Теми статей
Обрати теми

Як не втратити податковий кредит за незареєстрованою податковою накладною

Редакція ВД
Стаття

Як не втратити податковий кредит за незареєстрованою податковою накладною

Ситуація. Підприємець придбав партію товару на суму понад 60 тис. грн., уключаючи ПДВ. Він відобразив суму «вхідного» ПДВ у Реєстрі ПН, однак згодом довідався, що постачальник випадково пропустив строк у 15 календарних днів, відведений для реєстрації ПН в ЄРПН. Як йому «вийти сухим з води», не втратити право на податковий кредит і не «підставити» продавця?

Варіанти вирішення проблеми наведені в цій статті.

Оксана ХМЕЛЕВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»

Правильні дії постачальника

Деякі «особливі» ПН потрібно реєструвати в ЄРПН (див. «ВД», 2014, № 4, с. 8), зокрема до нього потрапляють ПН із сумою ПДВ понад 10 тис. грн.

Тому в нашій ситуації постачальник, перш ніж видати ПН покупцю, повинен був протягом 15 календарних днів за датою виписки зареєструвати її в ЄРПН. Однак, на жаль, він не встиг це зробити і, на щастя, контрагент це своєчасно виявив.

Чи чекають на покупця негативні наслідки такої недбалості? Так, згідно з пунктом 201.10 ПКУ не зареєстрована ПН позбавляє покупця права на податковий кредит за нею.

А якщо «тишком-нишком» узяти та включити суму ПДВ за такою ПН до податкового кредиту? Це перше, що припадає на думку, однак обирати такий шлях ми категорично не рекомендуємо. Річ у тім, що міндоходівцям не важко відстежити за своєю базою «правильність» ПН. А отже, суму податкового кредиту анулюють, донарахують ПДВ, а можливо й штраф з пенею, якщо завищення призведе до недоплати або відшкодування податку.

І, що прикро, постачальник відбудеться лише порівняно незначним адмінштрафом за статтею 1631 КУпАП від 85 до 170 грн. та якщо побажає, то вибачиться перед покупцем. Щоправда, цей факт дає привід податківцям провести у нього позапланову перевірку, про предмет якої йтиметься далі.

Зверніть увагу

Якщо ви отримали ПН і знаєте, що вона підпадає під обов’язкову реєстрацію, то не полінуєтеся зробити запит до ЄРПН. Лише тоді ви переконаєтеся в тому, зареєстрована вона чи ні.

Що ж робити покупцю, якого не тішить перспектива залишитися без податкового кредиту з ПДВ? Варіанти вирішення цієї проблеми наведемо далі.

 

Скаржимося до Міндоходів

Отже, найпростіший варіант дій міститься в пункті 201.10 ПКУ. Уключаємо суму ПДВ за «неправильною» ПН до податкового кредиту і скаржимося на постачальника до своєї ДПІ. Для цього подаємо заяву — додаток Д8 до декларації з ПДВ за звітний період.

Покупець має право подати скаргу протягом 60 календарних днів після граничного строку подання декларації з ПДВ за звітний період, в якому постачальник порушив порядок реєстрації ПН в ЄРПН.

Приклад. У січні 2014 року підприємець отримав від постачальника ПН № 18 від 08.01.2014 р. із сумою ПДВ понад 10 тис. грн. ПН не зареєстрована в ЄРПН у 15-денний строк. Щоб не втратити право на податковий кредит, покупець подає скаргу на постачальника (додаток Д8).

У цьому випадку граничним строком для подання скарги на постачальника буде:

1) якщо покупець є місячним платником ПДВ — 21 квітня 2014 року. Розраховується цей строк так:

20 лютого (граничний строк подання декларації за січень — звітний період, в якому складена незареєстрована ПН) + + 60 календарних днів. Але 21 квітня — вихідний, тому останній день — 18 квітня 2014 року.

Подати скаргу платник може:

— разом із декларацією за січень (подається не пізніше 20 лютого 2014 року);

— разом із декларацією за лютий (подається не пізніше 20 березня 2014 року);

— і навіть з декларацією за березень, останній строк подання якої — 22 квітня 2014 року (за рахунок переносу).

Головне — не пропустити строк 18 квітня 2014 року;

2) якщо покупець є квартальним платником ПДВ — 9 липня 2014 року:

10 травня (граничний строк подання декларації з ПДВ за I квартал 2014 року, хоча строк подання такої декларації переноситься на 12 травня) + 60 календарних днів.

Подати скаргу платник зможе лише разом із декларацією за I квартал 2014 року.

