Теми статей
Обрати теми

А чи потрібна довідка: коментар до листа Мінрегіонбуду

Редакція ББ
Коментар

А чи потрібна довідка: коментар до листа Мінрегіонбуду

Григорій Козаков, консультант

 

У минулому номері нашої газети1 ми вже коментували новий Перелік об’єктів, для затвердження проекту будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим, що затверджений наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2009 р. № 145 і набув чинності 22 червня 2009 року.

Незабаром після публікації цього матеріалу вийшов лист Мінрегіонбуду від 09.07.2009 р. № 9/11-10012, яким цей орган уніс деякі уточнення щодо процедури проходження комплексної державної експертизи, що і спричинило необхідність підготовки коментаря до цього листа.

 

1 «Державна комплексна інвестиційна експертиза проектів» // «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 14, с. 37 — 39.

2 Текст листа опубліковано на с. 7 цього номера газети.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

Закон про архітектурну діяльність

— Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV.

Закон про відповідальність за правопорушення в містобудуванні

— Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.94 р. № 208/94-ВР.

Закон про телекомунікації

— Закон України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-IV.

Державний класифікатор будівель і споруд

— Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507.

Порядок № 1269

— постанова КМУ України «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи» від 31.10.2007 р. № 1269.

Наказ № 145

— наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження Переліку об’єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим» від 08.04.2009 р. № 145.

Перелік

— Перелік об’єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 08.04.2009 р. № 145.

Лист № 1001

— лист Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 09.07.2009 р. № 9/11-1001.

 

Спочатку нагадаємо деякі факти стосовно суті проекту будівництва.

Проект

— документація для будівництва об’єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об’єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (ст. 1 Закону про архітектурну діяльність).

У

п. 2 Порядку № 1269 зазначено, що під проектами будівництва (далі — проекти) слід розуміти проектну документацію, розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків, споруд, технічного переоснащення об’єктів виробничого призначення на таких стадіях проектування: «ескізний проект», «техніко-економічні обґрунтування», «техніко-економічний розрахунок», «проект», «робочий проект», «робоча документація». При дво- і тристадійному проектуванні затверджується «проект» або «робочий проект», а проектна документація, розроблена на попередній стадії проектування, схвалюється.

Нагадаємо, що спочатку розробляється проектна документація до стадії, на якій вона повинна пройти експертизу. На цій стадії (це «проект» або «робочий проект») така проектна документація надається для отримання комплексного висновку державної експертизи, а на основі комплексної експертизи забудовник уже затверджує проект (

ст. 7 Закону про архітектурну діяльність). Важливим нюансом при цьому є те, що проектна документація підлягає комплексній експертизі до її затвердження (ст. 7 Закону про архітектурну діяльність, п. 11.1 Типових регіональних правил забудови, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.12.2001 р. № 219).

Програми та проекти

(за винятком проектів, для затвердження яких комплексний висновок державної експертизи необов’язковий) затверджуються (перезатверджуються) на підставі позитивного комплексного висновку Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду або її місцевого підрозділу (п.5 Порядку № 1269).

Вартість

проведення комплексної державної експертизи програм у повному обсязі визначається у розмірі, що не перевищує 10 % вартості розробки програми (п. 11 Порядку № 1269).

Загальний строк проведення комплексної державної експертизи

не повинен перевищувати 45 календарних днів, з них 40 днів — підготовка висновків за окремими напрямами (міцність, надійність, довговічність будинків і споруд, архітектурні вимоги, санітарне та епідемічне благополуччя населення, охорона праці та охорона навколишнього природного середовища (щодо об’єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку), енергозбереження, пожежна та техногенна безпека тощо). В окремих випадках, передбачених Законом України «Про екологічну експертизу» від 09.02.95 р. № 45/95-ВР, загальний строк проведення комплексної державної експертизи встановлюється до 120 календарних днів (п. 12 Порядку № 1269).

Тепер перейдемо безпосередньо до коментаря

листа Мінрегіонбуду від 09.07.2009 р. № 9/11-1001 (текст листа опубліковано на с. 7 цього номера газети).

У

листі, що коментується, Мінрегіонбуд уніс уточнення щодо процедури проведення комплексної державної експертизи (далі — держекспертиза).

Так, Мінрегіонбуд ще раз акцентує увагу на тому, що:

1) за наведеними в переліку проектами будівництва, отримання комплексного висновку за якими не обов’язково, проте, обов’язкове проведення державної екологічної експертизи, державної експертизи з питань санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження та енергоефективності, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки у випадках,

спеціально передбачених чинним законодавством3;

3 На практиці це не викликає будь-яких складнощів, узяти, наприклад, екологічну експертизу. Згідно із Законом України «Про екологічну експертизу» від 09.02.95 р. № 45/95-ВР таку експертизу зобов’язані проходити певні державні програми та проекти, проекти генеральних планів населених пунктів, проекти шкідливих виробництв тощо. Усе це масштабні проекти, що не мають відношення до переліку проектів, установленого наказом № 145, хіба що який-небудь проект будівництва дорожнього комплексу у складі державної програми може підпадати під необхідність екологічної експертизи. Щодо звичайних вимог до проекту в галузі екології, пожежної безпеки, санітарних норм тощо, то вони враховуються проектною організацією, що має відповідні ліцензії, оскільки будь-яке будівництво, у тому числі індивідуальне, здійснюється за проектом.

2) якщо ж будівництво фінансується за рахунок бюджетних коштів, то за такими об’єктами, що зводяться, проводиться експертиза кошторисної документації;

3) у разі виникнення «розбіжностей щодо застосування Переліку» Мінрегіонбуд розглядатиме ці питання протягом 10 днів.

У принципі, ці тези не нові:

листом № 1001 лише продубльовано норми пп. 2, 3 наказу № 145, яким, власне, і було затверджено новий Перелік.

Цікаво, що Мінрегіонбуд, давши деяку свободу учасникам будівництва (

а ними, як відомо, є замовник, проектувальник, генпідрядник, субпідрядник(и)) самостійно визначати, яким є їх об’єкт, що будується, а саме: підпадає він під новий Перелік чи ні, відповідно, потрібно проходити держекспертизу чи ні, — тим самим обеззброїв цих учасників будівництва. Адже довідку про те, що проект будівництва їх об’єкта дійсно не вимагає проведення держекспертизи, отримувати не потрібно. Про це, власне, чітко зазначено в листі № 1001: «Належність конкретного об’єкта до Переліку встановлюється безпосередньо учасниками будівництва без підтвердження будь-якою довідкою». У той же час відповідальність4 за дотримання законодавства з питань виконання державної експертизи покладено на замовника разом з проектувальником.

4 У цих випадках передбачено відповідальність у вигляді штрафних санкцій згідно зі ст. 96, 961 КпАП, а також ст. 1 Закону про відповідальність за правопорушення в містобудуванні.

Щодо цього Мінрегіонбуд, звичайно, погарячкував. Виходить, що забудовник самостійно визначає для себе, варто йому проходити держекспертизу чи ні? З одного боку, ніби все ясно: є новий

Перелік, на нього й слід орієнтуватися. Але цей Перелік, на жаль, виписано не ідеально, тобто за бажанням його норми можна обійти. І тому є вагомі причини: часовий період проходження держекспертизи тривалістю в 45 днів, а в окремих випадках — 120 днів. Як бачимо, строк чималий, адже розпочинати будівництво можна лише після затвердження проектної документації, а затверджувати проекти можна лише після отримання позитивного висновку держекспертизи. До цього ще й фінансові витрати, пов’язані з оплатою послуг з проведення комплексної державної експертизи проектів, що складає до 10 % вартості розробленого проекту.

Для прикладу наведемо цитату з

п. 12 р. 3 «Допоміжні споруди, інженерна інфраструктура, благоустрій» Переліку, а саме:

«12. Будівництво об’єктів стільникового зв’язку, які за типовими технічними рішеннями поділяються на:

об’єкти, що будуються в існуючих пристосованих, вбудовано-прибудованих приміщеннях та приміщеннях контейнерного типу із встановленням обладнання зв’язку, з використанням легких трубостійок для кріплення антенно-фідерних пристроїв (далі — АПФ),

встановлених на існуючих будівлях, виробничих спорудах, металевих і цегляних трубах;

те саме, із встановленням на існуючих будівлях малогабаритних (до 30 м)

щогл полегшеної конструкції для кріплення АПФ;

наземні щогли з відтяжками та

башти для кріплення АПФ із встановленням обладнання зв’язку в існуючих пристосованих, вбудовано-прибудованих приміщеннях та приміщеннях контейнерного типу».

З другим абзацом цього

пункту все, здавалося б, зрозуміло: якщо об’єкти мобільного зв’язку встановлюються на вже існуючих будівлях і будовах, то проекти будівництва за такими об’єктами не потрібно піддавати держекспертизі. Але читаємо абзац третій, у якому йдеться про висотне обмеження об’єкта мобільного зв’язку, що зветься «щогла», — без держекспертизи можна встановлювати малогабаритні «щогли» розміром до 30 м. У четвертому абзаці застосовується вже формулювання «башти», проте в цьому випадку жодного обмеження щодо висоти такого об’єкта тут не зазначено.

У чинному законодавстві відсутні визначення таких термінів, як «щогла» і «башта».

Так, у

ст. 1 Закону про телекоммуникації5 щодо споруд телекомунікацій наведено таке визначення: «споруди електрозв’язку — будівлі, вежі, антени, що використовуються для організації електрозв’язку…». Як бачимо, тут уже разом з будівлями та антенами фігурує термін «вежа», але, зазначимо, що слова «щогла» і «башта» тут відсутні, причому відсутні у всьому тексті Закону про телекомунікації. Цей Закон, швидше за все, відносить подібні об’єкти до групи «інші технічні засоби телекомунікацій» (ст. 10 Закону про телекомунікації).

5 Згідно зі ст. 1 Закону про телекомунікацію

вежа, що використовується для організації та надання послуг мобільного зв’язку, є спорудою електрозв’язку. У свою чергу, під електрозв’язком (телекомунікацією) Закон розуміє передачу, випромінювання та (або) приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або будь-яких повідомлень по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах. У якості такої споруди вежа є складовою телекомунікаційної мережі, тобто комплексу технічних засобів і споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передачі та (або) приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень і звуків чи будь-яких повідомлень по радіо, дротяних, оптичних або інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.

У

Державному класифікаторі будівель і споруд у розділі 2 «Інженерні споруди» наявні такі об’єкти телекомунікацій, як:

«телекомунікаційні лінії та щогли» (код — 2213, 2224);

«споруди телекомунікацій інші» (код — 2213.9);

«споруди місцевих електричних та телекомунікаційних мереж інші» (код — 2224.9).

Тобто в

Державному класифікаторі будівель і споруд взагалі відсутні такі об’єкти, як «вежа» та «башта», а «щогла» зустрічається у всьому переліку будівель і споруд лише один раз як виняток з класу будівель і споруд «Вокзали, аеровокзали, будівлі засобів зв’язку та пов’язані з ними будівлі» (код — 1241). Тобто Державний класифікатор будівель і споруд не розмежовує поняття «вежа», «башта» і «щогла» і відносить їх до єдиного класу «споруди телекомунікацій інші» (код — 2213.9).

Таким чином, за бажанням при підготовці проектної документації з будівництва інженерного спорудження мобільного зв’язку такий об’єкт можна класифікувати взагалі як «вежа» і, керуючись

Переліком, не проводити держекспертизу за цим проектом будівництва, оскільки норми цього Переліку не містять термін «вежа». Отже, залежно від кінцевого результату цю інженерну споруду можна класифікувати за Переліком і як «щогла», і як «башта», проекти будівництва за якими або підлягають держекспертизі, або їй не підлягають.

Отже, відсутність чітко виписаних норм і тлумачень термінів у чинному законодавстві породжує колізію та неоднозначність у застосуванні тих чи інших норм правого поля.

Усе це може призвести до того, що замовник, самостійно визначивши для себе, що проект будівництва за його об’єктом не підлягає держекспертизі, при перевірці його інспекцією ДАБК може виявитися у ситуації, коли інспектор за результатами перевірки накладе на нього

штраф(и):

у розмірі

170 грн. — 850 грн. — на громадян; 850 грн. — 1700 грн. — на посадових осіб згідно зі ст. 96 КпАП;

у розмірі

425 грн. — 850 грн. — на посадових осіб згідно зі ст. 961 КпАП6;

6 Детально про адміністративні правопорушення див. у статті «Адміністративна відповідальність за порушення в будівельній сфері» // «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 9, с. 25 — 26.

та/або

у розмірі від

5 % вартості об’єктів до 30 % вартості розробленої робочої документації, причому повністю законно застосувавши норми ст. 1 Закону про відповідальність за правопорушення в містобудуванні (які штрафи встановлено ст. 1 Закону про відповідальність за правопорушення в містобудуванні — див. нижче в інформаційному блоці).

Звичайно, в таких випадках ми рекомендували б замовнику будівництва подібних об’єктів, за якими можливе різночитання норм

Переліку, заручитися письмовою відповіддю Мінрегіонбуду з цього питання. Принаймні про це прямо зазначено в п. 3 наказу № 145, про що продубльовано в листі № 1001, що коментується. У такому разі у замовника буде «гарант» у вигляді листа-відповіді з Міністерства про те, що його дії погоджено з Мінрегіонбудом.

Якщо ж все-таки у суб’єкта будівництва відсутня подібна довідка, але виникла деяка розбіжність з інспекторами ДАБК щодо трактування норм

Переліку, то спробувати уникнути штрафних санкцій можна, звернувшись і позовом до господарського суду, керуючись при цьому нормою ст. 4 Закону про відповідальність за правопорушення в містобудуванні, з метою оскаржити рішення інспекції Дабк у суді. Тобто доводити свою точку зору щодо правомірного застосування норм Переліку замовнику доведеться вже через суд, а це — додаткові тимчасові та фінансові витрати...

 

Які штрафи встановлено ст. 1 Закону про відповідальність за правопорушення в містобудуванні

<...>

Стаття 1. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудування

Підприємства, їх об’єднання, установи та організації (далі — підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту (далі — будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядника, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації — у розмірі п’ятдесяти відсотків вартості цих робіт;

передачу проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об’єктів архітектури, які надані у встановленому порядку, та затвердженому проекту, — у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;

виробництво, реалізація або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов’язковій сертифікації, але не пройшли її, — у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості реалізованої продукції;

виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, — у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

прийняття в експлуатацію об’єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень, — у розмірі п’яти відсотків вартості відповідних об’єктів;

здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, без отримання у встановленому порядку ліцензії — у розмірі плати за видачу ліцензій на відповідний вид господарської діяльності у будівництві;

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю — у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

передачу проектною організацією замовнику робочої документації для реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта архітектури, в якій передбачено внесення змін з порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта зазначеного об’єкта, — у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості розробленої робочої документації;

експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями — у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених державних стандартів, норм і правил, вихідних даних на проектування — у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості розробленої містобудівної документації;

недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, — у розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

проведення підготовчих робіт без дозволу на виконання підготовчих робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт, або без відповідної затвердженої проектної документації — у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених цим Законом.

<...>

 

На завершення цієї публікації скажемо декілька слів про останній абзац

листа № 1001. Листом, що коментується, Мінрегіонбуд повідомляє суб’єктів будівництва про те, що з 22 червня 2009 року — моменту набуття чинності новим Переліком, лист від 08.02.2007 р. № 7/8-125 утратив свою чинність. Цей лист видано у 2007 році на додаток до старого Переліку7, що існував раніше, який на період своєї дії стосувався лише соціальної та дорожньої інфраструктури. Детально про цей лист читайте в статті «Державна комплексна інвестиційна експертиза проектів» // «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 14, с. 37 — 39.

7 Мається на увазі Перелік проектів будівництва об’єктів виробничого призначення, для затвердження яких висновок комплексної державної експертизи необов’язковий, затверджений постановою КМУ від 31.10.2007 р. № 1269. Він утратив чинність з 29 травня 2009 року.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі