Ви — покупець (замовник)
ПДФО.Якщо ви виплатили дохід підприємцю, а потім виявиться, що він не повинен був займатися тією діяльністю, за яку ви розрахувалися, нічого страшного: вам не доведеться нічого сплачувати, у тому числі утримувати ПДФО (рис. 1).
Рис. 1. В яких випадках ПДФО не утримується
Схемою, наведеною на рис. 1, можна керуватися як у відносинах із загальносистемниками, так і при виплаті доходу єдиноподатникам. Більше того, немає необхідності «копатися» у видах діяльності спрощенця: чи зазначені вони в Держреєстрі, Свідоцтві єдиноподатника, чи будуть зазначені в Реєстрі спрощенців, коли він запрацює, чи дозволені для конкретної групи або взагалі заборонені всім без винятку єдиноподатникам — усе це проблеми самого єдиноподатника. У разі будь-якого порушення він сам відповідатиме за це.
Для нас же важливим є лише одне — документ, що підтверджує підприємницький статус фізичної особи: якщо він є, ПДФО не утримуємо.
Тож давайте нагадаємо, які саме документи дозволяють не утримувати ПДФО при виплаті доходу підприємцю. Наведемо їх на рис. 2.
Рис. 2. Документи для неутримання ПДФО
* Інформація, яку можна отримати на сайті, не датується. Тому краще роздрукувати її з браузера із зазначенням дати. Однак можна цього і не робити. Урешті-решт, навіть якщо ваш партнер у майбутньому внесе якісь зміни до Держреєстру, ви завжди зможете довести свою правоту, звернувшись до держреєстратора. Адже він може видати витяг з Держреєстру на будь-яку запитувану дату в минулому (пункт 3.1 Порядку № 1846/5).
Та все ж із будь-якого правила є винятки. Так і в нашому випадку. ПДФО потрібно утримати, якщо ви виплатили:
1) дохід фізичній особі, яка не зазначала в договорі свій підприємницький статус (тобто в цьому конкретному договорі виступила як громадянин).
Таке може статися, якщо ви, наприклад, постійно співпрацювали з підприємцем в операціях з купівлі-продажу товарів, а потім уклали з ним разовий правочин з надання послуг; при цьому в договорі на виконання робіт/послуг він не зазначив свої реєстраційні дані, тобто уклав його як звичайний громадянин (непідприємець);
2) єдиноподатнику дохід, зазначений у підпункті 1 пункту 292.1 ПКУ:
— проценти, дивіденди, роялті;
— страхові виплати та відшкодування;
— доходи від продажу рухомого і нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її госпдіяльності*.
* На нашу думку, тут ідеться не про будь-яке рухоме/нерухоме майно, а лише про те, яке підлягає реєстрації (наприклад, нерухомість, транспортні засоби). Інакше продаж єдиноподатником будь-яких товарів обкладався б ПДФО, а це не так.
Зверніть увагу
При виплаті таких «особливих» доходів ПДФО утримується з єдиноподатника, навіть якщо він надасть документи, що підтверджують його підприємницький статус і статус спрощенця.
В обох випадках з виплаченого доходу слід було утримати ПДФО. Якщо цього не відбулося, вам загрожує штраф — 25 % від неутриманого ПДФО (пункт 127.1 ПКУ). При цьому, розраховуючи суму ПДФО, потрібно буде застосувати натуральний коефіцієнт (оскільки дохід уже виплачено, і утримати з нього ПДФО неможливо). Отже, ПДФО = 3 : 17 х виплачений дохід.
ЄСВ.Нагадаємо, що ЄСВ не справляється з договорів купівлі-продажу та оренди. Тому якщо ви виплатили дохід саме за таким договором, ЄСВ узагалі не переймайтеся: його ніхто сплачувати не повинен.
Якщо ж ви маєте справу з договором на виконання робіт/послуг, то діватися нікуди: доведеться звертати увагу на вид діяльності підприємця, якому виплачуємо дохід:
— якщо він зазначений у Держреєстрі, ЄСВ не сплачуємо;
— якщо ж його в Держреєстрі немає, потрібно нарахувати ЄСВ у розмірі 34,7 % та утримати у розмірі 2,6 % від суми винагороди, зазначеної в договорі.
Такі правила встановлено Законом про ЄСВ, зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 4. Отже, виплачуючи підприємцю дохід за договором робіт/послуг, дійте так, як показано на рис. 3.
Рис. 3. Схема дій стосовно сплати/несплати ЄСВ за договорами робіт/послуг
Якщо ЄСВ не було своєчасно сплачено, то зробити це потрібно відразу, як тільки виявили помилку. Причому сплатити доведеться не лише ЄСВ, а також:
— штраф — 5 % ненарахованого своєчасно ЄСВ за кожний місяць прострочення, але не більше 50 % від ненарахованого своєчасно ЄСВ (пункт 3 частини 11 статті 25 Закону про ЄСВ);
— і пеню — 0,1 % ненарахованого своєчасно ЄСВ за кожний день прострочення (частина 10 статті 25 Закону про ЄСВ).
Донараховану суму ЄСВ слід показати у звіті за формою № Д4.
Ви — продавець (виконавець/підрядник)
ПДФО. Тепер поглянемо з іншого боку. Якщо ви — підприємець і отримали дохід від «сторонньої» діяльності (не зазначеної в Держреєстрі), то вам, найімовірніше, доведеться самостійно сплатити ПДФО (див. рис. 4).
Рис. 4. Сплата та несплата ПДФО при отриманні доходу від «сторонньої» діяльності
* Це пояснюється тим, що громадяни не є податковими агентами, тому вони не мають права утримувати ПДФО. У свою чергу, підприємці та юридичні особи не справляють цей податок з іншої причини: пункт 177.8 ПКУ дозволяє їм не утримувати ПДФО при виплаті доходів підприємцям (неважливо, за яку діяльність такі доходи виплачуються).
Схему, наведену на рис. 4, можуть використовувати як загальносистемники, так і єдиноподатники. Однак з єдиноподатниками слід розібратися детальніше.
Єдиноподатники груп 1 і 2
Почнемо з такої ситуації: припустимо, діяльність зазначена в ЄДР, але її немає в Реєстрі ЄП (Свідоцтві єдиноподатника). Що робити, якщо отримано дохід саме від такої діяльності? Відповідь така: єдиноподатник повинен сам сплатити 15 % єдиного податку з такого доходу та перейти на загальну систему оподаткування з наступного року* (частина 7 підпункту 298.2.3, частина 2 пункту 293.4, пункт 294.1 ПКУ).
* Однак заяву про перехід слід подати відразу — протягом 20 днів після кварталу, в якому було отримано заборонений дохід. Це «зв’яже руки» податківцям, і вони не зможуть скористатися пунктом 299.11 ПКУ та насильно перевести єдиноподатника на загальну систему з 1-го числа місяця, наступного за кварталом порушення. Детальніше див. «ВД», 2014, № 22, с. 24.
Крім того, «сторонній» дохід слід зазначити в декларації єдиноподатника (підпункт 296.5.5 ПКУ):
— група 1 — рядок 03 розділу II;
— група 2 — рядок 08 розділу III.
Такої ж думки дотримуються й податківці (розділ 107.12 «ЗІР» Міндоходів):
«Як оподатковується дохід ФОП платника ЄП першої або другої груп, отриманий від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників ЄП, та яка відповідальність застосовується до такого платника податку?
До доходу, отриманого платниками єдиного податку першої та другої груп від провадження видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, застосовується ставка у розмірі 15 відсотків. При цьому такі платники зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися види діяльності, не зазначені у реєстрі платників єдиного податку.
Крім того, платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.»
Отже, покарання єдиноподатника обмежується сплатою 15-відсоткового єдиного податку та переведенням до лав загальносистемників. Більше жодних штрафів і податків (у тому числі ПДФО) сплачувати не потрібно. Інакше з одного й того самого доходу податок буде сплачений двічі, а подвійне оподаткування є недопустимим.
А оскільки ПДФО не сплачується, це означає, що немає сенсу показувати цей «неєдиноподатний» дохід у декларації про доходи (яку підприємець подасть, вже перебуваючи на загальній системі оподаткування).
Ну й наприкінці розберемося з такою ситуацією: ддіяльність не зазначена під час держреєстрації (її немає в Держреєстрі) і заборонена єдиноподатникам груп 1 і 2. Якщо отримано дохід від такої діяльності (не має значення, від кого його отримано), то:
— з такого доходу слід сплатити єдиний податок у розмірі 15 % (частина 4 пункту 293.4 ПКУ);
— ПДФО, на нашу думку, сплачувати не потрібно, оскільки цей дохід уже обкладений єдиним податком.
Таким чином, «сторонній» дохід потрапляє до декларації єдиноподатника (рядки 05 і 10), оминувши декларацію про доходи.
Єдиноподатники груп 3 і 5
Нагадаємо, що єдиноподатники груп 3 і 5 не зазначають свої види діяльності у Свідоцтві і надалі їх не зазначатимуть у Реєстрі єдиноподатників, як це прийнято у групах 1 і 2. Отже, вони можуть займатися будь-якою діяльністю, яка не заборонена спрощенцям. В ідеалі, звичайно, така діяльність має бути зазначена в Держреєстрі. Однак законодавчої вимоги щодо цього немає.
Тому якщо отриманий «сторонній» дохід:
— від діяльності, не зазначеної в Держреєстрі,
— або від діяльності, забороненої для всіх спрощенців,
в єдиноподатників груп 3 і 5 виникає своя специфіка. Для зручності відобразимо її на рис. 5.
Рис. 5. Податок з доходу, отриманого єдиноподатником від «сторонньої» діяльності
ЄСВ. Що стосується сплати ЄСВ, то відповідальність за його сплату повністю лягає на ту особу (підприємця або юридичну особу), яка виплатила вам дохід. Тому сам одержувач доходу може цим /font> не перейматися.
Висновки
Якщо ви виплачуєте підприємцю «сторонній» дохід (дохід від діяльності, не зазначеної ним у Держреєстрі), то:
1) ПДФО утримувати не потрібно. При цьому необхідно мати документ, що підтверджує підприємницький статус партнера (копія свідоцтва, довідки, витягу або виписки з Держреєстру), або роздруківку його реєстраційних даних із сайта http://irc.gov.ua;
2) ЄСВ сплатити доведеться, але якщо виплата відбувається за договором робіт/послуг. За іншими договорами (купівлі-продажу, оренди) ЄСВ не сплачується у принципі.
Якщо ви — підприємець, який отримав «сторонній» дохід, то вам необхідно:
1) загальносистемнику — наприкінці року вказати «сторонній» дохід у декларації про доходи та сплатити з нього ПДФО за правилами, установленими для громадян (тобто не зменшуючи дохід на суму витрат);
2) єдиноподатнику — сплатити зі «стороннього» доходу єдиний податок за ставкою 15 %.
ЄСВ зі «стороннього» доходу одержувачу сплачувати не потрібно.
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Порядок № 1846/5— Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 р. № 1846/5.