Після того як покупець поскаржиться до Міндоходів, постачальник може стикнутися з документальною позаплановою виїзною перевіркою за цим конкретним постачанням (договором) і згаданим адмінштрафом за статтею 1631 КУпАП. Тут, як мовиться, «лік дружбі не шкодить». Погодьтеся, негативні наслідки для покупця більш відчутні.

Додамо, що частіше для постачальників така перевірка є всього лише запитом з його ДПІ. Щоправда, міндоходівці можуть дуже зацікавитися та вимагати копії всіх документів за цим правочином операції, у тому числі документи на надходження товару, поставленого за незареєстрованою ПН, рух коштів на рахунках у місяці виписки ПН, залишки на складі до або після відвантаження тощо. А головною вимогою стане пояснення причин нереєстрації ПН в ЄРПН. Отже, клопіт йому гарантований.

 

Однак часто постачальник і покупець цінують один одного, тому спробують поставитися до справи творчо і знайти вихід за принципом «і вовк ситий, і вівця ціла». І, як не дивно, він усе ж таки є.

«Творчі» підходи

Поділяємо суму у ПН. Оскільки в цій ситуації ми маємо справу з ПН, що належить реєстрації за «сумовою» ознакою, то спробуємо саме цю ознаку й знищити. Постачальник повинен замість однієї ПН виписати дві або більше ПН, аби поділити постачання на декілька дрібніших (з ПДВ до 10 тис. грн.).

Якщо постачальник встигне провести поділ суми у ПН до подання декларації (реєстрів), то покупця врятовано. Думаємо, що збій нумерації в реєстрах ПН для досвідченого підприємця проблемою не буде, він знайде спосіб «викрутитися».

Якщо ж ПН засвітилася в поданій декларації і реєстрі, то сторонам буде важче. До закінчення строку подання декларації можна надати «нову звітну» декларацію з тими самими показниками, однак з оновленими реєстрами.

Однак якщо строк подання декларації минув, доведеться здійснювати коригування. Постачальник письмово повідомляє покупця, що незареєстрована ПН була виписана помилково та її потрібно замінити на правильні ПН. Також доведеться провести коригування в реєстрах покупця та продавця.

Зверніть увагу

Якщо ПН була виписана за авансом, то контрагентів підведе формулювання в платіжному дорученні. У цьому випадку покупець повинен повідомити постачальника, який перераховував кошти загальною сумою за декількома договорами (рахунками), а в платіжці помилково зазначено лише один договір. При цьому потрібно підготувати такі договори та інші документи на товар.

Зміна місць доданків: відвантаження та реєстрації в ЄРПН. Ще один варіант — затримати відвантаження товару та відповідно строк реєстрації ПН в ЄРПН. Тоді перша ПН стане помилковою, а на зміну їй підприємець випише нову, пізнішою датою.

Звичайно ж у цьому випадку потрібно організувати документальне підтвердження «перевипуску» ПН (переоформити відвантажувальні документи тощо).

Майте на увазі: якщо ці ПН потрапили до звітності постачальника, то йому доведеться подати уточнюючий розрахунок до «помилкової» декларації і письмово повідомити покупця про «помилково» виписану ПН.

Змінюємо вид договору. Вам буде цікаво довідатися про ще одне вирішення питання, за умови, що першою подією було відвантаження. У цьому випадку можна замінити вид договору постачання на договір, що не передбачає перехід права власності на товари. Наприклад, на договір відповідального зберігання. При цьому «анулюється» постачання та ПН стає помилково виписаною.

Тоді постачання пересунеться на пізніший період, коли закінчиться дія договору «зберігання». Звичайно ж нова ПН уже має бути своєчасно зареєстрованою в ЄРПН.

На закінчення зауважимо, що всі «творчі» шляхи ви використовуватимете на свій страх і ризик. Тому побажаємо успіху тим, хто на них відважиться.

Висновки

Якщо постачальник своєчасно не зареєструє ПН в ЄРПН, то над покупцем нависне загроза втратити податковий кредит з ПДВ.

У цій ситуації він має вибір. Подати скаргу на постачальника, як наказує Міндоходів, або проявити кмітливість і обрати один з «творчих» шляхів:

— попрохати замість однієї ПН виписати декілька з меншими сумами (щоб сума ПДВ в кожній новій ПН не перевищувала 10 тис. грн.) або «затримати» відвантаження товару;

— замінити договір постачання на договір, що не передбачає перехід права власності на товари, наприклад на договір зберігання. Після нього запрацює новий договір постачання та буде зареєстрована нова ПН.

Документи та умовні скорочення консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ПН — податкова накладна.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі