Земля, отримана на праві постійного користування, відображається в сумі, що дорівнює вартості цих прав
Лист Міністерства фінансів України від 31.12.2008 р. № 31-34000-10-16/46569
Міністерство фінансів України на запит щодо окремих питань з бухгалтерського обліку
повідомляє.Земельні ділянки,
отримані державними (казенними) та комунальними підприємствами на праві постійного користування, які відповідно до Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 р. № 1213, відображалися на субрахунку 101 «Земельні ділянки», з набуттям чинності наказом Міністерства фінансів України від 05.03.2008 р. № 353 зараховуються до складу нематеріальних активів кореспонденцією за дебетом субрахунку 122 «Права користування майном» і кредитом субрахунку 101 «Земельні ділянки» в сумі, що дорівнює вартості цих прав постійного користування земельними ділянками.Виведення земельних ділянок, отриманих державними (казенними) та комунальними підприємствами на праві постійного користування, із складу основних засобів (рядки 030 — 032 Балансу) і їх відображення у складі нематеріальних активів (рядки 010 — 012 Балансу) потребує коригування вступного сальдо статей Балансу (форма № 1) на початок 2008 року.
Відповідно до
Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, одним з основних завдань інвентаризації є виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів. Відповідно до пункту 12 цієї Інструкції у примітках до річної фінансової звітності наводяться відомості про встановлені за результатами інвентаризації суми лишків відповідних активів.
Заступник міністра М. Полудьонний
КОМЕНТАР
Після березневих змін 2008 року все повернулося до схеми відображення права постійного користування землею, яку було описано ще в листах Мінфіну
від 01.12.2005 р. № 31-34000-20-10/25949 і 26.05.2006 р. № 31-34000-20/23-4625/6662.Звернемо увагу, що до зазначених змін Мінфін, приписуючи відображати у складі
основних засобів землю, отриману на праві постійного користування, фактично встановлював можливість балансового визнання тих об’єктів, на які у підприємства не було права власності. Адже згідно зі ст. 92 Земельного кодексу право постійного користування передбачає лише право володіння та користування. Інакше кажучи, поняття контролю над об’єктом (один із базових критеріїв визнання активу) не ув’язувалося з можливістю ним розпоряджатися.У 2008 році земля, яка перебуває в постійному користуванні, набуває балансово-нематеріального характеру і подається у фінансовій звітності не як земля, а як
право на неї.Слід зауважити, що така класифікація активу не позбавлена проблем.
Адже підприємствам-землекористувачам важко визначити вартість такого активу. Право постійного користування офіційно надається
безкоштовно, тобто землекористувач не несе витрат власне на отримання такого права.Відобразити в обліку вартість права постійного землекористування шляхом його
дооцінки (з нуля до справедливої вартості) теж навряд чи вийде. Визначити справедливу вартість такого права практично нереально, оскільки легального активного ринку прав землекористувачів поки що не існує.Що стосується амортизації такого НМА, то тут, очевидно, спрацює норма, яка з’явилася в
П(С)БО 8* у минулому році та згідно з якою не підлягають амортизації нематеріальні активи з невизначеним терміном служби.* Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Нематеріальні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242.
Іван Чалий
