Повернення ТТН для вантажоперевезень: коли, навіщо та як

Повернення ТТН для вантажоперевезень: коли, навіщо та як

Наприкінці минулого року багато підприємців зітхнуло з полегшенням, довідавшись, що ТТН разом із подорожнім листом стали надбанням історії. І ось минуло не так вже й багато часу, а ТТН уже повертається.

На що тепер слід чекати? «Воскресіння» подорожніх листів? Заборону на «безТТНні» витрати та податковий кредит з ПДВ? Необхідність мати ТТН при перевезеннях? Тоді яка її форма, як правильно її заповнювати, коли мати, кому пред’являти та що загрожує за її відсутність?

Про ці та інші корективи, пов’язані з «транспортними» документами, далі і поговоримо.

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

Коли повертається ТТН

З 14.01.2014 р. наказ № 983 набрав чинності. А отже, з цієї дати:

1) з’явилася нова типова форма ТТН (форма № 1-ТН, її бланк міститься в додатку 7 до Правил перевезення вантажів). Ми наведемо її наприкінці статті разом зі зразком заповнення (див. с. 13 — 14);

2) згадка про ТТН повернулася до Правил перевезення вантажів. У результаті ТТН знову стала основним документом, який необхідно оформляти при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Нагадуємо, що з 10.12.2013 р. по 13.01.2014 р. не існувало типової форми ТТН (оскільки втратив чинність наказ № 488/346, а наказ № 983 ще не набрав чинності). Тому в цей період підприємці могли:

— узагалі не використовувати ТТН при перевезеннях (ризикований варіант);

— складати її в довільній формі (на свій розсуд);

— використовувати стару форму ТТН, що діяла до 12.12.2013 р. (найбезпечніший варіант дій).

Подорожніх листів не буде

Що стосується подорожніх листів, то про них можна сміливо забути. Згадки про них не залишилося в жодному нормативно-правовому акті (ні у Правилах перевезення вантажів, ні в Законі про дорожній рух, ні в КУпАП, ні в ПДР).

А це надає підстави вважати, що з подорожніми листами ми попрощалися вже назавжди (як з «вантажними», так і з «легковими»). Принайм­ні, у найближчому майбутньому чекати їх повернення не слід.

Водночас у деяких загальносистемників скасування подорожнього листа викликало подив: як списувати на витрати паливо, а точніше — яким документом підтвердити його витрату. На нашу думку, для цих цілей підійде будь-який документ, розроблений підприємцем. За основу можна узяти все той же старий подорожній лист*. Причому для профілактики будь-яких непорозумінь з податківцями слід офіційно «ввести в обіг» розроб­лений документ, тобто видати наказ (з підписом підприємця) про застосування в госпдіяльності «доморослого» подорожнього листа.

* Розраховуючи витрати палива та ПММ, слід бути уважними та не перевищувати норми, установлені наказом № 43.

Коли потрібна ТТН

Є декілька випадків, коли водій, який перевозить вантажі, повинен мати при собі ТТН. Усі вони згадані в різних нормативно-правових актах: пункт 1 Переліку № 207, стаття 48 Закону про автотранспорт, Інструкція № 154, Інструкція № 281/171/578/155, Інструкція № 153 та Інструкція № 176.

Для зручності наводимо їх на рис. 1.

Рис. 1. Коли необхідна ТТН

Покарання за відсутність ТТН (або іншого документа на товар)

Статтею 60 Закону про автотранспорт установлено штраф у розмірі 170 грн. за перевезення товарів без ТТН або іншого документа, що підтверджує право власності на товар. Такий штраф накладається* на підприємця, водій якого перебував за кермом без товарних документів.

* Право перевіряти документи на товар і штрафувати за їх відсутність надано працівникам Укртрансінспекції (під час проведення рейдових або комплексних перевірок), а не представників ДАІ (пункт 15 Порядку № 1567). При цьому складається акт про порушення, який розглядається протягом двох місяців. У результаті розгляду оформляється постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу (на її підставі сплачується штраф). Постанову можна оскаржити протягом 10 днів.

Та й взагалі, роз’їжджати з вантажем, не маючи жодного документа на товар, украй небезпечно (особливо якщо цей вантаж великий та дорогий). Адже в будь-якому разі у водія має бути хоч якийсь «папірець», за допомогою якого можна було б переконатися, що він перевозить товари на законній підставі. Інакше ним можуть зацікавитися ще й правоохоронні органи.

Витрати та ТТН

Якщо підприємець має ТТН, то все гаразд. Проблем у нього не виникне. Тому зараз ми поговоримо лише про ті ситуації, коли ТТН у підприємця не виявилося.

Отже, чим загрожує відсутність ТТН на дорозі, ми вже з’ясували. Тепер уявімо, що підприємцю все ж вдалося благополучно обминути ДАІ та доставити товар на склад, не маючи при цьому ТТН. Чи є для нього ще якісь «сюрпризи»?

Тут усе залежить від системи оподаткування. Якщо підприємець є єдиноподатником (і до того ж неплатником ПДВ*), то опинившись на складі, він може не хвилюватися і сміливо працювати далі, забувши про ТТН.

* Єдиноподатники — платники ПДВ можуть мати деякі проблеми, однак імовірність цього незначна (детальніше див. розділ «Податковий кредит з ПДВ і ТТН»).

А ось загальносистемникам буде складніше. Річ у тім, що податківці здавна не приховували свою любов до ТТН і тому прагнули всіма правдами та неправдами приліпити її до податкового законодавства. Зокрема, вони забороняли включати до витрат вартість товарів, доставлених без ТТН (що взагалі є абсурдним), і витрат на їх доставку.

На щастя, торік ситуація дещо змінилася на краще. Так, у листі від 19.09.2013 р. № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 Міндоходів дійшло висновку, що:

1) витрати на купівлю товару врахувати можна, навіть за відсутності ТТН:

2) а ось витрати на перевезення товару без ТТН врахувати не можна (мається на увазі оплата послуг перевізника). Хоча, на нашу думку, підприємець має на це повне право, оскільки жодні бухгалтерсько-податкові документи не вимагають обов’язкової наявності ТТН для відображення витрат (ні Закон про бухоблік, ні Положення № 88, ні ПКУ). Тому якщо підприємець має інші первинні документи, що підтверджують отримання послуг з перевезення товару (наприклад, акт виконаних робіт, акт наданих транс­портних послуг, накладні тощо), він має право на витрати за такими послугами.

І суди в цьому питанні на боці платників податків (див. ухвалу ВАСУ від 19.03.2012 р. № К-12207/09). Так, ВАСУ визначив, що витрати можуть вважатися непідтвердженими лише за повної відсутності розрахункових, платіжних або інших документів, що містять відомості про госпоперації. І тому відсутність ТТН за наявності інших документів, що підтверджують факт перевезення товару, не може бути підставою для невизнання витрат.

Зверніть увагу

Податковий кредит з ПДВ і ТТН

Продовжуємо розглядати випадки відсутності ТТН. Отже, підприємці — платники ПДВ можуть стикнутися з тим, що податківці на місцях «косо» дивитимуться на формування податкового кредиту (ПК) з ПДВ, пов’язаного з оплатою послуг перевізника. Може дійти й до того, що за відсутності ТТН вони спробують виключити з ПК суми, сплачені перевізнику (за аналогією з витратами). Тому найбезпечніше, звичайно ж, отримати ТТН.

Якщо оформити ТТН усе ж таки не вдалося, у спорах з перевіряючими посилайтеся на лист Міндоходів від 19.09.2013 р. № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128, в якому головне податкове відомство:

— по-перше, визнало, що відсутність ТТН ніяк не впливає на право сформувати ПК з ПДВ, адже ТТН немає в переліку документів, що визначають право на формування ПК з ПДВ;

— по-друге, не поділяє ПК, сплачений при купівлі товарів, і ПК, сплачений при їх транспортуванні. Тому визнати ПК без ТТН можна в обох цих операціях (на підставі податкових накладних або документів, що їх замінюють, — пункт 201.11 ПКУ).

Приклад заповнення ТТН

Новий бланк ТТН дещо відрізняється від звичної форми, тепер він став знач­но меншим. Зокрема, з нього зникла інформація про таксування перевезення (заповнювалася автоперевізником).

Очевидно перевізники зможуть розраховувати вартість своїх послуг у документі довільної форми (можна розробити його самостійно та обробляти на комп’ютері, автоматизувавши розрахунок).

Що стосується загальних правил заповнення ТТН, то вони не змінилися. А ось конкретики, як і раніше, немає (на жаль, досі немає інструкції, яка б детально описувала заповнення ТТН). Тому поки що залишається орієнтуватися лише на раніше діючі правила. Що ж стосується відповідей на основні запитання, які хвилюють підприємців при заповненні ТТН, то їх ми розглянемо в наступній статті на с. 16.

Зразок заповнення нової ТТН наведено на рис. 2 (с. 13 — 14).

Висновки

Рис. 2. Зразок заповнення нової ТТН

* Якщо розглядати бланк ТТН формально, то тут слід вказати кількість місць, тобто «20» (мішків цементу). Однак якщо міркувати логічно, то в цій графі слід вказати кількість відвантаженого товару (у нашому випадку – 1000 кг). Адже далі йдуть дані про ціну за 1 кг та загальну вартість. Крім того, інформація про кількість місць вже зазначена в шапці ТТН, а отже, немає сенсу її дублювати ще й у таблиці (тоді як дані про кількість відвантаженого товару вказати взагалі більше ніде). Це налаштовує на думку про те, що в новому бланку ТТН допущено помилку, а саме: замість «кількість» (як у старому бланку) помилково вказано «кількість місць». Детальніше про це див. на с. 19 цього номера. — Прим. ред.

** Щоб додати ТТН хоч якоїсь логіки, не порушивши при цьому формальні вимоги бланка, можна заповнити її так, як показано у варіанті 2. Як одиниці виміру спробуємо зазначити мішки. Тоді кількість місць дорівнюватиме кількості мішків, а ціна за одиницю — ціні за мішок. У принципі, заборони на таке заповнення ТТН немає, тому, якщо підприємцю зручно, можна заповнювати її й так. — Прим. ред.

Документи консультації