Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Перевірка, панове! Це перевірка! (інвентаризація під час перевірки, якщо перевірка проводиться в неробочий час, якщо підприємця немає на місці під час візиту перевіряючих та інші питання)

Мірошниченко Віталіна, консультант газети «Власне Діло»
Власне Діло Жовтень, 2014/№ 19
Друк
Багато хто з підприємців зрадів, довідавшись про мораторій на податкові перевірки. Однак, на жаль, під захисний купол мораторію потрапили не всі: податківці, як і раніше, можуть перевіряти підприємців (і загальносистемників, і єдиноподатників) (детальніше про це див. с. 35). Саме для таких підприємців ми вирішили детально розповісти про те, на що мають право податкові інспектори під час проведення перевірок, а що їм робити не дозволяється. Конкретні рекомендації допоможуть вам зберегти нерви та заощадити гроші.

Податківці підуть ні з чим

Крім мораторію, про який ми говорили на с. 35, існує ще низка законних підстав для того, щоб не допустити податківців на перевірку. Нагадаємо їх.

На замітку

Перш ніж допускати податківців на перевірку, уважно вивчіть:

направлення на перевірку;

копію наказу про проведення перевірки;

посадові посвідчення інспекторів, що прийшли.

Якщо податківці не пред’являть ці документи або ж пред’являть, але вони будуть оформлені з порушеннями, то можна не допускати їх до перевірки, і це цілком законно (пункт 81.1 ПКУ).

Направлення на перевірку. Воно має містити такі обов’язкові відомості:

— дату видачі;

— найменування податкового органу;

— реквізити наказу про призначення перевірки;

— П. І. Б. підприємця, до якого прийшли з перевіркою;

— ціль, вид перевірки (документальна планова/позапланова або фактична);

— підстави для перевірки (обов’язково посилання на конкретний підпункт ПКУ);

дату початку та тривалість перевірки (буває, що замість цього реквізиту вказують період, що перевіряється, це — порушення, за яке податківців можна не допустити до перевірки);

— посаду та прізвище інспектора, який проводитиме перевірку;

живий (не факсиміле) підпис керівника органу ДФСУ (або його заступника) і гербову печатку.

Копія наказу про проведення перевірки. Якщо перевірка — планова, то копія наказу про неї має бути вручена особисто* підприємцю не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку. У разі якщо підприємець її не отримав або отримав пізніше, інспектори не мають права на проведення перевірки (пункт 77.4 ПКУ). Тому їх до перевірки можна не допускати.

* Цей документ або вручається підприємцю особисто під розпис, або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Однак ця вимога не поширюється на позапланові та фактичні перевірки. Для них достатньо пред’явити копію наказу про перевірку до її початку.

На замітку

У судовому порядку деяким платникам податків удавалося визнати неналежно оформленими копії наказу, які не містили позначку «Згідно з оригіналом», назву посади, особистий підпис особи, що посвідчує копію (факсиміле не підходить), її ініціали та прізвище, дату посвідчення копії (див. постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 р. у справі № 821/1711/13-а).

Службове посвідчення інспектора. Дані в ньому мають відповідати тому, що зазначено в направленні на перевірку. Якщо перевіряти підприємця прийшов інший інспектор, його можна до перевірки не допускати*.

* Такого висновку дійшов і ВАСУ в ухвалі від 11.02.2014 р. у справі № К/800/446/14.

Журнал відвідань контролюючих органів. Якщо податківці відмовляться у ньому розписатися, їх можна не допустити до перевірки. Але використовувати цю підставу для відмови можуть лише найсміливіші підприємці. І до ворожки не ходи, тут без суду не обійдеться.

Річ у тім, що в ПКУ немає такої підстави для відмови**. Однак вона випливає зі статті 7 Указу № 817 і статті 4 Закону № 877 (який з 17.08.2014 р. поширюється і на податківців). У такому разі підприємець може перетягти суд на свій бік, скориставшись пунктом 56.21 ПКУ. У ньому йдеться про таке: якщо норми різних нормативно-правових актів суперечать, рішення приймається на користь платника податків.

** Більше того, у ПКУ зазначено, що відмова в перевірці з інших причин, ніж ті, які прописані в даному Кодексі, не дозволяється.

Отже, якщо ви знайшли привід не допустити податківців до перевірки, необхідно скласти акт про недопущення. При цьому слід запросити двох свідків (не пов’язаних з вами) розписатися в такому акті та підтвердити виявлене вами порушення. Такий акт потрібно скласти як мінімум у двох примірниках.

Зверніть увагу

Якщо ви допустите податківців до перевірки, незважаючи на порушення з їх боку або відсутність у них права/підстав для перевірки, навряд чи вам потім удасться відбитися від штрафів. Той факт, що перевірка була проведена незаконно, не допоможе.

На практиці суди діють так: якщо підприємець не допустив податківців до перевірки (за наявності законних підстав), то направлення на перевірку визнається незаконним. Якщо ж він податківців усе ж таки допустив, то перевірка — факт, що вже відбувся, і скасовувати її результати ніхто не буде.

Отже, якщо ви маєте привід не допустити інспектора, вагатися не слід. Ну а якщо чіплятися ні до чого, перевірки не уникнути. Адже необґрунтована відмова від перевірки може відгукнутися адмінарештом майна (підпункт 94.2.3 ПКУ).

Тому зараз ми відповімо на найболючіші запитання, що виникають під час перевірок.

 

«Гарячі» запитання щодо інвентаризації

Якщо під час перевірки податківці вимагають провести інвентаризацію, то потрібно знати важливі нюанси (табл. 1).

Таблиця 1. Інвентаризація при податкових перевірках

Запитання

Відповідь

Хто проводить?

Інвентаризацію має право проводити підприємець (його працівники), а не інспектори (підпункт 20.1.9 ПКУ)

Чи мають право податківці бути присутніми при інвентаризації?

Ні ПКУ, ні жодний інший нормативно-правовий акт не зобов’язує підприємця проводити інвентаризацію у присутності податківців. Хоча вони й бажають бути присутніми, задовольняти це їх бажання необов’язково. До речі, згідно з підпунктом 20.1.13 ПКУ податківці мають право доступу на територію, де здійснюється госпдіяльність. Однак з інвентаризацією це ніяк не пов’язано. Тому провести її можна й за їх відсутності

В який строк потрібно провести інвентаризацію?

ПКУ не передбачає, у які строки має бути проведена інвентаризація. Однак логічно, звичайно, завершити її до закінчення податкової перевірки. Проте на практиці податківці часто вимагають провести її негайно, інакше погрожують арештом майна. На щастя, остаточне рішення про арешт майна все ж таки приймають не податківці, а суди. І вони здебільшого податківців не підтримують. Таким чином, достатньо провести інвентаризацію та пред’явити перевіряючим документи про її результати до закінчення перевірки

З чим порівнювати дані інвентаризації?

Підприємець не зобов’язаний вести бухоблік, тому інвентаризація полягає в перерахунку залишків матеріалів (товарів) на конкретну дату. Порівнювати ці показники, по суті, ні з чим. Щоправда, платники ПДВ ведуть облік товарних залишків і мають облікові дані для порівняння

У 2014 році податківці прийшли з перевіркою. У направленні вказано, що контролю підлягають 2010 — 2013 роки. Чи мають право вони вимагати проведення інвентаризації?

Ні, оскільки інвентаризація проводиться на поточну дату, тобто у 2014 році, а цей рік не потрапляє до періоду, що перевіряється (2010 — 2013 роки). Податківці мають право вимагати проведення інвентаризації лише в тому випадку, якщо дата інвентаризації припадає на період, що перевіряється ними (зазначений у направленні на перевірку)

 

Час перевірки = / ≠ Робочий час підприємця

До 2012 року в Законі № 509 містилася норма про те, що перевірка не повинна порушувати нормальний режим роботи платника податків (стаття 112). Тому була законна підстава не залишатися на перевірку після закінчення робочого дня.

На жаль, у період переходу від цього Закону до ПКУ зазначена норма «загубилася». Що ми маємо на сьогодні? Прямої норми в законодавстві немає.

Однак ДФСУ не видала будь-якого нормативно-правового акта, який би встановлював особливий режим роботи платників податків під час податкової перевірки. А отже, податківці при перевірках повинні дотримуватися того режиму роботи, який установлений підприємцем. Інакше кажучи, вони не мають права проводити перевірку після закінчення робочого дня підприємця, а також у вихідні або неробочі дні.

Однак аби ця вимога дотримувалася, режим роботи самого підприємця має бути оформлений «на папері».

Порада

Видайте наказ у довільній формі (з підписом підприємця) про режим роботи підприємця та його найманих працівників (не забудьте про обідню перерву).

Перед початком перевірки ознайомте перевіряючих із цим наказом (краще під підпис або якось інакше зафіксуйте факт ознайомлення) і не допускайте їх до перевірки в неробочий час.

Якщо ж інспектор наполягатиме на проведенні перевірки в наднормовий час, є сенс у письмовій формі звернутися до начальника органу ДФСУ (який видав направлення на перевірку) із зазначенням того, що проведення перевірки порушує нормальний режим роботи платника та може спричинити негативні для нього наслідки.

 

Як довго триває перевірка…

Строк проведення перевірок наведений у табл. 2.

Таблиця 2. Строки проведення податкових перевірок у підприємців

Вид перевірки

Тривалість перевірки

Можливість продовжити перевірку

Можливість припинити перевірку

Планова

Не більше 10 робочих днів

Можна, але не більше ніж на 5 робочих днів

Немає (не передбачена)

Позапланова

Не більше 5 робочих днів.
Для підприємців, які припиняють діяльність (знімаються з держреєстрації) та які не мають найманих працівників, строк перевірки не має перевищувати 3 робочих днів (у разі дотримання умов, названих в абзацах 3 — 8 пункту 82.2 ПКУ*)

Можна, але не більше ніж на 2 робочих дні

Немає (не передбачена)

Фактична

Не більше 10 діб

Можна, але не більше ніж на 5 діб

Немає (не передбачена)

* У такого підприємця за 2 останні календарні роки має бути нульовий дохід, він не має бути платником ПДВ і не повинен мати найманих працівників і рахунків у банках.

 

Зауважте, тривалість фактичних перевірок встановлена не в робочих днях, а в добах. Що це дає? Див. рисунок.

 

img 1

Рис. Тривалість фактичної перевірки

 

Зверніть увагу

Продовження перевірки через декілька днів після того, як вона вже закінчилася, не допускається. Наказ про продовження перевірки має бути виданий до її закінчення.

Якщо ж податківці закінчили перевірку, а через день прийшли її продовжити (нібито продовжили), то підприємець має право не допускати їх до подальшої перевірки.

Річ у тім, що перевірка має бути безперервною. Допускається лише одна можливість її перервати — це призупинення перевірки. У такому разі наявність певного періоду між останнім днем перевірки і днем її продовження є законною.

Проте призупинення податкових перевірок у фізичних осіб — підприємців є неможливим у принципі, оскільки цей захід застосовується лише до великих платників податків (пункт 82.4 ПКУ). А отже, якщо податківці хочуть продовжити перевірку у підприємця, то повинні це зробити відразу — з наступного дня після закінчення первинного її строку.

 

Інспектор є, а підприємця немає

Зверніть увагу

Якщо податківці прийшли до підприємця з перевіркою, а його немає на місці, то вони:

можуть провести фактичну перевірку (у разі, коли розрахунки з клієнтами здійснює працівник підприємця);

не можуть проводити документальну перевірку (планову або позапланову).

Детальніше розберемося з цим у табл. 3 на с. 44.

Таблиця 3. Проведення перевірок за відсутності підприємця

Вид перевірки

Чи проводиться за відсутності підприємця?

Документальна планова*

Ні.

Перш ніж приступити до планової перевірки, податківці повинні за  10 днів попередити про це платника податків (вручити під розписку копію наказу про проведення планової перевірки). Якщо вони цього не зробили, то не мають права на перевірку (пункт 77.4 ПКУ)

Документальна позапланова*

Ні.

Те саме стосується й позапланових перевірок. Якщо податківці не вручать підприємцю (під розписку) копію наказу про проведення перевірки, вони не мають права до неї приступати (пункт 78.4 ПКУ)

* Що робити, якщо підприємець не має наміру зволікати з перевіркою, але на деякий час вимушений виїхати? У такому разі слід видати наказ, в якому призначити уповноваженого представника для спілкування з контролюючими органами (у тому числі податківцями).

Якщо ж такого наказу немає, а сам підприємець відсутній, податківці не мають права приступати до документальної перевірки (планової або позапланової).

Камеральна

Так.

Присутність платника податків є необов’язковою під час проведення камеральної або документальної невиїзної перевірки (пункти 76.1 і 79.3 ПКУ), оскільки вони проводяться у приміщенні податківців і виключно «за паперами»

Документальна невиїзна

Фактична

Так, якщо є працівник, який проводить розрахунки.

Таку перевірку проводять без попередження, а копію наказу про направлення на перевірку можуть вручити будь-якому працівнику підприємця, який фактично проводить розрахункові операції (пункт 80.2 ПКУ). Отже, чекати самого підприємця їм зовсім необов’язково.

Більше того, на практиці зустрічалися випадки, коли прохання з боку працівника почекати, поки під’їде підприємець, розцінювалося податківцями як недопущення їх до перевірки*. Тому працівнику варто заздалегідь розповісти про те, як діяти в разі перевірки:

1) розписатися в направленні на перевірку, вказавши своє прізвище, ім’я, по батькові, посаду, дату та час ознайомлення (пункт 81.1 ПКУ);

2) не відмовлятися від підпису (це нічого не дасть, оскільки акт відмови від підпису є підставою для початку фактичної перевірки)

Ні, якщо немає працівника, якій здійснює розрахункові операції.

У разі коли податківці прийшли на фактичну перевірку, але не виявили там ні самого підприємця, ні його працівників, які б здійснювали розрахункові операції, то пред’являти направлення на перевірку просто нікому.

А раз воно не пред’явлене, то податківці не мають права починати перевірку (пункт 81.1 ПКУ)

* Наприклад, див. ухвалу ВАдСУ від 27.08.2012 р. у справі № К-16782/10.

 

У зв’язку з цим може виникнути закономірне запитання: що ж робити з перевіркою, яка «не знайшла» кого перевірити? Логічно, що строк початку перевірки має бути перенесений, однак ПКУ про це нічого не говорить.

Продовжити перевірку в цьому випадку також немає підстав. Судячи з усього, на практиці податківці або випишуть нове направлення на перевірку на підставі нового наказу, або докладуть зусиль впоратися з перевіркою за час, що залишився для неї.

 

Заборона на вилучення ПК і жорстких дисків

У пункті 85.5 ПКУ є заборона на вилучення оригіналів облікових документів при проведенні податкових перевірок. Однак нічого не говориться про вилучення комп’ютерів або жорстких дисків.

Водночас з 17.08.2014 р. на податківців вже поширюється Закон № 877. А в ньому згадана заборона є (пункт 10 статті 4).

«Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством

Тому в разі порушення інспекторами зазначеної заборони підприємець зможе поскаржитися до Держкомпідприємництва і вимагати від податківців відшкодування завданої йому шкоди (стаття 9 Закону № 877).

 

Обережніше з документами

Про документи, які податківці можуть вимагати при перевірці підприємця, ми детально розповідали у «ВД», 2013, № 13, с. 35. По суті, це можуть бути будь-які первинні та податкові документи.

При цьому підприємці, надаючи документи, часто допускають помилки, які дозволяють податківцям «малювати зі стелі» величезні штрафи. Тому будьте пильними!

Поради

1. Ніколи не надавайте податківцям оригінали документів «з собою» (як свідчить практика, вони їх потім «втрачають», щоб підприємець не міг довести свою правоту). Пам’ятайте, податківці мають право лише вивчати оригінали документів (пункт 20.1.5 ПКУ) і не мають права їх вилучати (пункт 85.5 ПКУ).

2. Надавайте лише ті документи, які належать до періоду, що перевіряється, і до предмета перевірки (пункт 85.8 ПКУ). Решту документів надавати не варто.

3. Виготовляючи копії документів, посвідчуйте їх своїм підписом і печаткою (за її наявності).

4. Не передавайте податківцям документи (точніше, їх копії) без опису. Обов’язково складіть опис переданих копій документів і вимагайте копію такого опису собі.

Що стосується тих випадків, коли у підприємця немає документів, то тут справа складна. У випадках, коли документи втрачені або знищені (наприклад, внаслідок пожежі, повені, крадіжки тощо), потрібно протягом 5 днів письмово повідомити про це орган ДФСУ за місцем обліку. Якщо втрачені ВМД, то додатково потрібно повідомити митницю, в якій вони оформлялися.

На відновлення документів підприємцю надається 90 календарних днів. Природно, на цей строк перевірка відсувається, однак вона все одно буде призначена (пункт 44.5 ПКУ).

Отже, подбайте про відновлення документів за відведений строк. Інакше вам можуть загрожувати серйозні штрафи за:

— відсутність первинки (510 грн. за статтею 121 ПКУ);

— неправомірне включення сум до витрат (це є важливим для загальносистемників);

— відображення податкового кредиту з ПДВ (це є важливим для платників ПДВ).

 

Як відбитися від хронометражу

Під час фактичних перевірок податківці можуть проводити хронометраж (стаття 80 ПКУ). При жодних інших перевірках він не проводиться.

Однак навіть у межах фактичної перевірки від нього можна відбитися. Адже у ПКУ немає чіткого механізму проведення хронометражу.

Наприклад, зовсім не зрозуміло, які саме господарські операції можуть бути піддані хронометражу, чи можна фіксувати дані під час хронометражу або лише спостерігати, яка форма хронометражної довідки тощо.

Тому сміливі підприємці можуть відмовити інспекторам у проведенні хронометражу на тій підставі, що на сьогодні все ще не прийняті нормативно-правові акти, які регламентують порядок проведення хронометражу. А отже, будь-які спроби його проведення є незаконними та суперечать статті 19 Конституції України.

А обережні підприємці можуть допустити перевіряючих до хронометражу, однак лише за умови, що вони всього лише спостерігатимуть за здійсненням господарських операцій, як це зазначено в підпункті 14.1.264 ПКУ, а не фіксувати їх. Нехай просто мовчки дивляться.

Зверніть увагу

Хронометраж не є самостійним видом перевірки — це всього лише інструмент, що використовується під час фактичної перевірки.

Тому заборона провести хронометраж не може розцінюватися як недопущення до перевірки.

Крім того, самі працівники підприємця мають право утриматися від виконання своїх обов’язків під пильним поглядом інспектора. Причина: погіршенням психічного стану через моральний тиск, якого вони зазнають.

Зазначену ситуацію слід описати в довідці про хронометраж і додати до неї копії службових записок працівників.

Крім того, якщо це мало місце, то можна також зазначити, що перевіряючі змушували працівників до виконання робіт, наприклад для підвищення показників хронометражу (що суперечить статті 43 Конституції України, яка забороняє використання примусової праці).

Висновки

Якщо підприємець має підстави не допускати податківців до перевірки, ними потрібно користуватися відразу. Інакше, якщо перевіряючі все ж таки були допущені, і перевірка вже відбулася, її результати суд не скасує.

Під час перевірки слід знати про свої права:

1) інвентаризацію проводить сам підприємець (можна без участі податківців) і лише в тому випадку, якщо дата інвентаризації припадає на період, що перевіряється;

2) перевірка не повинна порушувати нормальний режим роботи підприємця;

3) якщо підприємця немає на місці, планова або позапланова перевірка не може розпочатися. А ось фактична — може, за умови, що присутній працівник, який здійснює розрахункові операції;

4) надайте податківцям «на винос» лише копії документів та й то лише за описом. І лише ті документи, які стосуються предмета перевірки. Оригінали документів не дозволяйте виносити в жодному разі!

5) від хронометражу можна відбитися, посилаючись на те, що ще не затверджений порядок його проведення.

Документи консультації

Конституція України Конституція України від 28.06.96 р.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 877 — Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Закон № 509 — Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII (втратив чинність).

Указ № 817 — Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. № 817/98.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць