Як оподаткувати велику суму винагороди за довгостроковим ЦП-договором

Спочатку поговоримо про ЄСВ. Винагорода за цивільно-правовим договором (далі — ЦП-договір), за яким виконувалися роботи (надавалися послуги), обкладається ЄСВ «зверху» і «знизу» на підставі абзацу першого пункту 1 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ.

При цьому слід пам’ятати про максимальну величину, з якої справляється ЄСВ. Її розмір дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідний місяць, у всіх місяцях 2014 року — 20706,00 грн.

Яка ставка ЄСВ діє для винагороди за ЦП-договором? У частині нарахувань («зверху») на суму винагороди за договором її розмір дорівнює 34,7 %, у частині утримань («знизу») — 2,6 %.

Тепер перейдемо до ПДФО. Винагорода за ЦП-договором включається до складу оподатковуваного доходу фізичної особи (підпункт 164.2.2 ПКУ).

Майте на увазі: перед тим як утримати ПДФО, потрібно визначити базу оподаткування. Для цього дохід у вигляді винагороди зменшують на суму ЄСВ «знизу», а потім розраховують ПДФО.

Винагорода фізичної особи за ЦП-договором обкладається ПДФО за ставкою 15 % або одна його частина — за ставкою 15 %, а інша частина — 17 %. Усе залежить від суми договору, а точніше від суми бази оподаткування (після віднімання ЄСВ «знизу»).

Отже, у 2014 році ставка 15 % застосовується до суми бази оподаткування або її частини, яка за місяць не перевищує 12180,00 грн. (10 мінзарплат на 1 січня 2014 року), а ставка 17 % — до частини бази оподаткування, що перевищує у звітному місяці цю величину.

Далі наведемо приклад розрахунку сум ЄСВ і ПДФО в разі «довгого» ЦП-договору.

А тепер інформація для порівняння. Якби роботи за ЦП-договором тривали один, а не два місяці, сума ЄСВ була б меншою, адже в цьому випадку ЄСВ справлявся б лише з частини винагороди, що дорівнює максимальній величині 20706,00 грн. Підприємцю довелося б сплатити ЄСВ:

— «зверху» у сумі 7184,98 грн. (20706,00 х 34,7 : 100) замість 7981,00 грн.;

— «знизу» — 538,36 грн. (20706,00 х 2,6 : 100) замість 598,00 грн.

Щоправда, зросте сума ПДФО, однак незначно. Так, база оподаткування становитиме: 23000,00 - 538,36 = 22461,64 (грн.).

Визначимо суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету з винагороди за ЦП-договором, якби роботи за ним виконувалися один місяць:

12180,00 х 15 : 100 + (22461,64 - 12180,00) х х 17 : 100 = 1827,00 + 1747,88 = 3574,88 (грн.) (замість 3564,74 грн.).

У цьому випадку за виконану роботу фізособа отримає «на руки»: 23000,00 - 538,36 - 3574,88 = 18886,76 (грн.) (замість 18837,26 грн.).

Як бачимо, у разі «одномісячного» ЦП-договору на велику суму підприємець сплатить менше ЄСВ «зверху» за свій рахунок.

Підряднику також вигідно отримати «чистими» більшу суму, однак є одне «але»: втрата місяця пенсійного стажу. Що для нього важливіше, громадянин повинен вирішити сам.

У підприємця може виникнути запитання: чи можна взагалі в акті виконаних робіт прописати, що роботи виконувалися один місяць (липень), якщо договір був укладений в червні та в ньому не був зазначений період виконання робіт? За відповіддю звернемося до ЦКУ.

За загальним правилом ЦП-договір набуває чинності з моменту його укладення (частина 2 статті 631 ЦКУ). Тому якщо сторони договору окремо не прописали в ньому, з якої дати підрядник почне виконання робіт, вважається, що він виконує роботи з дати укладення договору, зазначеної в самому договорі.

Якщо ж підприємець вирішить скоротити на папері строк виконання робіт до одного місяця, то рекомендуємо відразу вказати це в договорі або скласти та підписати з під­рядником доповнення до договору підряду. У ньому зазначають конкретну дату, з якої ваш підрядник почав виконання робіт, і вказують, що це доповнення є невід’ємною частиною договору підряду.