Два підприємці під одним дахом. Частина 4 — розраховуємося з клієнтами у спільному кафе

Два підприємці під одним дахом. Частина 4 — розраховуємося з клієнтами у спільному кафе

У минулому номері «ВД» ми розповідали про нюанси відкриття одного кафе одразу двома підприємцями і обіцяли обов’язково пояснити, як правильно в такому кафе розраховуватися: як виписати чек, оформити на роботу офіціантів, чи потрібно застосовувати РРО тощо. Крім того, важливо не забути про специфічні звіти, тому про них нагадаємо також.

Отож, виконуємо обіцянку.

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО,

консультант газети «Власне Діло»

Оформляємо працівників-офіціантів

Двох підприємців у кафе пов’язують спільні клієнти, які можуть одночасно замовити продукцію обох підприємців. Клієнтів обслуговують офіціанти. Звичайно, для зручності клієнтів офіціанти виписуватимуть їм один рахунок за все замовлення і отримуватимуть за ним усю оплату, у тому числі виручку єдиноподатника.

Для того щоб ці дії були правомірними, підприємцям необхідно правильно оформити працівників-офіціантів.

Ми запропонуємо вам два способи, як це зробити. У кожного з них є свої переваги та недоліки (рис. 1 і 2). Тому, який із способів обрати, — вирішувати вам.

Рис. 1. Спосіб 1: офіціанти-сумісники

Рис. 2. Спосіб 2: продаж страв за довіреністю

Тепер розберемося детальніше. Отже, спо­­­сіб 1: офіціанти-сумісники. У цьому випадку офіціанти працюватимуть одразу в обох підприємців. Кожен із них повинен:

— укласти з офіціантом трудовий договір і зареєструвати його в центрі зайнятості (Мінсоцполітики);

— зробити запис у трудовій книжці працівника про прийняття на роботу;

— виплачувати офіціантам зарплату, оплачувати лікарняні та відпустки;

— подавати звітність за найманих працівників.

При цьому стосунки з клієнтами кафе будуються досить просто: офіціант виписує клієнту рахунок, отримує від нього оплату, а потім розподіляє її між єдиноподатником і загальносистемником відповідно до замовлення.

Тепер поговоримо про спосіб 2: продаж страв за дорученням. Як ви вже зрозуміли, у цьому випадку офіціант працює тільки в барі (в загальносистемника). Проте оскільки загальносистемник має право продавати страви єдиноподатника, його працівники можуть пропонувати клієнтам закладу не тільки випивку, а й їжу.

При цьому модель відносин між підприємцями і клієнтами така (рис. 3):

Рис. 3. Відносини доручення

Як же правильно оформити доручення на продаж страв: чи потрібно укладати договір доручення чи досить одної довіреності?

Поспішаємо заспокоїти підприємців. У цьому випадку можна обмежитися однією тільки довіреністю. Адже згідно з частиною 3 стат­­ті  237 і статтею 244 ЦКУ відносини доручення можуть виникати на підставі довіреності. А отже, підприємцям необов’язково укладати сам договір доручення.

Зверніть увагу

Декілька слів хотілося б сказати про недолік цього способу, а саме про те, що податківці можуть визначити виручку, отриману для єдиноподатника, виручкою підприємця-загальносистемника. Які є аргументи проти такого твердження?

По-перше, це думка самого Міндоходів. Так, у «ЗІР» Міндоходів (розділ 104.04) розміщено консультацію, в якій зазначено, що транзитні кошти не включаються до доходу підприємця. Щоправда, у цій консультації йшлося про договір транспортної експедиції. Але договір доручення за своєю суттю нічим не відрізняється від договору експедиції. Адже продаж товару здійснюється:

1) від імені єдиноподатника (меню зі стравами має бути підписане єдиноподатником);

2) і за його рахунок (страви готує сам єдиноподатник за свій рахунок).

Це, до речі, підтверджується і статтею 1000 ЦКУ.

По-друге, отримані «транзитом» кошти не належать загальносистемнику, а є власністю єдиноподатника і мають бути передані йому. Адже продаж страв відбувається від імені єдиноподатника, а отже, і оплата, отримана офіціантом, є власністю єдиноподатника.

І нарешті, по-третє, «транзитні» кошти не збільшують економічні вигоди загальносистемника (адже ці гроші будуть передані власнику), а отже, не є доходом загальносистемника за визначенням.

«Офіціанте, рахунок, будь ласка!»

Отже, офіціантів ми оформили. Тепер треба розібратися з тим, як розраховуватися з клієнтами. Сам механізм розрахунків ви, напевно, уже зрозуміли з рис. 1 і 2. Але про нюанси варто сказати детальніше.

Незалежно від того, як оформлені офіціанти (сумісники чи працівники загальносистемника), важливо, щоб продукція єдиноподатника і загальносистемника продавалася окремо.

Для цього слід:

1) скласти два окремі меню (одне — підписане єдиноподатником, друге — підприємцем на загальній системі);

2) у рахунку зазначати вартість продукції, розбиваючи її за двома підприємцями. Сам рахунок може мати довільну форму, жодних законодавчих вимог до нього немає, оскільки це не розрахунковий і не податковий документ, а просто внутрішній документ підприємця, необхідний йому для свого обліку і для обслуговування клієнтів. Наприклад, він може виглядати так, як показано на рис. 4 і 5 (див. с. 22).

Рис. 4. Зразок чека в разі, якщо офіціант працює тільки в загальносистемника

Рис. 5. Зразок чека в разі, якщо офіціант працює в обох підприємців (сумісник)

За таким рахунком зручно відстежити суму, яку потрібно передати єдиноподатнику, і суму, яку слід провести через РРО і відобразити у Книзі ОДВ підприємцю на загальній системі.

Зверніть увагу

Якщо клієнт, сплативши за рахунком, вимагатиме розрахунковий документ, то:

— підприємець на загальній системі видасть йому чек РРО (у принципі зобов’язаний його видавати навіть без прохання клієнта);

— єдиноподатник може виписати документ довільної форми, хоча податківці наполягають на тому, що він повинен містити такі самі реквізити, як і чек РРО.

Не виключено, що в цій ситуації в єдиноподатника може виникнути запитання: чи можна роздрукувати свій чек через РРО, зареєстрований на загальносистемника? Попереджаємо, що так чинити не можна в жодному разі, оскільки подібні дії загрожують штрафами*.

*Наприклад, якщо протягом дня єдиноподатник забере свою виручку, то в підприємця на загальній системі буде розбіжність між фактично наявною готівкою і тією, що пройшла через РРО. Виявивши цей факт при перевірці, податківці зможуть оштрафувати його: за перше таке порушення — на 1 грн., за повторне порушення — на 100 % розбіжності, за третє порушення — у п’ятикратному розмірі (500 %) (пункт 1 статті 17 Закону про РРО).

Отже, з єдиноподатниками все просто: отримав виручку, підрахував загальну її суму наприкінці дня, записав до Книги ОД і будь спокійний.

А ось у загальносистемників може виникнути запитання: як бути з РРО, якщо підприємець буває в кафе не щодня? Як провести виручку через РРО?

Якщо загальносистемник не завжди присутній у кафе, то можна ввести посаду касира (старшого офіціанта тощо), який проводитиме розрахунки через РРО і видаватиме чеки. У такому разі слід діяти так, як показано на рис. 6.

Рис. 6. Як оприбутковувати виручку, якщо загальносистемник відсутній у кафе

РРО у спільному кафе

Єдиноподатник може не використовувати РРО при торгівлі будь-якими товарами* і при роботі в будь-якій групі спрощенців (пункт 6 статті 9 Закону про РРО). З цим погоджуються й податківці.

* Зрозуміло, товарами, якими можна торгувати в межах спрощеної системи оподаткування.

А ось підприємцю на загальній системі оподаткування без РРО не обійтися. Тому йому потрібно:

1) придбати РРО (модифікацію якого включено до Держреєстру РРО);

2) зареєструвати РРО в органі Міндоходів;

3) виконати його персоналізацію в ЦСО;

4) опломбувати РРО;

5) перевести РРО у фіскальний режим роботи (пункт 1 статті 2 Порядку № 417).

Проте деякі податківці відмовляються реєструвати РРО, якщо в одному приміщенні з підприємцем-загальносистемником працює єдиноподатник. Слід зазначити, що така відмова безпідставна, оскільки ані Закон про РРО, ані Порядок № 417 (пункт 8 статті 2) не містять подібних обмежень.

Крім того, і сам єдиноподатник за бажання може зареєструвати РРО і використовувати його. Заборони на це в чинному законодавстві немає. Тому наявність у кафе другого підприємця (незалежно від системи оподаткування) — не привід для відмови в реєстрації РРО за умови, що в підприємця на загальній системі є власний документ на частину приміщення кафе (пункт 4 статті 2 Порядку № 417)**.

* * Про те, як розділити приміщення кафе між двома підприємцями та оформити кожному з них документ на приміщення, ми писали у «ВД», 2014, № 9, с. 29, 33.

Припустимо, РРО зареєстрували. Далі при проведенні розрахунків з клієнтами обов’язково потрібно друкувати чек РРО. Але виникає запитання: яку суму необхідно проводити через РРО — оплату за все замовлення (з урахуванням продукції єдиноподатника) чи тільки ту частину оплати, яку підприємець отримав за свою продукцію?

Зверніть увагу

Платіжні термінали в кафе

Усі підприємці, які:

1) зобов’язані застосовувати РРО;

2) працюють у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб, — повинні мати платіжні термінали (пункт 1 постанови № 878).

З 01.01.2012 р. за невиконання зазначеного обов’язку органи із захисту прав споживачів можуть покарати підприємця штрафом від 17 до 170 грн. (стаття 155 КУпАП).

Зверніть увагу

Особливі звіти підприємців

Звіт з хмелезбору. Цей звіт подається в разі торгівлі алкогольними напоями, столовим вином чи пивом, у тому числі безалкогольним (див. лист ДПАУ від 16.03.2010 р. № 2607/6/21-0215).

Зверніть увагу

Звіт з хмелезбору складається щомісячно і подається до Міндоходів протягом 20 календарних днів після закінчення місяця. Форму звіту затверджено наказом № 671.

На сплату хмелезбору дається 30 календарних днів після закінчення звітного місяця (пункт 2 Порядку № 587).

Звітність з РРО. Підприємець, у якого є РРО (тобто загальносистемник), зобов’язаний щодня передавати податківцям інформацію про розрахунки, що проводяться через РРО. Надсилається вона в електронній формі провідними або безпровідними каналами зв’язку прямо з РРО (пункт 7 статті 3 Закону про РРО).

Зверніть увагу

ПДВ-реєстрація

Єдиноподатник має право не бути платником ПДВ протягом усього періоду роботи на спрощеній системі.

А ось підприємець на загальній системі зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ, якщо його сукупна виручка за 12 календарних місяців (або за коротший строк) перевищить 300 тис. грн. (пункт 181.1 ПКУ).

Висновки

Документи консультації