Теми статей
Обрати теми

Як єдиноподатнику — платнику ПДВ перейти на безПДВшну ставку

Підприємець-єдиноподатник працює у групі 3 зі ставкою 3 %, тобто є платником ПДВ. Він пропрацював декілька місяців протягом 2014 року і вирішив перейти на безПДВшну ставку 5 %, не змінюючи групи (критерії для перебування в групі 3 дотримуються). Як правильно здійснити такий перехід, про яке підводне каміння при цьому слід пам’ятати?

Перейти зі ставки 3 % на ставку 5 % єдиноподатнику групи 3 нескладно. Головне — своєчасно подати заяву та виконати приписи ПДВ-обліку в разі анулювання реєстрації.

Так, заяву потрібно подати до своєї податкової не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, з якого підприємець планує працювати за новою ставкою (5 %). Така найближча гранична дата припадає на 16 грудня (для переходу з I кварталу 2015 року). Нагадаємо, що для всіх єдиноподатних переходів використовується одна й та сама форма заяви, відрізняються лише особливості її заповнення. Так, якщо третьогрупник змінює ставку, то він обов’язково заповнює пункт 5.2 рядка 5, де ставить відмітку про зміну ставки. Решта необхідних рядків заповнюється за тими самими правилами, що й при переході на єдиний податок із загальної системи, з урахуванням деяких відмінностей. Про них неважко здогадатися за підказками (виносками) у тексті форми заяви. Детальніше про правила заповнення заяви ви можете прочитати у «ВД», 2014, № 22, с. 32.

Зверніть увагу

Підприємець може не подавати заяву про зняття з реєстрації платником ПДВ (за формою № 3-ПДВ), якщо в заяві про перехід на єдиний податок він проставив відмітку про «безПДВшний» перехід. У цьому випадку податківці й так виключать його з Реєстру (пункт 5.4 Положення № 1130).

Реєстрація платником ПДВ буде анульована на підставі заяви про зміну ставки. Відбудеться це в останній день звітного періоду, що передує кварталу, з якого єдиноподатник перейде на ставку без ПДВ (пункт 5.11 Положення № 1130).

Нагадаємо, що анулювання реєстрації платника ПДВ — це виключення його з Реєстру платників податку на додану вартість (далі — Реєстр). Однак до цього щасливого моменту підприємець продовжує залишатися платником ПДВ. Тому йому не слід забувати, що в цей час він повинен:

— нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ, складаючи податкові накладні своїм покупцям;

— відображати податковий кредит з ПДВ, отримуючи податкові накладні від своїх постачальників.

З моменту анулювання ПДВ-реєстрації вже колишній платник ПДВ втрачає право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та складання податкових накладних (пункт 184.5 ПКУ).

Однак це ще не все. Як ми вже згадували, анулювання ПДВ-реєстрації пов’язано з особливими правилами у ПДВ-обліку платника, установленими пунктом 184.7 ПКУ.

Отже, під пильною увагою перебувають всі товари, послуги та необоротні активи (основні засоби), суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту. Серед них потрібно відібрати ті об’єкти, які ще не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків. Наприклад, товари на складі, які не відвантажені покупцям і за яких не отриманий аванс.

За такими об’єктами в останньому звітному (податковому) періоді, однак не пізніше дати анулювання його реєстрації, підприємець зобов’язаний визначити (нарахувати) податкові зобов’язання.

Який податковий період вважається останнім? У загальному випадку звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, у свою чергу єдиноподатники можуть звітувати поквартально (пункт 202.1 ПКУ).

При цьому останнім (звітним) податковим періодом у разі анулювання ПДВ-реєстрації є період, який починається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6, підпункт «б» пункту 202.1 ПКУ).

Таким чином, єдиноподатнику доведеться «проінвентаризувати» потрібні об’єкти (з урахуванням дебіторської заборгованості) з відображеним податковим кредитом на предмет використання в господарській діяльності.

Однак на них у цій справі чекають труднощі. Підприємці не зобов’язані вести бухгалтерський облік, вони ведуть облік доходів і витрат і відображають їх суми у Книзі обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку груп 3 та 5, які є платниками ПДВ).

Будь-які інші єдині правила обліку надходження та вибуття товарів, основних засобів, грошових коштів, заборгованості для фізичних осіб — підприємців не встановлені.

Тому в ситуації, що склалася, для того щоб перевірити всі «об’єкти» на предмет використання в господарській діяльності, нічого не залишається, як орієнтуватися на:

— Книгу обліку доходів і витрат, не забуваючи про касовий метод відображення операцій;

— усі вхідні та вихідні податкові накладні;

— Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Крім того, на практиці підприємці можуть вести деякий облік у довільній формі «для себе», і такі «додатково-облікові» дані також можуть бути використані ними на момент анулювання ПДВ-реєстрації.

Після того як платник визначиться з переліком товарів, послуг і необоротних активів, за якими слід визначати податкові зобов’язання з ПДВ, необхідно встановити звичайну ціну для кожного найменування з цього переліку. Оскільки, як випливає з пункту 184.7 ПКУ, сума податкових зобов’язань визначається виходячи зі звичайних цін таких товарів, послуг і необоротних активів.

При визначенні звичайних цін слід застосовувати правила, установлені статтею 39 ПКУ. Якщо ж підприємець має достовірну інформацію про те, що звичайні ціни на товари, послуги за період з дати їх купівлі по дату анулювання ПДВ-реєстрації істотно не змінилися, то в цьому випадку можна визначити податкові зобов’язання за їх закупівельними цінами (залишковою вартістю).

Не забудьте скласти податкову накладну. Особливістю її заповнення є те, що у верхній лівій частині оригіналу податкової накладної у полі «Усі примірники залишаються у продавця (тип причини)» слід зробити відмітку «Х» і проставити тип причини — «10». У рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляється «400000000000». У рядках «Особа (платник податку) — покупець», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» платник вказує свої реквізити, а рядок «Вид цивільно-правового договору» такої податкової накладної не заповнюється.

Після виписки податкової накладної її необхідно внести до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а також не забути подати декларацію за останній звітний період платника ПДВ.

Податкові зобов’язання, нараховані за останній звітний період, сплачуються до бюджету в загальні строки, установлені ПКУ (якщо, звичайно, вони не були зараховані із заявленим бюджетним відшкодуванням). Таким чином, розрахунки з бюджетом повинні відбуватися в загальному порядку — протягом 10 календарних днів, наступних за граничним строком подання останньої ПДВ-декларації.

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Положення № 1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міндоходів від 14.11.2014 р. № 1130.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі