Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Якщо зарплату платити щодня

Власне Діло Жовтень, 2014/№ 20
Друк
Підприємець планує щодня виплачувати зарплату з виручки. Як зробити це легально та безпечно?

Скажемо прямо: ситуація кропітка. Проте останнім часом інтерес до такого порядку оплати праці значно зріс. Та і специфіка діяльності деколи підштовхує до такого кроку. Наприклад, так зручно розраховуватися з реалізаторами на ринку, працівниками салонів краси, вантажниками тощо. Тому розглянемо, з якими труднощами можуть зіткнутися роботодавці і як їх уникнути.

Ми вже звикли, що зарплата виплачується мінімум двічі на місяць* (стаття 115 КЗпП). При цьому законодавство не забороняє виплачувати зарплату частіше. Отже, цілком допустимо оплачувати працю найманих працівників щодня — це не порушення. Проте рекомендуємо такий порядок оплати праці прописати у трудовому договорі з працівником.

* Виплата за першу половину місяця (з 1-го по 15-те число), тобто аванс здійснюється не пізніше 22-го числа поточного місяця. Виплата за другу половину місяця (з 16-го по 30-те (31-ше) або 28 лютого), тобто безпосередньо зарплата, — не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати.

Водночас роботодавцю необхідно стежити, щоб виконувалися державні гарантії. Інакше кажучи, загальна зарплата за місяць (при повній зайнятості працівника) не має бути менше мінімальної зарплати.

Труднощі ж пов’язані із «зарплатними» платежами.

Роботодавець як податковий агент і страхувальник із заробітної плати працівників зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити податок на доходи фізосіб (далі — ПДФО), військовий збір (1,5 %) і єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ).

Нагадаємо, якщо гроші на виплату зарплати беруться з рахунка в банку, то ПДФО і військовий збір сплачується (перераховується) до бюджету цього ж дня (підпункт 168.1.2 ПКУ). При виплаті зарплати готівкою з каси (з виручки) податок і збір підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 ПКУ).

Що стосується ЄСВ, то:

— суми внеску «зверху» перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), або в день виплати заробітної плати з виручки (підпункт 7 пункту 4.3 Інструкції 455);

— суми внеску «знизу» потрібно заплатити не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який виплачується заробітна плата (підпункт 2 пункту 4.4 і підпункт 6 пункту 4.3 Інструкції № 455), але на практиці їх зручніше перерахувати разом з ЄСВ «зверху».

Таким чином, діючи за правилами, підприємець має щодня розраховувати і сплачувати ПДФО, військовий збір і нарахування за ЄСВ.

Як же бути, якщо щоденні відвідування відділення банку — справа кропітка і не входить у ваші плани?

Єдиний вихід — це сплата «зарплатних» платежів авансом, наприклад одразу з усієї обумовленої суми зарплати за місяць.

Важливо

Заздалегідь потрібно сплатити тільки ПДФО, військовий збір та ЄСВ у частині нарахувань: ЄСВ у частині утримань можна сплатити в установлені строки. При цьому авансовий ПДФО потрібно розраховувати без вирахування із суми зарплати утриманих ЄСВ і ПСП (як у випадку з виплатою зарплати за першу половину місяця).

Зауважимо, варіант з передоплатою працює без проблем, якщо зарплату виплачувати з виручки. Якщо ж знімати гроші з рахунка або перекладати на зарплатну картку працівника, то можливі труднощі. Нагадаємо: банки видають гроші на виплату зарплати при одночасній сплаті «зарплатних» податків або наданні документів про їх фактичну сплату (підпункт 168.1.2 ПКУ, частина 2 статті 24 Закону № 2464).
У кращому разі — будуть необхідні додаткові документи, у гіршому — гроші не видадуть.

Урахуйте, що прямої заборони на дострокову оплату ПДФО та ЄСВ у законодавстві немає. Та й з формальної точки зору підприємець таким чином нічого не порушує. Судіть самі:

1. ПДФО, військовий збір та ЄСВ підприємець нарахував та утримав, що в будь-якому разі відображатиметься в його обліку. Тобто не повинно бути санкцій за ненарахування (неутримання).

2. Обов’язкові «зарплатні» платежі фактично були сплачені, а отже, штрафи за несплату також не загрожують (за особовим рахунком буде відображена переплата).

3. Недотримання строків сплати також немає, адже все було сплачено заздалегідь, тому про пропуск строку, за що і карають, не йдеться.

Єдине, до чого можуть чіплятися перевіряючі, це недотримання порядку сплати (послідовність дій передбачає спочатку нарахування або виплату зарплати, а потім уже нарахування, утримання або сплату платежів). У нашому випадку, дійсно, підприємець не дотримується традиційного порядку. Але тут є чим відбиватися.

Почнемо з ПДФО та військового збору. У загальному випадку із заробітної плати працівника податок і збір потрібно перерахувати до бюджету:

— при виплаті працівнику зарплати (наступного дня, якщо йдеться про виплату зарплати з виручки);

— за рахунок коштів працівника.

Якщо гроші перерахувати заздалегідь, створюючи переплату, то обидві умови виконуються: при виплаті зарплати податок фактично сплачено (шляхом заліку переплати в рахунок поточних зобов’язань з ПДФО) і сплачено у результаті за рахунок коштів працівника. Тому, на наш погляд, підприємець нічого не порушує. А отже, жодні штрафні санкції йому загрожувати не повинні.

При цьому в розрахунковій відомості потрібно показати правильний розрахунок зарплатних платежів.

На допомогу також прийде і консультація з розділу 103.07 «ЗІР» Міндоходів, у якій зазначено:

«… у випадку наявності переплати податковий агент має право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб у межах такої переплати.»

Виходить, що податківці допускають наявність переплати (авансового внесення ПДФО) і не проти заліку цих сум у рахунок погашення поточної заборгованості.

При гіршому ж розкладі роботодавцеві загрожує адмінштраф згідно зі статтею 1634 КУпАП від 34 до 51 грн. (хоча податківці можуть обмежитися і попередженням). Нагадаємо, що в цій статті КУпАП робиться акцент на перерахування внесків саме при виплаті доходів працівнику і вказується на те, що сплата ПДФО за власний рахунок, а не шляхом утримання із зарплати є порушенням. Вище ми виклали аргументи на користь того, що в цьому випадку подібних порушень немає.

Важливо

Підприємець усе одно має наприкінці місяця розрахувати зарплатні платежі виходячи із зарплати за місяць. При утриманні ПДФО потрібно правильно визначити базу, тобто відняти від загальної суми доходу ПСП і ЄСВ «знизу». До речі, може виявитися, що підприємець протягом місяця переплатив ПДФО. Як правильно вчинити в такому разі, ми розповідали у «ВД», 2014, № 8, с. 32.

Щодо ЄСВ ситуація теж сприятлива: можливість сплати ЄСВ авансом і утворення переплати допускається ДФСУ (підпункт 7 пункту 4.3 Інструкції № 455).

Більше того, штрафні санкції передбачені за несвоєчасну і неповну сплату внеску (частина 1 статті 25 Закону № 2464), а в цьому випадку ЄСВ сплачено у строк і в повному обсязі.

Чи може загрожувати адмінвідповідальність за статтею 1651 КпАП за «неправильну» сплату ЄСВ? На наш погляд, тільки за передоплату ЄСВ у частині нарахувань, без інших грубих порушень, адмінштраф застосовувати до підприємця не повинні, оскільки сама ідея штрафу полягає в покаранні за затримку сплати, а не навпаки.

Підсумуємо. Виплачувати зарплату щодня можна, але потрібно стежити за загальною сумою зарплати за місяць. При цьому найпростіше здійснювати виплату з виручки. «Зарплатні» платежі потрібно сплатити авансом (краще — із запасом, щоб не відповідати за недоплату). Проте у разі несприятливого збігу обставин податківці можуть застосувати адмінштрафи за порушення порядку нарахування та сплати ПДФО.

Якщо підприємець хоче підстрахуватися, можна направити до податкового органу письмовий запит.

Документи консультації

КЗпП  Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КпАП  Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 455.

Теги зарплата
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць