Закон, що коментується, уносить масштабні правки до ПКУ. Так, зокрема цим Законом запроваджений військовий збір, який справляється із зарплати працівників. Детально про нього ми розповімо на с. 10 цього номера.
Одним із суттєвих нововведень Закону № 1621 є збільшення переліку напоїв, які вважаються алкогольними (зі всіма наслідками, що витікають). Так, з 01.11.2014 р. алкогольними напоями поряд з горілкою, коньяком, винами, вермутом та іншими напоями (товарні позиції 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД) будуть вважатися також продукти, які містять етиловий спирт 8,5 % та більше і зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Є і зміни, що стосуються ПДВ, але вони наберуть чинності не скоро — з 01.01.2015 р. Детальніше ми ознайомимося з цими змінами безпосередньо перед датою набуття ними чинності. А зараз розповімо, у чому їх суть.
База оподаткування — не нижче ціни купівлі. З 1 січня 2015 року законодавець установив мінімальну межу для бази обкладення ПДВ. Її доведеться застосовувати і юридичним особам, і підприємцям, причому, на жаль, в більшості операцій. Як її визначити? Так, для постачання:
1) товарів/послуг — це ціна купівлі таких товарів/послуг;
2) необоротних активів — це балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку на початок звітного періоду, протягом якого здійснювалася така операція. Якщо ж облік необоротних активів відсутній — то виходячи зі звичайної ціни. Зауважте: оскільки всі юридичні особи повинні вести бухоблік, уключаючи й облік необоротних активів, це уточнення запровадили для фізичних осіб — підприємців. А от як визначити таку звичайну ціну, як і раніше, незрозуміло.
Винятків із цього правила всього два: постачання товарів/послуг за держрегульованими цінами (наприклад, виробів медичного призначення, лікарських засобів тощо) і постачання газу для потреб населення.
Мінімальна межа стосуватиметься лише бази обкладення ПДВ. Ціну ж ви можете встановити за загальним правилом яку завгодно, у тому числі нижче такої межі, тобто головне, щоб бюджет не постраждав.
З приводу перехідних моментів все буде стандартним. Застосовувати мінімальну планку доведеться лише до тих операцій, перша подія за якими настане 1 січня 2015 року та пізніше.
ПДВ-звітність — лише в електронній формі. З 1 січня ПДВ-звітність можна буде подавати лише в електронній формі (п. 49.4 ПКУ). Цю новину можна було б назвати істотною… однак переважна більшість платників вже давно так роблять.
Збільшено поріг для обов’язкової ПДВ-реєстрації. З 1 січня він підвищиться з 300 тис. грн. до 1 млн грн. Це добре, однак переважно для тих, хто хоче працювати на загальній системі, зберігаючи за собою «безПДВшний» статус.
Для тих, хто захоче добровільно «зіскочити» з ПДВ-реєстрації, тепер також слід орієнтуватися на межу в 1 млн грн. за останні 12 місяців роботи у статусі ПДВ-платника.
Спецрахунки з ПДВ. Система електронного адміністрування ПДВ (далі — СЕА) — одна з новин, з якими ви матимете справу наступного року. Поки що про цю систему вам важливо знати ось що.
По-перше, у ній збиратимуться відомості про суми ПДВ, які проходять через вас, а також про те, на яку суму ПДВ ви маєте право видавати податкові накладні. От-от, саме так: із січня ця сума буде обмежена.
По-друге, сплачуватимете ПДВ ви не безпосередньо з поточного рахунка, а через спеціальний рахунок у СЕА. Що це за рахунок? По суті, це той самий банківський рахунок, однак з особливим режимом використання. Вам його відкриють податківці, причому зробити вони це повинні самостійно, без вашої участі. Це стосується як діючих платників ПДВ (у тому числі тих, хто буде зареєстрований до 1 січня), так і тих, яких взяли на ПДВ-облік після 1 січня.
Як працюватиме цей рахунок? Суму, потрібну для погашення ПДВ-зобов’язань, ви перераховуватимете зі свого поточного рахунка на нього. А до бюджету ця сума потраплятиме вже без вашої участі. Якщо точніше, то податківці передаватимуть до банку, в якому відкриті рахунки в СЕА, спеціальний реєстр, і вже на підставі нього цей банк перерахує відповідні суми до бюджету (п. 200.2 ПКУ). Залишається сподіватися, що цей механізм не створить проблем, у тому числі затримок при перерахуванні ПДВ до бюджету (особливо якщо врахувати, що норм про відповідальність за несвоєчасну сплату податків ніхто не переглядав). Однак у будь-якому разі, ураховуючи появу додаткової сходинки на шляху прямування ПДВ до бюджету і, як наслідок, збільшення часового лага, перераховувати його доведеться заздалегідь, не зволікаючи до останнього дня.
По-третє, кошти, які потраплять на ваш рахунок у СЕА, можна буде використовувати лише для сплати ПДВ. На сплату зобов’язань за іншими податками направити їх, на жаль, не вдасться. При цьому джерелом сплати ПДВ, як і сьогодні, зможуть виступити також будь-які власні кошти, а також суми переплати грошових зобов’язань, у тому числі за іншими податками та зборами.
По-четверте, пункт 2001.4 ПКУ передбачає, що на рахунок у СЕА зараховуються, зокрема, кошти:
1) з власного поточного рахунка в сумі ПДВ, отриманого від продажу товарів/послуг у готівковій формі або при здійсненні бартеру;
2) з власного поточного рахунка в сумі ПДВ, нарахованого згідно з пунктом 198.5 ПКУ.
Виходить, що сам факт здійснення цих операцій створює обов’язок перекинути суму ПДВ на рахунок у СЕА. Імовірно, ідея полягає в тому, щоб весь ПДВ, який проходить через платників ПДВ, так чи інакше потрапляв на рахунки в СЕА, не осідаючи, за можливості, у самих платників. Складно сказати, чи на цьому наполягатимуть податківці (адже зарахування зазначених сум на рахунки в СЕА не можна вважати погашенням узгодженого податкового зобов’язання). Але навіть якщо й наполягатимуть, майте на увазі: відповідальність за невиконання цього обов’язку не передбачена. Щоправда, якщо ви його все ж виконаєте, то це навіть буде вам на користь: ця сума збільшить обсяг ПДВ, на який ви маєте право видати податкові накладні.
По-п’яте, як ми вже говорили, рахунок у СЕА має особливий режим. Кошти, що потрапили на нього, можуть бути перераховані лише в одному з двох напрямків:
1) для сплати ПДВ до бюджету;
2) для перерахування ПДВ на спецрахунок платника-сільгоспспецрежимника згідно зі статтею 209 ПКУ.
Для інших потреб використовувати їх не можна. Судячи з усього, це правило пошириться і на повернення цих сум на поточний рахунок. Сподіватися залишається лише на те, що їх можна буде повернути після ПДВ-розреєстрації.
Усі податкові накладні та розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН.
З 1 січня податкову накладну ви зможете скласти лише в електронній формі. Її паперова форма скасовується. Добре це чи погано? Ця новація матиме і прибічників, і супротивників.
А ось, що гірше — усі податкові накладні із зазначеної дати доведеться реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).
Причому запам’ятаєте: саме ВСІ — незалежно від суми ПДВ у них і підакцизного/імпортного статусу товару, що поставляється.
Звісно ж, це важливо не лише для постачальників, а й для покупців, адже реєстрація податкової накладної стане однією з обов’язкових умов для відображення за нею податкового кредиту (п. 198.6 ПКУ).
Однак майте на увазі: обов’язковість такої реєстрації стосуватиметься і тих податкових накладних, які покупцям не видаються, тобто складених:
1) на підставах, зазначених у пункті 198.5 ПКУ (у тому числі негоспвикористання, переведення на пільговану, неоподатковувану діяльність);
2) при отриманні від нерезидента обкладених ПДВ послуг з місцем постачання на митній території України (за цими операціями законодавець змінив дату виникнення права на податковий кредит — про це читайте далі);
3) при анулюванні реєстрації платника ПДВ;
4) за підсумками роботи за день, зокрема з кінцевими споживачами, за готівку.
Поголовна реєстрація поширюється і на розрахунок коригування до податкової накладної. До речі, про це буде прямо зазначено в пункті 192.1 ПКУ. Отже, з 1 січня реєстрація розрахунку коригування — одна з обов’язкових умов для коригування ПДВ-наслідків. Причому, судячи з усього, навіть для тих випадків, коли розрахунок коригування покупцю не видається. Що стосується «перехідних» розрахунків коригування (тобто тих, які будуть складені 1 січня та пізніше, але до податкових накладних, складених раніше), то формально їх доведеться реєструвати.
Строк для реєстрації залишився колишнім — це 15 календарних днів, наступних за днем складання податкової накладної / розрахунку коригування.
Видати/зареєструвати податкову накладну буде непросто. Це одна з головних новацій за останні декілька років (не вважаючи появи ПКУ). З 1 січня видати та зареєструвати податкову накладну ви зможете лише на обмежену суму*. Яку? Вона визначається за такою формулою:
∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах - ∑НаклВид - ∑Відшкод – ∑Перевищ,
де ∑Накл — це максимальна сума ПДВ, на яку ви зможете видавати податкові накладні. Її збільшуватимуть три показники:
∑НаклОтр — загальна сума «вхідного» ПДВ за отриманими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН. Але при цьому, щоб «вхідний» ПДВ збільшив цей показник, він зовсім не обов’язково повинен потрапити до податкового кредиту. Інакше кажучи, до ∑НаклОтр повинні потрапляти у тому числі й суми «вхідного» ПДВ за товарами/послугами, які ви придбаєте для здійснення пільгованих/необ’єктних та/або негосподарських операцій;
∑Митн — загальна сума ПДВ, сплаченого при ввезенні товару на митну територію України;
∑ПопРах — сума поповнення рахунка в СЕА з власного поточного рахунка платника. Якщо вам бракуватиме ∑Накл для видачі податкової накладної, ви зможете виправити стан справ, поповнивши рахунок у СЕА.
