Якщо зарплату платити щодня

Скажемо прямо: ситуація кропітка. Проте останнім часом інтерес до такого порядку оплати праці значно зріс. Та і специфіка діяльності деколи підштовхує до такого кроку. Наприклад, так зручно розраховуватися з реалізаторами на ринку, працівниками салонів краси, вантажниками тощо. Тому розглянемо, з якими труднощами можуть зіткнутися роботодавці і як їх уникнути.

Ми вже звикли, що зарплата виплачується мінімум двічі на місяць* (стаття 115 КЗпП). При цьому законодавство не забороняє виплачувати зарплату частіше. Отже, цілком допустимо оплачувати працю найманих працівників щодня — це не порушення. Проте рекомендуємо такий порядок оплати праці прописати у трудовому договорі з працівником.

Водночас роботодавцю необхідно стежити, щоб виконувалися державні гарантії. Інакше кажучи, загальна зарплата за місяць (при повній зайнятості працівника) не має бути менше мінімальної зарплати.

Труднощі ж пов’язані із «зарплатними» платежами.

Роботодавець як податковий агент і страхувальник із заробітної плати працівників зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити податок на доходи фізосіб (далі — ПДФО), військовий збір (1,5 %) і єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ).

Нагадаємо, якщо гроші на виплату зарплати беруться з рахунка в банку, то ПДФО і військовий збір сплачується (перераховується) до бюджету цього ж дня (підпункт 168.1.2 ПКУ). При виплаті зарплати готівкою з каси (з виручки) податок і збір підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 ПКУ).

Що стосується ЄСВ, то:

— суми внеску «зверху» перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), або в день виплати заробітної плати з виручки (підпункт 7 пункту 4.3 Інструкції 455);

— суми внеску «знизу» потрібно заплатити не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який виплачується заробітна плата (підпункт 2 пункту 4.4 і підпункт 6 пункту 4.3 Інструкції № 455), але на практиці їх зручніше перерахувати разом з ЄСВ «зверху».

Таким чином, діючи за правилами, підприємець має щодня розраховувати і сплачувати ПДФО, військовий збір і нарахування за ЄСВ.

Як же бути, якщо щоденні відвідування відділення банку — справа кропітка і не входить у ваші плани?

Єдиний вихід — це сплата «зарплатних» платежів авансом, наприклад одразу з усієї обумовленої суми зарплати за місяць.

Зауважимо, варіант з передоплатою працює без проблем, якщо зарплату виплачувати з виручки. Якщо ж знімати гроші з рахунка або перекладати на зарплатну картку працівника, то можливі труднощі. Нагадаємо: банки видають гроші на виплату зарплати при одночасній сплаті «зарплатних» податків або наданні документів про їх фактичну сплату (підпункт 168.1.2 ПКУ, частина 2 статті 24 Закону № 2464).
У кращому разі — будуть необхідні додаткові документи, у гіршому — гроші не видадуть.

Урахуйте, що прямої заборони на дострокову оплату ПДФО та ЄСВ у законодавстві немає. Та й з формальної точки зору підприємець таким чином нічого не порушує. Судіть самі:

1. ПДФО, військовий збір та ЄСВ підприємець нарахував та утримав, що в будь-якому разі відображатиметься в його обліку. Тобто не повинно бути санкцій за ненарахування (неутримання).

2. Обов’язкові «зарплатні» платежі фактично були сплачені, а отже, штрафи за несплату також не загрожують (за особовим рахунком буде відображена переплата).

3. Недотримання строків сплати також немає, адже все було сплачено заздалегідь, тому про пропуск строку, за що і карають, не йдеться.

Єдине, до чого можуть чіплятися перевіряючі, це недотримання порядку сплати (послідовність дій передбачає спочатку нарахування або виплату зарплати, а потім уже нарахування, утримання або сплату платежів). У нашому випадку, дійсно, підприємець не дотримується традиційного порядку. Але тут є чим відбиватися.

Почнемо з ПДФО та військового збору. У загальному випадку із заробітної плати працівника податок і збір потрібно перерахувати до бюджету:

— при виплаті працівнику зарплати (наступного дня, якщо йдеться про виплату зарплати з виручки);

— за рахунок коштів працівника.

Якщо гроші перерахувати заздалегідь, створюючи переплату, то обидві умови виконуються: при виплаті зарплати податок фактично сплачено (шляхом заліку переплати в рахунок поточних зобов’язань з ПДФО) і сплачено у результаті за рахунок коштів працівника. Тому, на наш погляд, підприємець нічого не порушує. А отже, жодні штрафні санкції йому загрожувати не повинні.

При цьому в розрахунковій відомості потрібно показати правильний розрахунок зарплатних платежів.

На допомогу також прийде і консультація з розділу 103.07 «ЗІР» Міндоходів, у якій зазначено:

Виходить, що податківці допускають наявність переплати (авансового внесення ПДФО) і не проти заліку цих сум у рахунок погашення поточної заборгованості.

При гіршому ж розкладі роботодавцеві загрожує адмінштраф згідно зі статтею 163⁴ КУпАП від 34 до 51 грн. (хоча податківці можуть обмежитися і попередженням). Нагадаємо, що в цій статті КУпАП робиться акцент на перерахування внесків саме при виплаті доходів працівнику і вказується на те, що сплата ПДФО за власний рахунок, а не шляхом утримання із зарплати є порушенням. Вище ми виклали аргументи на користь того, що в цьому випадку подібних порушень немає.

Щодо ЄСВ ситуація теж сприятлива: можливість сплати ЄСВ авансом і утворення переплати допускається ДФСУ (підпункт 7 пункту 4.3 Інструкції № 455).

Більше того, штрафні санкції передбачені за несвоєчасну і неповну сплату внеску (частина 1 статті 25 Закону № 2464), а в цьому випадку ЄСВ сплачено у строк і в повному обсязі.

Чи може загрожувати адмінвідповідальність за статтею 165¹ КпАП за «неправильну» сплату ЄСВ? На наш погляд, тільки за передоплату ЄСВ у частині нарахувань, без інших грубих порушень, адмінштраф застосовувати до підприємця не повинні, оскільки сама ідея штрафу полягає в покаранні за затримку сплати, а не навпаки.

Підсумуємо. Виплачувати зарплату щодня можна, але потрібно стежити за загальною сумою зарплати за місяць. При цьому найпростіше здійснювати виплату з виручки. «Зарплатні» платежі потрібно сплатити авансом (краще — із запасом, щоб не відповідати за недоплату). Проте у разі несприятливого збігу обставин податківці можуть застосувати адмінштрафи за порушення порядку нарахування та сплати ПДФО.

Якщо підприємець хоче підстрахуватися, можна направити до податкового органу письмовий запит.