Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Сплачуємо земельний податок, орендну плату та звітуємо у 2014 році

Редакція ВД
Власне Діло Лютий, 2014/№ 3
Друк
Стаття

Сплачуємо земельний податок, орендну плату та звітуємо у 2014 році

Підприємці, які мають власну земельну ділянку, сплачують за неї земельний податок (якщо, звичайно, не підпадуть під звільнення). Однак звітність з нього подають не всі. Те саме стосується й орендної плати за землі державної та комунальної власності.

Розібратися з тим, коли потрібно подавати земельну звітність та як сплачувати земельний податок і орендну плату за землі державної та комунальної власності, допоможе ця стаття.

Оксана ХМЕЛЕВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»

img 1Хто подає земельну звітність

Повна назва звітності, про яку йтиметься, — Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом № 1015 (далі — декларація).

Не важко здогадатися, що її подають платники земельного податку або орендної плати за землі державної та комунальної власності, причому форма і для тих, і для інших однакова.

Хоча тут діє своєрідний фільтр. Багатьом платникам звітувати не потрібно. Вони просто чекають, коли податківці надішлють повідом­лення-рішення із сумою земельного податку або орендної плати. Це відбудеться в один з днів не пізніше 1 липня 2014 року, та протягом 60 днів після отримання підприємці сплатять зазначену в ньому суму (пункт 287.5 ПКУ).

Коли все ж таки декларацію потрібно подати, а коли ні? Про ці нюанси йтиметься далі.

Почнемо із земельного податку. Якщо ви звернетеся до норм пунктів 286.2 і 286.5 ПКУ, то зрозумієте, що правила для нарахування земельного податку юридичними та фізичними особами відрізняються. Самостійно нараховувати земельний податок у декларації повинні лише юридичні особи. За фізичних осіб (не має значення, громадян чи підприємців) це повинні зробити міндоходівці.

Цікаво, що вони своє бачення подання звітності фізичними особами виклали в підкатегорії 112.05 «ЗІР» Міндоходів. На думку міндоходівців, усе залежить від того, як оформлені документи на земельну ділянку, яка використовується в підприємницькій діяльності.

Якщо за документом власником є звичайний громадянин, то декларацію не подаємо, якщо фізична особа — підприємець — надаємо в обов’язковому порядку.

Про те, що такий підхід мало назвати спірним, ви могли прочитати у «ВД», 2013, № 9, с. 19. Річ у тім, що ЦКУ «не знайомий» з таким суб’єктом права власності, як фізична особа — підприємець. Це лише статус, який дозволяє провадити господарську діяльність.

Нагадаємо, що державна реєстрація прав проводиться згідно із Законом № 1952 на підставі:

1) договорів, укладених в порядку, установленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих згідно з вимогами Закону № 1952;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, установлених законом;

5) рішень судів, які набули законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих до органу державної реєстрації прав разом із заявою.

На чому ж ґрунтувалися міндоходівці, коли робили висновок, що суперечить ЦКУ, запитаєте ви? На жаль, у них дійсно була причина. Якщо підприємець придбавав ділянки несільськогосподарського призначення в період з 19.01.99 р. по 20.07.2007 р., то згідно з Указом № 32/99 у держакті повинні були зазначати його статус. Хоча, правду кажучи, цю помилку все ж спробували «технічно» виправити, затвердивши нову форму держакта, яка стала застосовуватися з 01.07.2003 р.

Тому виходить, що в незначної кількості фізичних осіб документи оформлені як на підприємців, у всякому разі, з точки зору Міндоходів.

Більшості ж підприємців взагалі не доведеться перейматися декларацією та тим, як розрахувати земельний податок. Їм пощастило, за них усе зроблять представники Міндоходів.

Тепер про орендну плату, тут ситуація є аналогічною. На думку міндоходівців:

1) якщо договір оренди землі укладено на підприємця — для цілей підприємницької діяльності, то подавати декларацію потрібно обов’язково (тоді орендна плата перераховується щомісяця);

2) якщо договір оренди такої землі укладено на звичайну фізичну особу — для непідприємницьких цілей, орендна плата перераховується в порядку, установленому для громадян (сплата раз на рік за отриманим до 1 липня повідомленням-рішенням).

Отже, підсумуємо наведене. Визначити, заповнювати чи ні земельну декларацію, платнику податку або орендної плати потрібно так (див. рисунок).

img 2

Майте на увазі, що платники земельного податку розраховують його суму саме в декларації. Ті, за кого суму земельного податку розрахують міндоходівці, також можуть ознайомитися з правилами. Адже, як кажуть, «довіряй, але перевіряй».

Нагадаємо, що єдиноподатників, які використовують власні земельні ділянки в господарській діяльності, звільнено від сплати земельного податку (підпункт 4 пункту 297.1 ПКУ). Причому пільга діє і стосовно тих ділянок, на яких розташована нерухомість. Щоправда, тут є деякі нерівності. Так, міндоходівці «позбавляють» звільнення власників нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках (див. «ВД», 2013, № 18, с. 25).

Важливо

Звільнення передбачене лише для земельного податку. Тому якщо єдиноподатник користується ділянками державної або комунальної власності, то все одно перераховує орендну плату.

img 3Строк, щоб відзвітувати та розплатитися з бюджетом

Як уже відомо, і для земельного податку, і для орендної плати передбачена одна й та сама форма звітності. Проте якщо підприємець використовує і власну, і орендовану ділянку в госпдіяльності, то він повинен подати дві різні податкові декларації. В одній декларації земельний податок та орендна плата не нараховуються.

Звітний період. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (з 1 січня по 31 грудня) (пункт 285.1 ПКУ). Однак земельна звітність є особливою, її подають не за підсумками року у наступному звітному періоді, а на початку року із сумами, які сплачуватимуться протягом року.

Строки подання декларації. Підприємці самостійно вносять до декларації суму річного земельного податку або орендної плати та розподіляють її на рівні щомісячні суми, що підлягають сплаті.

Зверніть увагу

Суму орендної плати вони беруть з договору, а земельний податок їм доведеться розрахувати самостійно. Показники для розрахунку — графи декларації. А до них інформацію заносять згідно з нормами ПКУ і даними документів на земельну ділянку.

Отже, декларацію на 2014 рік подають не пізніше 20 лютого поточного року. Дані про земельні ділянки беруть станом на 1 січня 2014 року.

Утім, замість звітної (річної) декларації, платник має право подавати щомісяця нову звітну декларацію. Строк її подання — протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним. Цей варіант підійде тим, хто заздалегідь прогнозує зміни в земельному питанні.

Важливо

Підприємець може самостійно обрати, як йому декларувати зобов’язання з плати за землю: один раз на рік або щомісяця.

Причому якщо він подасть річну декларацію, то вже не зобов’язаний подавати щомісячні декларації. Хоча, подавши річну декларацію, потім може звітувати щомісяця, наприклад, якщо відбудуться зміни у розмірі земельного податку або орендної плати.

За новоукладеними договорами оренди або придбаними земельними ділянками підприємець подає декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним (пункт 286.4 ПКУ). На нашу думку, вона може бути як річною, так і щомісячною.

Куди звітувати. Декларацію подають до органу Міндоходів за місцезнаходженням земельної ділянки. Однак якщо підприємець володіє або орендує декілька ділянок у різних селах, містах тощо (коди органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ різні), то він повинен подати окремі декларації до податкового органу кожної адміністративно-територіальної одиниці.

Якщо ж його ділянки розташовані в одній адміністративно-територіальній одиниці, то він подає одну декларацію із загальною річною сумою, але відомості про кожну ділянку наводяться в додатку 1.

Строк розрахунку з бюджетом. Сплачувати земельний податок або орендну плату (суму податкового зобов’язання, розраховану за місяць) необхідно щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця. Це стосується і податкового зобов’язання, визначеного в новій звітній (щомісячній) декларації.

Відповідальність. Неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) загрожує накладенням штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (пункт 120.1 ПКУ).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Нормативна грошова оцінка та її індексація

Платникам земельного податку та орендної плати не обійтися без розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (далі — НГО), якщо, звичайно, її проведено (пункт 289.1 ПКУ).

Важливо

Коли підприємець подає першу декларацію, то додає до неї довідку (витяг) про розмір НГО земельної ділянки (пункт 286.2 ПКУ). Надалі вона подається в разі затвердження нової НГО землі. Під першою декларацією мається на увазі та, яка подається при фактичному початку діяльності як платника плати за землю.

Для того щоб довідатися, чи проведено НГО, підприємець звертається з письмовою заявою до територіального органу Держагентства земельних ресурсів. У ній він звертається з проханням надати витяг з технічної документації про НГО земель щодо конкретної ділянки.

Причому мало знати лише НГО, потрібно знати ще й коефіцієнт її індексації. Його щороку станом на 1 січня поточного року визначає Держ­агентство земельних ресурсів, керуючись індексом споживчих цін за попередній рік. Формула для розрахунку виглядає так:

Кi = [I - 10] : 100,

де I — індекс споживчих цін за поперед­ній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 %, його слід застосовувати зі значенням 110.

Станом на 01.01.2014 р. Кi = 1 (I за 2013 рік дорівнює 100,5 %).

Підприємець визначає дату, станом на яку видано довідку (витяг) про розмір НГО, а потім застосовує загальний коефіцієнт індексації щодо кожної ділянки. Він розраховується як добуток щорічних коефіцієнтів індексації. Починає цей ланцюжок коефіцієнт за той рік, в якому отримано довідку (витяг), і закінчує коефіцієнт за рік, що передує звітному.

Таким чином, у разі проведення індексації НГО земельний податок на поточний рік має бути автоматично збільшений.

Якщо НГО змінюється протягом строку дії договору оренди, то податківці наполягають на тому, що підприємці повинні отримувати нову довідку та надавати її до органу Міндоходів (лист ДПАУ від 27.04.2011 р. № 5189/5/15-0716). Це пов’язано з тим, що в разі індексації НГО має переглядатися і розмір орендної плати. Хоча, на нашу думку, зміну розміру орендної плати повинні ініціювати орендодавець (в особі органу виконавчої влади або місцевого самоврядування), а не орендар, якщо інше прямо не застережено в договорі оренди.

img 4Орендна плата

Величину орендної плати встановлюють у договорі оренди земельної ділянки. Право оренди підлягає державній реєстрації, а за бажанням однієї зі сторін договір посвідчується нотаріально.

Нагадаємо

Не повинні подавати декларацію підприємці — орендарі тих ділянок, які не перебувають у державній або комунальній власності.

Розмір і правила сплати. Орендну плату вносить орендар (пункт 288.4 ПКУ). Однак самостійно її розраховувати йому не потрібно. При цьому в законодавстві існують певні обмеження як за розміром, так і за умовами внесення такої плати.

Обмеження розміру орендної плати. Для річної суми платежу з орендної плати передбачені мінімальне і максимальне обмеження, які повинні враховуватися при укладенні договору:

1. Він не може бути менше (підпункт 288.5.1 ПКУ):

а) для земель сільськогосподарського призначення — розміру земельного податку;

б) для інших категорій земель — трикратного розміру земельного податку

2. Він не може перевищувати (підпункт 288.5.2 ПКУ):

а) для земельних ділянок об’єктів енергетики, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, уключаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів, — 3 % НГО;

б) для земельних ділянок, наданих для будівництва та/або експлуатації аеродромів, — чотирикратного розміру земельного податку;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, — 12 % НГО.

Орендна плата може бути більше граничного розміру орендної плати, вказаного в підпункті 288.5.2 ПКУ, якщо орендаря визначають на конкурентних засадах.

img 5Розрахунок земельного податку

Отже, для правильного розрахунку земельного податку вам буде потрібна довідка з територіального органу Держземагентства з даними про площу та НГО земельної ділянки (лист ДПАУ від 17.02.2011 р. № 3173/6/10-1015/567).

Базою обкладення земельним податком є (стаття 271 ПКУ):

— НГО земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;

або площа земельних ділянок, якщо їх НГО не проведена.

Важливо

Порядок розрахунку земельного податку насамперед залежить від того, проведено НГО земельної ділянки чи ні. Від цього залежатиме і ставка земельного податку: для оцінених земель вона визначається у відсотках від НГО, а для земель, за якими грошова оцінка не проведена, — у гривнях за одиницю площі.

Нічого складного в цьому немає, просто виходячи з розміру НГО або її відсутності, визначаємо суму земельного податку з розрахунку на рік:

для земель, для яких проведена НГО, — як добуток проіндексованої станом на початок року НГО (у грн.) і ставки (у %);

у решті випадків — як добуток площі (у кв. м) і ставки (у грн. за 1 кв. м) з урахуванням відповідних коефіцієнтів (про них ітиметься окремо).

Ви поцікавитеся: це все, що буде вам потрібно для розрахунку земельного податку? На жаль, ні. Платники також повинні знати цільове призначення земельної ділянки, її категорію. Цю інформацію можна отримати з правовстановлюючих документів.

Крім того, необхідно знати місце розташування земельної ділянки (у межах чи за межами населеного пункту).

Отже, розглянемо порядок розрахунку земельного податку для різних земельних ділянок.

img 6Сільськогосподарські угіддя

Сільськогосподарські угіддя — це рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (стаття 22 ЗКУ).

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлюються у відсотках від їх НГО (пункт 272.1 ПКУ):

— для ріллі, сіножатей, пасовищ — 0,1 %;

— для багаторічних насаджень — 0,03 %.

Зверніть увагу

Ці ставки застосовуються незалежно від того, де розташовані сільгоспугіддя: у межах чи за межами населених пунктів.

Формула для розрахунку суми земельного податку на 2014 рік така:

Загальна площа ділянки (га) х НГО 1 га угідь (грн./га) х Коефіцієнт індексації НГО х Ставка податку (%) : 100 %

Пільговикам додатково необхідно зменшити отриману суму земельного податку на величину такої пільги. Водночас фізичні особи — підприємці вкрай рідко потрапляють до категорії пільговиків (стаття 283 ПКУ).

img 7Земельні ділянки, надані на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження)

До земель лісогосподарського призначення належать землі, покриті лісовою рослинністю, а також не покриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 55 ЗКУ). Водночас землі, зайняті:

зеленими насадженнями в межах населених пунктів, не віднесені до категорії лісів;

окремими деревами та групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках, не належать до земель лісогосподарського призначення.

Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів (стаття 273 ПКУ). Порядок її розрахунку та сплати визначено розділом XVII ПКУ.

img 8Земельний податок за земельні ділянки в межах населених пунктів

Порядок розрахунку земельного податку за землі населених пунктів залежить від того, проведена їх НГО чи ні.

НГО земель населеного пункту проведена. У цьому випадку ставка податку встановлюється в розмірі 1 % від НГО конкретної земельної ділянки в межах населеного пункту (пункт 274.1 ПКУ). Нагадаємо, що НГО землі має бути уточнена станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації.

Слід ураховувати, що для окремих видів земель до зазначеної ставки необхідно застосовувати додаткові коефіцієнти, які можуть бути як підвищуючими, так і понижуючими. Установлені такі коефіцієнти статтею 276 ПКУ і наведені далі в табл. 1. Підкреслимо, що ці коефіцієнти є загальними для земельних ділянок населених пунктів незалежно від факту проведення НГО.

Таким чином, річна сума земельного податку для цієї категорії земельних ділянок розраховується так:

НГО земельної ділянки (грн.) х Коефіцієнт індексації НГО х Ставка податку (%) : 100 % х Додатковий(і) коефіцієнт(и)

Таблиця 1

Додаткові коефіцієнти (ставки) для окремих видів земель, розташованих у межах населених пунктів*

Вид земель

Додатковий коефіцієнт (ставка податку)

Норма ПКУ

1

2

3

Земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними і садовими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами

3 % від суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 (за ставкою 1 % від НГО земельної ділянки) і 275 ПКУ

(за ставкою у грн. за кв. м із застосуванням коефіцієнтів)

Пункт 276.1

Земельні ділянки на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язане з функціональним призначенням цих територій і об’єктів

5-кратний розмір податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 ПКУ

Пункт 276.2

Земельні ділянки на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язане з функціональним призначенням цих територій і об’єктів

— для об’єктів міжнародного значення — 7,5;
— для об’єктів загальнодержавного значення — 3,75;
— для об’єктів місцевого значення — 1,5.

Ці коефіцієнти застосовуються до розміру податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 ПКУ

Пункт 276.3

Земельні ділянки, що належать до земель залізничного транспорту (крім земельних ділянок, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди і які оподатковуються на загальних підставах), надані гірничодобувним підприємствам для видобутку корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, і земельні ділянки, на яких розташовані аеродроми

25 % податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 ПКУ

Пункт 276.4

Земельні ділянки, надані для розміщення об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії

25 % податку, обчисленого відповідно до статей 274, 275, 278, 279 і 280 ПКУ

Пункт 276.6

 

* Застосовуються незалежно від того, проведена НГО землі чи ні.

 

НГО земель населеного пункту не проведена. У цьому випадку податок обчислюється виходячи з площі земельної ділянки та середніх ставок земельного податку, установлених статтею 275 ПКУ (див. табл. 2), з урахуванням різних коефіцієнтів.

 

Таблиця 2

Ставки земельного податку за земельні ділянки,
 розташовані в межах населених пунктів, НГО яких не встановлена

Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб

Ставка податку,  грн./кв. м

Коефіцієнт, який застосовується в містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення

До 3

0,28

Від 3 до 10

0,56

Від 10 до 20

0,90

Від 20 до 50

1,40

1,20

Від 50 до 100

1,69

1,40

Від 100 до 250

1,97

1,60

Від 250 до 500

2,26

2,00

Від 500 до 1000

2,82

2,50

Від 1000 і більше

3,95

3,00

 

Далі про коефіцієнти, що застосовуються при розрахунку земельного податку за населеними пунктами, НГО земель яких не проведена. Існує декілька категорій таких коефіцієнтів, тому, щоб не заплутатися, наведемо їх перелік і присвоїмо їм власні імена:

коефіцієнти, які застосовуються в містах Києві, Сімферополі, Севастополі і містах обласного значення. Ці коефіцієнти наведені в таблиці безпосередньо в тексті пункту 275.1 ПКУ (див. табл. 2), тому назвемо їх «табличними»;

коефіцієнти, установлені пунктом 275.2 ПКУ. Оскільки вони поширюються на населені пункти, які віднесені до курортних, називатимемо їх «курортними» коефіцієнтами (наведені в табл. 3 на с. 30);

 

Таблиця 3

«Курортні» коефіцієнти, які застосовуються до ставок земельного податку
у населених пунктах, НГО земель яких не проведена

Населені пункти

Коефіцієнт

На південному узбережжі Автономної Республіки Крим

3

На південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим

2,5

На західному узбережжі Автономної Республіки Крим

2,2

На Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської і Херсонської областей

2

У гірських і передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських

2,3

На узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях

1,5

 

коефіцієнти, встановлені органами місцевого самоврядування згідно з пунктом 275.3 ПКУ, назвемо «локальними». Відповідно, перш ніж розрахувати земельний податок, платники повинні з’ясувати, чи не встановлені в конкретному населеному пункті зазначені «локальні» коефіцієнти;

— і нарешті, коефіцієнти, про які згадувалося вище при розрахунку земельного податку за земельні ділянки в межах населених пунктів, НГО земель яких проведена (там їх названо «додатковими»; див. табл. 1). Нагадаємо, що такі коефіцієнти повинні застосовуватися незалежно від факту проведення НГО щодо земель населеного пункту.

Підбивши підсумок, зазначимо, що сума земельного податку за земельними ділянками населених пунктів, НГО земель яких не проведена, визначається так:

Загальна площа ділянки (кв. м) х Ставка податку (грн./кв. м) х «Табличний» коефіцієнт х «Курортний» коефіцієнт х «Локальний» коефіцієнт х додатковий(і) коефіцієнт(и)

img 9Земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів

НГО землі проведена. У цьому випадку незалежно від місцезнаходження ділянки ставка податку встановлюється у розмірі 1 % від їх НГО (пункт 274.1 ПКУ).

Однак з цього правила є декілька винятків. До них належать сільгоспугіддя та земельні ділянки, надані на землях лісогосподарського призначення, про які йшлося вище, та інші.

НГО землі не проведена. У такому разі розмір земельного податку розраховується від НГО одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. Ставки податку, які передбачені при цьому у ПКУ, наведені в табл. 4 на с. 31.

Формула для розрахунку земельного податку в цьому випадку буде така:

Загальна площа ділянки (кв. м або га) х НPО одиниці площі ріллі (грн./кв. м або грн./га) х Коефіцієнт індексації НPО х Ставка податку (%) : 100 %

Таблиця 4

Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, НГО яких не проведена

№ з/п

Вид земельної ділянки

Ставки (розмір) земельного податку

Норма ПКУ

1

Земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, НГО яких не проведена

За один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами) — 5 % від НГО одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області

Пункт 277.1

За земельні ділянки, надані садовим товариствам, у тому числі зайняті садовими та/або дачними будинками фізичних осіб — 5 % від НГО одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області

Пункт 277.2

2

Земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, розташовані за межами населених пунктів, НГО яких не проведена

За земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім сільськогосподарських угідь і лісових земель), НГО яких не проведена — 5 % від НГО одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області

Пункт 279.1

3

Земельні ділянки на землях водного фонду та лісогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів, НГО яких не проведена

За земельні ділянки на землях водного фонду — 0,3 % від НГО одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області

Пункт 280.1

За земельні ділянки на землях водного фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами — 5 % від НГО одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області

Пункт 280.2

 

У наступній статті на с. 32 ви детальніше ознайомитеся з тим, як відобразити суми земельного податку та орендної плати в декларації.

Документи консультації

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЗКУ — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.

Закон № 1952 — Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV.

Указ № 32/99 — Указ Президента України «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» від 19.01.99 р. № 32/99.

Наказ № 1015 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» від 24.12.2010 р. № 1015.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі