.2014 р. (оподатковується сума перевищення над 17 ПМПО) | |
На поточні та депозитні рахунки | — | 15, 20, 25 % платником при перерахунку за підсумками року |
Проценти або дисконтний дохід за іменними ощадними (депозитними) сертифікатами | ||
Проценти на вклад (депозит) члена КС у КС | — 15 % при виплаті податковим агентом2, 3; | |
Дохід, що виплачується компанією, яка управляє активами ІСІ1 | 5 % податковим агентом | |
Дохід за іпотечними цінними паперами1 | ||
Дохід за борговими цінними паперами (облігаціями, казначейськими зобов’язаннями тощо) | ||
Дохід за сертифікатами ФОН1 | ||
Інші проценти (наприклад, проценти за позиками) | 15 (17) % податковим агентом | |
1 Ідеться лише про доходи (проценти), нараховані на такі цінні папери. Якщо платник отримує дохід від операцій із самими цінними паперами шляхом їх продажу, погашення, відчуження іншим способом, то такий дохід обкладається ПДФО в порядку, установленому для інвестприбутку. 2 Від обов’язку утримувати ПДФО у джерела виплати звільнено лише банківські установи. |
Таблиця 2. «Процентні» пільги з ПДФО
Назва пільги | Період дії |
1. Проценти в сумі, що не перевищує 17 ПМ на рік (у 2014 році — 20706 грн.) (підпункт 164.2.8 ПКУ) | З 01.07.2014 р. |
2. Проценти, нараховані на цінні папери, емітовані Мінфіном, і на боргові зобов’язання НБУ (підпункт 165.1.2 ПКУ) | Як до, так і після 01.07.2014 р. |
3. Проценти на рахунки, відкриті виключно для стипендій, пенсій, соцдопомоги та соцвиплат (підпункт 165.1.41 ПКУ)1 | |
1 До 01.07.2014 р. у цьому списку були ще й зарплатні рахунки фізичних осіб. Тепер пільгу скасовано. |
Операції з інвестактивами. Безпосередньо у пункті 170.2 ПКУ, який регулює правила обкладення ПДФО інвестдоходів, жодних змін немає.
Однак зміна формулювань абзацу другого пункту 167.1 ПКУ дещо насторожує. Згідно з ним оподаткування пасивних доходів (у тому числі й інвестприбутку), нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб протягом звітного місяця, здійснюється податковим агентом під час кожного нарахування (виплати) із застосуванням ставки 15 %.
Звідси податківці можуть зробити висновок, що при виплаті, наприклад, учаснику — фізичній особі розрахунку у зв’язку з його виходом з товариства або при проведенні інших операцій з інвестактивами не через торговця цінних паперів (ТЦП) потрібно утримувати ПДФО. На нашу думку, у порядку оподаткування інвестдоходів нічого (крім перерахунку для прогресивної ставки ПДФО, про що йтиметься далі) не змінилося. Відповідно до підпункту 170.2.1 ПКУ для цілей оподаткування інвестприбутку звітним періодом є календарний рік. При цьому облік загального фінрезультату таких операцій ведеться фізичною особою самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Це говорить на користь того, що абзац другий пункту 167.1 ПКУ є загальною нормою, яка визначає правила оподаткування пасивних доходів. При цьому потрібно враховувати спеціальні норми, прописані в ПКУ за кожним видом таких доходів. На сьогодні утримувати ПДФО у джерела виплати інвестдоходів зобов’язані лише ТЦП, що не позбавляє фізичну особу від подання річної декларації.
Ідемо далі. Тепер при отриманні у звітному році інвестдоходів платник повинен провести перерахунок ПДФО з метою застосування ставок 15, 20 і 25 % (детальніше див. підрозділ «Перерахунок ПДФО»).
І ще один момент. З 01.07.2014 р. немає підстав для застосування 5-відсоткової ставки ПДФО щодо деяких операцій з інвестактивами, наведених у пункті 167.2 ПКУ. Це відбулося в результаті того, що Законом № 1166 виключено абзаци другий — дев’ятий пункту 167.2 ПКУ.
Дивіденди. Майже 3 роки проіснувала ставка ПДФО з дивідендів фізичним особам у розмірі 5 %. Однак з 01.07.2014 р. діятимуть інші правила:
— податковий агент при нарахуванні (виплаті) дивідендів фізичним особам утримує ПДФО за ставкою 15 %, причому така ставка застосовується незалежно від розміру виплачуваних дивідендів. Інші ставки (15, 20 або 25 %) сам податковий агент до таких доходів не застосовує;
— за підсумками року фізична особа зобов’язана задекларувати доходи у вигляді дивідендів і перерахувати суму ПДФО з урахуванням шкали ставок 15, 20 і 25 %.
Перерахунок ПДФО. Відразу визначимо, що тут ми говоритимемо про перерахунок, який зобов’язаний робити сам платник у річній декларації. До перерахунку ПДФО, що проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем), це жодним чином не стосується.
До сьогоднішніх змін фізичні особи в декларації робили «зарплатний» перерахунок ПДФО (за доходами у вигляді зарплати та виплат за ЦП-договорами). Крім того, окремий (!) перерахунок з метою визначення середньомісячного річного оподатковуваного доходу здійснюється (так буде й надалі) за підприємницькими доходами громадян («підприємницький» перерахунок).
Тепер додався ще один, назвемо його «пасивний», перерахунок. Він проводиться за доходами, отриманими платником у вигляді дивідендів, процентів, роялті та інвестприбутку за звітний рік. Ці доходи підсумовуються, і до отриманого результату застосовується шкала ставок ПДФО — 15, 20 і 25 %.
Збір до Пенсійного фонду
Знову запроваджено збір до Пенсійного фонду в розмірі 0,5 % з валютних операцій. Його сплачуватимуть юридичні та фізичні особи при купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти. Об’єкт обкладення збором — відповідно сума операції з купівлі іноземної валюти в готівковій та/або безготівковій формі.
Інші податки
Акцизний податок. Закон № 1166 передбачає істотне збільшення ставок акцизного податку. Це стосується практично всіх підакцизних товарів, ставки для яких визначено пунктом 215.3 ПКУ.
Екологічний податок. Ставки екологічного податку також зазнали певних змін. Аналогічно «транспортному» збору ставки екоподатку були збільшені на 8,3 %. Відповідних змін зазнали статті 243 — 248 ПКУ. Таке збільшення не поширилося на ставки утилізаційного екоподатку (стаття 2461 ПКУ). Утім, Верховна Рада України 08.04.2014 р. прийняла Закон, яким взагалі скасовано такий вид екоподатку.
Таке збільшення є абсолютно природним з огляду на те, що індексація ставок екоподатку у 2014 році ще не проводилася. Тут слід зазначити досить приємну обставину: Закон № 1166 у цій частині набирає чинності з 1 квітня 2014 року, тобто фактично з початку II кварталу. Тому чи не вперше платники екоподатку зможуть позбавитися необхідності зазначати в декларації суму екоподатку двома рядками, як це відбувалося раніше.
Ця, уже звична для платників процедура була зумовлена тим, що індексація ставок зазвичай проводилася несвоєчасно. Тому доводилося розбивати (як правило, перший квартал) на два періоди за двома різними (старою і новою) ставками. У 2014 році цієї особливості не буде — за I квартал ви звітуватимете за старими ставками, а за II — уже за новими, оскільки звітність за екоподатком складається щокварталу без наростаючого підсумку.
Плата за користування надрами. Масштаб змін у розділі ХІ ПКУ відразу відчувається при аналізі відповідних норм Закону № 1166. Дійсно, саме цей розділ ПКУ був чи не більше решти змінено та переписано. Проте значна частина зазначених змін (зокрема, щодо плати за видобуток корисних копалин) стосується лише незначної кількості підприємств.
Тому ми дозволимо собі не розглядати ці зміни та зосередимося лише на тих, які стосуватимуться багатьох суб’єктів. Зокрема, до кола платників додалося дві нові категорії:
1) власники землі та землекористувачі (крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства належать до фермерських господарств), що здійснюють господарську діяльність з видобутку підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (новий підпункт 263.1.5 ПКУ).
Цікаво! Виділення таких платників в окрему категорію свідчить про те, що віднині лави платників плати за надра поповнять також суб’єкти господарювання, які не повинні отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами.
Нагадаємо, що такий дозвіл для видобутку води отримують суб’єкти господарювання у випадку (пункт 8 Порядку № 615):
— геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки та видобутку підземних питних і технічних вод для забезпечення технологічного процесу виробництва та для потреб сільського господарства (пункт 5);
— геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки та видобутку підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобутку підземних вод із водозаборів перевищує 300 куб. м на добу (пункт 6);
2) власники землі і землекористувачі (крім суб’єктів підприємництва, що належать відповідно до законодавства до фермерських господарств) — громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які у межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені статтею 121 ЗКУ, добувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв в обсязі понад 13 куб. м на особу в місяць (за показаннями лічильників) (новий підпункт 263.1.6 ПКУ).
Важливо
Звичайні громадяни раніше не вважалися платниками цього податку. Та й тепер не все так просто. Поки ще не відомо, як податківці визначатимуть, хто саме є платником цього податку.
Річ у тім, що достеменно не відомо, як вони встановлюватимуть критерії для віднесення фізичних осіб до платників цього податку, а саме:
— по-перше, як визначати, що особа має свердловину (спецдозвіл на користування такими надрами такі особи не отримують);
— по-друге, як визначити, що за місяць така особа використовує більше 13 куб. м води. Лічильники води такі особи зазвичай не встановлюють;
— по-третє, скільки осіб і за яким принципом включатимуться до розрахунку середньомісячного споживання води на одну особу.
Тому доки не буде змістовних роз’яснень податківців, говорити щось конкретне з цього питання дуже складно.
Можемо сказати точно лише одне: доповнення переліку платників плати за надра особами, які використовують воду, не говорить про те, що кількість платників відразу зросте в декілька разів. Річ у тім, що для внесення плати за надра необхідно не лише бути платником цього податку, а й мати об’єкт обкладення цим податком.
Видобута прісна вода не завжди є об’єктом обкладення платою за надра. Так, відповідно до підпункту 263.2.3 ПКУ не є об’єктом оподаткування прісні підземні води місцевого значення, не включені до державного балансу запасів корисних копалин, видобутих власниками землі і землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди зі свердловини загальною глибиною до 20 м.
Таким чином, якщо ви видобуваєте воду для власних потреб (населення — для побутових потреб, а юридичні особи і фізичні особи — підприємці — для задоволення санітарно-гігієнічних потреб своїх працівників) зі свердловини, глибина якої менше 20 м, то, незважаючи на те, що ви потрапили до кола платників плати за надра, фактично сплачувати цей податок не повинні.
Отже, фактичне збільшення кількості платників плати за надра водночас відразу не збільшить розмір надходжень податку до бюджету.
Правила розрахунку. Масштабних змін зазнали правила справляння цього податку:
1) ставка плати за надра при видобутку підземної води віднині визначена у відносних показниках, а не, як було раніше, в абсолютних (ставки плати в абсолютних показниках канули в Лету). Тому розраховувати плату за видобуток води суб’єкти господарювання повинні за правилами, визначеними в підпункті 263.7.1 ПКУ, тобто як платники, які розраховують розмір податку за ставками, визначеними у відносних показниках;
2) фізичні особи — громадяни сплачуватимуть плату за надра при видобутку води за ставками, визначеними для сплати збору за спецводокористування (пункт 325.2 ПКУ). Виходить деяка плутанина: населення, яке звільнене від сплати збору за спецводокористування, сплачуватиме (при дотриманні відповідних умов) плату за надра за ставками, установленими для водозбору. Як бачимо, трапляється і таке;
3) із переліку об’єктів обкладення платою за користування надрами для видобутку корисних копалин нарешті виключено обсяг погашених запасів корисних копалин;
4) розмір плати за користування надрами для видобутку корисних копалин суб’єкти господарювання віднині розраховують виключно за ставками у відносних показниках і без орієнтації на мінімально допустимий розмір такого податку з розрахунку на одиницю видобутих корисних копалин;
5) збільшено приблизно на 9 % ставки плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобутком корисних копалин.
Податок на нерухоме майно. Зміни до цього місцевого податку досить серйозно змінюють концепцію справляння податку на нерухоме майно, тому не розглянути їх ми не можемо.
Зокрема, із Закону № 1166 випливає, що тепер базою оподаткування на нерухомість буде не житлова, а загальна площа об’єкта нерухомого майна (пункт 265.3 ПКУ).
Важливо
На фізичних осіб ці зміни поки що ніяк не вплинуть. Річ у тім, що у 2014 році вони сплачують податкові зобов’язання за минулий рік.
Детальніше про податок на нерухомість для фізичних осіб читайте у «ВД», 2014, № 4, с. 33.
Унесено зміни і до підпункту 265.4.2 ПКУ. Тепер місцевим органам влади дозволено встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування об’єктів нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, це, так би мовити, солодка пілюля за фактичне збільшення кола платників податку на нерухоме майно. Раніше право на такі пільги мали виключно релігійні організації. Чим повинні керуватися такі органи при визначенні набувача пільг, у ПКУ не зазначено.
Плата за землю. Зміни у сфері плати за землю є суто технічними.
По-перше, проіндексовано на 8,3 % ставки земельного податку в пункті 275.1 ПКУ, тобто ставки для ділянок у межах населених пунктів, нормативна грошова оцінка яких не проведена (хоча, здається, таких на сьогодні не залишилося жодного, якщо говорити про землі в межах населених пунктів). Отже, ідеться про стандартну процедуру, яка не була проведена станом на 1 січня 2014 року. Якщо ви маєте у власності таку земельну ділянку, то доведеться провести уточнення нарахованих податкових зобов’язань починаючи з квітня.
По-друге, визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, у тому числі й земель сільськогосподарського призначення, не може бути менше 3 % нормативної грошової оцінки землі (підпункт 288.5.1 ПКУ). Раніше мінімальна межа орендної плати була визначена окремо для сільгоспугідь (дорівнювала розміру земельного податку) та окремо для інших категорій земель (трикратний розмір земельного податку).
Якщо у вашому договорі оренди зазначена сума, розмір якої менше цієї межі, то органи місцевого самоврядування повинні ініціювати перегляд ставок орендної плати. Суб’єкт господарювання, у свою чергу, після такого перегляду повинен здійснити уточнення раніше нарахованих зобов’язань.
Детальніше про нюанси обчислення плати за землю читайте у «ВД», 2014, № 3, с. 22.
Збір за користування радіочастотним ресурсом України. В обчисленні цього збору зміна одна, однак досить радикальна. Полягає вона в тому, що ставки радіочастотного збору, визначені статтею 320 ПКУ, підвищено відразу вдвічі. Водночас, якщо ви користуєтеся смугою радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, то віднині маєте право на застосування понижуючого коефіцієнта 0,75.
Збір за спеціальне використання води. Що стосується спецводозбору, то тут все є стандартним — ставки збору проіндексовані на 8,6 (збільшені приблизно на 8 %).
Діяти нові ставки починають з 1 квітня 2014 року, тобто аналогічно ситуації з екоподатком платників спецводозбору буде звільнено від необхідності розбивати в декларації обсяги спожитої води на оподатковувані за старими та новими ставками. Вода, спожита в I кварталі, оподатковуватиметься за старими ставками, а та, яка споживатиметься починаючи з II кварталу, — уже за новими ставками. Хоча, як в такому разі потрібно буде подавати звітність починаючи з першого півріччя, поки що не зовсім зрозуміло. Адже на відміну від екоподатку, розрахунок щодо цього збору складається наростаючим підсумком. Почекаємо відповідних роз’яснень. І ближче до дати подання звітності розглянемо цю проблему додатково.
Зверніть увагу
При заповненні декларації збору за спецводокористування за I квартал 2014 року про згадані вище зміни та проблеми, які вони породжують, можна забути. Такі новації не впливають на розрахунок податкових зобов’язань за цей період.
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу. На відміну від акцизного податку, ставки транспортного збору зросли не так істотно. Закон № 1166 пропонує нам збільшення ставок збору на 8,3 % — більш схоже на планову щорічну індексацію абсолютних ставок податку, передбачену підпунктом 2 пункту 4 розділу XIX ПКУ, а не на «антикризове» підвищення. Такі зміни ставок унесено до статті 234 ПКУ. Застосовуватимуть збільшену ставку цього збору суб’єкти господарювання при першій реєстрації в Україні транспортних засобів після 01.04.2014 р.
Щодо решти питань порядок обліку та подання звітності зі збору залишається без змін.
Матеріал підготували:
Олеся Александрова, Катерина Володимирська,
консультанти газети «Власне Діло»
Висновки
ПДВ
Операції з постачання лікарських засобів і виробів медпризначення стали обкладатися ПДВ за ставкою 7 %. При імпорті ліків податківці наполягають, що потрібно сплачувати ПДВ за ставкою 20 %. Логіки в таких вимогах немає. Формальні підстави також є доволі сумнівними. Планується, що найближчим часом парламентарі все ж таки встановлять для імпорту ліків 7 %.
Соцдопомоги
З 1 липня 2014 року встановлено новий розмір допомоги при народженні дитини — 41280 грн. (незалежно від того, якою за рахунком дитина народилася). Одноразово виплачується 10320 грн., а потім щомісяця — по 860 грн.
Допомога по догляду до 3 років з 01.07.2014 р. скасовується.
Особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, залишаються застрахованими в системі соцстрахування. Цей період уключається до страхового стажу.
ПДФО
Зміни до ПКУ у частині ПДФО набудуть чинності з 01.07.2014 р.
Дивіденди оподатковуватимуться за ставкою 15 % у джерела виплати з подальшим «пасивним» перерахунком. Вважаємо, що за нарахованими (виплаченими) дивідендами до 01.07.2014 р. повинна застосовуватися ставка 5 % без подальшого перерахунку.
Проценти в межах 17 ПМПО (у 2014 році — 20706 грн.) не обкладаються ПДФО.
За підсумками року фізична особа в декларації зазначає пасивні доходи (роялті, дивіденди, проценти та інвестприбуток) для застосування шкали ставок 15, 20 і 25 %.
З 01.07.2014 р. ПДФО потрібно буде сплачувати з великих пенсій (понад 10000 грн.). Пенсії до 10000 грн. не постраждають.
Ввезення товарів
Збільшено зі 100 до 150 євро розмір митної вартості товарів, операції з ввезення яких на митну територію України є об’єктом обкладення ПДВ.
Зменшена з 300 до 150 євро митна вартість товарів, операції з ввезення яких на митну територію України в міжнародних поштових і експрес-відправленнях є об’єктом обкладення ПДВ. Однак ця зміна фактично «простоює», оскільки МКУ не зазнав змін.
Інші податки та збори:
— запроваджено збір до Пенсійного фонду в розмірі 0,5 % з операцій купівлі готівкової та/або безготівкової іноземної валюти;
— збільшено ставки акцизного і екологічного податків, плати за землю, «водного», «транспортного» та «радіочастотного» зборів;
— збільшено коло платників, які сплачують плату за користування надрами;
— розширено об’єкт обкладення податком на нерухоме майно.
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.
ЗКУ — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.
Митний тариф — Закон України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 р. № 584-VII.
Закон № 1166 — Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166-VII.
Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.
Закон № 2811 — Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.
Перелік № 867 — Перелік виробів медичного призначення, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 08.08.2011 р. № 867.
Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. № 10.
Порядок № 1751 — Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.