* Зауважте: це обмеження стосується лише її видачі та реєстрації. Скласти ж подакову накладну вам ніщо не завадить.
Тепер поглянемо, які ж суми зменшуватимуть показник ∑Накл або, інакше кажучи, обсяг ПДВ, на який ви зможете видавати податкові накладні. До них належать:
∑НаклВид — загальна сума ПДВ за виданими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН. Тут усе зрозуміло: видаючи податкову накладну на певну суму ПДВ, ви тим самим зменшуватимете на цю саму суму ваш показник ∑Накл. Вас також може зацікавити:
1) що робити з операціями, які обкладаються ПДВ, за якими податкова накладна не складалася або не реєструвалася, у тому числі помилково? Запам’ятайте: такі обсяги також ураховуються або, інакше кажучи, зменшують ваші можливості щодо видачі податкових накладних. Щоправда, як ∑Перевищ (див. далі);
2) чи потрапляють сюди обсяги ПДВ за операціями, на які податкова накладна складалася та реєструвалася, однак покупцю не видавалася. Зокрема, при нарахуванні ПДВ унаслідок анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.7 ПКУ), виникнення обставин з пункту 198.5 ПКУ, отримання послуг, що обкладаються ПДВ, від нерезидента (п. 180.2 ПКУ). Формально не потрапляють, оскільки показник ∑НаклВид прив’язується до виданих податкових накладних;
∑Відшкод — загальна сума, заявлена до бюджетного відшкодування. Отже, якщо ви є «чистим» експортером, то ця сума обнулить податкову накладну з «вхідним» ПДВ за товарами, які пішли на експорт, і не дасть вам додаткової можливості використовувати ці суми для видачі податкової накладної на об’єктні операції за ставкою 20 %;
∑Перевищ — загальна сума перевищення ПДВ-зобов’язань, зазначених у ПДВ-деклараціях, над сумою ПДВ, яка міститься у складених платником податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
Як бачимо, усе досить складно. Щоб зрозуміти формулу, найкраще уявити собі спрощений варіант. Припустимо, ви тільки-но стали платником, у вас усе нульове. В ідеальному варіанті: ви (1) купили товар за 120 грн. (у тому числі ПДВ — 20 грн., маєте в наявності податкову накладну, зареєстровану в ЄРПН), (2) продаєте його за 150 грн. (у тому числі ПДВ — 25 грн.), (3) повинні видати покупцю податкову накладну на суму 25 грн. А за формулою у вас право лише на 20 грн. (20 + 0 + 0 - 0 - 0 - 0).
Отже, для отримання права видачі податкової накладної на 25 грн. потрібно (4) додати на спецрахунок 5 грн. Тоді показники формули мають такий вигляд: 25 = 20 + 0 + 5 - 0 - 0 - 0.
Якщо припустити, що за період у вас більше немає операцій, то за підсумками місяця ваші зобов’язання перед бюджетом — 5 грн. (25 - 20) і на спецрахунку вже лежать ці 5 грн. Отже, усе справедливо: доплачувати більше нічого не потрібно — ці 5 грн. автоматом підуть на погашення ваших зобов’язань за підсумками періоду.
Податковий кредит та бюджетне відшкодування. Почнемо з податкового кредиту. З пункту 198.2 ПКУ (дата виникнення податкового кредиту) виключать згадку про податкову накладну для ситуації, коли першою подією є отримання товарів/послуг. Чи вплине це на щось? Ми переконані, що ні. Як і сьогодні, відобразити податковий кредит ви в загальному випадку зможете лише за умови, що першу подію супроводжує податкова накладна, причому обов’язково зареєстрована в ЄРПН. Це випливає, зокрема, з пункту 198.6 ПКУ.
Але що, якщо у вас утворилося від’ємне значення з ПДВ (сума податкового кредиту перевищує суму ПДВ-зобов’язань)? Сьогодні така сума спрямовується на зменшення податкового боргу з ПДВ за попередні періоди, а за його відсутності — до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Якщо і в наступному звітному періоді утворюється від’ємне значення, то формально ви зобов’язані заявити бюджетне відшкодування (у сплаченій частині від’ємного значення). З 1 січня це правило зміниться.
Так, у періоді виникнення від’ємного значення ця сума спрямовується на зменшення податкового боргу з ПДВ за попередні періоди, однак лише в сумі, яка не перевищує ваш ∑Накл на момент подання ПДВ-декларації (про визначення цього показника ми розповідали вище). При цьому майте на увазі: погашення такого боргу за рахунок від’ємного значення з ПДВ не призводить до зменшення ∑Накл. Якщо ж податкового боргу немає, то ви маєте право за своїм вибором:
або направити суму такого негативного значення до складу податкового кредиту наступного звітного періоду,
або заявити її до бюджетного відшкодування, однак в розмірі, що не перевищує ваш показник ∑Накл на дату подання ПДВ-декларації. При цьому, як уже зазначалося, така заява призведе до зменшення згаданого показника та, як наслідок, ваших можливостей щодо видачі податкових накладних.
