Податковий розрахунок за формою № 1ДФ: «157», а не «106», якщо орендодавцем є підприємець

У цьому випадку правда на вашому боці. По-перше, виплата орендної плати єдиноподатнику відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «157».
А ось вимога податківців вказати ознаку «106» є неправомірною. По-друге, вони не мають права не приймати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

Чому так?

Як відомо, податковий агент зобов’язаний відобразити суму доходу, нараховану та/або виплачену фізичним особам (у тому числі, підприємцям), у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ (підпункт «б» пункту 176.2 ПКУ, а також консультація в розділі 103.02 «ЗІР» Міндоходів).

Доходи у формі № 1ДФ відображаються з відповідною ознакою згідно з Довідником, наведеним у Порядку № 49. Зауважимо, що ознаки передбачені окремо для доходів у межах трудової діяльності, за цивільно-правовими договорами, у межах підприємницької діяльності тощо.

Так, дохід від надання в оренду нерухомого майна звичайній фізичній особі (без статусу підприємця) відображається з ознакою «106». Що стосується випадку, коли орендодавцем є фізична особа — підприємець та оренда належить до його підприємницької діяльності, то такі доходи (орендна плата) відображаються з ознакою «157».

У податкового агента на руках є документи, що підтверджують підприємницький статус орендодавця, отже:

— дохід у вигляді орендної плати відображаємо у формі № 1ДФ зі спеціальною підприємницькою ознакою «157» (як дохід, виплачений самозайнятій особі);

— суми нарахованого та виплаченого підприємцю доходу зазначаємо у графах 3а і 3 відповідно. У графах 4а і 4 проставляємо нулі (за звільнення «завдячуємо» пункту 177.8 ПКУ. Також див. матеріал на с. 28 — 29).

До речі, такої логіки дотримуються й міндоходівці в консультації з розділу 103.25 «ЗІР» Міндоходів. Фахівці зазначили, що для доходу за цивільно-правовими договорами передбачена ознака «102», однак якщо дохід за таким договором виплачується підприємцю, то застосовувати потрібно ознаку «157». Причому навіть у тому випадку, якщо дохід, виплачений підприємцю, не зазначений у документі, який підтверджує його підприємницький статус.

Таким чином, з ознакою доходу «106» орендну плату потрібно відображати, якщо орендодавець є звичайною фізичною особою.

Підсумуємо. Ви застосували правильну ознаку доходів, і жодні санкції з боку податківців із цього приводу вам не загрожують.

Однак це ще не все. Податківці не мають права:

— вказувати податковому агентові, з якою ознакою відображати той чи інший дохід. Нагадаємо, що уповноважена особа перевіряє лише наявність обов’язкових реквізитів, тоді як інші показники перевірці не підлягають (пункт 49.8 ПКУ);

— відмовляти в прийманні податкової декларації, якщо всі обов’язкові реквізити заповнені і притому без порушень (пункт 49.10 ПКУ). Під заборону, зокрема, підпадає вимога змінити показники декларації (Податковий розрахунок за формою № 1ДФ має статус податкової декларації).

Як бачите, з вашого боку — усе прозоро, а ось податківці порушують священні норми ПКУ.

Якщо ви зіткнулися з такою проблемою, надішліть Податковий розрахунок поштою (якщо в ньому не більше 5 рядків) або електронкою (з накладенням ЕЦП).

А якщо цей варіант не підходить, тоді:

1) вимагайте, щоб відмова в прийманні була оформлена письмово із зазначенням причин відмови, інформації про уповноважену особу та дати. Про такий обов’язок податкового органу говорить ВАСУ в Інформаційному листі від 15.06.2012 р. № 1503/12/13-1 (детально див. «ВД», 2013, № 5, с. 2);

2) оформляйте скаргу до вищого за рівнем податкового органу в порядку, передбаченому статтею 56 ПКУ. Як це зробити, ми детально описували у «ВД», 2013, № 24, с. 17. У разі якщо в судовому або адміністративному порядку буде встановлено факт неправомірної відмови ДПІ в прийманні податкової декларації, остання вважається прийнятою в день її фактичного отримання ДПІ (пункт 49.13 ПКУ).