Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Знесення об'єктів нежитлової нерухомості: проблеми правового регулювання

Редакція ББ
Будівельна Бухгалтерія Квітень, 2009/№ 7
Друк
Стаття

Знесення об’єктів нежитлової нерухомості:

проблеми правового регулювання

Дмитро Вовк, юрист

 

Іноді власник (орендар) земельної ділянки — власник нежитлової будови опиняється в ситуації, коли через аварійність, непридатність до експлуатації за цільовим призначенням або для спорудження нового об’єкта таку будову необхідно знести. Водночас чинним законодавством процес знесення чітко та однозначно не врегульовано. У межах цієї статті ми розглянемо юридичний аспект знесення будівель, будов, споруд, щоб допомогти особі, яка здійснює знесення, уникнути негативних для себе наслідків1.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

ЦК

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ЗК

— Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

Закон про забудову

— Закон України «Про планування та забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-ІІ.

Закон про інвестиційну діяльність

— Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.11.91 р. № 1560-ХІІ.

Закон про місцеве самоврядування

— Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Закон про засади містобудування

— Закон України «Про засади містобудування» від 16.11.92 р. № 2780-ХІІ.

Закон про відповідальність за порушення у сфері містобудування

— Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування» від 14.12.94 р. № 208/94-ВР.

Закон про держреєстрацію речових прав на нерухомість

— Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV.

Закон про сприяння будівництву

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 р. № 509-VI.

Тимчасове положення № 7/5

— Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Мін’юсту України від 07.02.2002 р. № 7/5.

ДБН Б.2.4-3-95

— «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств» ДБН Б.2.4-3-95, затверджені наказом Державного комітету з питань містобудування та архітектури від 27.01.95 р. № 17.

ДБН Д.1.1-1-2000

— «Правила визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1-1-2000, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р. № 174.

Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації

— Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. № 127.

Ліцензійні умови № 47

— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності в будівництві, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 27.01.2009 р. № 47.

Положення про архітектурно-будівельний контроль

— Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.93 р. № 225.

Положення про Держгірпромнагляд

— Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 23.11.2006 р. № 1640.

Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт

— Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273.

Правила пожежної безпеки

— Правила пожежної безпеки України, затверджені наказом МНС України від 19.10.2004 р. № 126.

 

1 Бухгалтерські та податкові особливості операцій, пов’язані зі знесенням будівель і споруд, було розглянуто в газеті «Будівельна бухгалтерія», 2008, перший рекламний номер, с. 45 — 47; 2009, № 5, с. 47.

 

Перш за все, визначимося з тим, що слід розуміти під терміном «знесення об’єктів нерухомості». У

пункті 3.1.3. ДБН Д.1.1-1-2000 під знесенням будов розуміється різновид робіт з підготовки території до будівництва. Однак таке визначення є малопродуктивним, оскільки знесення може провадитися без наміру здійснити в подальшому будівництво на звільненій ділянці. Доцільнішим здається виведення поняття «знесення» з визначення замовника, закріпленого у ст. 1 Закону про засади містобудування. Відповідно до цієї норми замовник — це фізична або юридична особа, яка має у власності чи користуванні земельну ділянку та подала в установленому порядку заяву (клопотання) про її забудову для здійснення будівництва чи зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування. Отже, знесення можна визначити як роботи, спрямовані на зміну об’єкта містобудування.

Особливості правового регулювання знесення нежитлових будов залежатимуть від того,

з якою метою зноситься об’єкт нерухомості. У межах цієї статті розглянемо дві подібні ситуації:

1)

знесення нежитлової будови з метою здійснення подальшого будівництва;

2)

знесення нежитлової будови без зазначеної вище мети.

 

Знесення нежитлової будови з метою проведення подальшого будівництва2

2 У цій частині статті ми розглядаємо законодавче регулювання станом до набрання чинності 15.04.2009 р. змінами до Закону про забудову, про які йтиметься нижче.

Досить часто забудовнику для початку нового будівництва необхідно знести розміщені на території майбутньої забудови старі будівлі та будови. Зазначені об’єкти є як матеріальною перешкодою будівництва, фізично заважаючи виконанню будівельних робіт, так і перешкодою юридичною, оскільки, зокрема, відповідно до

п. 8.4. Правил пожежної безпеки України до початку будівництва на будівельному майданчику має бути знесено всі будови і споруди, розміщені у протипожежних розривах. Питання про те, чи необхідно при цьому забудовнику згідно з чинним законодавством придбавати дозвіл на знесення таких знань і будов, є спірним.

З одного боку,

ч. 1 ст. 23 Закону про забудову встановлює, що забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, упорядкування об’єктів містобудування, розширення і технічного переоснащення підприємств (далі — будівництво). Будівництво об’єктів містобудування здійснюється відповідно до законодавства, державних стандартів, норм та правил, регіональних і місцевих правил забудови та проектної документації. Як бачимо, буквальне тлумачення терміна «будівництво» не дозволяє включити до нього процедуру знесення будівель, будов і, таким чином, законодавство, стандарти, правила тощо будівництва на нього не поширюються. Згідно з ч. 3 зазначеної статті знесення існуючих будинків та споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власнику (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюється в установленому законом порядку. Водночас окремої процедури погодження знесення законодавство не передбачає, а отже, отримувати дозвіл забудовник не повинен. Думка ж деяких експертів про те, що це формулювання однозначно відсилає забудовника до норм, які регулюють отримання дозволу на будівництво, а не до спеціальної норми, з урахуванням публічного характеру дозвільних відносин здається досить спірною3.

3 Див. «Будівельна діяльність», 2008, № 13, с. 25.

З іншого боку, відповідно до

ч. 3 ст. 22 Закону про засади містобудування право на забудову (будівництво) полягає в можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, передбаченому законом, будівництво об’єктів містобудування, перебудову та знесення будинків і споруд. Інакше кажучи, знесення будівель, будов є складовою права на забудову.

На наш погляд, остання з наведених позицій є обґрунтованішою.

Знесення, коли воно передує безпосередньо будівельним роботам, є складовою частиною нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення підприємства тощо. Аналогічна думка прямо чи опосередковано простежується в окремих будівельних нормах. Зокрема, п. 8.5. ДБН Б.2.4-3-95 передбачає, що геодезичні роботи слід виконувати після проведення передбаченого проектом розчищання території, звільнення її від будов, що підлягають знесенню. Згаданий вище п. 3.1.3 ДБН Д.1.1-1-2000 відносить знесення до процесу підготовки до будівельних роботи. Пункт 2.4.11 ДБН Д.1.1-1-2000 включає локальні кошториси на проведення знесення до загальної вартості будівництва.

Проведення знесення як складової частини будівельних робіт вимагає отримання дозволу

, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону про забудову фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснювати будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування (далі — дозвіл на будівництво). Після отримання дозволу виконкому чи міськдержадміністрації забудовнику необхідно буде також оформити дозвіл на будівництво Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі — інспекція ДАБК), до компетенції якої згідно з п.п. 1 п. 3 Положення про архітектурно-будівельний контроль належать видача замовникам (забудовникам) та реєстрація в установленому порядку дозволів на виконання робіт нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, упорядкування об’єктів містобудування, розширення і технічного переоснащення підприємств.

Відповідно до

п. 1.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт під дозволом на будівництво, що видається інспекцією ДАБК, розуміється документ, який засвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на проведення будівельних робіт відповідно до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж і споруд і надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Видача цього дозволу регламентується Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт. Для отримання дозволу забудовник подає до інспекції ДАБК за місцем проведення будівництва такі документи (п. 2.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт):

1.

Заяву забудовника (замовника). Форму заяви наведено в додатку 1 до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт.

2.

Рішення виконавчого органу відповідної ради чи місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об’єкта містобудування.

3.

Документ, що засвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об’єкт містобудування.

4.

Комплексний висновок державної інвестиційної експертизи. Ця експертиза проводиться ДП «Спеціалізована державна експертна організація — Центральна служба Української державної будівельної експертизи» або її філіями, розташованими в АРК, областях, мм. Києві та Севастополі (ст. 15 Закону про інвестиційну діяльність).

5.

Документ про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, які виконують технічний нагляд, авторський нагляд). Такими документами будуть відповідний наказ забудовника про призначення відповідальних осіб, договір з архітектором — автором проекту на будівництво на проведення авторського контролю тощо.

6.

Затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план і паспорт фасаду у двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації). Оскільки само знесення не вимагає оформлення проекту, ідеться про проектну документацію на будівництво.

Крім того, згідно з

п. 2.2 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт у разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будинків, споруд та інших об’єктів без зміни цільового призначення об’єкта замовник (забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради, Київської та Севастопольської державної адміністрацій про дозвіл на будівництво, надає також копію документа, що засвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмову згоду його власника на проведення зазначених робіт. Виходячи зі змісту цього пункту, якщо будівництво передбачає знесення будівель, будов, замовник (забудовник) також подає документи, що підтверджують право власності останнього на такі об’єкти (свідоцтво про право власності, виписка з державного реєстру прав власності на нерухоме майно) чи письмову згоду власника споруд, що зносяться, на проведення таких дій. При цьому, хоча законом цього не передбачено, ризикнемо припустити, що принаймні від фізичних осіб — власників об’єктів, що зносяться, інспекція ДАБК вимагатиме нотаріально засвідчену згоду на знесення.

Інспекція ДАБК у строк, що не перевищує одного місяця, зобов’язана прийняти рішення про видачу або про відмову у видачі дозволу (

п. 3.2 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт). Дозвіл інспекції ДАБК дає забудовнику юридичну підставу провести знесення.

Також слід зауважити, що

знесення будівель і будов є складовою частиною процесу будівництва, інакше кажучи, господарською діяльністю в будівництві, пов’язаною зі створенням об’єктів архітектури4, діяльністю, проведення якої потребує отримання ліцензії. Виходячи з цього знесення з метою подальшого будівництва може здійснюватися особою, яка має відповідну ліцензію.

4 Згідно зі ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV ліцензуванню підлягає господарська діяльність, пов’язана зі створенням об’єктів архітектури. Те саме зазначено в Ліцензійних умовах № 47. При цьому, на наш погляд, використовуване поняття «господарська

діяльність у будівництві, пов’язана зі створенням об’єктів архітектури» слід розуміти широко — не лише як діяльність, що полягає в безпосередньому створенні об’єкта нерухомості, а й як діяльність, що включає всі супутні роботи, — вишукувальні, проектні, підготовчі тощо. З урахуванням цього знесення, безумовно, є частиною цієї діяльності. Підтверджують це й самі Ліцензійні умови № 47, які в переліку робіт проведення господарської діяльності в будівництві, пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, містять такі роботи «3.01.01.02 — розбирання будов, споруд».

 

Знесення нежитлової будови з метою проведення подальшого
будівництва після набуття чинності змінами
до Закону про забудову

Регулювання процедури знесення

зміниться 15 квітня 2009 року, тобто після набуття чинності частиною змін до Закону про забудову, унесених Законом про сприяння будівництву. Зокрема, цими змінами до Закону про забудову додано ст. 281 «Дозвіл на проведення підготовчих робіт». Відповідно до ч. 1, 2 цієї статті для організації будівництва та підготовки будівельного майданчика на початок будівельних робіт з будівництва об’єкта замовник може отримати дозвіл на виконання підготовчих робіт.

Дозвіл на проведення підготовчих робіт

— документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання робіт до будівництва об’єкта: підготовку земельної ділянки, облаштування огородження будівельного майданчика та знесення будов і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної під забудову земельної ділянки, спорудження тимчасових виробничих і побутових споруд, необхідних для організації та обслуговування будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування під’їзних шляхів, складування будівельних матеріалів.

Таким чином, після набуття чинності частиною змін до

Закону про забудову для проведення знесення будівель, будов з метою подальшого будівництва забудовник матиме можливість отримати окремий документ — дозвіл на проведення підготовчих робіт. Видача цього дозволу також здійснюватиметься інспекцією ДАБК.

Для отримання дозволу на проведення підготовчих робіт замовник (забудовник) повинен буде подати до відповідної

інспекції ДАБК письмову заяву, до якої має бути додано такі документи:

1.

Документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію5.

5 Суперфіцій — право користування чужою земельною ділянкою для забудови (ст. 1021 ЗКУ).

2.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, отримані в установленому законом порядку.

3.

Проект проведення підготовчих робіт, погоджений та затверджений відповідно до вимог державних будівельних норм.

4.

Документ про призначення відповідальних виконавців підготовчих робіт.

Розгляд заяви, прийняття рішення про видачу дозволу на виконання підготовчих робіт або про відмову в його видачі, видача і реєстрація дозволу на виконання підготовчих робіт (або відмова в його видачі) здійснюються інспекціями ДАБК протягом 10 днів з дня реєстрації заяви замовника6 (

ч. 6 ст. 281 Закону про забудову).

6

Форму дозволу на проведення підготовчих робіт, форму заяви, що подається для отримання дозволу, та форму відмови у видачі дозволу, порядок їх видачі, скасування (анулювання) має бути затверджено КМУ (ст. 281 Закону про забудову). Оскільки цього поки що не зроблено, виникають сумніви, що з 15.04.2009 р. органи інспекції ДАБК будуть готові видавати такі дозволи.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт видається на строк не більше одного року. Розпочинати проведення підготовчих робіт (у нашому випадку — знесення) замовник і підрядник можуть

не раніше ніж через сім днів від дня отримання дозволу на проведення підготовчих робіт (ч. 7, 9 ст. 281 Закону про забудову).

Зауважимо також, що

ст. 29 Закону про забудову (у редакції, що діятиме з 15 квітня 2009 року) передбачає, що забудовник може отримати дозвіл на підготовчі роботи (зокрема, знесення) і в межах дозволу на проведення будівельних робіт.

 

Знесення будівель, будов без мети подальшого будівництва

Складніша справа зі знесенням будівель, будов, коли їх власник не має наміру виконувати будівельні роботи на місці знесених об’єктів. Виходячи з викладеного вище, ще раз підкреслимо, що

знесення — складова права на забудову і тому потребує отримання дозволу. Крім того, знесення нежитлових об’єктів пов’язане з відключенням їх від інженерних мереж (електро-, водо- і теплопостачання), тому помилки, допущені при знесенні, можуть призвести до пошкоджень зазначених мереж, що, у свою чергу, впливає на права власників будівель, розташованих поряд з тим, що зноситься, та місцевих жителів. Також слід ураховувати, що знесення будов і споруд призводить до зміни архітектурного образу населеного пункту, в якому останні розташовані, що впливає на права відповідної територіальної громади7. Зважаючи на це, логічно припустити, що інспекція ДАБК та (або) представники територіальної громади (місцеві ради, їх виконавчі органи) мали б видавати дозволи на знесення без мети подальшого будівництва або приймати про це відповідне рішення.

7 Виходячи з цього законодавець передбачив, що самовільна зміна архітектурного вигляду будинків чи споруд є адміністративним проступком (ч. 1 ст. 97 КУпАП).

Однак на сьогодні погодження проектів знесення та видачу подібних дозволів законодавством не передбачено

8. Цей висновок ґрунтується на таких моментах.

8 Ситуація не зміниться й у зв’язку з набранням чинності 15.04.2009 р. на підставі змін до Закону про забудову.

По-перше

, відповідно до п.п. 1 п. 3 Положення про архітектурно-будівельний контроль інспекція ДАБК видає дозволи у сфері будівництва виключно на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, упорядкування об’єктів містобудування, розширення і технічного переоснащення підприємств, тобто на роботи, що мають «творчий» аспект, безпосередньо саме будівництво. Знесення без мети подальшої забудови до таких робіт зарахувати, як уже зазначалося, не можна, тому подібні роботи до сфери компетенції інспекції ДАБК не належать 9.

9 Показово, що навіть сама інспекція ДАБК у таких ситуаціях не наполягає на своєму праві видавати дозволи і на знесення без мети подальшого будівництва.

По-друге

, Закон про місцеве самоврядування і Закон про засади містобудування не передбачають такого повноваження органів місцевого самоврядування, як прийняття рішення про знесення, перенесення чи демонтаж будівель, споруд, на що Держкомпідприємництва вказував у листі від 10.02.2003 р. № 3-221/732.

Таким чином, власник будівлі, будови

може прийняти рішення про її знесення, керуючись ч. 1 ст. 319 ЦК, відповідно до якої власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд, а також ч. 1 ст. 349 ГК, яка передбачає, що право власності на майно припиняється в разі його знищення. Ураховуючи неврегульованість цього питання, власнику можна рекомендувати дотриматись у процесі знесення деяких правил.

1.

Унаслідок того, що п. 3.1.3. ДБН Д.1.1-1-2000 відносить знесення будов до будівельних робіт, власнику слід здійснювати знесення самостійно лише за наявності відповідної будівельної ліцензії, інакше необхідно залучити будівельну організацію, гарантувавши цим дотримання будівельних норм у процесі знесення.

2.

Власнику необхідно отримати чи зобов’язати будівельну організацію отримати в органах Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду рекомендації чи інформацію про дотримання правил охорони праці при проведенні знесення будівель, будов. Отримання подібних рекомендацій чи інформації можливе на підставі п.п. 38 п. 4 Положення про Держгірпромнагляд, відповідно до якого Держгірпромнагляд провадить інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань, що належать до його компетенції, у тому числі з питань охорони праці.

3.

Власник має відключити будівлю, будову, що зноситься, від інженерних мереж шляхом розірвання договору з відповідними службами та організаціями і отримати від останніх підтвердження того, що знесення не призведе до порушення роботи зазначених мереж.

4.

Власнику також слід ураховувати цільове призначення земельної ділянки, на якій розташовано будівлю, будову, що зноситься. У разі якщо буде знесено всі або значну частину споруд, може постати питання про розірвання (визнання недійсним) договору, за яким передавалася земельна ділянка (ст. 21 ЗК), а також про притягнення винної особи до відповідальності за нецільове використання землі (ст. 211 ЗК, ст. 53 КУпАП).

 

Припинення права власності на знесені об’єкти нерухомості та відповідальність за знесення без необхідних дозволів

Слід ураховувати, що відповідно до

ч. 2 ст. 349 ЦК у разі знищення майна (у нашій ситуації — знесення), права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру. Тому після проведення знесення власнику необхідно буде внести зміну до реєстру прав власності на нерухоме майно (далі — реєстр).

Згідно з

п. 5 Перехідних положень Закону про держреєстрацію речових прав на нерухомість до формування державного реєстру прав реєстрація об’єктів нерухомості здійснюється комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (далі — БТІ). Підпункт 4.1.1 Тимчасового положення № 7/5 установлює, що до реєстру БТІ вносяться записи про зміни в описі нерухомого майна (у разі добудовування, знесення, нового будівництва тощо) на підставі проведеної інвентаризації. Пункт 10 Інструкцій про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна передбачає, що знесення будинків, допоміжних будов є підставою для поточної інвентаризації нерухомого майна фахівцями БТІ. Виходячи з наведених норм, для припинення права власності на знесене нерухоме майно власнику необхідно буде звернутися до БТІ, яке після проведення інвентаризації внесе зміни до реєстру, після чого право власності буде припинено.

Нагадаємо також, що проведення знесення без отримання дозволу на проведення підготовчих робіт або проектної документації тягне за собою для забудовника штраф у розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян (ст. 1 Закону про відповідальність за порушення у сфері містобудування). Крім того, ч. 1 ст. 97 КУпАП передбачає, що самовільна зміна архітектурного вигляду будинків чи споруд під час експлуатації спричинює накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі