Відповідальність за «працівника-нелегала»: що загрожує сьогодні та плани законодавців на майбутнє
Приводом для написання цієї статті стали запитання нашого читача. Сорока на хвості принесла, що з’явився закон, який посилить санкції для роботодавців за неоформлених працівників.
Чи так це насправді та що загрожує роботодавцям сьогодні, розглянемо в цій статті.
Маргарита СМИРНОВА, консультант газети «Власне Діло»
Плани боротьби з роботодавцями
Як відомо, диму без вогню не буває і тривога читача була небезпідставною. У грудні минулого року на стіл до депутатів ліг проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування при нарахуванні заробітної плати» від 25.12.2013 р. № 3823 (далі — проект). Його мета — «перевиховати» роботодавців, які виплачують невелику зарплату або використовують працю неоформлених працівників.
Що ж пропонує проект? Заходи, від яких у багатьох волосся догори лізе:
— запровадити кримінальну відповідальність для тих, хто використовує працю, не укладаючи трудовий договір з працівником;
— зобов’язати для розрахунку суми ПДФО брати середню зарплату для посади працівника по регіону, якщо у працівника вона не перевищує цей показник.
Тепер про це детальніше. Так, за використання праці працівників без укладення трудового договору, заниження заробітної плати у трудовому договорі або внесення неправдивих відомостей щодо посади працівника згідно з проектом роботодавцю загрожує:
— штраф у значному розмірі: від 51 тис. до 85 тис. грн. (від 3000 до 5000 нмдг) або
— позбавлення волі на строк до двох років із забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років.
Неважко здогадатися, що при повторному порушенні розмір санкцій збільшується, однак поки що не лякатимемо вас ще й їх розмірами.
До речі, роботодавцю дають шанс уникнути кримінальної відповідальності, якщо після виявлення порушення він відразу ж стане на шлях виправлення і здійснить усі передбачені законодавством виплати.
Що ж, санкції, м’яко кажучи, шокують. Якщо до того ж мати на увазі, що «криміналом» зай-мається прокуратура або співробітники МВС, то, можливо, після таких нововведень почастішають їх візити до підприємців.
Однак і на цьому автори проекту не зупинилися. Нагадаємо, що й раніше як тільки не намагалися змусити підприємців виплачувати зарплату більше мінімального: не реєстрували трудовий договір з працівником, не приймали додаток 4 з ЄСВ тощо.
Ми зазначали, що ці вимоги не мали під собою жодних законних підстав. Підприємець може виплачувати зарплату в мінімальному розмірі, а якщо діє режим неповного робочого часу, то навіть менше.
Чи піклувалися таким чином про доходи простих трудівників? Навряд чи, проект, що з’явився, підтверджує, що вимоги виплачувати зарплату вище мінімального розміру не пов’язані з турботою про добробут громадян. Його основ-на мета — збільшити надходження до бюджету.
До речі, цікаво, за чий же рахунок пропонується сплачувати ПДФО, якщо зарплата працівника буде нижче середньої по регіону? Невже за рахунок роботодавця?
Що ж, сподіватимемося на те, що ці пропозиції залишаться на папері. Адже такі новини поставлять хрест на багатьох підприємцях, які дійсно не можуть дозволити собі виплачувати великі зарплати.
На щастя, поки проект перебуває на «тестуванні» у профільних комітетах і, сподіваємося, їх висновки нас потішать. Недоробки в ньому є явними. А що на сьогодні загрожує роботодавцям за неоформлених працівників і зарплату «у конверті», розберемося далі.
Від кого «ховаємося»
Перш ніж застосувати до роботодавця штрафні санкції, порушення потрібно виявити. Хто може це зробити? Насамперед органи, уповноважені стежити за дотриманням трудового законодавства: інспекція з праці та Міндоходів.
Зверніть увагу
У них є право як перевіряти документи, ведення яких передбачене законодавством про працю і законодавством про зайнятість, так і з’ясовувати, де конкретно в цей момент перебуває (працює) працівник, чи оформлений з ним трудовий договір.
Як бачимо, у перевіряючих досить широкі повноваження для виявлення неоформлених працівників.
Що стосується зарплати «в конверті», то факт її отримання потрібно довести, тобто зловити роботодавця на гарячому. На практиці зробити це перевіряючим не так і просто, хіба що їм допоможе ображений працівник.
Однак, правду кажучи, і цього мало. У законодавстві немає правил, як «відновити» суми «чорної» зарплати за минулі періоди і, чого б хотіли міндоходівці, розрахувати з неї ЄСВ і ПДФО. Рекомендуємо не піддаватися на їх прийоми та не оформляти відомості чи інші зарплатні документи за минулі періоди. Тільки тоді ви дізнаєтеся, що порушували не лише трудове законодавство, а й порядок сплати ЄСВ і ПДФО, тобто самі підпишете собі вирок у вигляді санкцій за несплату та неподання звітності.
Тому поки наша порада для тих, хто грішить виплатами в «конвертах», — дружіть зі своїми працівниками та пам’ятайте, що їх скарга може стати приводом для позапланової перевірки.
Про те, як намагаються виявити «чорну» зарплату, детальніше можна довідатися із судової практики. Приклади з життя з цього питання ми наводили нещодавно у «ВД», 2013, № 20, с. 19.
Відповідальність
Тепер перейдемо до чинних штрафних санкцій. За порушення трудового законодавства передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Рішення про розмір адмінштрафу приймає суд на підставі протоколу інспекції з праці. З дня складання акта перевірки, в якому зафіксовано порушення, і до винесення рішення суду про накладення адмінсанкції має пройти не більше 3 місяців (стаття 38 КУпАП).
Зазначене вище є саме справедливим для порушень законодавства про працю за статтею 41 КЗпП, до яких суди прирівнюють неоформленого працівника.
Що стосується кримінальної відповідальності, то у статті 172 ККУ згадується грубе порушення законодавства про працю. Воно явно має оціночний характер, однак іноді суди саме під це порушення «підтягують» неоформленого працівника. При цьому порушити кримінальну справу щодо підприємця мають право лише правоохоронні органи, а вирок щодо неї може винести лише суд.
Наведемо перелік санкцій за порушення законодавства про працю, які можуть застосувати до підприємців-роботодавців.
| Порушення | Санкція за порушення | Законодавча норма |
| Відповідальність за адміністративні правопорушення | ||
| Порушення встановлених строків виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю (ще раз звертаємо вашу увагу, що до інших порушень законодавства про працю суди прирівнюють неоформленого працівника) | Штраф у розмірі від 510 до 1700 грн. (від 30 до 100 нмдг) | Частина 1 статті 41 КУпАП |
| Накладається судом на підставі адмінпротоколів, складених працівниками інспекції з праці. | ||
| Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за дотриманням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю і про загальнообов’язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів | Штраф у розмірі від 850 до 1700 грн. (від 50 до 100 нмдг) | Стаття 1886 КУпАП |
| Накладається працівниками інспекції з праці. | ||
| Кримінальна відповідальність | ||
| Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю | Штраф до 850 грн. (50 нмдг), або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років | Частина 1 статті 172 ККУ |
| Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки або матері, яка має дитину віком до 14 років | Штраф від 850 до 1700 грн. (від 50 до 100 нмдг), або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців | Частина 2 статті 172 ККУ |
Висновки
У ВР України знаходиться проект Закону, який посилює відповідальність роботодавців, що використовують працю «нелегальних» працівників. За такі порушення він передбачає:
— штраф у розмірі від 51 тис. до 85 тис. грн. (від 3000 до 5000 нмдг) або
— позбавлення волі на строк до 2 років із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3 років.
«Під гарячу руку» потрапили й ті, хто «занижує» заробітну плату. Цим же проектом роботодавців хочуть зобов’язати для розрахунку суми ПДФО брати середню зарплату для посади працівника по регіону, якщо у працівника вона не перевищує цей показник.
Причому сплачувати ПДФО, якщо зарплата працівника буде нижче середньої по регіону, роботодавцям доведеться зі своєї кишені.
До розгляду цього проекту та його прийняття на сесії ВР України, на щастя, ще далеко. Сподіваємося, що не дадуть руху цим пропозиціям фахівці профільних комітетів. Недоробки в ньому є наявними. Адже такі новації поставлять хрест на багатьох підприємцях, які не можуть дозволити собі виплачувати великі зарплати.
На сьогодні з відповідальністю за неоформлених працівників і зарплату «у конверті» ситуація така.
Перш ніж застосувати до роботодавця штрафні санкції, порушення мають виявити органи, уповноважені стежити за дотриманням трудового законодавства: інспекція з праці та Міндоходів.
У них є право як перевіряти документи, ведення яких передбачене законодавством про працю та законодавством про зайнятість, так і з’ясовувати, де конкретно в цей момент перебуває (працює) працівник, чи оформлений з ним трудовий договір.
Що стосується зарплати «в конверті», то факт її отримання потрібно довести, тобто спіймати роботодавця на гарячому. На практиці зробити це перевіряючим не так і просто, хіба що їм допоможе скарга ображеного працівника. Чогось добитися перевіряючі зможуть тільки під час судового розгляду та за умови, якщо зберуть докази.
А от якщо виявлять, що з працівником не укладений трудовий договір, то роботодавцю навряд чи вдасться відкараскатися від адмінштрафу в розмірі від 510 до 1700 грн. Майте на увазі, що грубі порушення трудового законодавства, у тому числі щодо неоформленого працівника, або пов’язані з тим, що він перебуває у статусі «нелегала», загрожують і кримінальною відповідальністю.
Документи консультації
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
