Теми статей
Обрати теми

Національні ПДВ-премудрощі у МСФЗ-балансі

Редакція ББ
Стаття

Національні ПДВ-премудрощі у МСФЗ-балансі

Іван Чалий, консультант

 

У балансі, що задовольняє вимоги міжнародних стандартів, українському головбуху, швидше за все, доведеться відображати сальдо, пов’язані з нарахуванням ПДВ, не в тому порядку, до якого він звик.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон про бухоблік

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Інструкція з бухобліку ПДВ

— Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97 р. № 141.

П(С)БО 2

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

 

Слід визнати, що українська система нарахування ПДВ має яскраво виражені національні особливості.

Горезвісне правило так званої першої події призводить до того, що підприємства змушені відображати податкові зобов’язання із сум отриманих передоплат, та податковий кредит — за сумами передоплат оплачених.

Тобто податок на додану вартість може з’явитися вже тоді, коли доданої вартості як такої ще немає.

Дійсно, підрядник, отримавши від замовника аванс, одразу змушений одну шосту отриманої суми відносити до складу

податкових зобов’язань з ПДВ. А додану вартість, що відповідає вже сплаченому податку, буде реально створено підрядником тільки через деякий час.

Такі нюанси не могли не відобразитися на бухгалтерському обліку податку на додану вартість.

Як же відобразити

реальні зобов’язання зі сплати податку зі ще не реальної доданої вартості?

Мінфін України, прагнучи врегулювати цю проблему, затвердив

Інструкцію з бухобліку ПДВ, згідно з якою при здійсненні чи отриманні авансів платники податків мають відображати в обліку не зовсім звичайну кореспонденцію.

Розглянемо декілька ілюстративних прикладів.

 

Приклад 1

Отримано аванс у сумі 120 тис. грн., після чого на зазначену суму виконано БМР.

— отримання авансу: Дт 31 — Кт 681 — 120 тис. грн.;

— нарахування податкових зобов’язань з авансу: Дт 643 — Кт 6411 — 20 тис. грн.;

1 Згідно з п. 1.2 Інструкції з бухобліку ПДВ.

— відображення доходу: Дт 681 — Кт 70 — 120 тис. грн.;

— відображення ПДВ з доходу: Дт 70 — Кт 643 — 20 тис. грн.

 

Приклад 2

Оплачено аванс у сумі 120 тис. грн., після чого отримано будматеріали на ту саму суму:

— оплачено аванс: Дт 371 — Кт 31 — 120 тис. грн.

— нараховано податковий кредит за авансом: Дт 641 — Кт 6442 — 20 тис. грн.

2 Згідно з п. 2.2 Інструкції з бухобліку ПДВ.

— оприбутковано будматеріали: Дт 20 — Кт 371 — 100 тис. грн.

— відображено податковий кредит: Дт 644 — Кт 371 — 20 тис. грн.

Таким чином, при отриманні/перерахуванні авансів в обліку відображається кредиторська/дебіторська заборгованість контрагенту/контрагента на суму,

що включає ПДВ. Одночасно в активі/пасиві балансу з’являються залишки в сумах нарахованих податкових зобов’язань/податкового кредиту, що фактично просто врівноважують нарахування податку.

Пояснити сенс залишків на рахунках 681 та 371 головбух може досить просто: це суми, які винне підприємство / винні підприємству.

А от як пояснити сенс залишків на рахунках 643 і 644?

Згідно з

п. 35 П(С)БО 2 сальдо рахунка 643 відображається за статтею «Інші оборотні активи». Відповідно до п. 60 того самого стандарту, сальдо рахунка 644 має включатися до статті «Інші поточні зобов’язання» українського балансу.

Тобто фахівці Мінфіну вважають, що сальдо зазначених рахунків є реальними активами/зобов’язаннями.

Якого ж боржника вкаже одержувач авансу в аналітиці до рахунка 643?

І якого кредитора вкаже в аналітиці рахунка 644 головбух підприємства, що здійснило передоплату?

Можна, звичайно, пофантазувати й сказати: підприємству, що нарахувало ПДВ з отриманого авансу,

умовно винен держбюджет, який ніби авансом забрав податок, база для нарахування якого з’явиться пізніше.

Аналогічні міркування можна поширити й на

ніби авансом нарахований податковий кредит, який ще не забезпечений отриманими активами, що реально втілюють у собі додану вартість.

Тоді можна припустити, що залишки 643 і 644 рахунків

у чомусь схожі на залишки рахунків 17 та 54, на яких відображається відстрочений податок на прибуток.

Водночас слід пам’ятати, що ПДВ, на відміну від податку на прибуток, є

непрямим податком.

Інакше кажучи, з точки зору

політекономії, ПДВ узагалі не належить підприємствам. Платники податків діють тільки як податкові агенти, стягуючи зі своїх покупців податок на додану вартість, що відпочатку належить держбюджету.

Із цієї позиції ситуація може виглядати так, що отримавши аванс на суму 120 тис. грн., платник податків винен своєму контрагенту не 120 тис. грн., а 100 тис. грн., а 20 тис. грн. він винен безпосередньо держбюджету. І навпаки, виплативши аванс на суму 120 тис. грн., підприємство отримує не одного дебітора, а двох: на суму 100 тис. грн. — це контрагент, а на суму 20 тис. грн. — це держбюджет.

Це означає, що облік може одразу «очищати» проплачені суми від ПДВ.

Інакше кажучи, такий підхід зумовив би кореспонденцію рахунків, що дещо відрізняється від схеми, наведеної в

Інструкції з бухобліку ПДВ.

В описаних вище прикладах проводки виглядали б таким чином:

 

Приклад 1

Отримано аванс у сумі 120 тис. грн., після чого на зазначену суму виконано БМР.

— отримання авансу: Дт 31 — Кт 681 — 100 тис. грн.;

— нарахування податкових зобов’язань з авансу: Дт 31 — Кт 641 — 20 тис. грн.;

— відображення доходу: Дт 681 — Кт 70 — 100 тис. грн.

 

Приклад 2

Оплачено аванс у сумі 120 тис. грн., після чого отримано будматеріали на ту саму суму:

— оплачено аванс: Дт 371 — Кт 31 — 100  тис. грн.;

— нараховано податковий кредит за авансом: Дт 641 — Кт 31 — 20 тис. грн.;

— оприбутковано будматеріали: Дт 20 — Кт 371 — 100 тис. грн.

У такому разі в балансі немає «зайвих» цифр за статтями

інші оборотні активи (сальдо рахунка 643) та інші поточні зобов’язання (сальдо рахунка 644), а у складі дебіторської та кредиторської заборгованості за авансами відсутні суми ПДВ.

Зауважимо, що такий механізм відображення ПДВ на сьогодні не може застосовуватися українськими головбухами для складання фінансової звітності за національними стандартами через те, що мінфінівська

Інструкція з бухобліку ПДВ зовсім інакше регулює відображення відповідних операцій.

Але міжнародним стандартам інструкції нашого Мінфіну не указ.

Відображати у МСФЗ-звітах цифри, що не піддаються виразному економічному поясненню, не можна.

Очевидно, саме тому фахівці з трансформації звітів із національного формату в МСФЗ-формат, пропонують при перетворенні українського балансу в

звіт про фінансове становище:

— вилучити сальдо рахунка 643 зі складу

інших оборотних активів, і одночасно таку саму суму виключити зі складу зобов’язань з отриманих авансів;

— виключити зі складу

інших поточних зобов’язань сальдо рахунка 644, і одночасно відповідну суму виключити зі складу дебіторської заборгованості за виплаченими авансами3.

3 Голов С. Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: Монографія. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — С. 220, 223.

Ураховуючи те, що згідно із Законом про бухоблік національні стандарти не можуть суперечити міжнародним, можна припустити, що Мінфін України згодом якось змінить свій підхід до відображення в балансі «відстроченого» ПДВ.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі