Праця жінок

Повна заборона застосування праці жінок

Обмеження застосування праці жінок

1. Заборонено застосовувати працю жінок на важких роботах та на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (робіт, не пов’язаних з фізичною працею, чи робіт із санітарного та побутового обслуговування) (ч. 1 ст. 174 КЗпП¹). Перелік таких робіт затверджений наказом МОЗ від 29.12.93 р. № 256

1. Не допускається залучати жінок до робіт у нічний час, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю та дозволяється як тимчасовий захід. Винятком є жінки, які працюють на підприємстві, на якому зайняті тільки члени однієї сім’ї (ст. 175 КЗпП)

2. Заборонено залучати жінок до піднімання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (ч. 2 ст. 174 КЗпП). Граничні норми піднімання і переміщення важких речей жінками затверджено наказом МОЗ від 10.12.93 р. № 241

2. Жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можна залучати до надурочних робіт чи направляти у відрядження без їх згоди (ст. 63, 177 КЗпП)

3. Заборонено залучати до робіт у нічний час, до надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП)

Гарантії та пільги

Чим передбачено

1

2

Вагітні жінки

Відповідно до медичного висновку вагітним жінкам знижують норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на легшу роботу, що виключає вплив несприятливих виробничих чинників, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою

Ч. 1 ст. 178 КЗпП

До вирішення питання про надання легшої роботи вагітну жінку звільняють від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства.Якщо заробіток на легшій роботі є вищим ніж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток

Ч. 2, 4 ст. 178 КЗпП

На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів)

Ч. 1 і 2 ст. 179 КЗпП

За заявою жінки роботодавець зобов’язаний приєднати до відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на цьому підприємстві в поточному робочому році

Ст. 180 КЗпП

Заборонено відмовляти жінкам в прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю. Причину відмови роботодавець зобов’язаний повідомити у письмовій формі. Відмову в прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку²

Ст. 184 КЗпП

Не допускається звільнення з ініціативи роботодавця, крім випадків повної ліквідації підприємства, за умови обов’язкового працевлаштування. Роботодавець також зобов’язаний працевлаштувати вагітну жінку після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за нею зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору³

Роботодавець повинен у разі необхідності надати путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу (за наявності фінансової можливості)⁴

Ст. 185 КЗпП

Жінки, які мають дітей

Якщо жінка, яка має дітей віком до 3 років, не може виконувати попередню роботу, її переводять на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років.Якщо заробіток на легшій роботі вищий за той, який вона отримувала до переведення, їй виплачується фактичний заробіток

Ч. 3 і 4 ст. 178 КЗпП

За заявою жінки їй надають відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років з виплатою за ці періоди допомоги згідно зі ст. 35 Закону № 2240⁵. Якщо дитина вимагає домашнього догляду, жінці в обов’язковому порядку надають відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною 6 років. Відпустку для догляду за дитиною зараховують як до загального, так і до безперервного стажу роботи та до стажу роботи за фахом. Але до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, така відпустка не зараховується

Ч. 3 і 6 ст. 179 КЗпП, ст. 181 КЗпП

Жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, може працювати на умовах неповного робочого дня або вдома із збереженням допомоги

Ч. 8 ст. 179 КЗпП

Жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви на відпочинок та харчування, додаткові перерви для годування дитини (не рідше ніж через 3 години тривалістю не менше 30 хвилин кожна). Ці перерви включають до робочого часу та оплачують за середнім заробітком

Ст. 183 КЗпП

Заборонено відмовляти жінкам у прийнятті на роботу та знижувати їм заробітну плату за мотивами, пов’язаними з наявністю дітей віком до 3 років, самотнім матерям — за наявності дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів. Причину відмови роботодавець зобов’язаний повідомити у письмовій формі. Відмову в прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку. Не допускається звільнення жінок за ініціативи роботодавця, крім випадків повної ліквідації підприємства, за умови обов’язкового працевлаштування.Роботодавець також зобов’язаний працевлаштувати жінку, що має дитину віком до 3 років, до 14 років або дитину-інваліда, після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за нею зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору

Ст. 184 КЗпП

Якщо жінка, яка працює, має 2 або більше дітей, або дитину-інваліда, або усиновила дитину, самотній матері щороку надають додаткову оплачувану відпустку тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових та неробочих днів, але не більше 14 календарних днів (за наявності декількох підстав для її надання)

Ст. 182¹ КЗпП