Теми статей
Обрати теми

Поштова скринька. Як скласти податкову накладну в роздробі

Редакція ВД
Відповідь на запитання

Як скласти податкову накладну в роздробі

 

Підприємець з II кварталу 2014 року переходить з єдиного податку на загальну систему. У зв’язку з цим йому доведеться зареєструватися платником ПДВ. Він планує відкрити роздрібні торговельні точки для продажу товарів побутової хімії. Припускаючи значну кількість покупців, він почав перейматися стосовно виписки податкових накладних (далі — ПН). Чи можна виписувати ПН не з кожного роздрібного продажу, а один раз на день або місяць? Чи доведеться йому для цього обзавестися печаткою?

Почнемо з відповіді на запитання про періодичність складання ПН. Платники ПДВ знають, що за загальним правилом ПН виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 ПКУ).

Якщо дотримуватися цього порядку, то продавці та касири витрачатимуть час на виписку ПН кожному покупцю. Ураховуючи, що вроздріб товари придбавають звичайні громадяни, яким ПН не потрібна, то й час згають даремно.

На щастя, все це передбачили і в Міндоходів, а раніше у ДПСУ, коли затверджували «розширені» правила складання ПН, які сьогодні містяться в Порядку № 10. Так, згідно з пунктом 12 Порядку № 10 при роздрібній торгівлі продавці можуть складати одну ПН на декілька операцій, яка зветься підсумковою.

Підсумкову ПН дозволяється виписувати за щоденними підсумками операцій (якщо окремі ПН на них не виписували) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг кінцевому споживачу (який не є платником ПДВ). Розрахунки в цьому випадку можуть проводиться через касу/РРО, банківську установу або платіжний термінал;

— виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, що виставляються платнику податків за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форму яких встановлено міжнародними стандартами;

— надання платнику ПДВ касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номера постачальника).

У чому ж особливість заповнення підсумкової ПН? У ній, як не важко здогадатися, не потрібно показувати суму кожного товару. Суми розрахунків і суми ПДВ за ними вказуються загальним підсумком, що відповідає фактичній сумі виручки та сумі ПДВ, яка відображена в Z-звіті (якщо протягом дня окремі ПН на операції не виписувалися).

У разі повернення товару його вартість з урахуванням ПДВ також ураховується в щоденних підсумках, ПН, виписаних на їх підставі, і в Реєстрах отриманих і виданих податкових накладних. При цьому необхідно зазначити, що в цьому випадку розрахунок коригування до раніше складеної підсумкової ПН, в якій був відображений продаж повернених товарів, не виписується (розділ 101.07 «ЗІР» Міндоходів).

Важливо

Не плутайте підсумкову ПН зі зведеною ПН (пункт 17 Порядку № 10). Її також дозволено виписувати на декілька постачань відразу один раз на 5 днів, один раз на 10 днів тощо, головне не менше одного разу на місяць. Для роздробу вона не підходить!

Пояснимо чому. Зведена ПН виписується, якщо постачання товарів/послуг для платника ПДВ має безперервний або ритмічний характер і при цьому зберігаються постійні ділові зв’язки постачальника з покупцем. Такі відносини підтверджують договори з покупцями, складені у письмовій формі. Уроздріб товар продається на підставі усних договорів без ідентифікації покупців, крім того, цей порядок орієнтований на покупців — платників ПДВ, яким потрібна ПН для відображення суми ПДВ у податковому кредиті.

Оскільки продаж товарів уроздріб не відповідає таким умовам, то оформляти зведену ПН (раз на місяць або на декілька днів) на такі операції не можна.

Отже, при продажу товарів кінцевим споживачам — неплатникам ПДВ на підставі щоденних звітів з РРО потрібно складати підсумкові ПН. Обидва примірники такої ПН залишаються у продавця.

Тепер розберемося, чи потрібна підприємцю печатка? Запитання виникло не випадково. З одного боку, печатка не є обов’язковим атрибутом для фізичної особи — підприємця, а з іншого — існують суворі правила заповнення ПН. Причому міндоходівці саме їм надають перевагу і, що прикро, не йдуть на жодні компроміси.

Під розбіжність норм законодавства потрапила й печатка підприємця-продавця. Її відбиток є обов’язковим для ПН, як варіант, допускається використання печатки «Для податкових накладних» (пункт 201.1 ПКУ і пункт 18 Порядку № 10). Лише в такому разі ПН вважається дійсною та надає право покупцю включити суму ПДВ до податкового кредиту. Зауважимо, що покупець не ставить відбиток печатки та не підписує отриману від продавця ПН.

Спробу врегулювати питання обов’язковості печатки для підприємців зробили в Законі № 4014. Ним свого часу був підкоригований пункт 201.1 ПКУ і додано уточнення про використання печатки для ПН лише за її наявності. Однак, як виявилось, не все так просто. Як випливає з абзацу другого пункту 1 розділу II Закону № 4014, на сьогодні це застереження не діє — воно набере чинності, коли запрацює закон про встановлення принципу провадження господарської діяльності суб’єктами приватного права без застосування печатки. Це роз’яснення викладено в листі ДПСУ від 31.10.2012 р. № 4519/0/61-12/17-1216.

Водночас у продавця — платника ПДВ закономірно виникне інше запитання. Очевидно, що відбиток печатки на ПН є важливим лише для покупця — платника ПДВ. У роздрібній торгівлі ми маємо справу з неплатниками, які можуть взагалі не знати про існування ПН, а отже, претензій з їх боку до нас не буде. А ось, чи загрожує щось продавцю за ПН без печатки? Так, адмінштраф згідно зі статтею 1631 КУпАП* від 85 до 170 грн. (від 5 до 10 нмдг), а у разі повторного виявлення порушення протягом року — від 170 до 255 грн. (від 10 до 15 нмдг).

* Практика свідчить, що саме за цією статтею міндоходівці намагаються штрафувати платників податків у разі нереєстрації ПН. Однак, що тішить, деякі суди не визнають у таких діях правопорушення, і відповідальність не застосовується.

На нашу думку, сума штрафу порівнянна з вартістю виготовлення печатки, тому розумніше нею обзавестися. Крім того, не виключено, що з часом підприємець матиме справу і з покупцями — платниками ПДВ, і печатка для ПН йому точно буде потрібна.

Майте на увазі: якщо вже печатка з’явилася, то її доведеться не лише ставити на ПН, але й посвідчувати нею податкову звітність. Такий висновок прямо випливає з пункту 48.3 ПКУ, де серед обов’язкових реквізитів податкової декларації названо підпис платника податку — фізичної особи, посвідчений печаткою такого платника (за її наявності).

Аналогічні вимоги до використання печатки фізичною особою — підприємцем висуваються й у разі подання звітності з ЄСВ, а також у відносинах з банківськими установами та в деяких інших випадках.

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 4014 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інші законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.2011 р. № 4014-VI.

Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. № 10.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі