Мобілізація працівників: що повинен знати роботодавець

Військові збори та мобілізація: у чому відмінність

Військовозобов’язані громадяни України можуть бути призвані на навчальні (або перевірочні) і спеціальні військові збори. Викликають на них повісткою з військкомату, в якій зазначають, скільки днів ці збори триватимуть.

За військовозобов’язаними працівниками, призваними на збори, на весь період зборів зберігаються місце роботи, посада та середня зар­плата, яка частково виплачується наперед (стаття 119 КЗпП, частина 11 статті 29 Закону про військову службу).

Саме на такі військові збори в березні поточного року стали викликати наших громадян. Водночас в Україні почалася часткова мобілізація: з 18 березня цього року — згідно з Указом № 303, з 7 травня — згідно з Указом № 454, з 24 липня — згідно з Указом № 607. Тривалість кожної мобілізаційної «хвилі» становить 45 діб, саме такий строк відводився, щоб провести мобілізаційні заходи. Однак це не означає, що громадянина призвано лише на 45 днів. Працівнику доведеться нести службу доти, доки не з’явиться закон про демобілізацію.

Як ви вже зрозуміли, на відміну від військових зборів, у повістці не вказується період мобілізації. Це — невизначений час, а що в такий період потребується від роботодавця, читайте далі.

«Мобілізаційні» обов’язки підприємця

Головний обов’язок, який поклали на роботодавця, — вести облік військовозобов’язаних, призовників і резервістів (абзац тринадцятий частини 1 статті 21 Закону № 3543). Однак обов’язки з ведення військового обліку покладено саме на підприємства, установи та організації. У свою чергу, підприємець не належить до категорії «організацій», таким чином, вести військовий облік він не зобов’язаний.

По суті, мобілізація прирівнюється до призову на військову службу. До 01.04.2014 р. роботодавець міг звільнити працівника згідно зі старою редакцією пункту 3 статті 36 КЗпП. Призов або вступ працівника на військову службу було підставою для припинення трудового договору.

Однак з 01.04.2014 р. до статті 119 КЗпП внесли зміни, і з цієї дати звільнити такого працівника внаслідок мобілізації не можна.

Таким чином, якщо з цієї дати працівник приносить повістку у зв’язку з мобілізацією, ви його не звільняєте, а видаєте розпорядження про звільнення від роботи на період несення служби у зв’язку з мобілізацією. Таке розпорядження оформляють на підставі повістки (мобілізаційного розпорядження) військкомату, копію якої підприємець зберігає у себе.

Час перебування на військовій службі зараховується у страховий стаж, стаж для відпустки, стаж роботи, стаж роботи за фахом.

Протягом усього строку мобілізації відповідно до робочого графіка в табелі обліку робочого часу проставляєте працівнику літерну відмітку «ІН» («інший невідпрацьований час»), або цифрову — «22».

Виплати мобілізованому працівнику

За працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада, а також середній заробіток (стаття 119 КЗпП).

Причому його розраховує та виплачує роботодавець, який згодом отримує компенсацію з бюджету.

Звернемо вашу увагу на такий момент. У формулюванні статті 119 КЗпП згадуються лише працівники підприємств, установ, організацій. Однак це не означає, що підприємці-роботодавці можуть звільнити працівника або не виплачувати йому середній заробіток. Ми неодноразово писали, що трудове законодавство рівною мірою захищає інтереси всіх працівників, а отже, для тих, хто працює у підприємців, не повинно бути винятків.

Механізм компенсації таких витрат роботодавцю з бюджету найближчим часом має бути встановлений постановою КМУ.

Про те, як розрахувати такі виплати, читайте на с. 19.

У який строк виплачують середній заробіток у зв’язку з мобілізацією

Якщо працівника призвано в армію у зв’язку з мобілізацією, то перед його вибуттям на службу нічого виплачувати не потрібно. Роботодавець повинен у строки, установлені для виплати зарплати (авансу), нарахувати середній заробіток за час фактичної відсутності та виплатити його працівнику у звичні строки.

До речі, якщо ви перераховуєте зарплату на картку працівнику, то проблем з перерахуванням не буде. Якщо видаєте на руки готівкою, то зарплату в касі за такого працівника може отримати інша особа за довіреністю. Інакше не отриману у строк зарплату депонують до повернення працівника.

Що робити, якщо підприємець до 1 квітня 2014 року звільнив працівника

З початком мобілізаційної кампанії працівників звільняли на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП. До речі, на той момент, до 01.04.2014 р., це була цілком законна підстава.

Потім про таких громадян держава подбала на законодавчому рівні. За призваним під час мобілізації починаючи з 1 квітня 2014 року вже зберігали робоче місце (посаду), а також середній заробіток на весь період мобілізації, але не більше року.

Однак Закон № 1275, який і вніс зміни до КЗпП,зрівняв усіх захисників, у тому числі й «заднім числом» звільнених до 1 квітня 2014 року.

Зауважимо, що звільнення на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП стосується тих працівників, яких призивають на військову службу, направляють на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особ­ливий період, але не більше року.

Тому роботодавцям потрібно поновлювати тих працівників, які були звільнені в період між 18.03.2014 р. і 01.04.2014 р. Якщо підприємець проігнорує цей обов’язок, то працівник має право поновитися через суд, а роботодавцю доведеться розщедритися ще й на штрафні санкції.

Але як це слід зробити «технічно»? Підприємець повинен був розірвати письмовий договір з працівником і зняти його з реєстрації в центрі зайнятості (далі — ЦЗ).

На жаль, у Порядку № 260 нічого не сказано про те, що робити з поновленням працівника. Крім того, навряд чи працівник, задіяний у військових операціях, зможе з’явитися до ЦЗ.

На нашу думку, роботодавець обов’язково повинен звернутися до ЦЗ, фахівці якого анулюють (виправлять) запис у Книзі реєстрації трудових договорів про його розірвання та зняття з реєстрації. Крім того, інформацію про поновлення працівника вони повинні передати до ДФСУ. Якщо ж представники ЦЗ відмовляться реанімувати трудовий договір, то йому доведеться оскаржити в суді їх бездіяльність.

У будь-якому разі у своєму кадровому обліку підприємець повинен видати розпорядження, текст якого може бути такого змісту:

«У зв’язку зі змінами в законодавстві (пункт 3 статті 36 і стаття 119 КЗпП України) вважати трудовий договір № 4 від 19.12.2012 р. чинним, анулювати його розірвання від 24.03.2014 р.

Поновити Ковтуна С. Ю. на посаді менеджера».

Також необхідно внести записи до трудової книжки працівника, оформленого за основним місцем роботи. Але зробити це можна буде лише після того, як працівник повернеться з військової служби.

Що робити, якщо, демобілізуючись, працівник уже працевлаштувався в іншого роботодавця? Найімовірніше, такого працівника можна не поновлювати на колишній посаді, якщо він того не хоче. Однак свої наміри та відмову працівника потрібно зафіксувати письмово.

Якщо при звільненні підприємець виплатив компенсацію за невикористану відпустку, то він може сторнувати нарахування компенсації, а переплату зарахувати в рахунок погашення поточних (майбутніх) нарахувань працівнику. У цьому випадку відпускний стаж працівника не обнуляється і після демобілізації працівник має право на відпустку, у тому числі за не використані до мобілізації дні. Заслуговує на увагу, що період мобілізації включається до стажу для щорічної основної відпустки (частина 1 статті 9 Закону про відпустки). Таким чином, період мобілізації надає право заробити дні відпустки (солдат служить, а дні відпустки заробляються).

Якщо на місце звільненого у зв’язку з мобілізацією прийняли нового працівника, то прийнятого працівника доведеться звільнити. Підставою для звільнення є пункт 6 статті 40 КЗпП (поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу). Таке звільнення є законним і вважається звільненням за рішенням роботодавця.