Зустрічна звірка — дивна річ: начебто перевірка, а начебто й ні
За задумом, зустрічна звірка — це порівняння облікових даних контрагентів. Однак для тих, хто «звіряється» — це, іноді, справжнє випробування. По-перше, податківці подекуди вимагають надати для звірки величезну кількість «первинки» (природно, копії слід виготовити за рахунок платника податків). По-друге, якщо їх вимогу не виконати, загрожують нагрянути з позаплановим візитом.
Чи є обґрунтованими такі вимоги? Уся правда про зустрічні звірки — в одній консультації.
Хто? Що? Де? Як?
Насамперед нам буде дуже потрібне визначення зустрічної звірки, наведене в пункті 73.5 ПКУ:
«Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків».
Зазначимо головне: зустрічна звірка не є перевіркою як такою.
Основна відмінність полягає в тому, що мета зустрічної звірки — це отримання податкової інформації, а не перевірка правильності відображення госпоперацій у вашому обліку. Звідси різниця в порядку проведення зустрічної звірки та складанні підсумкових документів (подробиці — далі).
Зустрічна звірка проводиться в порядку, визначеному постановою № 1232, також перевіряючі повинні керуватися Методрекомендаціями № 236.
Хто ж підпадає «під удар»? Зустрічні звірки проводяться (пункт 2 Порядку № 1232), якщо:
— під час перевірки вашого контрагента в податківців виникли сумніви щодо факту здійснення госпоперацій з іншим суб’єктом господарювання (з вами);
— існують розбіжності задекларованих показників податкового кредиту і податкових зобов’язань у деклараціях з ПДВ.
Імовірно, зустрічна звірка повинна проводитися податковими органами самостійно (пункт 3 Порядку № 1232). І якщо підприємець перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, що й контрагент, якого перевіряють, або в межах одного населеного пункту, то так і відбувається.
Якщо ж у податківців відсутня запитувана інформація, то він направляє запит підприємцю (пункт 4 Порядку № 1232).
Важливо
Перед початком планової перевірки в перевіряючих обов’язково мають бути наказ начальника контролюючого органу про початок перевірки, письмове повідомлення про дату початку перевірки тощо. При зустрічній звірці такі документи не оформляють.
І надійшов запит…
Запит про надання інформації та її документальне підтвердження підприємцю надсилають за його адресою або вручають особисто.
Часто в запиті податківці вказують досить широкий перелік первинних документів, які вони хочуть бачити. У списку може бути внутрішня документація, документи на об’єкти нерухомості, ліцензії, інформація про держреєстрацію, відкриті рахунки, найманих працівників тощо. Така інформація не стосується взаємовідносин підприємця з контрагентами, тому виконувати такі вимоги не обов’язково.
Річ у тім, що із самого визначення зустрічної звірки випливає, що запитуватися повинна виключно та інформація, яка безпосередньо стосується тієї чи іншої операції, факт здійснення якої між суб’єктами господарювання потрібно підтвердити або спростувати. Отже, запитувати можуть документи, пов’язані з контрагентом, що перевіряється, через якого проводиться «зустрічка», а не взагалі всі поспіль документи. Зауважте: копії мають бути підписані керівником і скріплені печаткою (за наявності).
Зверніть увагу
У загальному випадку інформацію, зазначену в запиті податкового органу, потрібно надати протягом одного місяця з дня, наступного за днем надходження запиту (пункт 6 Порядку № 1232).
Якщо ж вимагатимуть надто багато документів, які не стосуються справи, варто письмово пояснити, що така інформація не пов’язана із зазначеним контрагентом і виходить за межі пункту 73.5 ПКУ. У листі попросіть податківців вказати норму ПКУ, яка «відповідає» за надання такої інформації за запитом, щоб уточнити перелік документів, що надаються.
Додатково можна послатися на частину 8 статті 19 ГКУ, згідно з якою забороняється вимагати від суб’єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом, або з порушенням порядку, установленого законом.
Можливі реакції на запит податківців наводимо далі:
Вас звірили! Що тепер?
Після отримання від підприємця запитуваної інформації та її документального підтвердження проводиться безпосередньо зустрічна звірка (пункт 6 Порядку № 1232). Результати звірки оформляють довідкою.
Так повинно бути в ідеалі, однак на практиці є й інші варіанти розвитку подій.
Наприклад, платника податків не знайшли за місцем проживання або вони не надали запитуваних документів. У цьому випадку податківці складають Акт про неможливість проведення зустрічних звірок. При цьому, на їх думку, такий Акт підтверджує порушення законодавства. Це надумані твердження. Зокрема, ВАСУ розсудив так: акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що й результати проведених зустрічних звірок. Тому неможливість проведення зустрічних звірок не може вважатися доказом вчинення певним платником податку порушень податкового законодавства (постанова ВАСУ від 27.02.2014 р. № К/800/41631/13).
Більше того, Акт про неможливість проведення зустрічних звірок не тягне за собою для підприємця будь-яких правових наслідків (постанова ВАСУ від 23.01.2014 р. № К/800/29958/13).
Ще один варіант «неправомірного» розвитку подій: за результатами зустрічної звірки склали повідомлення-рішення (нарахували штрафні санкції). Це є порушенням. Зустрічна звірка не є податковою перевіркою, відповідно за її результатами податківці не мають права складати повідомлення-рішення. У цьому випадку потрібно сміливо звертатися до суду. Благо, суди в цьому питанні — на боці підприємців (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 11.12.2013 р. № К/800/20111/13).
І ще одне. Розбіжності в обліку, виявлені в результаті зустрічної звірки, не є підставою для коригування суми податкового кредиту покупця. Зокрема, такого висновку дійшов ВАСУ в ухвалі від 05.02.2014 р. № К/800/42567/13. Так, покупець не може нести відповідальності ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне за собою відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Не така страшна зустрічна звірка, як її малюють
У багатьох виникає запитання: чи є неминучою позапланова перевірка, якщо проігнорувати запит податківців? Така загроза дійсно випливає з пункту 78.1 ПКУ. Однак тут потрібно розмежовувати дві ситуації:
— відмову в наданні запитуваної інформації (наприклад, якщо запит оформлено з порушеннями);
— ненадання документів (ігнорування запиту).
На нашу думку, відмова не є підставою для проведення такої перевірки. Аргумент: відмова надати відомості під час зустрічної звірки не зазначена серед підстав для позапланової перевірки, які перелічені в пункті 78.1 ПКУ.
Інша річ, якщо не надати інформацію та документи за запитом. Податківці можуть розцінити це як «виявлений під час перевірки інших платників податків факт, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства» (підпункт 78.1.1 ПКУ). У цьому випадку вам надішлють запит з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження протягом 10 робочих днів, і вже відсутність відповіді на такий запит буде підставою для проведення позапланової перевірки.
Імовірні в цьому випадку і штрафні санкції. Оскільки зустрічна звірка є складовою податкового контролю, то за ненадання запитуваної інформації може загрожувати штраф за пунктом 121.1 ПКУ в розмірі 510 грн. (у разі повторного порушення протягом року — 1020 грн.);
Важливо
Інформація, отримана під час зустрічних звірок, у подальшому використовується при проведенні планової або позапланової перевірки (пункт 5.2 Методрекомендацій № 236). Інакше кажучи, все, що ви надасте або роз’ясните в межах зустрічної звірки, буде використано, якщо в майбутньому податківці нагрянуть на перевірку.
Тримаємо руку на пульсі
Верховна Рада України отримала для ознайомлення законопроект № 4382. Він спрямований на скорочення кількості податкових перевірок, зокрема, шляхом скасування документальних невиїзних перевірок і зустрічних звірок.
Тішить, що хоча б деякі законодавці дійсно дбають про платників податків. Залишилося лише дочекатися, щоб законопроект став законом.
Висновки
Зустрічна звірка — це не перевірка. Її мета — отримати інформацію про госпоперації, а не перевіряти правильність її відображення в обліку підприємця.
Для проведення зустрічної звірки податківці оформляють запит про надання інформації та її документальне підтвердження.
Запитувана інформація повинна стосуватися лише взаємовідносин із контрагентом. Запит, який оформлений з порушеннями, або такий, що містить перелік документів, котрий не стосується предмета зустрічної звірки, вважаються необґрунтованими. На такий запит можна дати аргументовану письмову відмову.
Результати зустрічної звірки оформляються довідкою. За підсумками зустрічної звірки податківці не мають права виписувати податкові повідомлення-рішення (нараховувати штрафи) та позбавляти підприємця податкового кредиту з ПДВ.
Якщо ж інформацію не надати на правильно оформлений запит, то можливе застосування штрафу.
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ.
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
Законопроект № 4382 — проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо впорядкування проведення контролюючими органами податкових перевірок та зустрічних звірок)» від 07.03.2014 р. № 4382.
Методрекомендації № 236 — Методичні рекомендації з організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджені наказом ДПАУ від 22.04.2011 р. № 236.
Порядок № 1232/постанова № 1232 — постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» від 27.12.2010 р. № 1232.
Порядок № 1245 — Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245.
