Теми статей
Обрати теми

Як зменшити витрати на зарплату: три можливі способи

Редакція ВД
Стаття

Як зменшити витрати на зарплату: три можливі способи

У підприємця різко впали обсяги доходів і практично нічим платити зарплату. Звільняти чи не звільняти працівників, як зменшити витрати на зарплату? Ці питання найбільше хвилюють підприємця в такій складній ситуації.

Усе упирається в те, що їх права надійно захищає трудове законодавство, тому просто звільнити працівників або перестати виплачувати зарплату не можна (див. с. 27).

Які легальні способи платити менше або скоротити робочий час, ви дізнаєтесь із нашої статті.

Оксана ХМЕЛЕВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»

Зменшуємо тривалість роботи і платимо менше

Скоротити зарплату можна тоді, коли тривалість роботи менше встановленої. Нагадаємо, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (частина 1 статті 50 КЗпП). При неповному робочому часі працівник працює менше, і його працю оплачують пропорційно відпрацьованому часу або залежно від фактичного виробітку.

Існують дві підстави «перевести» працівника в режим неповного робочого часу:

— його власне бажання;

— ініціатива роботодавця.

Як не важко здогадатися, у першому випадку про «урізану» роботу домовляються підприємець та його працівник (стаття 56 КЗпП).

Що скорочується в такому режимі: години чи дні? Неповний робочий час можна застосовувати в різних варіантах:

— неповний робочий день — зменшення тривалості щоденної роботи;

— неповний робочий тиждень — зменшення кількості робочих днів на тиждень при нормальній тривалості робочого дня;

— поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня.

При добровільному переході працівник пише заяву, а підприємець оформляє розпорядження.

 

ФОП Титаренко І. І.
менеджера
Заїкіної Марії Михайлівни

ЗАЯВА

Прошу з 1 квітня 2014 року встановити для мене неповний робочий день тривалістю 4 години на день згідно зі ст. 56 Кодексу законів про працю України.

24.03.2014 р.

/Заїкіна/

 

 

 

ФОП ТИТАРЕНКО І. І.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 7 від 24.03.2014 р.

Про встановлення працівникам неповного робочого часу

НАКАЗУЮ:

Керуючись ст. 56 Кодексу законів про працю України, установити менеджеру Заїкіній Марії Михайлівні неповний робочий час тривалістю 4 години на день з 01.04.2014 р.

Підстава: заява Заїкіної М. М. від 24.03.2014 р.

ФОП Титаренко І. І.

/Титаренко/

 

 

 

Водночас перевести працівника в режим неповного робочого часу можна «диктаторським» методом — з ініціативи роботодавця. У цьому випадку неповний робочий час установлюють через зміни в організації виробництва та праці.

Важливо

Працівника повідомляють про це не пізніше ніж за 2 місяці (стаття 32 КЗпП). Зробити це потрібно письмово, щоб не провокувати виникнення трудових спорів.

Якщо ж працівник не погодиться на продов­ження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняють згідно з пунктом 6 статті 36 КЗпП — за відмову працювати в нових умовах (див. с. 27).

Проте в цьому випадку роботодавець повинен довести наявність негативних змін в організації виробництва та праці. Інакше законність переведення працівників на неповний робочий час або звільнення в разі незгоди буде під питанням і може бути ним оскаржена. Хоча, на наш погляд, у кризовій ситуації обґрунтувати зміни простіше, ніж продовжувати платити «повноцінну» зарплату.

Крім зменшення зарплати, чи повинен роботодавець «позбавити» працівника інших виплат? Ні, робота на умовах неповного робочого часу не зумовлює жодних обмежень трудових прав працівників, у тому числі на відпустку та лікарняні.

Зверніть увагу

Оскільки режим роботи є істотною умовою трудового договору, у разі його зміни необхідно внести поправки і до самого трудового договору. Це потрібно зробити як у разі, коли режим неповного робочого часу вводиться за згодою сторін (стаття 56 КЗпП), так і в разі введення режиму неповного робочого часу у зв’язку зі змінами істотних умов праці (стаття 32 КЗпП). В обох цих випадках потрібно укласти додаткову угоду до договору.

Майте на увазі, якщо надалі потрібно буде перевести працівників у звичайний режим (повного робочого часу), то це можна буде здійснити в аналогічному порядку, знову уклавши додаткову угоду до трудового договору.

 

Оформляємо простій — платимо 2/3 окладу

Тепер розповімо про законний спосіб мінімізувати зарплату на третину — оформити простій. Особливо актуальний цей варіант, якщо діяльність підприємця призупинена.

У чому ж його перевага перед режимом непов­ного робочого часу, при якому розмір зарплати можна знизити ще більше? Відповідь проста — не потрібно чекати 2 місяці, як при переведенні в режим неповного робочого часу.

Визначення простою наведено у статті 34 КЗпП. Це припинення роботи через відсутність організаційних або технічних умов, невідворотну силу (форс-мажор) або інші обставини (стаття 34 КЗпП).

Як задокументувати простій, законодавством не визначено. Тому підприємець вирішує це питання самостійно. Але насамперед про факт простою роботодавця повинен повідомити працівник, наприклад, повідомити про відсутність продажів тощо. Ці відомості можна викласти у службовій записці.

Після цього підприємець оформляє акт простою в довільній формі. У ньому зазначає його причини і додає доповідну записку. Потім він видає розпорядження, в якому перелічує причини згідно з актом, період, заходи з ліквідації простою та розмір оплати праці працівників (лист Мінпраці від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07).

Облік часу простою за кожним працівником ведеться в табелі обліку робочого часу і позначається літерою «п» (код 23).

Час простою не з вини працівника, як уже наголошувалося, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки, установленого працівнику розряду (окладу) (стаття 113 КЗпП). Зверніть увагу, що час простою (з розрахунку 2/3) оплачують саме виходячи з установленої працівнику тарифної ставки (окладу), а не середнього заробітку за якийсь період.

Відпустка без збереження зарплати

Зекономити на зарплаті можна і «розігнавши» працівників у відпустку за свій рахунок. Зауважимо, що її не можна надати з ініціативи роботодавця. Тому спочатку потрібно домовитися з працівником і попросити написати заяву з проханням надати відпустку.

Статтею 26 Закону про відпустки передбачено право працівника на неоплачувану відпустку за сімейними обставинами та з інших причин на строк не більше 15 календарних днів на рік. Є й інші приводи попросити в роботодавця відпустку без утримання, вони перераховані у статті 25 Закону про відпустки (див. «ВД», 2013, № 16, с. 8).

Так, щоб відправити працівників у відпустку без збереження заробітної плати, необхідне бажання на це працівника, яке краще зафіксувати письмово (наприклад, у заяві).

Важливо

Якщо працівник сам не захоче йти в неоплачувану відпустку, законних підстав у роботодавця відправити його немає. Тому ще раз підкреслюємо: перш ніж скористатися цим варіантом, домовтеся з працівником.

Пам’ятайте: надання відпустки без збереження зарплати більшої тривалості, ніж передбачено у статті 84 КЗпП і статтях 25, 26 Закону про відпустки, є порушенням трудового законодавства. Не врятує й те, що її надали за взаємною згодою сторін (у тому числі за наявності письмової заяви працівника). За ці дії роботодавця можуть притягнути до відповідальності за порушення трудового законодавства (зокрема, накласти адмінштраф за статтею 41 КУпАП у розмірі від 510 до 1700 грн.).

У табелі обліку робочого часу відпустку без збереження зарплати за статтею 26 Закону про відпустки проставляють з позначкою «на» (код 18).

Таким чином, ми розглянули, як легально мінімізувати витрати на оплату праці, якщо в підприємця не заладився бізнес. Сподіваємося, тих, кому наші поради потрібні вже зараз, незабаром оминуть знегоди і вони повернуться до звичайного ритму ділового життя. А щасливчики просто візьмуть їх на замітку. Адже, хто попереджений, той озброєний.

Висновки

Виплачувати зарплату в меншому розмірі можна, коли працівники працюють на умовах неповного робочого часу. Існують дві підстави «перевести» працівника в режим неповного робочого часу. Це або його власне бажання, або ініціатива роботодавця.

Врахуйте, що робота на умовах неповного робочого часу не зумовлює жодних обмежень трудових прав працівників, у тому числі на відпустку і лікарняні.

Заощадити на зарплаті можна, відправивши працівників у відпустку за свій рахунок за сімейними обставинами та з інших причин на строк не більше 15 календарних днів. Але його надають з обопільної згоди сторін, зокрема за наявності письмової заяви працівника.

Якщо підприємець правильно оформить призупинення діяльності як простій, то він може виплатити не повну місячну зарплату працівника, а тільки 2/3 від неї. Працівник повідомляє про простій (неможливість продовжувати роботу) свого роботодавця. Після цього підприємець оформляє акт простою в довільній формі. У ньому зазначають причини, що викликали припинення роботи. Також підприємець видає розпорядження про простій, що виник, у ньому зазначає його причини згідно з актом, період, заходи щодо його ліквідації та розмір оплати праці.

Документи консультації

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про відпустки  Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі