Штрафи за помилки у формі № 1ДФ: як стоїть справа у 2014 році. Подробиці
З 1 січня 2014 року змінилися правила застосування штрафних санкцій за помилки у формі № 1ДФ. Стисло про це ми розповідали у «ВД», 2014, № 1, с. 8. А в цьому матеріалі детальніше розглянемо, за яких умов штрафи за помилки у формі № 1ДФ не застосовуються, коли їх уникнути не вдасться та чи загрожують штрафи, якщо помилку виявлено за минулий рік.
Олеся АЛЕКСАНДРОВА, Яна КЛИЖЕНКО, консультанти газети «Власне Діло»
Про те, як раніше стояли справи зі штрафами за помилки у формі № 1ДФ, ми розповідали неодноразово (див. «ВД», 2013, № 23, с. 44; № 6, с. 29; 2012, № 9, с. 19). По суті, за будь-які помилки податківці накладали штраф у розмірі 510 грн. (пункт 119.2 ПКУ), і підприємцю доводилося відстоювати свої права в суді.
У 2014 році завдяки Закону № 657 ситуація змінилася. Частково помилки у формі № 1ДФ убезпечили від загрози штрафів, однак у деяких випадках штрафи все ж таки мають місце. Давайте розберемося, за які саме помилки у формі № 1ДФ загрожує штраф у розмірі 510 грн., а які можна виправляти, не боячись покарання.
Для зручності помилки поділимо на три категорії:
— помилки, за які штрафу не буде незалежно від того, платник сам виправився чи така помилка виявлена під час перевірки;
— помилки, за які штраф загрожує, якщо їх виявлять податківці, а в разі самовиправлення штрафу немає;
— помилки, за які штрафу не уникнути в будь-якому разі, навіть у разі самовиправлення.
Помилки, за які штрафу не буде незалежно від того, платник сам виправився чи така помилка виявлена під час перевірки
Далі наведемо помилки, за які штрафу за пунктом 119.2 ПКУ не буде в будь-якому разі, навіть якщо їх не виправляти взагалі:
— помилка (описка) у сумі доходу (графи 3 і 3а), яка не призвела до зміни самого ПДФО (графи 4 і 4а). Наприклад, якщо виправляємо неправильну суму неоподатковуваного доходу платника податків. Зокрема, без штрафу можна відкоригувати суму доходу, виплаченого підприємцю, з якого не справлявся ПДФО;
— неправильний код ПСП;
— помилкова ознака доходів;
— помилка в кількості працівників;
— неправильна дата прийняття/звільнення;
— помилкова адреса підприємця;
— неправильна кількість рядків, сторінок тощо.
Помилки, за які штрафу не уникнути
До таких порушень належать наступні:
— узагалі не подали форму № 1ДФ у встановлений строк;
— відзвітували із запізненням;
— подали звіт з неповною інформацією, не в повному обсязі. Наприклад, забули внести відомості про працівника або контрагента — підприємця. Зверніть увагу: штрафонебезпечними рівною мірою є ситуації, коли забули зазначити нарахування доходу, що підлягає оподаткуванню (працівника або фізичної особи, яка працює за цивільно-правовим договором), так і доходу, з якого ПДФО не сплачується (дохід, що виплачувався приватному підприємцю);
— якщо у формі № 1ДФ помилилися у своїх реквізитах як податкового агента (неправильно зазначили податковий номер). Такий висновок підтверджується також консультацією «ЗІР» Міндоходів, в якій зазначено:
«… якщо у разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за ф. № 1ДФ уточнюються реквізити підприємства або вносяться зміни до номера облікової картки найманого працівника, то до такого податкового агента застосовується відповідальність, передбачена п. 119.2 ст. 119 ПКУ…»
Зверніть увагу
Виходячи з наведеної вище цитати з консультації «ЗІР» Міндоходів, податківці дотримуються думки, що в разі якщо у формі № 1ДФ неправильно вказали податковий номер особи, якій нарахований дохід, самовиправлення такої помилки не звільняє податкового агента від штрафу.
Помилки, за які штраф загрожує, якщо їх виявлять податківці, а в разі самовиправлення штрафу немає
Згідно з пунктом 119.2 ПКУ штраф у розмірі 510 грн. загрожує в тому випадку, якщо податківці виявлять, що податковий агент подав форму № 1ДФ з недостовірними відомостями або з помилками, які призводять як до зменшення, так і до збільшення податкових зобов’язань платника, тобто:
— помилка призвела до недоплати ПДФО;
— помилка призвела до переплати ПДФО.
Ще раз підкреслимо: якщо до початку перевірки виявити помилку та самостійно виправити її через уточнюючий розрахунок за формою № 1ДФ, то штраф за пунктом 119.2 ПКУ не застосовується. Підстави для таких висновків — згадка в абзаці п’ятому пункту 119.2 ПКУ про проведення податковим агентом перерахунку з ПДФО згідно з вимогами пункту 169.4 ПКУ.
Однак, що розуміти під перерахунком ПДФО згідно з пунктом 169.4 ПКУ? Тільки перерахунок, що стосується зарплати працівників (перевірку правильності обчислення ПДФО з урахуванням «перехідних» виплат, донарахувань за минулі періоди тощо) чи будь-який перерахунок суми ПДФО?
На нашу думку, тут мається на увазі будь-який перерахунок суми ПДФО, а не лише обов’язковий перерахунок, який проводиться за підсумками звітного року або в разі розірвання трудового договору. І це випливає з підпункту 169.4.3 ПКУ:
«Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.»
Таким чином, вищезазначені штрафи не повинні застосовуватися в разі будь-якого самовиправлення з ПДФО.
Що робити зі штрафом 510 грн. при виправленні помилок 2013 року
Новий підхід у застосуванні штрафів за помилки у формі № 1ДФ запрацював з 01.01.2014 р. У зв’язку з цим виникає запитання: чи буде новий підхід поширюватися на помилки, допущені до зазначеної дати, тобто у 2013 році та раніше, однак виявлені у 2014 році? На нашу думку, поширюватиметься. Це послаблення має стосуватися і тих помилок, які допущені й до 1 січня 2014 року. Цьому є декілька пояснень. Так, ВАСУ свого часу зазначав, що міру відповідальності потрібно визначати на підставі законодавства, що діє на момент виявлення та застосування відповідних санкцій (див. лист від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11). Це означає, що в цьому випадку потрібно орієнтуватися на пункт 119.2 ПКУ з урахуванням уключеного до нього послаблення. Опосередковано необхідність застосування такого підходу підтверджує і пункт 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Тим більше, що в цьому випадку нова норма пом’якшує відповідальність платника.
Додаткова стимул-реакція до самовиправлення
У разі виправлення помилок попередніх періодів, які призвели до заниження податкових зобов’язань, потрібно сплачувати і самоштраф згідно з пунктом 50.1 ПКУ. Нараховується він при наданні уточнюючого розрахунку або поточної декларації, в якій виправлено помилку. При цьому залежно від обраного способу виправлення його розмір становить 3 % (в разі подання уточнюючого розрахунку) або 5 % (в разі виправлення в поточній декларації) від суми недоплати.
Цей штраф діє і в разі виправлень у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Однак тепер у ПКУ існує один виняток.
Так, «самоштраф» не застосовується, якщо ви подасте уточнюючий розрахунок на виконання вимог пункту 169.4 ПКУ. Або, інакше кажучи, якщо помилка була виявлена при проведенні перерахунку з ПДФО — як обов’язкового, так і добровільного.
Виходить, що при поданні уточнюючої форми № 1ДФ 3-відсоткового самоштрафу немає.
Не загрожує податковому агенту в разі самостійного виправлення і штраф за пунктом 127.1 ПКУ — 25, 50 або 75 % від неутриманої та/або несплаченої до бюджету суми ПДФО. Сьогодні звільнення від цього штрафу в разі самовиправлення прямо прописано в пункті 127.1 ПКУ, однак за тієї умови, що виправлення відбувається протягом звітного року. Інакше кажучи, якщо помилка допущена у 2013 році, однак не виправлена, то у 2014 році штраф за таку помилку за пунктом 127.1 ПКУ є цілком реальним, навіть якщо виправити таку помилку у 2014 році.
Відповідно помилки, допущені та виправлені у 2014 році, за пунктом 127.1 ПКУ не штрафуються.
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 657 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24.10.2013 р. № 657-VII.
