Що включає в себе поняття «об’єкт житлового будівництва»: законодавство не дає точної відповіді
Лист Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25.03.2009 р. № 8/2-464
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України розглянуло <…> звернення від <…> і повідомляє таке.
При визначенні житлових і нежитлових приміщень потрібно керуватися Державними будівельними нормами (ДБН) В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» та ДБН В.22-9-99 «Громадські будинки та споруди», а також нормативними вимогами державних наглядових органів із забезпеченням проектами стійкості будівель, надійності їх експлуатації, протипожежної безпеки, екологічних та санітарно-гігієнічних правил і норм щодо складових частин комплексу та їх функціональної належності.
Щодо нормативного визначення «об'єкт житлового будівництва», то згідно з додатком Б «Терміни та визначення» ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» є визначення «об'єкт цивільного призначення», до яких входять об'єкти житлового та комунального господарства тощо.
Водночас повідомляємо, що відповідно до
Положення про Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 750, Мінрегіонбуд не має повноважень надавати консультації з юридичних питань, тому позиція Міністерства не має статусу офіційних роз'яснень.
Заступник міністра Д. Ісаєнко
Цей лист є відповіддю на таке запитання:
«Відповідно до
Закону «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» от 25.12.2008 р. № 800-VI (далі — Закон ро запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі № 800) запроваджується мораторій на розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва, крім випадків, коли таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва.Згідно із
Законом «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. № 978-IV об'єкт інвестування — квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об'єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.Чи розповсюджується зазначена норма
Закону про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі на договори, результатом яких є передача забудовниками фізичним чи юридичним особам приміщень соціально-побутового призначення, вбудованих в житлові будинки, машиномісць та гаражних боксів?»
КОМЕНТАР
Антикризовий мораторій на розірвання договорів стосується тих операцій, об'єктом яких є «об'єкти (частини об'єктів) житлового будівництва».
Проблема в тому, чи можна до цього поняття віднести нежитлові об'єкти і приміщення, що входять до складу житлових будинків.
Законодавство не дає точної відповіді на це запитання, що й підтверджується листом Мінрегіонбуду.
При широкому тлумаченні нежитлові об'єкти, будучи складовою частиною єдиного житлового комплексу, може бути охарактеризовано як «частина об'єкта житлового будівництва».
З іншого боку, при вузькому тлумаченні, коли в основу покладається виключно ознака «житловості» об'єкта інвестування, інвестор, який вклав кошти в будівництво нежитлового приміщення, може заявити, що мораторій на укладений ним договір не поширюється.
Сергій Шемет
