Обмеження фінансування будівництва житла: ціна питання — шість дев’ятиповерхівок
Єгор Трубніков
До первісного тексту горезвісного антикризового будівельного
Законопроекту № 3354*, серед усього іншого, було включено коригування одіозної ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 р. № 1560-XII (далі — Закон про інвестиційну діяльність).* Законопроект України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 11.11.2008 р. № 3354, який після його підписання Президентом України було зареєстровано як Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 р. № 800-VI.
Закон набуває чинності з дня його офіційного опублікування (крім абзаців другого — дев’ятого п.п. 15 п. 4 розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону, що набирають чинності з 14 квітня 2009 року).
На момент підготовки цього матеріалу Закон не набув чинності.
Наш коментар до цього Закону див. у попередньому номері газети «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 1, с. 35 — 38.
Законодавцям було запропоновано принципово змінити підхід до регулювання залучення ресурсів від
юридичних осіб. Якби пропоновані поправки було прийнято на голосуванні українським парламентом, то інвестори — юридичні особи могли б будувати свої відносини із забудовником у форматі вільного договірного волевиявлення сторін, без урахування чинних обмежень.Цю ідею було проголошено в
Законопроекті, ініційованому Мінбудом та оприлюдненому на його сайті. Метою цього документа було надання юридичним особам можливості укладення із забудовниками «прямих інвестиційних договорів».Пояснюючи положення цього проекту, фахівці Мінбуду офіційно виклали свою позицію щодо впливу обмежень інвестування на будівництво житла.
Урядовці визнали, що третя частина
ст. 4 Закону про інвестиційну діяльність не лише суперечить частині першій тієї самої статті, а і «звужує можливість вибору юридичними особами механізмів інвестування та фінансування житлового будівництва». За їх розрахунками, після впровадження відповідних обмежень частка інвестицій юридичних осіб у житлове будівництво зменшилася в чотири рази!Також у пояснювальній записці Мінбуду стверджується, що зняття обмежень дозволить «обмежити зростання вартості будівництва житла за рахунок
усунення додаткових витрат на утримання» різного роду фінансових посередників.Цікаво, що згідно з розрахунками міністерських економістів фінпосередники на ринку новозбудованого житла отримали за свої послуги у 2007 році 368,3 млн грн., а за перше півріччя 2008 року — 138,4 млн грн.
Якщо врахувати частку підприємств у фінансуванні будівництва, то відповідно до висновків Мінбуду виходить, що заощаджені на фінпосередниках кошти дозволили б звести чотири дев’ятиповерхівки (по п’ять тисяч кв. м) у 2007 році і ще дві дев’ятиповерхівки у 2008 році.
На превеликий жаль як інвесторів, так і забудовників, здорові ініціативи уряду було заблоковано парламентським фінпосередницьким лобі. Тому в тексті прийнятого антикризового закону послаблення для юридичних осіб — інвесторів відсутні. Отже, можна очікувати, що й у 2009 році Україна недорахується ще декількох дев’ятиповерхівок, вартість яких опиниться в кишенях фінансових ділків.
