Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Турбота про непрацездатних працівників: призначення та виплата лікарняних

Хмелевська Оксана
Власне Діло Серпень, 2014/№ 16
Друк
Завдяки обов’язковому соціальному страхуванню працівники можуть хворіти, не переймаючись втратою доходу, адже за період тимчасової непрацездатності вони отримають компенсацію у вигляді лікарняних. У якому порядку призначаються такі виплати, а також про документи, які є підставою для їх нарахування, поговоримо в цій статті.

Право працівника на компенсацію періоду непрацездатності

Працівник, який захворів, може розраховувати на оплату періоду тимчасової непрацездатності. Причому робочі дні, що припали на перші п’ять днів хвороби, оплатить підприємець, а решту покриє допомога із коштів Фонду «тимчасової непрацездатності» (далі — Фонд). Однак незалежно від джерела фінансування ці виплати називають лікарняними. Право на них мають як основні працівники, яким робилися записи у трудовій книжці, так і працівники-сумісники.

Лікарняні призначаються не лише через тимчасову непрацездатність самого працівника, а й у разі хвороби його дитини, родича, які потребують догляду, тощо. Причому в цих випадках лікарняні оплачує Фонд.

Перелік страхових випадків, що надають право на отримання лікарняних, міститься у статті 35 Закону № 2240. Найпоширеніші страхові випадки і порядок їх оплати наведемо нижче в таблиці.

 

Причина тимчасової непрацездатності

Порядок оплати днів тимчасової непрацездатності

Підстава

1

2

3

Захворювання або травма працівника

Перші 5 днів оплачуються за рахунок коштів роботодавця, а починаючи з 6-го дня та за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності — за рахунок коштів Фонду

Абзаци перший, другий ч. 2 ст. 35 Закону № 2240

Необхідність догляду за хворою дитиною віком до 14 років

За рахунок коштів Фонду починаючи з 1-го дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребувала догляду, але не більше ніж за 14 календарних днів, а в разі стаціонарного лікування дитини — з 1-го дня за весь час перебування працівника у стаціонарі разом із хворою дитиною

Ч. 3 ст. 35 Закону № 2240

Необхідність догляду за хворим членом сім’ї (у тому числі хворою дитиною старше 14 років)

За рахунок коштів Фонду з 1-го дня, але не більше ніж за 3 календарних дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї і побутових обставин, — не більше ніж за 7 календарних днів

Ч. 4 ст. 35 Закону № 2240

Необхідність догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за такою дитиною

За рахунок коштів Фонду з 1-го дня за весь період хвороби матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною

Ч. 5 ст. 35 Закону № 2240

Карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби

За рахунок коштів Фонду з 1-го дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини

Ч. 7 ст. 35 Закону № 2240

 

Однак лікарняні нараховують лише тоді, коли працівник надасть листок непрацездатності, якщо це сумісник — копію листка непрацездатності, завірену підписом керівника (підприємця) і печаткою за основним місцем роботи, та довідки з місця основної роботи про дохід (стаття 51 Закону № 2240).

Крім того, підприємець повинен перевірити, чи правильно оформлений листок непраце­здатності, і заповнити ряд відомостей на його зворотному боці.

 

Правильний листок непрацездатності

Листок непрацездатності має бути виданий та закритий одним і тим самим лікувально-профілактичним закладом. Виняток — випадки, коли виникає необхідність долікувати хворого в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів (пункт 1.8 Інструкції № 455).

Лицьовий бік документа заповнює лікар, який лікує, або молодший медичний працівник. На лицьовому боці серед іншого необхідно:

— підкреслити слово «первинний» або «продовження». Якщо підкреслено «продовження», обов’язково мають бути вказані номер і серія попереднього листка непрацездатності, який продовжують;

— вказати повністю і підтвердити штампом і печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності» назву та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, який видав лікарняний листок;

— проставити дату видачі лікарняного (цифрою вказується число, після чого літерами — назва місяця і далі цифрою — рік);

— вказати прізвище, ім’я, по батькові непрацездатного (повністю), число повних років (цифрами), стать (підкреслюється), місце роботи: назву та місцезнаходження (повністю).

А ось графи «Діагноз первинний», «Діагноз заключний», «Шифр МКХ-10» у разі хвороби працівника заповнюються лікарем виключно з письмової згоди хворого. Тому, навіть якщо ці графи не заповнені, листок непрацездатності вважається заповненим правильно.

При заповненні листка непрацездатності лікар, що лікує, у графі:

— «Причина непрацездатності» — підкреслює відповідну причину звільнення від роботи;

«Звільнення від роботи» — у першому стовпчику «З якого числа» арабськими цифрами проставляє дату видачі листка непраце­здатності (число, місяць, рік). У другому стовпчику «До якого числа включно» вказує словами дату продовження лікарняного листка (число та місяць). Продовження або закриття листка непрацездатності підтверджують підпис і печатка лікаря в четвертому стовпчику «Підпис та печатка лікаря». Записи в листку непрацездатнос­ті, строк якого перевищує 10 календарних днів, або в разі лікування хворого у стаціонарному відділенні посвідчують підписами та печаткою лікаря, що лікує, і завідувача відділення;

— «Стати до роботи» — вказує словами число та місяць, коли працівник повинен стати до роботи, посаду, прізвище лікаря. Усе це посвідчується підписом лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». Якщо непрацездатний продовжує хворіти, то підкреслюється «Продовжує хворіти» і зазначається номер нового листка непрацездатності.

Що робити, якщо лікар неправильно заповнить листок непрацездатності? Чи втратить працівник у цьому випадку право на лікарняні? Ні, якщо звернеться до лікаря з проханням зробити виправлення. Такі виправлення мають бути підтверджені записом «Виправленому вірити», підписом лікаря, що лікує, і печаткою установи охорони здоров’я «Для листків непрацездат­ності».

Важливо

На бланку листка непрацездатності лікарем може бути зроблено не більше двох виправлень.

Зворотний бік бланка заповнює роботодавець (за основним місцем роботи). Він умовно поділений на чотири розділи.

До першого розділу зворотного боку листка непрацездатності заносяться відомості про місце, характер роботи, період тимчасової непрацездатності.

У другому розділі робиться відмітка про:

— належність працівника до категорії осіб, які мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % незалежно від страхового стажу);

— страховий стаж застрахованої особи — працівника (див. далі).

Третій розділ заповнюється комісією (уповноваженим) із соціального страхування. Про повноваження цього органу ми писали у «ВД», 2014, № 15, с. 10.

До четвертого підприємець заносить дані для розрахунку суми допомоги і обчислює її (див. с. 25).

 

Визначаємо страховий стаж працівника

Період тимчасової непрацездатності оплачується залежно від страхового стажу (стаття 37 Закону № 2240). Це означає, що після того, як підприємець визначить середню зарплату для розрахунку лікарняних, він повинен визначити страховий стаж працівника та помножити суму на потрібний відсоток:

60 % — для застрахованих осіб зі страховим стажем до 5 років;

80 %  від 5 до 8 років;

100 %  понад 8 років.

Окремим категоріям осіб допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу (чорнобильцям, ветеранам ВВВ, донорам та іншим).

Пільгові категорії, які мають право на 100-відсотковий лікарняний, повинні подати відповідні документи.

Тепер розглянемо, як правильно розібратися із страховим стажем працівника.

Так, за період до 1 січня 2011 року (до запровадження ЄСВ) беруться до уваги періоди сплати внесків (без урахування розміру щомісячних сум). Для найманих працівників це період трудових відносин, який вони можуть підтвердити записами у трудовій книжці, довідками від ко­лишніх роботодавців тощо.

Слід мати на увазі, що до нього зараховувалися періоди тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, доглядом за дитиною до 3 років, періоди отримання деяких інших видів соцдопомог.

Якщо працівник був до 1 січня 2011 року підприємцем-загальносистемником або фікспатентником, який добровільно сплачував внески, то для підтвердження страхового стажу йому потрібно подати довідку з Фонду. Єдиноподатнику потрібно спочатку отримати довідку з органу Міндоходів про сплату єдиного податку, а на її підставі — довідку з Фонду.

З 1 січня 2011 року страховий стаж обчислюється залежно від суми ЄСВ, яка сплачувалася в кожному місяці (стаття 7 Закону № 2240):

1) такий працівник протягом усього місяця підлягав соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

2) розмір ЄСВ, сплаченого ним і роботодавцем за цей місяць, більше або дорівнює розміру мінімального страхового внеску.

Нагадаємо, що мінімальний страховий внесок  це сума коштів, яка визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати відповідного місяця і ставки ЄСВ (у частині нарахувань і в частині утримань).

У випадку якщо сума сплаченого за відповідний місяць ЄСВ менше ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою, наведеною в частині 3 статті 7 Закону № 2240:

ТП = Св : В,

де ТП — тривалість періоду, який зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;

В — мінімальний розмір страхового внес­ку за відповідний місяць.

Так, місяці роботи, в яких сума сплаченого ЄСВ становила менше мінімального страхового внеску, будуть зараховані до страхового стажу для оплати лікарняного пропорційно сумі сплаченого ЄСВ.

Важливо

При розрахунку страхового стажу за період з 1 січня 2011 року періоди отримання виплат за окремими видами соціального страхування включаються до страхового стажу працівника як періоди, за які сплачені страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску (абзац другий частини 1 статті 7 Закону № 2240). На цій підставі до страхового стажу включаються періоди:

— отримання лікарняних і декретних;

— перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку*.

* Зауважимо, що до змін у законодавстві від 14.12.2013 р. цей період не включався до страхового стажу з 01.01.2011 р. З цієї дати ситуація змінилася. Більше того, згідно з Прикінцевими положеннями Закону № 691 за страховими випадками, що настали з 14.12.2013 р. і пізніше, період такої відпустки, в якій перебувала застрахована особа з 01.01.2011 р. до 14.12.2013 р., також уключається до страхового стажу.

Якщо працівник працює у підприємця з 1 січня 2011 року, то визначити розмір сплаченого ЄСВ і відповідно страховий стаж можна за даними обліку або звітності з ЄСВ. Якщо його прий­нято на роботу пізніше цієї дати, то потрібно зробити запит до Пенсійного фонду. Крім того, індивідуальні дані з Держреєстру Пенсійний фонд надає безпосередньо працівнику. Для їх отримання необхідно мати при собі паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податку) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи пенсійне посвідчення.

Зверніть увагу

Якщо на 1 січня 2011 року страховий стаж за старими правилами вже перевищив 8 років, то робити запит до Пенсійного фонду немає необхіднос­ті — працівнику належить нарахувати 100-відсоткові лікарняні.

Дії уповноваженого із соцстрахування

Про функції уповноваженого (комісії) із соціального страхування (далі — уповноважений) ми детально розповідали у «ВД», 2014, № 15, с. 10. Нагадаємо: рішення про нарахування лікарняних повинен прийняти саме він.

Документи для призначення лікарняних розглядаються уповноваженим не пізніше 10 днів із дня їх надходження. Потім рішення оформляється протоколом за формою додатка до Положення № 25, в якому уповноважений заповнює розділ I протоколу. У таблиці якраз серед іншого вказуються:

— розмір допомоги (%);

— кількість днів, що підлягають оплаті, у тому числі за рахунок коштів Фонду.

Зверніть увагу

Лікарняні компенсують працівнику втрату заробітної плати за робочі дні (години), які згідно із графіком роботи припадають на дні хвороби. Отже, оплаті підлягають лише робочі дні (пункт 20 Порядку № 1266). Вихідні, святкові та неробочі дні, які припадають на дні тимчасової непрацездатності працівника, не оплачуються. Тому у графі «Кількість днів» за лікарняним вказується кількість робочих днів тимчасової непрацездатності працівників.

Оформлений протокол разом з документами, що були підставою для призначення допомог, передається підприємцю для обчислення, нарахування та видачі допомог.

 

Звертаємося до Фонду за лікарняними для працівника

Лікарняні з шостого дня тимчасової непрацездатності оплачує Фонд. Для того щоб отримати від нього кошти на виплату лікарняного, підприємець повинен мати або відкрити спеціальний поточний рахунок у банку та оформити заяву-розрахунок.

Правила отримання коштів і виплати лікарняних за рахунок Фонду регулюються статтею 21 Закону № 2240 і Порядком № 26 (детальніше див. «ВД», 2014, № 15, с. 10). Схематично наведемо їх на рисунку.

 

img 1

 

Нагадаємо: заява-розрахунок складається у двох примірниках, один з яких разом з листком непрацездатності залишається в роботодавця.

Як його заповнити для отримання лікарняних, покажемо на прикладі.

Приклад. Федоренко Петро Петрович — працівник підприємця Сергієнка Сергія Сергійовича хворів з 15 по 25 липня 2014 року. Листок непрацездатності він надав 28 липня. Цього ж дня уповноважений прийняв рішення про призначення допомоги: за рахунок підприємця-роботодавця — за 4 робочих дні хвороби (15, 16, 17 і 18 липня) і за рахунок Фонду — за 5 робочих днів хвороби (21, 22, 23, 24 і 25 липня). Цього ж дня нарахована сума лікарняних (оплата перших п’яти днів — 400 грн., сума допомоги за рахунок Фонду — 500 грн.).

Заяву-розрахунок (див. с. 22 — 23) подано роботодавцем 29 липня 2014 року. Для виплати зар­плати у підприємця встановлені такі строки: 22-ге число — зарплата за першу половину місяця (аванс), 7-ме число — зарплата за другу половину місяця.

 

 

img 2

img 3

 

Про те, як правильно розрахувати лікарняні, читайте в матеріалі на с. 25.

 

Висновки

Хворий працівник може розраховувати на оплату періоду тимчасової непрацездатності. Причому робочі дні, що припали на перші п’ять днів хвороби, оплатить підприємець, а решту покриє допомога з коштів Фонду.

Лікарняні призначаються не лише через тимчасову непрацездатність самого працівника, а й у разі хвороби його дитини, родича, які потребують догляду, тощо. Причому в цих випадках їх оплачує Фонд.

Період тимчасової непрацездатності оплачується залежно від страхового стажу (від 60 до 100 %). Це означає, що після того як підприємець визначить середню зарплату для розрахунку лікарняних, він повинен визначити страховий стаж працівника та помножити суму на потрібний відсоток.

Рішення про призначення лікарняних виносить уповноважений та оформляє протоколом.

Лікарняні з шостого дня тимчасової непрацездатності оплачує Фонд. Для того щоб отримати від нього кошти на виплату лікарняного, підприємець повинен мати або відкрити спеціальний поточний рахунок у банку та оформити заяву-розрахунок.

Документи консультації

Закон № 691 — Закон України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатнос­ті та витратами, зумовленими похованням» щодо зарахування до страхового стажу періоду відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» від 19.11.2013 р. № 691-VII.

Закон № 2240  Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 26 — Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 р. № 26.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Положення № 25 — Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затверджене постановою правління ФСС з ТВП від 23.06.2008 р. № 25.

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі