Теми статей
Обрати теми

Охорона на будівельному майданчику

Редакція ББ
Стаття

Охорона на будівельному майданчику

Ольга Кожушко, консультант

 

Сучасні умови ведення бізнесу диктують необхідність серйозного ставлення до охоронних заходів на підприємствах. Підрядник, здійснюючи будівельні роботи та несучи відповідальність за збереження майна на будівельному майданчику, просто зобов’язаний ужити відповідних охоронних заходів. Інакше втрати та непередбачені витрати, понесені у процесі будівництва, ризикують перекрити прибуток від будівельного контракту.

У цій статті розглянемо основні облікові аспекти проведення підрядником охоронних заходів на будівельному об’єкті.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ — Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про ліцензування — Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

Закон про патентування — Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Ліцензійні умови № 145 — Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджені наказом Держкомпідприємництва, МВС України від 14.12.2004 р. № 145/1501.

 

Організація служби охорони

Охорону підприємства може здійснювати як

внутрішня (штатна) охорона, так і наймана (коли функціями охорони займається спеціалізована охоронна фірма).

Підприємство, що вирішило створити свій охоронний підрозділ, який виконував би охоронні функції, повинне чітко визначити склад та чисельність такого підрозділу, унести відповідні поправки до штатного розпису, розробити посадові інструкції для працівників*.

* Про порядок організації служби охорони на будівельному підприємстві шляхом залучення спеціалізованого підприємства охорони читайте в наступному номері газети «Будівельна бухгалтерія». —

Прим. ред.

Одне з перших запитань, що виникає в підрядника, — це необхідність ліцензування цієї діяльності. Так, згідно зі

ст. 9 Закону про ліцензування охоронна діяльність підлягає ліцензуванню. Суб’єкт господарювання повинен здійснювати таку діяльність відповідно до ліцензійних умов.

Такими ліцензійними умовами для господарюючих одиниць, що займаються охоронною діяльністю, є

Ліцензійні умови № 145.

Згідно з ними під

охоронною діяльністю розуміється діяльність з надання послуг, пов’язаних з охороною майна юридичних і фізичних осіб та забезпеченням особистої безпеки фізичних осіб на підставі цивільно-правових угод (п.п. 1.3.3 Ліцензійних умов № 145).

До

суб’єктів охоронної діяльності належать зареєстровані в установленому чинним законодавством України порядку юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізичні особи — підприємці, які отримали ліцензії на право провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, з надання послуг з охорони громадян (п.п. 1.3.4 Ліцензійних умов № 145).

Таким чином,

отримувати ліцензію необхідно тільки тим підприємствам та підприємцям, які надають охоронні послуги іншим господарюючим суб’єктам . Тобто підприємствам, які охороняють власне майно і не надають охоронні послуги «на сторону», отримувати ліцензію не потрібно. По суті, підрядник на будівельному майданчику охороняє власні будівельні матеріали та обладнання. У разі, коли замовник будівництва передає підряднику будівельні матеріали для використання їх у будівництві, відповідальність та ризики щодо псування такого майна також переходять до підрядника. Як бачимо, охорона будівельного майданчика підрядником цілком потрапляє до розряду охорони власного майна.

Бухгалтерський облік.

Як випливає з п. 7 П(С)БО 16 «Витрати», у бухгалтерському обліку витрати на охоронну службу відображаються на рахунках витрат залежно від їх призначення (на собівартість продукції, адміністративні витрати або загальновиробничі витрати тощо) у тому звітному періоді, в якому їх було понесено. Тобто в разі охорони офісу фірми або складу віднесення витрат до тієї чи іншої категорії витрат очевидно. Чого не скажеш щодо охоронних заходів на будівельному об’єкті. Ураховуючи те, що такі витрати безпосередньо стосуються конкретного будівельного контракту, їх не можна віднести до витрат виробничого призначення, а відповідно і неможливо включити до складу прямих витрат із віднесенням на собівартість.

Витрати підрядника на утримання протипожежної та сторожової охорони будівельних майданчиків, виробничих приміщень та офісів апарату управління відокремлених виробничих підрозділів належать до складу витрат на організацію робіт на будівельних майданчиках та

включаються до складу загальновиробничих витрат будівельної організації (п. 12 р. 2 Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Держкомбуду від 16.02.2004 р. № 30).

 

Податковий облік

У ситуації з охороною

будівельного майданчика витрати на охорону підприємства можна включити до валових на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток, оскільки активи, що охороняються, безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю підприємства.

Зауважимо: у ситуації, коли підприємство самостійно охороняє своє майно, воно може скористатися і технічними засобами захисту. Далі розглянемо докладніше особливості обліку витрат на їх придбання та встановлення.

 

Облік технічних засобів охорони

Підприємство може використати для охорони свого майна технічні засоби охорони (далі — ТЗО).

До ТЗО належать:

— системи охоронної та пожежної сигналізації;

— системи обмеження доступу;

— системи телевізійного спостереження;

— комплекси на базі ЕОМ, що включають перелічені системи.

Розглянемо, як відображаються в бухгалтерському та податковому обліку зазначені системи охорони.

Бухгалтерський облік.

Ні в кого немає сумнівів, що ТЗО належать до основних засобів (далі — ОЗ), оскільки очікуваний строк їх корисного використання більше року або операційного циклу, якщо його тривалість перевищує рік. Труднощі тут викликає можливість віднесення ТЗО до самостійного об’єкта ОЗ. Так, здебільшого ТЗО невіддільні від будівлі, до якої їх вмонтовано, а тому є її частиною. Для вирішення цього питання звернемося до першоджерела, а саме до П(С)БО 7 «Основні засоби».

Згідно з

п.п. 4 П(С)БО 7 об’єкт ОЗ — це:

— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

— відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

— інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Як випливає з визначення об’єкта ОЗ, бухгалтер має право самостійно вибрати спосіб обліку ТЗО. Так, з одного боку, частини ТЗО, що мають різний строк корисного використання (наприклад, датчики, пульт-концентратор, виконуючі пристрої, камери стеження) можна розглядати як самостійний об’єкт ОЗ. У такому разі, залежно від вартості таких частин охоронної системи сигналізації, вони потраплять або до малоцінних необоротних матеріальних активів та обліковуватимуться на однойменному

субрахунку 112, або до ОЗ та відображатимуться на субрахунку 104 «Машини та обладнання» або 109 «Інші основні засоби».

З іншого боку, частини ТЗО, які не можуть виконувати свої функції окремо від будівлі, повинні збільшувати балансову вартість об’єктів групи 1 відповідно до

пп. 8 і 14 П(С)БО 7.

Податковий облік.

Щодо податкового обліку ТЗО, то тут важливо пов’язати використання ТЗО з господарською діяльністю підприємства з метою правомірності включення їх до валових витрат.

Докази такого зв’язку керівництво може зазначити в наказі про придбання цих ТЗО.

Крім цього, зауважимо, що тут має більше значення те, як розглядаються складові частини ТЗО. Так, у податковому обліку витрати на придбання та встановлення окремих частин ТЗО може бути відображено як:

1)

податкову малоцінку, якщо їх вартість менше 1000 грн. (без ПДВ). Такі витрати включаються до валових на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток;

2)

повноцінний об’єкт основних фондів (далі — ОФ), якщо їх вартість перевищує 1000 грн. (без ПДВ). У такому разі витрати на ТЗО збільшать балансову вартість об’єктів відповідної групи ОФ.

Рішення про те, як класифікувати понесені витрати, підприємство приймає самостійно.

У частині ПДВ, сплаченого в ціні придбання ТЗО, зазначимо, що він включається до податкового кредиту будівельного підприємства за наявності податкової накладної чи інших відповідних платіжних документів, визначених

п.п. 7.6.2 Закону про ПДВ.

Знову ж таки звертаємо увагу на письмове обґрунтування використання цього ТЗО в господарській діяльності з метою використання

п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ.

 

Приклад

ВАТ «Альфа» для охорони власного офісу придбало та встановило охоронну сигналізацію вартістю 1800 грн., у тому числі ПДВ — 300 грн. Витрати на встановлення сигналізації склали 360 грн., у тому числі ПДВ — 60 грн.

Відображення операції в обліку наведено в таблиці.

 

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік (ВВ)

дебет

кредит

Придбано сигналізацію для встановлення на будівельному об’єкті

152

631

1500

— *

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

300

Надано послуги з установлення сигналізації

152

631

300

— **

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

60

Перераховано гроші за сигналізацію та її встановлення

631

311

2160

Уведено в експлуатацію на будівельному майданчику сигналізацію

109

152

1800

Нараховано амортизацію

91

131

108

108

*У податковому обліку балансова вартість ОФ групи 3 збільшується на суму вартості сигналізації, тобто на 1500 грн., на початок кварталу, наступного за кварталом її оприбуткування (п.п. 8.3.5 Закону про податок на прибуток).

** Ця сума збільшить балансову вартість сигналізації.

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі