Три види компенсації: у чому відмінність
Це цілком легальна пропозиція. Причому підприємець дійсно зможе отримати обіцяний бонус. Щоправда, без нюансів не обійшлося.
Компенсація ЄСВ передбачена Законом про зайнятість (статті 24, 26 і 27). У загальних рисах — це відшкодування фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою ЄСВ. Отримати таку компенсацію може роботодавець (у тому числі підприємець незалежно від обраної системи оподаткування), але не за всіх своїх працівників, а лише за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце*.
«Нове робоче місце — це робоче місце, яке створене у зв’язку із створенням нового суб’єкта господарювання (крім того, що створений шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та вмінь працівника.» (пункт 12 частини 1 статті 1 Закону про зайнятість)
Інакше кажучи, якщо ви наймаєте працівника на вже створену посаду, то на компенсацію ви не маєте права. А ось якщо, наприклад, працевлаштувати першого працівника (раніше працівників не було) — означає створити нове робоче місце, відповідно можна претендувати на бонус.
Отже, компенсацію ЄСВ можна отримати за сам факт створення нового робочого місця. Водночас залежно від категорії працівників і виду підприємницької діяльності розрізняють три напрямки, за якими можна отримати компенсацію:
— за створення нового робочого місця (загальний випадок);
— за створення нового робочого місця, на яке працевлаштується працівник з додатковими гарантіями у сприянні працевлаштуванню;
— за створення нового робочого місця в пріоритетних галузях економіки.
Залежно від напрямку компенсувати можуть 50 % або 100 % нарахованого ЄСВ.
* Про створення нового робочого місця та працевлаштування на нього працівника потрібно зазначити в щомісячному додатку 4 з ЄСВ за працівників (форма № Д4).
Компенсації підлягає ЄСВ у частині нарахувань, а ось ЄСВ у частині утримань не компенсують.
Далі в таблиці на с. 38 наведемо основну інформацію щодо компенсації ЄСВ, на яку може претендувати роботодавець-підприємець.
| Параметри | Компенсація надається роботодавцю за створення нового робочого місця | ||
| для звичайного працівника | для осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню | у пріоритетних галузях економіки | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Головна нормативка | Частина 3 статті 24 Закону про зайнятість; Порядок № 153 | Стаття 26 Закону про зайнятість; Порядок № 347 | Стаття 27 Закону про зайнятість; Порядок № 347 |
| Хто виплачує компенсацію | Пенсійний фонд України | Фонд «безробіття» і Фонд соцзахисту інвалідів (якщо працевлаштований інвалід, який зареєстрований як безробітний, але йому не призначається допомога по безробіттю), а також за рахунок коштів Держбюджету для забезпечення молоді першим робочим місцем | Фонд «безробіття» та Фонд соцзахисту інвалідів (якщо працевлаштований інвалід, який зареєстрований як безробітний, але йому не призначається допомога по безробіттю) |
| Вимога до роботодавця | — | — | Лише суб’єкти малого підприємництва* |
| Розмір компенсації | 50 % суми нарахованого ЄСВ | 100 % суми нарахованого ЄСВ | 100 % суми нарахованого ЄСВ |
| Умови надання компенсації | — створити нове робоче місце і працевлаштувати на нього працівника (обов’язковим є трудовий договір, ЦПД не підходить!); — протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору щомісячно виплачувати зарплату в розмірі не менше трьох мінзарплат кожній особі, працевлаштованій на нове робоче місце**; — не скорочувати штатну чисельність працівників*** і фонд оплати праці в період отримання компенсації | — працевлаштування на нові робочі місця безробітних громадян, зазначених у пункті 3 Порядку № 347, за направленням центру зайнятості; — мінімальний строк працевлаштування — два роки; — розмір зарплати не застережений — допускається виплачувати мінімальну зарплату | — працевлаштування на нові робочі місця безробітних за направленням центру зайнятості; — мінімальний строк працевлаштування — два роки; — нове робоче місце створюється у пріоритетному виді економічної діяльності відповідно до Переліку, затвердженого постановою № 347; — розмір зарплати не застережений — допускається виплата мінімальної зарплати |
| Обмеження та заборони на компенсацію з ЄСВ | Коло роботодавців, які не мають права на компенсацію, установлене пунктом 3 Порядку № 153. Фізичні особи — підприємці там не вказані, тобто вони мають право на компенсацію | Компенсація не виплачується, якщо роботодавець (пункт 6 Порядку № 347): — має заборгованість зі сплати ЄСВ та/або пенсійних внесків; — визнаний банкрутом чи стосовно нього порушено справу про банкрутство | |
| Механізм виплати компенсації | Включає 2 етапи: перші 12 місяців (з дня укладення трудового договору з новим працівником) роботодавець виконує умови, зазначені вище, а вже наступні 12 місяців — щомісяця отримує компенсацію за відповідний місяць, за який сплачений ЄСВ, минулого року (пункт 8 Порядку № 153). Інакше кажучи: перші 12 місяців роботи нового працівника сплачуємо нарахований ЄСВ у звичайному порядку, а з 13-го по 24-й місяці роботи — сплачуємо ЄСВ у звичайному порядку і одночасно отримуємо компенсацію сплаченого ЄСВ за минулий рік. Виплата компенсації здійснюється на рахунок роботодавця на підставі форми № Д4 | Компенсація виплачується щомісяця протягом одного року (12 місяців) з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного (пункт 5 Порядку № 347, статті 26 і 27 Закону про зайнятість). Інакше кажучи, компенсуватимуть ЄСВ у поточному році за поточний рік. Гроші перераховуються на рахунок роботодавця до 30-го числа місяця, наступного за звітним (пункт 9 Порядку № 347) | |
| Документи, які потрібно подати | До органу ПФУ за місцем обліку подають довідку****, форма якої наведена в додатку до Порядку № 153. Крім того, ПФУ бере до уваги: — інформацію територіальних органів Держпраці; — дані додатка 4 з ЄСВ за працівників (форма № Д4). Строк від подання довідки до прийняття рішення про виплату компенсації ПФУ становить 5 робочих днів + + 1 місяць + 10 днів (пункти 6 і 7 Порядку № 153) | Протягом двох місяців із дня працевлаштування працівника за направленням до центру зайнятості необхідно подати (пункт 8 Порядку № 347): — заяву довільної форми; — довідку згідно з додатком до Порядку № 347. Крім того, центр зайнятості звіриться з даними: — ПФУ про працевлаштування працівника на нове робоче місце (відомості з додатка 4 з ЄСВ за працівників (форма № Д4)) і відсутність у нього заборгованості зі сплати ЄСВ; — держреєстратора про відсутність справи про банкрутство. Рішення про виплату компенсації центр зайнятості приймає протягом 5 робочих днів | |
| Коли компенсацію ЄСВ доведеться повернути | Якщо з працівником розірваний трудовий договір (пункт 9 Порядку № 153). Причому, очевидно, незалежно від того, хто виступає ініціатором звільнення. Альтернатива — працевлаштувати іншого працівника на тих самих умовах | Якщо працівник звільняється до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування (пункти 7 і 14 Порядку № 347): — з ініціативи роботодавця; — за угодою сторін. Альтернатива — влаштувати замість звільненого працівника іншого безробітного за направленням центру зайнятості | |
| * Суб’єктами малого підприємництва, зокрема, є фізичні особи — підприємці, в яких середня кількість працівників за рік не перевищує 50 осіб і річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ (частина 3 статті 55 ГКУ). ** Зарплата не нижче трьох мінімальних заробітних плат повинна нараховуватися працівнику й наступного року, тобто в період отримання роботодавцем компенсації ЄСВ (абзац четвертий пункту 2 Порядку № 153). Нагадаємо, що у 2014 році мінзарплата становить 1218 грн. *** Штатна чисельність працівників — складений роботодавцем на 1-ше число звітного періоду перелік працівників (без урахування прийнятих на тимчасову роботу), з якими укладений трудовий договір (контракт) згідно із затвердженим переліком посад (з урахуванням вакантних), що містить розмір окладу для конкретної посади (абзац другий пункту 2 Порядку № 153). З урахуванням цього таку умову слід розглядати не лише відносно працівників, щодо яких компенсується сплачений ЄСВ, але й відносно всіх працівників підприємця. **** Таку довідку потрібно подати протягом 12 місяців з дня працевлаштування нового працівника (пункт 5 Порядку № 153). Рекомендуємо зробити це в місяці прийняття працівника на роботу, коли на нього заповнили дані про прийняття на роботу в таблиці 5 форми № Д4 на нове робоче місце, вказавши у графі 11 дату (число, місяць і рік) створення цього нового робочого місця. | |||
Податковий облік компенсації ЄСВ
З природою компенсації і механізмом її отримання розібралися. Залишилося розглянути облікові нюанси.
Єдиноподатники компенсацію ЄСВ не враховують у складі доходів і відповідно не відображають у Книзі ОД(В). На це прямо вказує підпункт 4 пункту 292.11 ПКУ, в якому зазначено, що суми коштів цільового призначення, які надійшли від ПФУ та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм, не включаються до доходу єдиноподатника.
А ось у загальносистемників інша ситуація. Податківці наполягають на тому, що така компенсація є доходом загальносистемника. Так, у консультації з розділу 104.04 «ЗІР» ДФСУ податківці визнають доходом підприємця дотацію від Фонду «безробіття» на створення нових робочих місць для працевлаштування безробітних за направленням служби зайнятості. Ця консультація діє, а ось наказ № 1, відповідно до якого виплачувалися дотації, — втратив чинність (про це ми інформували вас у «ВД», 2013, № 10, с. 2). Однак сьогодні таку дотацію замінила компенсація ЄСВ.
Таким чином, очевидно, що до компенсації ЄСВ податківці ставитимуться аналогічно та наполягатимуть на включенні її до доходу підприємця. Ураховуючи таку позицію податківців, загальносистемнику потрібно насамперед вирішити: чи потрібна йому така компенсація, адже отримані суми доходу у вигляді компенсації ЄСВ можуть «зіпсувати» картину в обліку.
Нічого особливо страшного в цьому немає: суми ЄСВ у частині нарахувань за працівників загальносистемник включить до складу витрат на загальних підставах, компенсація потрапить до доходу — у результаті в податковому обліку ця операція вийде «у нуль».
Однак тут слід урахувати такий нюанс: як ми говорили вище, компенсація ЄСВ за створення нового робочого місця звичайному працівнику починає виплачуватися з 13-го місяця його роботи. Тому суми ЄСВ у частині нарахувань за нових працівників загальносистемник включатиме до складу витрат у поточному році, а ось доходи доведеться відображати уже в наступному. У результаті це може позначитися на сумі ПДФО за підсумками наступного року. Тому ще раз зауважимо: краще заздалегідь обчислити фінансовий результат від такої операції.
Як варіант можна подбати про отримання індивідуальної податкової консультації з питання включення до доходу загальносистемника отриманої суми компенсації ЄСВ (сподіваючись на позитивну для підприємця відповідь).
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
Закон про зайнятість — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.
Порядок № 153 — Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 13.03.2013 р. № 153.
Порядок № 347 ⁄ постанова № 347 — Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом КМУ від 15.04.2013 р. № 347.
Наказ № 1 — наказ Мінпраці «Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних» від 10.01.2001 р. № 1 (утратив чинність).
