Щодо відображення у бухгалтерському обліку права постійного користування земельними ділянками
Лист Міністерства фінансів України
від 06.03.2009 р. № 31-34000-10-10/6424
Міністерство фінансів України на запит щодо відображення у бухгалтерському обліку права постійного користування земельними ділянками повідомляє.
Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242, право користування земельною ділянкою відображається у складі нематеріальних активів за вартістю цього права, яка визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Заступник міністра фінансів України
Д. Фудашкін
КОМЕНТАР
Про проблеми, пов’язані з підходом Мінфіну до бухгалтерського відображення прав користування земельною ділянкою, ми вже писали1.
1 Див. лист Мінфіну від 31.12.2008 р. № 31-34000-10-16/46569 та коментар до нього, опубліковані в газеті «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 3, с. 4.
Дійсно, ахіллесовою п’ятою визнання прав користування нематеріальними активами є питання адекватного визначення їх вартості2.
Первісну вартість не може бути розраховано на підставі ціни придбання, оскільки таке право не продається, а надається безкоштовно. Для таких прав у принципі не існує активного ринку. Отже, визначити їх справедливу вартість, орієнтуючись на ринкові ціни, практично неможливо.2 Про це ми згадували в газеті «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 4, с. 9.
Звернення Мінфіну до
Закону про оцінку майна3 виглядає аж ніяк не беззаперечним.3
Закон України «Про оцінку майна, майнові права та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.По-перше, серед
обов’язкових випадків проведення оцінки відсутнє встановлення вартості прав землекористування.По-друге, згідно зі
ст. 5 зазначеного Закону суб’єктом оціночної діяльності може бути лише особа, у складі якої працює хоча б один сертифікований оцінювач. Тому виникає запитання, чи може звичайне підприємство, у штаті якого немає оцінювачів, самостійно проводити оцінку в її розумінні, передбаченому Законом про оцінку майна?Не хотілося б думати, що, пославшись у своєму листі на
Закон про оцінку майна, Мінфін цим змушує землекористувачів укладати договори з професійними оцінювачами на предмет визначення вартості відповідного нематеріального активу.На наш погляд, посилання можна трактувати таким чином:
підприємства, що мають земельні ділянки на правах постійного користування, можуть самостійно оцінювати вартість таких прав, використовуючи ті стандарти оцінки, якими зазвичай керуються професійні оцінювачі.
Сергій Шемет