Теми статей
Обрати теми

Підприємницький рахунок єдиноподатника: чергові війни за «не дохід»

Редакція ВД
Стаття

Підприємницький рахунок єдиноподатника: чергові війни за «не дохід»

Здавалося б, про підприємницькі рахунки єдиноподатників написано так багато, що питань залишатися вже просто не повинно. Таж ні — навіть звичайні операції податківці здатні перетворити на хитромудрий квест.

Сьогодні знову поговоримо про поповнення поточного рахунка єдиноподатника. У полі зору така ситуація: підприємець зняв частину виручки з розрахункового рахунка на госппотреби, але витратив не всі кошти. Як йому повернути залишок готівки на поточний рахунок, щоб це в майбутньому не визнали доходом?

Яна КЛИЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

У полоні податкової логіки

Як не прикро, та поки що позитивних моментів у цьому питанні мало. Лише в поодиноких консультаціях податківці визнають, що не всі надходження грошей на поточний підприємницький рахунок є доходом єдиноподатника. Наприклад, нещодавно ми інформували вас про те, що доходу не буде, якщо «перекинути» гроші з одного підприємницького рахунка на інший (читайте подробиці у «ВД», 2014, № 5, с. 37, 40).

Більшість же роз’яснень мають традиційно фіскальний характер. Так, доходом єдиноподатника податківці визнають власні кошти підприємця, внесені на розрахунковий рахунок, відкритий для провадження підприємницької діяльності. Такий висновок зроблено в консультації з розділу 107.04 «ЗІР» Міндоходів. Зазначали про це й у листі ДПСУ від 23.08.2012 р. Причому податківці навіть знайшли місце для таких доходів у Книзі ОД(В) єдиноподатників — графи 2, 4 і 7 (консультація з розділу 107.07 «ЗІР» Міндоходів).

Але є і суворіша консультація (розділ 107.04 «ЗІР» Міндоходів), у якій зазначено таке:

«… Кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку з врахуванням вимог ст. 292 Податкового кодексу України.»

Така консультація дозволяє податківцям на місцях буквально «штампувати» доходи єдиноподатникам: є надходження — є дохід. Тому цілком імовірно, що і за ситуації, описаної в преамбулі, їхні міркування будуть такими ж.

 

Чи є союзники?

Традиційно захисту порушених прав підприємці шукають у судах. Тішить те, що служителі Феміди підходять до вирішення таких питань з позиції здорового глузду.

Наприклад, у постанові Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 05.04.2013 р. у справі № 2а-2754/12/2770* наголошується, що для цілей оподаткування дохід характеризується не лише приростом активів, а й джерелом його формування, тобто операціями, наслідком виконання яких стало отримання доходу.

* У справі підприємець-єдиноподатник оскаржує індивідуальну податкову консультацію. Податківці, як завжди, роз’яснили, що всі кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, відкритий фізособою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до валового доходу підприємця-єдиноподатника.

Інакше кажучи, при формуванні доходу потрібно враховувати джерела походження (отримання) коштів.

До речі, цю ж позицію підтримав і суд другої інстанції (наприклад, ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 р. у справі № 2а-2754/12/2770). Зокрема, в ухвалі зазначено, що зміст операції є одним з визначальних факторів для вибору ставки податку та визнання режиму оподаткування.

Як докази суди приймали касові документи та письмові пояснення підприємця.

Отже, якщо дійде до суду, можна сміливо «бити» на зазначені аргументи. Щоправда, підприємцю потрібно підтвердити, що внесені кошти — це не використана раніше виручка, а не нові надходження.

Як це зробити? Розглянемо далі.

 

Головне — маневри!

Отже, в ситуації з поточним підприємницьким рахунком єдиноподатника дуже важливо мати джерело походження коштів, що чітко прослідковується.

Розглянемо весь ланцюжок подій.

1. Спочатку була виручка і виручка була доходом! Нагадаємо основи визнання доходу єдиноподатником.

 

Варіант надходження грошей на рахунок

Коли визнається дохід

Виручка надходить безпосередньо на поточний рахунок, тобто в безготівковій формі

Дохід визнається в день зарахування коштів на поточний рахунок підприємця (пункт 292.6 ПКУ). На цю дату в Книзі ОД(В) єдиноподатника необхідно зробити запис у графі 2 (а також у графах 4 і 7)

Виручку отримано в готівковій формі, і підприємець сам вносить її на поточний рахунок:

— у день отримання виручки

Дохід визнається в день надходження коштів до каси підприємця (пункт 292.6 ПКУ). Відображаємо його в графі 2 Книги ОД(В) єдиноподатника. А от коли вноситься готівка на поточний рахунок, у Книзі ОД(В) єдиноподатника повторно робити запис (і відображати дохід) не потрібно. Так зазначено і в консультації з розділу 107.04 «ЗІР» Міндоходів. Дохід за такою сумою виник у момент його отримання

— за певний період

Дохід визнається в день надходження коштів до каси підприємця (пункт 292.6 ПКУ). Проте підприємці не зобов’язані щодня здавати готівкову виручку до банку (пункт 2.7 Положення № 637). Тому кошти можна внести на рахунок за кілька днів. У цьому випадку в банківському документі необхідно зазначити: «виручка за період з _______ по _______».
Крім того, сума, яку вносять на рахунок, має відповідати сумі виручки, відображеної в Книзі ОД(В) за цей період. Це, як правило, страхує підприємця від штрафу за статтею 1 Указу № 436 — за неоприбуткування готівки

 

Тепер на рахунку підприємця є кошти, причому визнані єдиноподатковим доходом.

2. І знадобилися гроші… Не заперечуємо, що підприємець може вільно розпоряджатися коштами з розрахункового рахунка. Причому, як зазначають податківці в розділі 107.04 «ЗІР» Міндоходів, навіть на особисті цілі (за умови, що сплачені всі підприємницькі податки, збори та обов’язкові платежі).

Інакше кажучи, єдиноподатник може діяти за принципом: «Заробив — зняв гроші — витратив».

Проте існують правила заповнення реквізитів касових документів банку (додаток 16 до Інструкції № 174). Там, зокрема, зазначено, що в разі видачі готівкових коштів із каси банку в реквізиті «Призначення платежу» касового документа зазначають цілі, на які готівка видається.

У цьому випадку така прозорість нам на руку. Причому в особливо виграшному становищі ті, кого чекає конкретна покупка, наприклад, придбання принтера для офісу (далі пояснимо чому). У цьому випадку в документ варто «вбити» таку фразу: «На придбання принтера». Якщо ж глобальних цілей немає, то зазначаємо загальну фразу «На господарські потреби».

3. Залишок — на рахунок! Доволі звична ситуація: не всі гроші, переведені в готівку, знадобилися, тому залишок потрібно повернути на рахунок. Як ми вже зазначали, при формуванні доходу слід враховувати джерела походження (отримання) коштів. Тут знову допомагає поле «Призначення платежу» касового документа. У ньому зазначаємо: «повернення невикористаної раніше виручки», «повернення невикористаних коштів від _______» (додаток 16 до Інструкції № 174). Надалі це послужить доказом, що на рахунок повертаються невитрачені кошти, а не зараховуються нові надходження. Причому якщо не для податківців, то для судів уже точно.

Як це працює, розглянемо на прикладі.

Приклад. 17.02.2014 р. підприємець-єдиноподатник отримав оплату за товари на розрахунковий рахунок у розмірі 2000 грн. 18.02.2014 р. зняв 1000 грн. на придбання офісних меблів (про це зазначено в полі «Призначення платежу»). Згідно з чеком, виданим магазином меблів, на купівлю офісного столу витрачено 800 грн. Якщо підприємець бажає внести залишок готівки назад на рахунок, то в заяві на переказ готівки слід зазначити «повернення невикористаної виручки». Додатково можна оформити довідку, де вказати реквізити документів, що підтверджують рух коштів по рахунку.

Отже, в ситуації, що склалася, підприємцю важливо довести джерело походження грошових коштів. У більшості випадків допоможе грамотно оформлений первинний документ.

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Указ № 436 — Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм щодо регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Інструкція № 174 — Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 01.06.2011 р. № 174.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі