Чому операційна діяльність відображається як інвестиційна?

Чому операційна
діяльність відображається
як інвестиційна?

 

У 2009 році наше підприємство реалізувало об’єкт основних засобів. При підготовці до заповнення форм річного звіту ми зіткнулися з проблемою.

У формі № 2 (Звіт про фінансові результати) дані за операціями, пов’язаними з реалізацією необоротних активів, утримуваних для продажу, відображаються як операційна діяльність. А при заповненні форми № 3 відповідні результати показуються як результати інвестиційної діяльності.

Чи може інвестиційна діяльність вважатися різновидом операційної?

 

Дійсно, після жовтневих змін, унесених до П(С)БО 4¹, результати від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, мають відображатися в рядку 050 «Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності» форми «Звіт про рух грошових коштів». А сума грошових коштів, що надійшли від такої реалізації, включається до рядка 190 форми № 3, яка належить до другого розділу Звіту з назвою «Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності».

¹ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87.

Таким чином, у формі

«Звіт про рух грошових коштів» відповідні операції відображаються як операції неопераційної інвестиційної діяльності.

Водночас згідно з

Інструкцією про застосування Плану рахунків ² дохід від реалізації таких активів відображається за кредитом рахунка 712, а витрати — за дебетом рахунка 943. Названі рахунки, поза сумнівом, стосуються операційної діяльності підприємства. Тому головбухи відображають у формі № 2 відповідні дані в «операційних» рядках 060 і 090. І навряд їм за це хтось докорятиме.

² Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.

Тож і виходить, що інформація про ту саму операцію класифікується в різних звітах по-різному: те, що форма № 3 називає інвестиційною діяльністю, у формі № 2 подано як операційна діяльність.

Оскільки структура форми № 3 чітко розділяє операційну та інвестиційну діяльність, а визначення цього

стандарту чітко відмежовує операційну діяльність від інвестиційної, ми вважаємо, що головбух не може розглядати інвестиційну діяльність як різновид операційної.

Просто українським головбухам доведеться змиритися з тим, що форма № 2 та форма № 3 по-різному інтерпретують сутність реалізації

необоротних активів, утримуваних для продажу.

При цьому слід мати на увазі, що і

П(С)БО 3¹ , і П(С)БО 4 містять абсолютно (!!!) однакові визначення операційної діяльності.

¹ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87.

Така ситуація заганяє головбухів у безвихідь.

Але, на наш погляд, провини бухгалтерів у цьому немає.

Проблему, мабуть, породжено самим Мінфіном.

Справа в тому, що визначення

операційної, інвестиційної та фінансової діяльності було списано фахівцями Мінфіну з міжнародних стандартів. У системі ж МСБО-МСФЗ ці визначення призначені виключно (!) для цілей заповнення форми «Звіт про рух грошових коштів», але не для заповнення форми «Звіт про фінансові результати». У системі МСБО-МСФЗ узагалі відсутній чіткий розподіл діяльності у формі «Звіт про фінансові результати» на операційну/неопераційну. Але оскільки українські стандартизатори трохи перестаралися і поширили визначення операційної діяльності й на форму № 2, звідси й виникла плутанина.

Отже, турбуватися про «несумлінність» даних у формах № 2 і № 3 не слід. Ця «неспівставність» цілком і повністю лежить на сумлінні чиновників Міністерства фінансів.

 

Сергій Шемет