Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Передання інфраструктури: податкові наслідки

Редакція ББ
Будівельна Бухгалтерія Квітень, 2009/№ 7
Друк
Стаття

Передання інфраструктури:

податкові наслідки

Дмитро Чечель, економіст-аналітик

 

У газеті «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 5 на с. 20 — 23 ми вже розглянули деякі проблеми, властиві процедурам передавання забудовниками об’єктів комунікацій новобудов на баланси експлуатуючих організацій. Тоді акцент було зроблено на юридичних нюансах відповідних операцій. Тепер звернемо увагу на податкові аспекти.

Доволі часто забудовники прагнуть скористатися в схемах передачі тих чи інших інфраструктурних об’єктів пільгами, передбаченими податковим законодавством. Проаналізуємо певні особливості відповідних норм.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон про ПДВ

— Закон «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про податок на прибуток

— Закон «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

 

Якщо забудовник не зміг оформити передання об’єктів соціальної інфраструктури (котельні, колектори, водогони) іншим чином, ніж безоплатна передача, то йому загрожує небезпека понесення вагомих втрат фіскального характеру.

Зазвичай податківці діють так. Розглядаючи акт передання об’єкта, вони наголошують на тому, що забудовник не отримав від організації, на баланс якої було здійснено відповідну передачу об’єкта, жодної компенсації. А відтак, на їхню думку, така операція не є наслідком отримання доходу, і отже, не є пов’язаною з господарською діяльністю. Такий висновок дає підстави перш за все для того, щоб поставити під сумнів віднесення відповідних сум до валових витрат та податкового кредиту. Крім того, якщо не буде знайдено підстав для застосування спеціальних пільгових положень Закону про ПДВ, забудовнику загрожує донарахування податкових зобов’язань з ПДВ з операції безоплатної передачі об’єкта. Інколи податківці наполягають і на відображенні валового доходу в забудовника з операції безоплатного передання об’єкта.

Узагалі кажучи, ми не вбачаємо у факті безоплатного передання об’єкта беззастережного аргументу на користь того, що ця операція не пов’язана з господарською діяльністю. Неупереджений погляд на обставини дозволяє припустити, що передання інфраструктурних об’єктів не може розглядатися як окрема операція. Її не можна штучно відривати від загального господарського контексту: ця операція не є автономною, вона пов’язана зі спорудженням цілої новобудови. І якщо зведення самої новобудови для забудовника пов’язане з господарською діяльністю (тобто новобудова призначена для отримання забудовником у той чи інший спосіб доходу), то і передання інфраструктурних елементів новобудови також пов’язане з господарською діяльністю. Адже, коли передання таких елементів передбачено в технічних умовах, проектній документації або інших обов’язкових до виконання документах, забудовник змушений дотримуватись цих правил та безоплатно надає відповідні об’єкти з метою отримання доходу від основного об’єкта. Зрозуміло, що для забудовника витрати на спорудження елементів, що передаються на баланс експлуатуючих організацій, є витратами, безпосередньо пов’язаними з будівництвом головного об’єкта.

До речі, наведена вище аргументація не є для податківців аж занадто чужорідною. ДПАУ в листі від 26.12.2005 р. № 9498/х/15-0314 демонструвала можливість використання подібних висновків щодо операцій безоплатної передачі квартир.

Проте такі нескладні висновки, на жаль, не завжди сприймаються всіма представниками контролюючих органів.

Тому розглянемо деякі питання, що можуть дозволити певною мірою зменшити податковий тиск на забудовника.

Перш за все відзначимо, що навіть, коли передання якихось комунікаційних елементів новобудови визнати операцією з безоплатної передачі активу, забудовник не повинен відображати валові доходи. Закон про податок на прибуток не передбачає нічого подібного. Подекуди це визнає і ДПАУ. Скажімо, у листі ДПАУ від 29.04.2005 р. № 197/2/15-1110 зазначено:

«Оскільки операція з

безоплатної передачі житлового будинку в комунальну власність територіальної громади не передбачає отримання доходу платником податку, а отже, не пов’язана із здійсненням господарської діяльності, то такий платник валові доходи і валові витрати у зв’язку з такою передачею не відображає».

Якщо операція інтерпретується як безоплатна передача майна, то за

загальними правилами Закону про податок на прибуток відображення валового доходу мусить зробити не забудовник, який передає об’єкт, а сторона, яка цей об’єкт отримує. Крім того, отримувач, що прийняв об’єкт, і не поніс відповідних витрат на його придбання, позбавляється можливості нараховувати податкову амортизацію.

Стосовно експлуатаційних та комунальних підприємств, що отримують інфраструктурні об’єкти,

Закон про податок на прибуток у п.п. 4.2.15 містить спеціальну пільгу, що дозволяє не відображати валовий дохід з відповідних операцій:

«

4.2. Не включаються до складу валового доходу: <...>

4.2.15. Вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством:

якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади;

у разі отримання

спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень;

у разі отримання підприємствами

комунальної власності об’єктів соціальної інфраструктури, зазначених у підпункті 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 цього Закону1, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

1 У цьому пункті серед

об’єктів соціальної інфраструктури згадуються, наприклад, об’єкти «багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожитки, одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об’єкти житлово-комунального господарства, які перебувають на балансі юридичних осіб, щодо яких платником податку прийнято документально оформлене рішення про передачу на баланс місцевих рад». — Прим. ред.

Основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених цим підпунктом, приймаються на баланс за

ринковою (оціночною) вартістю і з метою оподаткування не підлягають амортизації».

Що стосується питання нарахування ПДВ, то забудовники, як правило, прагнуть скористатися

п.п. 3.2.9 Закону про ПДВ , згідно з яким не є об’єктом оподаткування операції з

«

безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень.

Це положення поширюється на:

операції з безоплатної передачі об’єктів з балансу платника податку, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, майно якої перебуває відповідно в державній або комунальній власності;

операції з безоплатної передачі неприватизованих об’єктів житлового фонду (включаючи місця загального користування та прибудинкові будівлі і споруди), а

також об’єктів соціальної інфраструктури (в тому числі об’єктів їх незавершеного будівництва) з балансу платника податку на баланс юридичної особи, майно якої перебуває в державній або комунальній власності, чи безпосередньо на баланс відповідної місцевої ради.

Для цілей цього підпункту під

об’єктами соціальної інфраструктури слід розуміти:

<...>

об’єкти житлово-комунального господарства, у тому числі мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення; будівлі і споруди, призначені для їх обслуговування (котельні, бойлерні, каналізаційні та водопровідні споруди, колектори та їх обладнання); <...>».

Аналізуючи зазначені положення, фахівці ДПАУ в листі

від 14.01.2004 р. № 455/7/15-1117, наданому Київській міській адміністрації, виокремили такі принципові моменти:

«<...> для користування зазначеною пільгою підприємству (платнику податку на додану вартість), що безоплатно передає об’єкти соціальної сфери, незавершеного будівництва та інші об’єкти, необхідно виконати наступні вимоги названого Закону, а саме:

1) мати відповідне рішення, видане Кабінетом Міністрів України або центральним чи місцевим органом виконавчої влади, чи органом місцевого самоврядування;

2) сторона, яка приймає об’єкти права (основні фонди), повинна знаходитися у державній або комунальній власності та бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість;

3) передані об’єкти права повинні бути оприбутковані приймаючою стороною та обліковуватися у встановленому порядку.

Таким чином, при виконанні платником

усіх, без винятку, перелічених вище вимог зазначеного Закону, операції з безоплатної передачі об’єктів соціальної сфери, незавершеного будівництва та ін. до комунальної власності територіальної громади м. Києва не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість».

Зауважимо, що і лист ДПАУ

від 29.04.05 р. № 197/2/15-1110, і лист ДПАУ від 14.01.2004 р. № 455/7/15-1117 застерігають підприємства від нарахування податкового кредиту стосовно операцій, за якими платник податку скористався пільгою згідно з п.п. 3.2.9 Закону про ПДВ.

Дійсно, якщо операцію передачі об’єкта забудовник планує вивести з-під оподаткування ПДВ, він не може віднести до податкового кредиту суми «вхідного» ПДВ за витратами, що мають відношення до відповідного об’єкта.

Тобто головбуху доцільно заздалегідь, бажано ще на початку будівництва, з’ясувати питання про те, чи має намір та можливість керівництво компанії скористатися пільгою

п.п. 3.2.9 Закону про ПДВ . Якщо відповідь позитивна, то головбуху потрібно від самого початку будівництва робити розрахунок пропорційного розподілу сум ПДВ. Щоб не допустити відображення в складі податкового кредиту тих сум, що відносяться до об’єкта, котрий буде використаний в операції, що не є об’єктом оподаткування. Коли з початку будівництва такі суми не відокремлювалися, головбуху потрібно буде зробити відповідні розрахунки та сторнування сумм «вхідного» ПДВ тоді, коли передання буде фактично здійснено.

Зрозуміло також, що у разі тлумачення операції як неналежної до господарської діяльності, забудовник не може відображати в складі валових витрат суми, які стосуються зведення об’єктів, що передаються до експлуатаційних підприємств безкоштовно.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі