Прокат будівельного
обладнання
Оксана Куліченко, АФ «ВІТА ПОШТОВА»
Фінансова криза викликала зміни напрямку діяльності багатьох суб’єктів будівельної сфери. І навіть солідні зубри будівельного ринку не гребують займатись ремонтними та супутніми послугами. До таких супутніх послуг можна віднести прокат будівельного обладнання та техніки.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ЦК
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.КупАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про заставу
— Закон України «Про заставу» від 02.10.92 р. № 2654-ХІІ.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про захист прав споживачів
— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ.Інструкція № 291
— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.П(С)БО 14 «Оренда»
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну України від 28.07.2000 р. № 181.П(С)БО 15 «Дохід»
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290.
1. Загальні положення
Відповідно до
ст. 787 ЦК за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Договір прокату є договором приєднання. Пояснимо, що у разі укладення договору приєднання одна сторона приймає умови договору, згідно з якими наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, установлених законом.У свою чергу,
ст. 788 ЦК визначає, що предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Однак річ, яка береться у прокат, також може бути використана і для виробничих потреб (п. 2 ст. 788 ЦК). ЦК відносить договір прокату до договору найму, тобто за договором прокату стягується плата за таким же порядком, як і за договором оренди. При цьому п. 1 ст. 789 ЦК установлено, що плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.Договір прокату не передбачає піднайму (
п. 1 ст. 791 ЦК), та наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем.Слід урахувати, що капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.
Умови договору прокату згідно з
ЦК не передбачають надання грошової застави за майно. Однак деякі підприємства, надаючи майно, що дорого коштує, у прокат, вимагають грошову заставу. Можна по-різному до цього ставитись, однак ЦК не забороняє грошову заставу. При цьому варто пам’ятати, що відповідно до Закону про заставу, договір застави повинен бути оформлений письмово як окремий правочин, тобто окремо потрібно оформити договір прокату, а окремо (за необхідності) договір грошової застави.
2. Податковий облік
Податок на прибуток
Якщо врахувати, що прокат — це один із різновидів оренди, то для визначення особливостей податкового обліку прокату звернемося до
п.п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток. Відповідно до цього підпункту виникнення валового доходу відбувається на дату нарахування суми оренди, а у нашому випадку вартості прокату. Наприклад, будівельні риштування орендуються протягом досить значного періоду часу: від одного року до трьох, плата за прокат нараховується щоквартально, однак клієнт відразу ж сплатив за увесь рік. Навіть у випадку, коли вартість прокату оплачена за весь рік наперед, до валового доходу звітного періоду буде віднесена сума, що відповідає вартості прокату цього періоду.Звернемо увагу на податковий облік грошової застави за предмет прокату. Справа у тому, що деякі підприємства встановлюють досить великий розмір грошової застави задля того, щоб застрахувати можливі втрати. У разі пошкодження або неповернення об’єкта прокату грошова застава або повертається не в повному обсязі, або не повертається взагалі. При цьому грошова застава або її частина визнається валовим доходом саме в період такого неповернення.
Валові витрати підприємства, що надає майно у прокат, визначаються у загальному порядку з урахуванням вимог
ст. 5 Закону про податок на прибуток. Самі об’єкти, які надаються у прокат, залежно від їх вартості можуть бути або основними фондами, якщо їх вартість більше 1000 грн., або просто ТМЦ, якщо їх вартість менше 1000 грн.
Податок на додану вартість
Надання майна в прокат є поставкою послуг і згідно з
п. 4.1 Закону про ПДВ підлягає оподаткуванню ПДВ. Базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна), але не нижче звичайної ціни послуги.При цьому слід мати на увазі, що у разі надання майна
у прокат нерезиденту, на підставі п.п. «д» п. 6.5 Закону про ПДВ нарахування податку не буде відбуватись, навіть якщо послуги з прокату, надаються на території України. Адже п.п. «д» п. 6.5 Закону про ПДВ зауважує, що при наданні «…в оренду рухомого майна...» місцем поставки слід вважати «…місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації — місце постійної адреси або постійного проживання...». Ураховуючи, що в п.п. 3.1.1 вищевказаного Закону чітко окреслюється, що ПДВ оподатковуються поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, можна зробити висновок, що надання у прокат рухомого майна (будівельного обладнання) нерезиденту, який не має постійного представництва на території України, ПДВ не оподатковується. При цьому абсолютно не важливо, де знаходиться таке рухоме майно: на території України чи поза її межами.Якщо ж майно надається
у прокат резиденту, то так само користуючись п.п. 3.1.1 та п.п. «д» п. 6.5 Закону про ПДВ, можна дійти протилежно висновку, а саме: така операція буде оподатковуватись ПДВ на загальних підставах. І знову ж таки, абсолютно не важливо, де знаходиться таке рухоме майно: на території України чи поза її межами.
3. Бухгалтерський облік
Серед важливих нюансів при наданні послуг прокату будівельного обладнання є питання: на якому рахунку обліковується прокатне майно?
Справа у тому, що
Інструкцією № 291 для обліку прокатного майна передбачений рахунок 116 «Предмети прокату», однак для будівельних організацій прокат — це не основний вид діяльності, і майно придбавалось і оприбутковувалось у різні періоди господарської діяльності, до того ж на таке майно напевне вже нараховувався знос. Тому бухгалтер навряд чи погодиться проводити переміщення техніки з рахунка 10 «Основні засоби» на рахунок 116. Крім цього, слід ураховувати той факт, що техніка може використовуватись як для прокату, так і для власних потреб.Тому, на думку автора, будівельне підприємство, що надає свою техніку у прокат, повинно обліковувати таке майно, виходячи насамперед із призначення такого майна, і використовувати для обліку рахунок 10 «Основні засоби» і рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи», і навіть рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».
При визначенні доходу від прокату доречно скористатись
П(С)БО 14 «Оренда», адже прокат є різновидом оренди (найму) і П(С)БО 15 «Дохід» на договори оренди не поширюється. Дохід від прокату будівельного обладнання відповідно до норми п. 17 П(С)БО 14 «Оренда» слід відображати як інший операційний дохід із застосуванням рахунка 713. Визнання ж доходу буде відбуватись при нарахування плати за послуги прокату.У свою чергу, витрати, пов’язані з проведенням діяльності щодо прокату, відображаються в обліку як інші операційні витрати на рахунку 949, як того вимагає
п. 18 П(С)БО 14 «Оренда». При цьому автор звертає увагу, що популярний у будівельних підприємств рахунок 23 «Виробництво» застосовувати не слід. Адже відповідно до Інструкції № 291 «...цей рахунок призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).Зокрема, цей рахунок використовується для обліку на окремих субрахунках витрат:
промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції;
підрядних, геологічних та проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних робіт;
підприємств транспорту та зв'язку на надання послуг;
науково-дослідних підприємств на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт;
підприємств громадського харчування на випуск власної продукції;
дорожніх господарств на утримання й ремонт автомобільних шляхів;
інших підприємств та організацій;
допоміжних (підсобних) виробництв.
За дебетом рахунку 23 «Виробництво» відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом — вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).
Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності...».
Усе начебто вірно і для обліку прокату підходить, але застосування рахунка 23 «Виробництво» піде у розріз із
П(С)БО 14 «Оренда».Розглянемо на прикладі наведене вище.
Приклад.
Підприємство «Спецбудмонтаж» надало громадянину Василенку О. П. у прокат електричний дриль за тарифом 200 грн. на місяць. Загальна вартість прокату становить 240 грн. (у т. ч. ПДВ — 40 грн.). Застава за майно не вимагається. Витрати на утримання електричного дрилю для підприємства складають 50 грн.Відображення господарських операцій наведено у таблиці нижче. Відображення є узагальнюючим, без урахування того факту, що нарахування доходу відбувається щомісяця виходячи з місячного тарифу.
| № з/п | Зміст господарської операції | Сума,грн. | Бухгалтерський облік | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | ВД | ВВ | |||
| 1 | Отримано від наймача гроші за прокат | 240,00 | 301 | 681 | 200,00 | — |
| 2 | Відображено суму податкових зобов’язань у вартості прокату | 40,00 | 643 | 641 | — | — |
| 3 | Відображені витрати на утримання об’єкта проката | 50,00 | 949 | 63,685 | — | 50,00 |
| 4 | Нараховано знос | 10,00 | 949 | 13 | — | — |
| 5 | Послуги щодо прокату віднесено на дохід | 240,00 | 361 | 703 | — | — |
| 6 | Виділено суму ПДВ у складі отриманого доходу | 40,00 | 713 | 643 | — | — |
| 7 | Проведено залік заборгованостей | 240,00 | 681 | 361 | — | — |
| 8 | Витрати віднесено на фінансовий результат | 60,00 | 791 | 903 | — | — |
| 9 | Дохід віднесено на фінансовий результат | 200,00 | 703 | 791 | — | — |
4. Відповідальність
Прокат — це послуга, тому нагадаємо про відповідальність за порушення прав споживачів при отриманні послуг. Відповідно до
ст. 23 Закону про захист прав споживачів у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність за:— надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів, — у розмірі 50 % вартості наданої послуги, але не менше 10 нмдг1, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі 10 нмдг;
1 нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян, розмір його дорівнює 17 грн.
— надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, — у розмірі 300 % вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 25 нмдг, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі 50 нмдг;
— надання послуги, забороненої для виготовлення та реалізації (виконання, надання) відповідним державним органом, — у розмірі 500 % вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 100 нмдг, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі 100 нмдг;
— відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про послугу — у розмірі 30 % вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 нмдг, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі 5 нмдг;
— порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги — у розмірі 100 % вартості роботи, послуги. Ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, — у розмірі від 1 % до 10 % вартості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше 5 нмдг.
Крім
Закону про захист прав споживачів, КУпАП визначає й інші стягнення щодо неякісних послуг. Так, ст. 1552 КУпАп передбачає накладення штрафу за обман покупця (споживача) у розмірі від 2 — 15 нмдг та згідно зі ст. 1561 накладається штраф у розмірі від 1 до 10нмдг за ненадання повної інформації про товари та послуги.Надання у прокат засобів вимірювальної техніки, що не відповідає встановленим вимогам, згідно із
ст. 171 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 3 до 30 нмдг.
