Теми статей
Обрати теми

Поштова скринька. Як справляти ПДФО з «урізаної» зарплати

Редакція ВД
Відповідь на запитання

Як справляти ПДФО з «урізаної» зарплати

Працівник підприємця працює половину робочого дня — 4 години та отримує зарплату пропорційно відпрацьованому часу. Місячний оклад на умовах повного робочого дня цього працівника дорівнює 1400,00 грн., у режимі неповного робочого часу його зарплата становить 700,00 грн.

Чи не буде порушенням те, що зарплата виплачується у розмірі нижче мінімального? Як правильно утримувати ПДФО в аванс і зарплату, якщо працівник подавав заяву на застосування «звичайної» податкової соціальної пільги (далі — ПСП)?

Нагадаємо, якщо для працівника встановлено режим неповного робочого часу, то його зарплата залежить від кількості відпрацьованих годин, днів або тижнів.

Тому її сума за місяць буде менша встановленої для оплати повного робочого дня (окладу за місяць). Причому в режимі неповного робочого часу місячний заробіток може бути менше суми мінзарплати.

Зверніть увагу

«Нестандартний» режим роботи та умови оплати мають бути чітко застережені у трудовому договорі.

Як же зафіксувати у трудовому договорі режим неповного робочого часу? У нашій ситуації потрібно внести зміни до трудового договору, тобто скласти та зареєструвати в центрі зайнятості спеціальний додаток до нього. При цьому в пункті 3 Типової форми вказують, що праця оплачується в розмірі, який дорівнює «половині розміру місячної заробітної плати, — при роботі 4 години на день». Можна внести й інше формулювання з рекомендації працівників центру зайнятості.

Крім того, у пункті 4 Типової форми застерігають те, що робота провадиться на умовах неповного робочого часу, наприклад з 9:00 до 13:00 (4 години), при встановленому загальному режимі роботи у підприємця з 9:00 до 18:00 (з перервою 1 година та тривалістю робочого дня 8 годин).

Важливо

Режим роботи обов’язково відображають у трудовому договорі. Інакше, навіть якщо працівник працюватиме півдня, це може вважатися роботою на умовах скороченого робочого часу. Він встановлюється окремим категоріям працівників згідно зі статтею 51 КЗпП, і при цьому зарплата повинна виплачуватися у вигляді місячного окладу, тобто не нижче розміру мінзарплати.

Майте на увазі: підприємець повинен вести табель обліку робочого часу, щоб підтвердити, скільки годин на день працює працівник.

Тепер перейдемо до правил утримання ПДФО, якщо працівник має малу зарплату.

Чи можна застосовувати ПСП до «урізаної» зарплати? Так, можна. Правом на звичайну ПСП — 609,00 грн. у 2014 році — можуть скористатися працівники, чия заробітна плата за місяць не перевищує 1710,00 грн. (незалежно від режиму роботи) та які подали заяву.

ПСП зменшує місячний оподатковуваний дохід у вигляді «грязної» зарплати для розрахунку ПДФО, тобто віднімається, як і суми утриманого ЄСВ «знизу» (пункт 169.1 ПКУ).

Майте на увазі: будь-яка мінімальна сума, з якої справляється (розраховується) ПДФО, не встановлена. Тому якщо підприємець застосує ПСП до зарплати працівника, «грязна» сума якої менше мінімальної, то він не помилиться.

 

Далі проведемо розрахунок ПДФО з зарплати працівника за березень 2014 року.

Приклад 1. Працівнику в березні 2014 року нарахована заробітна плата в сумі 700,00 грн., ПДФО розраховуємо так:

1. Обчислюємо суму ЄСВ «знизу»: 700,00 х 3,6 : 100 = 25,20 (грн.).

2. Визначаємо базу для ПДФО з урахуванням ПСП: 700,00 - 25,20 - 609,00 = 65,80 (грн.).

3. Розраховуємо суму ПДФО: 65,80 х 15 : : 100 = 9,87 (грн.).

Додамо: у деяких випадках після розрахунку може виявитися, що база для утримання ПДФО має від’ємне значення. Наприклад, якщо повна ставка працівника дорівнює мінзарплаті (1218,00 грн.), а її половина, нарахована за роботу в режимі неповного робочого часу, — 609,00 грн. Відповідно база, з якої утримують ПДФО, дорівнюватиме нулю, як і сама сума ПДФО.

Але це ще не все, що ви повинні знати, виплачуючи малу зарплату. Як відомо, заробітна плата повинна виплачуватися двічі на місяць у вигляді авансу (не пізніше 22-го числа поточного місяця) і зарплати за другу половину місяця (не пізніше 7-го числа наступного місяця). Розмір авансу (зарплати за першу половину місяця) має бути не менше 50 % місячної зарплати, за умови, що в першій половині місяця були відпрацьовані всі робочі дні за графіком.

Із суми авансу необхідно утримати ПДФО. Однак представники Міндоходів наполягають на тому, що до того моменту, як буде нарахована зарплата за весь місяць, зменшувати базу на суму ПСП та ЄСВ не можна. Зауважимо, що у ПКУ такої прямої заборони немає.

У результаті при маленькій зарплаті вийде, що в аванс роботодавець перерахує більше ПДФО, ніж належить утримати із зарплати, нарахованої за місяць.

Приклад 2. Припустимо, що працівнику з місячною «грязною» зарплатою в сумі 700,00 грн. 21.03.2014 р. нараховано аванс у сумі 350,00 грн. Із цієї суми утримано ПДФО: 350 х 15 : 100 = 52,50 (грн.). За підсумком місяця із зарплати працівника було утримано ПДФО в сумі: 9,87 грн. (див. приклад 1). Виходить, що в аванс підприємець перерахував більшу суму, ніж потрібно, і у нього утворилася переплата в сумі 42,63 грн. (52,50 - 9,87).

Єдиний спосіб позбавитися переплати — зарахувати її суму із зобов’язаннями з ПДФО майбутніх періодів. Зокрема, ПДФО, який потрібно утримати при виплаті авансу в наступному місяці, можна не перераховувати в повній сумі, а зменшити на 42,63 грн. і перерахувати лише 9,87 грн.

Важливо

Не утримувати в аванс ПДФО не можна. За це підприємцю загрожують штрафні санкції за статтею 127 ПКУ.

Так, за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку до або під час виплати доходу фізичній особі передбаченоштрафні санкції згідно зі статтею 127 ПКУ:

— 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, — при першому порушенні;

— 50 % суми податку — при повторному порушенні протягом 1095 днів;

— 75 % суми податку — при третьому та подальшому порушенні протягом 1095 днів.

У формі № 1ДФ роботодавець покаже суми «грязної» зарплати та ПДФО, розраховані за підсумками місяця. Суму переплати ПДФО при виплаті авансу не відображають.

Додамо таке. Якщо переплату не можна зарахувати зобов’язаннями майбутніх періодів, то платник податку, яким є працівник, може подати «цивільну» декларацію, де буде зазначена сума до повернення. Причому, мабуть, це можна зробити, лише якщо працівник припинив трудові відносини, а переплата не перекрита. Таким чином, виходить, що перерахований ПДФО з авансу підприємець повернути вже не зможе, хоча зможе цією переплатою скористатися.

Документи консультації

КЗпП Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ПКУ  Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Типова форма — Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі