Які електронні гроші можна використовувати
Насамперед познайомимося. Визначення поняття «електронні гроші» (далі — ЕГ) наведено в пункті 15.1 Закону № 2346:
«електронні гроші — одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі».
Правила використання ЕГ в Україні визначені Законом № 2346 і Положенням № 481.
Так, випускати ЕГ може виключно банк, який бере на себе зобов’язання щодо їх погашення. ЕГ є випущеними з часу їх завантаження емітентом або оператором на електронний пристрій, який є в розпорядженні користувача (пункт 2.3 Положення № 481). У нюанси емісії не вдаватимемося, однак зазначимо важливі деталі.
По-перше, банк має право випускати ЕГ, номіновані лише у гривні.
По-друге, банк, який має намір здійснити випуск ЕГ, зобов’язаний до початку їх випуску погоджувати з Нацбанком правила використання ЕГ (пункт 15.2 Закону № 2346). У зв’язку з цим Нацбанк у листі від 15.01.2013 р. № 25-112/335 звернув увагу суб’єктів господарювання на таке: можна проводити операції лише з тими ЕГ, випуск яких здійснено за правилами, погодженими з НБУ.
Так, за інформацією Нацбанку*, на сьогодні погоджені правила двох систем ЕГ: «Максі» (емітент — ПАО «Альфа-банк») і MoneXy (емітент — ПАО «ФІДОБАНК»). Крім того, 15 українських банків отримали дозвіл здійснювати випуск ЕГ на базі платіжних систем НСМЕП, Visa International і «ГлобалМані».
* http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=52047&cat_id=52046, http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=66296&
cat_id=66292У згаданих системах користувачем — особою, яка є власником ЕГ і має право використовувати їх для придбання товарів та здійснення переказів, може виступати виключно фізична особа!
І хоча в нормативних актах передбачена можливість використання ЕГ суб’єктом господарювання для оплати товарів, робіт і послуг, які придбаваються для виробничих/господарських потреб, однак сьогодні її реалізувати не вдасться.
Нюанс
Виходить, що суб’єкти господарювання (юридичні особи і фізичні особи — підприємці) можуть працювати лише «на приймання» ЕГ, причому не з метою подальшої оплати ними яких-небудь товарів, робіт, послуг.
Пояснюється це тим, що торговець (той, хто приймає ЕГ як засіб платежу за товари) має право використовувати отримані ЕГ виключно для обміну на безготівкові кошти або повернення їх користувачам у разі повернення ними товарів, придбаних за ЕГ відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» від 02.05.91 р. № 1023-XII (пункт 15.1 Закону № 2346, пункт 3.5 Положення № 481).
Якщо надалі все ж з’явиться можливість використання ЕГ для здійснення платежів і користувачами — суб’єктами господарювання, потрібно буде врахувати таке. Згідно з пунктом 15.1 Закону № 2346 та пунктом 3.4 Положення № 481 користувач — суб’єкт господарювання має право використовувати ЕГ для «електронної» оплати товарів, робіт і послуг, які придбаваються для виробничих (господарських) потреб. При цьому до Положення № 481 ось-ось будуть внесені зміни постановою правління НБУ від 19.06.2014 р. № 378 (набирає чинності з дня офіційного опублікування). В результаті у суб’єктів господарювання буде право використовувати ЕГ тільки для оплати товарів (зникне вимога про виробничо-господарську спрямованість товарів (робіт, послуг), що придбаваються.
Тобто в майбутньому можна буде придбати ЕГ шляхом перерахування коштів банку-емітенту або агенту з розповсюдження (поповнення) електронних грошей, а потім цими ЕГ розрахуватися.
«Заборонені» електронні гроші та винятки
Слід мати на увазі: суб’єкти господарювання не можуть використовувати системи ЕГ, не зареєстровані в Україні за правилами Нацбанку.
Не відповідають правилам Нацбанку, зокрема, такі системи ЕГ: WebMoney Transfer*, «Інтернет.Гроші», UkrMoney, RBKMoney, «Яндекс.Гроші», QIWI, E-gold тощо**. Тому сьогодні операції з такими грошима суб’єктам господарювання краще не проводити.
* Про це йшлося в листі НБУ від 24.06.2011 р. № 25-12/1575-731. Рахунки ТОВ «Українське гарантійне агентство», яке гарантує в Україні зобов’язання компанії WebMoney, заблоковані.
** Звертають на це увагу і контролюючі органи (див. консультацію «Гроші, яких ми не бачимо» // «ВПСУ», 2012, № 43).
Важливо
Водночас не є використанням ЕГ одне лише проведення розрахунків через платіжні шлюзи певної системи. Наприклад, у платіжній системі «ГлобалМані» розрахунки можуть проводитися:
— ЕГ;
— за допомогою інтернет-еквайрингу, коли торговець просто використовує платіжний шлюз «ГлобалМані».
Відмінність у цих способах проведення розрахунків полягає в тому, що у другому випадку в системі не «проходять» ЕГ. Просто покупець оплачує своєю платіжною карткою товари (роботи, послуги), а дані вводяться на сторінці платіжної системи і розрахунки проводяться через її платіжний шлюз. У результаті на рахунок торговця надходять гривні, а не ЕГ.
Не застосовуються ЕГ і в платіжному сервісі LiqPay, тому такі платіжні системи можуть бути використані без обмежень за умови їх реєстрації в НБУ)***.
*** Із зареєстрованими платіжними системами можна ознайомитися на сайті НБУ (http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=52047&cat_id=52046).
Електронні гроші та єдиноподатники
Для всіх єдиноподатників ЕГ «поза грою».
Єдиноподатники (і юридичні, і фізичні особи) можуть здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (пункт 291.6 ПКУ). Посилаючись на цю вимогу, податківці не дозволяють фізичним особам — єдиноподатникам приймати в оплату ЕГ (у тому числі через систему WebMoney), про що неодноразово повідомляли (див. консультації з розділу 107.04 «ЗІР» Міндоходів).
Таке саме зазначає й Мінекономрозвитку (лист від 17.09.2013 р. № 3112-13/32401-14*). Нагадаємо висновки Міністерства: використання електронних платіжних систем не підпадає під визначення «безготівкові розрахунки», а тому єдиноподатники не можуть приймати оплату за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) через електронні платіжні системи. Той факт, що розрахунки ЕГ не вважаються готівкою, не заперечується.
* Думку Міністерства ми висвітлювали у «ВД», 2013, № 24, с. 2.
Якщо розрахунок все ж таки буде здійснено, то податківці вважатимуть це порушенням правил перебування на спрощеній системі оподаткування (пункт 291.6 ПКУ).
У результаті підприємцю-єдиноподатнику доведеться:
— оподаткувати дохід, отриманий з використанням негрошової форми розрахунків, за ставкою 15 % (підпункт 3 пункту 293.4 ПКУ). Відповідний запис потрібно відобразити в окремій «15-відсотковій» графі Книги, потім у декларації з єдиного податку;
— перейти з першого числа місяця, наступного за податковим періодом, в якому застосована негрошова форма розрахунків, на загальну систему оподаткування (підпункт 4 підпункту 298.2.3 ПКУ).
Важливо
Виходить, що стати загальносистемником (тим, хто був у групах 3 і 5) доведеться з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому був допущений розрахунок ЕГ. А ось єдиноподатники групи 2 можуть почекати до кінця року і перейти на загальну систему з початку наступного календарного року (оскільки у них звітним періодом є рік, а не квартал).
Водночас якщо проводитиметься перевірка, на загальній системі можна буде опинитися і «заднім числом» . Так, у разі виявлення контролерами під час проведення перевірок порушень єдиноподатником вимог ПКУ анулювання реєстрації проводиться за рішенням, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (пункт 299.11 ПКУ).
Електронні гроші та загальносистемники
Для підприємців-загальносистемників на використання ЕГ спеціальної заборони не встановлено. Вони керуються загальними обмеженнями:
1) підприємці можуть придбавати ЕГ лише за безготівковим розрахунком (абзац другий пункту 3.4 Положення № 481 або абзац другий пункту 3.3 оновленого Положення № 481);
2) суб’єкти господарювання можуть застосовувати ЕГ виключно для розрахунків з торговцями за товари в електронному вигляді, придбані на виробничі (господарські) потреби. Нагадуємо, що після оновлення Положення № 481 сфера застосування ЕГ підприємцями розшириться. Зникнуть вимоги, щоб товари були в електронному вигляді та придбавалися на виробничі (господарські) потреби. Підприємці зможуть розраховуватись ЕГ за придбання будь-яких товарів;
3) в «електронному гаманці» підприємця, що поповнюється, може бути не більше 8000 грн., у тому, що не поповнюється, — не більше 2000 грн. (пункт 2.4 Положення № 481). Після оновлення Положення № 481 додасться ще одне правило: підприємці зможуть використовувати ЕГ для здійснення розрахунків за допомогою електронного пристрою, який поповнюється і перебуває в розпорядженні підприємця, в сумі до 35000 грн. протягом календарного року. До розрахунку цієї суми не включаються ЕГ, погашені на вимогу підприємця протягом календарного року.
Зауважимо, що рух ЕГ у податковому обліку підприємця відображати не потрібно, адже ви просто обмінюєте гривні на їх електронні еквіваленти. Водночас комісію банку за конвертацію ЕГ уключають до складу витрат на підставі підпунктуу «є» підпункту 138.10.2 ПКУ.
Але! Як вже зазначалося раніше, поки підприємці можуть працювати лише «на приймання» ЕГ. У зв’язку з цим виникає актуальне запитання: коли відображати дохід?
Зауважимо, що «класичні» ЕГ, які можуть бути використані в Україні, ніяк не пов’язані з відступленням прав вимоги. Хоча у визначенні ЕГ і говориться, що вони є грошовим зобов’язанням емітента, при їх перерахуванні відступлення прав вимоги не відбувається.
Згідно з Директивою ЄС ЕГ є фінансовим продуктом банку-емітента у вигляді низки певних послуг. При цьому визначальним є те, що ЕГ використовуються як засіб розрахунку, хоча й не є грошовою одиницею (лист НБУ від 07.07.2013 р. № 25-112/6750).
Тому безпечніше керуватися загальним правилом визнання доходу загальносистемниками та відображати його у Книзі ОДВ на момент отримання ЕГ від покупця. Відповідно переведення ЕГ у реальні (із зарахуванням на поточний рахунок підприємця) відображати у Книзі ОДВ уже не потрібно.
Зауважте: отримання ЕГ від покупця та зарахування реальних грошей на рахунок підприємця можуть не збігатися в часі. Проте той факт, що виручка вноситься на поточний рахунок не в день її отримання, податківці не зможуть розцінити як неоприбуткування або неповне оприбуткування готівки, адже ЕГ не є готівкою.
Однак для цілковитого спокою рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію.
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 2346 — Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.
Положення № 481 — Положення про електронні гроші в Україні, затверджене постановою НБУ від 04.11.2010 р. № 481.
Директива ЄС — Директива 2009/110/ЄС Європейського Парламенту і Ради про започаткування та здійснення діяльності установами — емітентами електронних грошей і пруденційний нагляд за ними, яка вносить зміни до Директив 2005/60/ЄС і 2006/48/ЄС і скасовує Директиву 2000/46/ЄС, від 16.09.2009 р.
