10000 чи 150000 грн.: у чому різниця
Насамперед визначимося щодо предмета розгляду.
Підприємець у своїй діяльності може мати справу з двома видами готівкових обмежень НБУ. Наведемо їх далі у формі таблиці.
| Суб’єкти в розрахунках | Готівкове обмеження | Примітки |
| Підприємець — з підприємством або іншим підприємцем | 10000 грн. протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами* | Зауважимо, що розрахунок у «перевищуючих» сумах можливий будь-якими безготівковими шляхами (у тому числі з кредитного, акредитивного рахунка на поточний). Крім того, можливий розрахунок шляхом внесення готівки на поточний рахунок одержувача через касу банку. |
| Фізична особа (не СПД) — з підприємцем (або навпаки) за товари, роботи або послуги | 150000 грн. протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами | Обмеження поширюється на розрахунки в обидва боки (як при продажу чогось звичайній фізичній особі, так і з придбання у неї). Див. із цього приводу лист НБУ від 08.11.2013 р. № 11-117/21669, № 11-116/3159 («ВД», 2014, № 4, с. 3). |
| * Обмеження не поширюється на: 1) розрахунки підприємців з бюджетами та державними цільовими фондами; 2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу; 3) використання коштів, виданих на відрядження. | ||
А тепер перейдемо безпосередньо до запитань.
Підприємець уклав договір купівлі-продажу з фізичною особою. Сума договору перевищує 600 тис. грн. Оскільки виплата фізичній особі відбувається готівкою, для підприємця важливо не порушити існуючі обмеження на розрахунки готівкою. У зв’язку з цим до договору включили умову про те, що оплата буде внесена підприємцем частинами по 130 тис. грн. протягом декількох днів. Однак десь чули таке: якщо загальна сума операції перевищує 150 тис. грн., то розподіл готівкових платежів на декілька частин не врятує від порушення готівкового обмеження. Чи так це насправді? Як правильно діяти в такому випадку?
У цьому випадку підприємцю перейматися не слід. Є цілком недвозначне роз’яснення НБУ (лист НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159), у пункті 3 якого зазначено:
«…відповідно до вимог, установлених пунктом 1 Постанови № 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення № 637, обмежуються готівкові розрахунки між підприємством (підприємцем) та фізичною особою, що здійснюються протягом одного дня. Таким чином, сплата за договором, загальна сума за яким перевищує 150000 гривень, у різні дні частками, кожна з яких не перевищує встановленої суми обмеження, не суперечить законодавству».
Податківці також підтримують цю точку зору. На запитання, чи можна здійснювати розрахунки за товари, вартість (ціна) яких перевищує 150 тис. грн., готівкою протягом декількох днів частинами, що не перевищують обмеження розрахунків, вони в «ЗІР» ДФСУ (у розділі 109.13) відповіли ствердно.
Якщо підприємець з виручки розрахувався за товари в інтернет-магазині на свої особисті потреби (телевізор вартістю 13 тис. грн.), якого готівкового обмеження слід дотримуватися в цьому випадку: 10 тис. грн. чи 150 тис. грн.?
У цьому випадку підприємець замовляв товар і розраховувався з інтернет-магазином як фізична особа, готівкові розрахунки за цей товар з підприємницькою діяльністю не пов’язані. Той факт, що готівку він узяв з виручки, не має значення. Підприємець має право розпоряджатися своєю виручкою на свій розсуд (за умови сплати всіх необхідних податків). Тому 10-тисячне обмеження готівки в цьому випадку не застосовується (гранична сума розрахунків за такими операціями — 150 тис. грн.).
Підприємець на загальній системі частково скоротив свою діяльність а приміщення, що звільнилися, здав як фізична особа в оренду одній і тій самій юридичній особі. Юридична особа за договором виплачуватиме орендну плату за приміщення, надані в оренду. Чи поширюється 150-тисячне обмеження на розрахунки за оренду?
Готівкове обмеження в розрахунках з фізичними особами НБУ встановив для розрахунків за товари (роботи, послуги). При цьому в розумінні ЦКУ оренда не вважається послугою.
Таким чином, орендна плата — це плата за користування майном, а не за споживання послуги, тобто формальне готівкове обмеження тут не працює.
Проте у цьому випадку існує дуже велика ймовірність, що перевіряючі такі розрахунки розцінюватимуть як такі, що підпадають під 150-тисячне обмеження.
Так, НБУ у своїх листах від 08.11.2013 р. № 11-117/21669, від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 («ВД», 2014, № 4, с. 3),відповідаючи на запитання, які операції підпадають під 150-тисячне готівкове обмеження при розрахунках між фізичними особами і підприємствами/підприємцями, повідомляє, що у цьому контексті товар — це будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, документи, які підтверджують зобов’язання та права. Отже, на думку НБУ, готівкові обмеження поширюються на розрахунки за операціями, предметом яких є будь-які матеріальні/нематеріальні блага, які можуть бути оцінені у грошовій формі. Тобто фактично під готівкові обмеження підпадає досить широкий перелік операцій.
На жаль, податківці, якийсь час подумавши, урешті-решт усе ж таки підтримали позицію НБУ і в листі ДФСУ від 21.07.2014 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 зробили схожий висновок.
Зауважимо, що до появи вищезгаданого листа в консультації «ЗІР» ДФСУв розділі 109.13 податківці спиралися на визначення позареалізаційних надходжень з пункту 1.2 Положення № 637 і зазначали, що 150-тисячне готівкове обмеження не поширюється на розрахунки, які не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) (читай — не поширюється на позареалізаційні надходження). Тут і внески до статутного капіталу, і орендна плата, і фінансова допомога. Однак, як бачимо, вони згодом змінили свою думку.
Тому у випадку з орендою у звичайної фізичної особи краще перестрахуватися та граничну готівкову суму у розмірі 150 тис. грн. не перевищувати. Тим більше, що в цьому випадку це зробити не складно. Можна застерегти в договорі, що за приміщення «А» виплата буде 10-го числа, за приміщення «В»— 11-го тощо (щоб загальна сума готівкових розрахунків на день не перевищувала 150 тис. грн.).
Зауважимо: якби підприємець уклав договір оренди не як фізична особа, а як підприємець, то в цьому випадку без запитань і сумнівів діяло б інше готівкове обмеження — 10 тис. грн. Пояснюється це просто: 10-тисячне обмеження стосується всіх видів операцій з готівкою, які проводять між собою підприємства (підприємці) протягом одного дня. При цьому під це обмеження підпадають всі види готівкових розрахунків суб’єктів підприємництва, які пов’язані як з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), так і з позареалізаційними операціями. Відповідно обмеження поширюється і на розрахунки за операціями, прямо не пов’язаними з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а отже, і на орендну плату.
Чи поширюється 150-тисячне обмеження на передачу готівки в межах посередницьких договорів підприємця з фізичною особою?
На нашу думку, ці суми не повинні підпадати під готівкове обмеження. Однак усе ж таки, ураховуючи суворий підхід НБУ до розміру готівкових розрахунків особливо в частині позики (про такий суворий підхід ми говорили вище в запитанні, де йшлося про обмеження при оренді), радимо в цій ситуації не ризикувати. Безпечніше перерахувати такі суми безготівковим способом або ж передати частинами протягом декількох днів. А ось суми, які підприємство (підприємець) сплачує посереднику за послуги, підпадають під готівкове обмеження без жодних застережень.
Як законно обійти 10-тисячне обмеження, якщо підприємець перераховує юридичній особі — постачальникові оплату готівкою?
Зауважимо: у ситуації, коли сума платежу перевищує граничну величину, щоб не порушувати касову дисципліну, можна діяти так:
а) якщо підприємець бажає перерахувати всю суму платежу в один день: він може перерахувати готівкою (у межах гранично встановленої суми) суму в 10000 грн., а суму перевищення перерахувати цього ж дня безготівковим способом (тобто використовувати комбінований спосіб розрахунків: як готівковий, так і безготівковий) або через касу банку;
б) якщо здійснити платіж потрібно виключно готівкою, то можна здійснювати готівкову оплату у декілька етапів (протягом декількох днів), наприклад, в перший день — 10000 грн. (у межах встановленої граничної суми), а в другий і третій дні — залишок. У такому разі також всі вимоги «готівкового» законодавства будуть дотримані.
Яка відповідальність передбачена за порушення готівкових обмежень?
За перевищення граничних сум розрахунків готівкою передбачений адміністративний штраф за статтею 16315 КУпАП. Розмір штрафу становить від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг), тобто 1700 — 3400 грн.
За повторне «готівкове» порушення, допущене особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ті самі дії, розмір адмінштрафу значно більший: від 500 до 1000 нмдг (8500 — 17000 грн.).
Цей штраф накладається на винних посадових осіб підприємств, а також на фізичних осіб — підприємців.
Причому пильнуйте! Цей штраф загрожує як платникам, так і одержувачам сум, що перевищують установлену межу.
А хто перевіряє, як підприємства та підприємці дотримуються готівково-розрахункових вимог? Такі перевірочні функції покладено на податкову службу.
У листі Міндоходів від 28.08.2013 р. № 16331/7/99-99-22-01-03-17/1008 зазначено, які документи повинні при перевірці проінспектувати фахівці цього відомства. Це:
— касові документи, серед яких касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і витратних касових документів, звіти працівників про витрачені підзвітні суми;
— документи, які підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки при придбанні товарів, оплаті наданих послуг і виконаних робіт (касові і товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на постачання продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).
Також фахівці податкового відомства зазначають, що під час перевірки вони аналізують записи у книгах обліку придбаних товарів (виконаних робіт, наданих послуг)*, дані касових ордерів, звітів підзвітних осіб та інших підтвердних документів.
* Імовірно, маються на увазі книги обліку доходів (доходів і витрат) підприємців.
Зверніть увагу
Незважаючи на своє жорстке забарвлення, штрафна санкція за порушення готівково-розрахункового обмеження за статтею 16315 КУпАП насправді не така вже й страшна. Секрет криється в її недовговічності. Що мається на увазі? А те, що цю санкцію перевіряючі можуть застосувати до порушника не пізніше ніж через 2 місяці з моменту вчинення правопорушення. Так говорить стаття 38 КУпАП. Тому той, хто раптом через необізнаність або забудькуватість порушив вищезгадані норми розрахунків готівкою, а строк давності (2 місяці) до моменту перевірки вже минув, уникне відповідальності.
Звичайні фізичні особи, які розраховуватимуться понад граничну суму, узагалі можуть не перейматися: на сьогодні штрафи їм не загрожують, що підтверджують самі податківці в «ЗІР» ДФСУ в розділі 109.21:
«…чинним законодавством визначено лише адміністративну відповідальність за перевищення граничної суми розрахунків готівкою, яка застосовується як до фізичної особи — підприємця (посадових осіб юридичної особи) — платника готівки, так і до фізичної особи — підприємця (посадових осіб юридичної особи), яка приймає готівку.
При цьому відповідальність фізичних осіб за перевищення граничних сум розрахунків готівкою чинним законодавством не передбачена».
Документи консультації
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.
Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
Постанова № 210 — Постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210.
