Як розрахувати мобілізаційну виплату
За працівником, який не виходить на роботу через призов на військову службу у зв’язку з мобілізацією, як ви вже знаєте, зберігаються місце роботи, посада, а також середній заробіток (не більше, ніж за один рік) (стаття 119 КЗпП). Розрахувати його та виплатити повинен підприємець-роботодавець, однак згодом він отримає компенсацію з бюджету.
Керуватися в цьому випадку потрібно Порядком № 100. У загальному випадку середню зарплату розраховують виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці, що передують місяцю, в якому працівника призвали у зв’язку з мобілізацією. Але є винятки (див. таблицю з прикладами на с. 20).
Для розрахунку середньоденної (середньогодинної) зарплати (ЗПсер0) використовують таку формулу (пункт 8 Порядку № 100):
ЗПсер0 = В : Крд(год),
де В — виплати, що включаються до розрахунку, нараховані в розрахунковому періоді (зазначено в пункті 3 Порядку № 100; не включають до розрахунку виплати, вказані в пункті 4 цього Порядку). До них обов’язково потрапить зарплата;
Крд(год) — кількість відпрацьованих робочих днів (годин), що припадають на цілі місяці розрахункового періоду.
Виходячи з такого розміру щомісяця нараховуєте середню зарплату мобілізованого (ЗПсер) за всі пропущені внаслідок мобілізації робочі дні (години):
ЗПсер = ЗПсер0 х Кдм,
де Кдм — кількість робочих днів (годин), які припадають на період мобілізації. Цей показник берете з Табеля обліку використання робочого часу (період з цифровим кодом 22 або літерним «ІН»).
Майте на увазі: якщо працівника не буде на роботі декілька місяців, то всі робочі дні (години), не відпрацьовані з цієї причини, оплачуєте за одним розміром середньої зарплати.
Приклади нарахування середньої зарплати для оплати днів мобілізації
(працівника призвано у зв’язку з мобілізацією 7 серпня 2014 року)
| Ситуація | Правила визначення розрахункового періоду |
| Працівник відпрацював більше 2 календарних місяців | Останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому працівника призвали у зв’язку з мобілізацією (абзац третій пункту 2 Порядку № 100) |
| Приклад 1. За червень — липень 2014 року працівник відпрацював 42 дні (19червень + 23липень). І йому нарахована зарплата по 4000 грн. за місяць. До розрахункового періоду включаєте останні 2 календарних місяці роботи (тобто з 01.06.2014 р. по 31.07.2014 р.). Середня зарплата становитиме: (4000 грн. + 4000 грн.) : 42 роб. дн. = 190,48 грн. | |
| Працівник відпрацював більше 2 календарних місяців, однак у червні та липні 2014 року він не працював (хворів і перебував у відпустці) | Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому працівника призвали у зв’язку з мобілізацією, він не працював — попередні 2 місяці роботи |
| Приклад 2. За квітень та травень 2014 року працівник відпрацював 40 днів (21квітень + 19травень ). І йому нарахована зарплата по 4000 грн. за місяць. Середню зарплату розраховуєте виходячи з виплат за попередніх 2 місяці роботи (квітень та травень 2014 року): (4000 грн. + 4000 грн.) : 40 роб. дн. = 200 грн. | |
| Працівник відпрацював менше 2 календарних місяців | Фактично відпрацьований період (абзац третій пункту 2 Порядку № 100) |
| Приклад 3. Працівника прийнято на роботу 4 липня 2014 року. Зарплата за відпрацьовані дні в липні (20 робочих днів) становила 4000 грн., за відпрацьовані дні в серпні (4 робочих дні) — 800 грн. Середню зарплату для оплати часу на період мобілізації обчислюєте виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (тобто з 04.07.2014 р. по 06.08.2014 р.): (4000 грн. + 800 грн.) : (20 роб. дн. липень + 4 роб. дн. серпень) = 200 грн. | |
Обкладення мобілізаційних виплат ПДФО, ЄСВ, військовим збором
Середній заробіток за період мобілізації звільнили від податків і внесків, однак не більше ніж за один рік.
Так, з 08.06.2014 р. підпункт 165.1.1 ПКУ, що «відповідає» за неоподатковувані доходи, доповнили підпунктом «и» (Закон № 1275). Згідно з новою нормою до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включаються компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Отже, такий середній заробіток не обкладається ПДФО.
Оскільки військовий збір підпорядковується більшості правил, адресованих ПДФО, то логічно, що з мобілізаційних виплат він також не справляється. На користь цього говорить і те, що за задумом законодавців компенсація середнього заробітку за період мобілізації є неоподатковуваною виплатою, виведеною зі складу зарплати.
Що стосується ЄСВ, то його також не стягують на підставі частини 7 статті 7 Закону про ЄСВ.
На щастя працівників зазначені норми також запровадили «заднім числом» — з 18.03.2014 р. Це означає, що оподатковувати виплату поновленим працівникам також не буде потрібно (див. с. 16).
Майте на увазі: якщо підприємець оподаткував мобілізаційний середній заробіток, то необхідно відкоригувати раніше нараховані ПДФО та ЄСВ, а надміру утримані суми ПДФО та ЄСВ повернути працівникам. Більше того, потрібно буде відкоригувати дані поданого роботодавцями додатка 4 за квітень і травень 2014 року (у звітах ці суми показані як зарплата зі сплаченим з неї ЄСВ).
Також щодо звільнених мобілізованих працівниках до 1 квітня необхідно уточнити інформацію про звільнення, яка зазначена у формі № 1ДФ за I квартал 2014 року (у графі 7).
Важливо
На жаль, неофіційні роз’яснення податківців насторожують. Вони вважають, що до появи передбаченого Законом № 1275 Кабмінівського порядку компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників з бюджету роботодавці продовжують утримувати з такої виплати ПДФО. Тому обережним платникам рекомендуємо дочекатися офіційних роз’яснень, адже час для подання форми № 1ДФ за II квартал ще є.
Відображаємо у звітності середній заробіток мобілізованих працівників
Почнемо з додатка 4 з ЄСВ за працівників. Напевно роботодавці замислювалися, чи потрібно взагалі відображати інформацію про мобілізованих працівників у цьому звіті? Несподівано, але Пенсійний фонд, який роз’яснює правила заповнення цієї форми, вважає, що потрібно. Не сперечатимемося з цією інстанцією, а дотримаємося його рекомендацій і заповнимо додаток 4 за поточний звітний період щодо мобілізованих за такими правилами:
1) у таблиці 5 інформацію про дату початку та закінчення мобілізації працівника не відображаємо;
2) у таблиці 1 суму середнього заробітку за період мобілізації відображаємо в рядках 1 і 1.1 (у рядках 2 та 2.1 не відображаємо);
3) у таблиці 6 щодо мобілізованого працівника: заповнюємо у тому числі (але не виключно) реквізити 11 (місяць, за який нарахований заробіток), 15 (кількість календарних днів перебування у трудових відносинах), 17 (сума нарахованого середнього заробітку). Реквізити 18 (база для стягнення ЄСВ), 19 (сума ЄСВ у частині утримань) не заповнюються.
Таким чином, сума середнього заробітку, нарахованого за період мобілізації, потрапляє до складу зарплати, але не потрапляє до бази стягнення ЄСВ.
Якщо працівник частину місяця працював, а частину не працював у зв’язку з мобілізацією та йому нараховувався середній заробіток, то в таблиці 6 заповнюються окремі рядки:
— в одному — середній заробіток за дні мобілізації, як описано вище;
— в іншому (інших) — зарплата за фактично відпрацьований період (відпускні, лікарняні тощо).
Як же відкоригувати раніше подані додатки 4 через те, що законодавець «заднім числом» звільнив від справляння ЄСВ середній заробіток? Страхувальнику необхідно відкоригувати базу нарахування ЄСВ персонально щодо кожного мобілізованого працівника в раніше поданих звітах. Коректування проводимо у звіті за поточний звітний місяць так:
— у таблиці 1 суми надміру нарахованого ЄСВ відображаємо в рядках 7 (загальна сума ЄСВ), 7.1, 7.1.1 (7.1.2) (сума ЄСВ у частині нарахувань), 7.3, 7.3.1 (сума ЄСВ у частині утримань), 7.4 (сума виплат, на яку надміру нарахований ЄСВ). Крім того, заповнюємо рядок «Зміст помилки». Згідно з роз’ясненнями Пенсійного фонду тут зазначаємо: «Закон України від 20.05.2014 р. № 1275-VII». Зауважимо, що на суму надміру нарахованого ЄСВ зменшиться загальна сума зобов’язань з ЄСВ, яка зазначається в рядку 8;
— у таблиці 6 заповнюємо на мобілізованого працівника рядки за місяці, що припадають на період мобілізації, за якими коригуємо ЄСВ (березень, квітень, травень). При цьому зазначаємо:
а) у реквізиті 10 — код типу нарахувань «3»;
б) у реквізиті 11 — місяць, за який нарахований заробіток;
в) у реквізиті 17 — «0»;
г) у реквізиті 18 — суму середнього заробітку, на яку надміру нарахований ЄСВ за відповідний місяць;
ґ) у реквізиті 19 — надміру нараховану суму ЄСВ у частині утримань.
Реквізит 15 (кількість календарних днів перебування у трудових відносинах) не заповнюємо.
Зверніть увагу
Роботодавцям, які звільнили своїх працівників у зв’язку з мобілізацією до 1 квітня, а потім поновили їх на роботі (а точніше скасували звільнення), необхідно подати два звіти:
1) окремий звіт, тобто перелік таблиць звіту і таблицю 5 форми «скасовуюча» за той місяць, в якому поновлюємо працівника. У таблиці 5 вказуємо інформацію про дату звільнення мобілізованого працівника;
2) звіт за поточний звітний період, де в таблиці 6 звіту з ЄСВ за звітний місяць ви вказуєте суму середнього заробітку, нарахованого за період мобілізації працівника за минулий період з розподілом за місяцями (див. вище).
Тепер перейдемо до заповнення форми № 1ДФ. Якщо підприємець до 08.06.2014 р. виплачував мобілізаційні виплати та обкладав їх ПДФО, то йому необхідно відкоригувати раніше утриманий податок.
У формі № 1ДФкомпенсацію середнього заробітку мобілізованим працівникам відображають з ознакою доходу «128».
Приклад 4. Працівник підприємця був мобілізований з 05.05.2014 р. У II кварталі 2014 року йому нарахована заробітна плата за фактично відпрацьовані дні — 3600 грн. і середній заробіток за період мобілізації на особливий період — 6840 грн. (по 3420 грн. за травень і червень). Сума утриманого ПДФО із заробітної плати становила 520,56 грн.; із середнього заробітку за період мобілізації за травень 2014 року — 494,53 грн.
У зв’язку з набуттям чинності Законом № 1275 із суми середнього заробітку за червень 2014 року ПДФО не утримували. Суму ПДФО, утриманого із середнього заробітку за травень 2014 року, слід відсторнувати. На суму надміру перерахованого ПДФО зменшуєте суму перерахування ПДФО в цілому за червень 2014 року і виплачуєте таку суму мобілізованому працівнику.
У формі № 1ДФ за II квартал 2014 року у графах 4а і 4 вказуємо лише суму ПДФО, утриману із зарплати (див. нижче).
Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за II квартал 2014 року
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| <…> | ||||||||||||||
| 1 | 2812547565 | 3600 | 00 | 3600 | 00 | 520 | 56 | 520 | 56 | 101 | — | — | — | — |
| 2 | 2812547565 | 6840 | 00 | 6840 | 00 | — | — | — | — | 128 | — | — | — | — |
| <…> | ||||||||||||||
Якщо ви звільнили працівника до 1 квітня у зв’язку з мобілізацією, необхідно уточнити форму № 1ДФза I квартал 2014 року, вилучивши інформацію про звільнення.
Приклад 5. Працівник підприємця був мобілізований з 24.03.2014 р. У зв’язку з мобілізацією його було звільнено. У I кварталі 2014 року йому нарахована заробітна плата за фактично відпрацьовані дні — 9720 грн.
Сума утриманого ПДФО становила 1405,51 грн.
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за I квартал 2014 року роботодавець вказав дату звільнення працівника у графі 7. Згідно із Законом № 1275 він повинен зберігати за мобілізованим співробітником робоче місце, тому необхідно подати уточнюючу форму № 1ДФ (див. нижче).
Фрагмент уточнюючого Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за I квартал 2014 року
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| <…> | ||||||||||||||
| 1 | 2752547565 | 9720 | 00 | 9720 | 00 | 1405 | 51 | 1405 | 51 | 101 | — | 21.03.2014 | — | 1 |
| 2 | 2752547565 | 9720 | 00 | 9720 | 00 | 1405 | 51 | 1405 | 51 | 101 | — | — | — | 0 |
| <…> | ||||||||||||||
Слід зауважити, що у зв’язку з виконанням вимог пункту 169.4 ПКУ штраф, передбачений статтею 119 цього Кодексу, у такому випадку не повинен застосовуватися.
У червні 2014 року роботодавець має нарахувати працівнику компенсацію середнього заробітку за весь період мобілізації, тобто за березень — червень 2014 року. Усі ці виплати потраплять до Податкового розрахунку за II квартал 2014 року з ознакою «128».
Висновки
За працівником, призваним на військову службу під час мобілізації, зберігаються місце роботи, посада, а також середній заробіток, який потрібно розрахувати підприємцю, але не більше ніж за один рік.
Його розраховують виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці, що передують місяцю, в якому працівника призвали.
З 08.06.2014 р. середній заробіток за період мобілізації звільнили від податків і внесків. Однак звільнення запровадили «заднім числом» — з 18.03.2014 р. Тому оподатковувати виплату поновленим працівникам також не буде потрібно.
Якщо підприємець оподаткував мобілізаційний середній заробіток, то необхідно відкоригувати раніше нараховані ПДФО та ЄСВ, надміру утримані суми ПДФО та ЄСВ слід «повернути» працівникам. Більше того, потрібно буде відкоригувати дані поданого додатка 4 за квітень і травень 2014 року (у звітах ці суми показані як зарплата зі сплаченим з неї ЄСВ).
Також щодо звільнених мобілізованих працівників до 1 квітня необхідно уточнити інформацію про звільнення, зазначену у формі № 1ДФ за I квартал 2014 року (у графі 7).
Документи консультації
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Закон № 1275 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 р. № 1275-VII.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
