Теми статей
Обрати теми

Поштова скринька. Комісіонер на єдиному податку та відображення сум виручки у Книзі обліку доходів

Редакція ВД
Відповідь на запитання

Комісіонер на єдиному податку та відображення сум виручки у Книзі обліку доходів

 

Підприємець на єдиному податку (група 2) займається комісійною торгівлею — надає посередницькі послуги як комісіонер (єдиноподатникам). При здійсненні операцій за договором комісії на продаж він щодня здійснює у Книзі обліку доходів записи про всю виручку (у готівковій і безготівковій формі), що надійшла йому до каси або на поточний рахунок. Пізніше на підставі акта виконаних комісійних послуг і звіту комісіонера він отримує від комітента комісійну винагороду (як правило, такі документи складаються наприкінці місяця).

У зв’язку з цим у підприємця виникає таке запитання. Ураховуючи, що фактично його доходом є лише сума комісійної винагороди, чи має він право виправити (відсторнувати) у Книзі обліку доходів дані про отриману виручку, щоб у доході враховувалася лише комісійна винагорода? Чи є виняток для комісіонерів у правилах заповнення Книги обліку доходів?

Насамперед розберемося, що з точки зору ПКУ є доходом (виручкою) підприємця-єдиноподатника, який реалізує товари як комісіонер.

З норми статті 1018 ЦКУ та інших положень глави 69 «Комісія» цього Кодексу випливає, що кошти (виручка), які комісіонер отримує за реалізований товар, належать не йому, а комітенту. Оскільки право власності на товар до комісіонера не переходить, то, відповідно, вони не вважаються його доходом.

При цьому порядок визначення та перелік надходжень, що включаються до доходу єдиноподатника, регулюються статтею 292 ПКУ. Так, правила оподаткування посередницьких операцій платниками єдиного податку визначає спеціальний пункт 292.4 ПКУ. У ньому зазначено, що право відображати у виручці лише суму винагороди поширюється виключно на договори доручення, агентські договори та договори транспортного експедирування.

Представники ДПСУ наполягають на тому, що до доходу підприємця-комісіонера на єдиному податку повинні включатися не лише суми коштів, отримані як комісійна винагорода, а й транзитні суми у вигляді виручки від реалізації товарів.

Цю думку податківці навели у своєму роз’ясненні в підрозділі 107.004 «ЗІР» Міндоходів (див. с. 43). У ньому вони ґрунтуються на тому, що договір комісії не належить до посередницьких договорів, оподаткування яких регулюється пунктом 292.4 ПКУ, оскільки зазначені в ньому види договорів регулюються не главою 69 ЦКУ, а іншими нормами ЦКУ і ГКУ.

Водночас у листі ДПСУ від 27.03.2012 р. № 5472/6/15-2216є і роз’ясненні в «ЗІР» Міндоходів для юридичних осіб — комісіонерів наведено протилежну думку. У них податківці зазначають, що право власності на товар і грошові кошти до комісіонера не переходить (ми на це звертали увагу вище), тому виручку від реалізації не можна вважати його доходом.

На наш погляд, такий неоднозначний підхід податківців до фізичних і юридичних осіб — комісіонерів на єдиному податку все ж залишає підприємцям шанси за необхідності поборотися в суді за право відображати в доходах лише суму комісійної винагороди.

Зауважимо, що для єдиноподатника групи 2 ці суми не впливатимуть на розмір єдиного податку, проте збільшуватимуть загальний обсяг виручки, яка не повинна перевищувати 1 млн грн. за календарний рік. Якщо дохід все ж перевищить цю суму, то єдиноподатнику доведеться перейти або до групи 3, або до груми 5, або на загальну систему.

Однак, на наш погляд, при таких переходах підприємцю буде менш вигідно працювати. При переході до вищої групи вся сума, отримана від реалізації товарів, обкладатиметься єдиним податком (за ставками 3 %, 5 %, 7 %).

Що стосується податкового обліку у підприємців на загальній системі, то, на нашу думку, слід керуватися таким. Для них немає якихось спеціальних правил оподаткування посередницьких договорів, як у єдиноподатників, тобто діють загальні норми відображення доходів і витрат.

До доходу підприємця на загальній системі потрапляє його виручка від реалізації товарів, робіт, послуг. Ураховуючи, що в цьому випадку такою буде лише сума комісійної винагороди, оскільки вартість реалізованого товару є виручкою комітента, то, відповідно, до його доходу потрапить лише винагорода (після надходження до каси або на поточний рахунок).
У витратах комісіонера відобразяться його витрати, пов’язані з наданням послуг за договором комісії.

Однак у роз’ясненні в «ЗІР» Міндоходів ДПСУ висловило думку, що підприємці на загальній системі, як і єдиноподатники, не можуть включати до доходу лише суму своєї комісійної винагороди. Ми ж наполягаємо на тому, що підприємці-загальносистемники мають усі підстави сперечатися з податківцями, у тому числі оскаржити їх дії до суду. Інакше ситуація для них буде дуже невигідною з економічної точки зору. Річ у тім, що про можливість відобразити у витратах вартість реалізованого товару податківці в «ЗІР» Міндоходів нічого не вказали. Тому вийде, що чис­тий дохід підприємця-комісіонера збільшиться на виручку від реалізації комісійного товару, який згодом потрібно буде обкласти податком на доходи за ставкою 15 % або 17 %.

Що стосується відображення виручки у Книзі обліку доходів, то в нашому випадку підприємець все робив правильно, оскільки ці суми включаються до його щоденного доходу. Збільшувати його необхідно за датою надходження таких сум. Тому про виправлення записів у Книзі та вилучення цих сум із виручки не йдеться.

Крім того, якщо комісіонер реалізує товар за готівку, то щоденний підсумковий запис у Книзі обліку доходів згідно з правилами Положення № 637 для нього вважатиметься обов’язковим оприбуткуванням грошових коштів (див. «ВД», 2013, № 7, с. 16).

Після того як підприємець отримає до каси або на поточний рахунок суму своєї комісійної винагороди, він також повинен буде відобразити її у Книзі обліку доходів (включити до щоденної підсумкової виручки).

ЗАПИТАННЯ. Як визначається дохід ФОП — платника ЄП, яка здійснює комісійну торгівлю?

 

ВІДПОВІДЬ. Доходом платника єдиного податку для фізичної особи — підприємця відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно із п. 292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, із змінами та доповненнями (далі — ЦКУ), договір доручення — це коли одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Статтею 1002 ЦКУ встановлено, що повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

При цьому ст. 929 ЦКУ передбачено, що договір транспортного експедирування — це коли одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

 

Статтею 295 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV, із змінами та доповненнями (далі — ГКУ), встановлено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійснені ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Агентський договір повинен визначити сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов’язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (ст. 297 ГКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до п. 4 та п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів та витрат та порядок їх ведення» у книзі відображається фактично отримана сума доходу, що надійшла на поточний рахунок платника податку та/або отримана готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товарів (робіт, послуг) від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

Договір комісії визначено статтею 1011 ЦКУ, відповідно до якого одна сторона (комісіо­нер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Таким чином, доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є розмір отриманої винагороди виключно при здійсненні послуг за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами. Тобто доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є вся сума коштів, що надійшла йому за договором комісії у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі