Щодо Порядку розміщення цінних паперів ІСІ
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Роз’яснення
від 22.05.2009 р. № 5
Щодо застосування статті 42 Закону України
«Про інститути спільного інвестування
(пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (зі змінами)
в частині звіту про результати розміщення цінних
паперів корпоративного інвестиційного фонду
Роз'яснення затверджено згідно з рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.05.2009 р. № 513
Корпоративний інвестиційний фонд створюється відповідно до законодавства з питань діяльності акціонерних товариств з урахуванням особливостей, встановлених
Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (зі змінами) (далі — Закон зі змінами).Відповідно до
статті 7 Закону зі змінами корпоративний інвестиційний фонд — це інститут спільного інвестування, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить виключно діяльність зі спільного інвестування.Відповідно до
частини 4 статті 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» перше розміщення акцій відкритого акціонерного товариства є виключно закритим (приватним) серед засновників.Даною
статтею, серед іншого, передбачено: подання звіту про розміщення цінних паперів; реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення цінних паперів; отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів.Відповідно до
статті 13 Закону зі змінами акції корпоративних інвестиційних фондів після внесення відповідного фонду до реєстру ІСІ розміщуються за ціною, що дорівнює вартості чистих активів такого фонду, в розрахунку на одну акцію, що перебуває в обігу.Згідно з
пунктом 4 Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», прийнятого Верховною Радою України від 18.12.2008 р. № 693-VI, з дня набрання чинності цим Законом інші закони та нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечать цьому Закону.Таким чином, можна зробити висновок, що корпоративний інвестиційний фонд подає до Комісії звіт про результати розміщення цінних паперів — акцій для формування статутного капіталу та у разі його збільшення відповідно до
статті 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а вимоги, встановлені статтею 42 Закону зі змінами, в частині подання до Комісії звіту про результати розміщення цінних паперів ІСІ застосовуються до пайових інвестиційних фондів.Крім того, відповідно до
статті 5 Цивільного кодексу України, до цивільних відносин, які виникли раніше, новий акт цивільного законодавства застосовується стосовно прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Як виходить з частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України, для цього необхідне додержання трьох умов: 1) відносини належать до сфери цивільно-правового регулювання; 2) акт, що регулював їх, втратив чинність; 3) права та обов'язки по цих відносинах виникають і після набрання чинності новим актом цивільного законодавства.Враховуючи вищенаведене, якщо регламент та проспект емісії цінних паперів корпоративного інвестиційного фонду затверджено уповноваженим органом відповідного фонду до набрання чинності
Закону зі змінами, а саме до 13.02.2009 р., та зареєстровано Комісією, вони діють в частині, що не суперечать Закону зі змінами.
Голова Комісії А. Балюк
КОМЕНТАР
Перш за все ця подія зацікавить
інвестиційно-будівельні компанії, що прийняли стратегічне рішення про використання у своїй діяльності ІСІ у формі корпоративного інвестиційного фонду, причому реєстрацію такого фонду ще не здійснено.Безумовно, поява подібного
Роз’яснення1 — явище позитивне та свідчить про те, що у професійних учасників ринку цінних паперів є запитання. У такому разі отримання офіційного роз’яснення від компетентного органу дозволяє засновникам корпоративних фондів уникнути помилок у своїй діяльності і, що важливо, з’ясувати офіційну позицію контролюючого органу, що не завжди можливо. Адже, висловлюючи свою позицію із зазначеного питання, ДКЦПФР не тільки роз’яснює, а і створює підґрунтя для уніфікованого застосування норм закону.1 Роз’яснення ДКЦПФР від 22.05.2009 р. № 5.
Тепер щодо сутності
Роз’яснення.Відмінність у правовому регулюванні корпоративних і пайових інвестиційних фондів, безумовно, зумовлює різний правовий режим цінних паперів, що випускаються цими фондами, та відповідно правил здійснення їх емісії. У свою чергу, наявність різних форм організації ІСІ потребує законодавчого врегулювання цих особливостей та висуває особливі вимоги до ретельності опрацювання цих питань на рівні законодавчої техніки. Мабуть, саме цим було зумовлено те, що попередня (стара) редакція
Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 р. № 2299-III (далі — Закон про ІСІ) подекуди по тексту грішила неточностями, наприклад, коли використаний термін «інвестиційні сертифікати» за змістом слід було застосовувати до «цінних паперів ІСІ» взагалі (ст. 44 Закону про ІСІ). Сьогодні такі очевидні похибки усунено.Що стосується подання звіту про розміщення цінних паперів корпоративного інвестиційного фонду в порядку, передбаченому
ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV (далі — Закон про цінні папери), то Комісія в цілому зробила правильні висновки, хоча обґрунтування зазначеної позиції юридично не бездоганне.Згідно зі
ст. 8 Закону про ІСІ корпоративний інвестиційний фонд створюється відповідно до законодавства, що регулює діяльність акціонерних товариств з урахуванням особливостей Закону про ІСІ. Розміщення акцій корпоративного інвестиційного фонду також визначається законодавством з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом про ІСІ та нормативними актами Комісії (ст. 13 Закону про ІСІ). Відносини акціонерних товариств у частині порядку здійснення емісії цінних паперів регулюються ст. 28 Закону про цінні папери2. Зовсім інша справа — інвестиційні сертифікати. Особливості їх емісії та обігу регулюються спеціальним законодавством відповідно до ст. 12 Закону про цінні папери.2 Водночас деякі питання щодо корпоративних взаємовідносин — такі, як порядок прийняття рішення про створення акціонерного товариства та порядок створення акціонерного товариства, регулюються сьогодні Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI, що набрав чинності 30.04.2009 р. Положення зазначеного Закону підлягають застосуванню при заснуванні нових акціонерних товариств.
Емісія цінних паперів є складним комплексом відносин та включає всі перелічені у зазначеній вище
ст. 28 Закону про цінні папери етапи — від прийняття рішення про розміщення акцій до реєстрації ДКЦПФР звіту про розміщення акцій та отримання Свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів.Безумовно, корпоративний інвестиційний фонд, будучи
по суті акціонерним товариством, має здійснювати перше закрите розміщення акцій, підпорядковуючись загальним вимогам про заснування акціонерних товариств. Надалі з метою залучення коштів для спільного інвестування корпоративним фондом здійснюється друга емісія акцій, що розміщуються виключно за грошові кошти. Слід зауважити, що цю процедуру в цілому було достатньо врегульовано нормами відповідного положення ДКЦПФР3 і відпрацьовано на практиці, тож сьогодні в Роз’ясненні поставлено тільки додаткові акценти.3 Положення про порядок реєстрації випуску акцій з метою здійснення діяльності зі спільного інвестування корпоративного інвестиційного фонду, затверджене рішенням ДКЦПФР від 01.12.2006 р. № 1585.
Щодо висновків Комісії стосовно дії правової норми в часі слід зауважити, що наведена в Роз’ясненні аргументація є абсолютно правильною в першій частині та невдалою там, де наводиться посилання на
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — Цивільний кодекс).Першою умовою для поширення дії
ст. 5 Цивільного кодексу на відносини, як правильно зазначено в Роз’ясненні, є приналежність цих відносин до сфери цивільного регулювання. Тут варто зазначити таке. Справа в тому, що хоча законодавство про цінні папери традиційно відносять до цивільно-правової сфери, але склад включених до нього норм неоднорідний. Багато норм є об’єктом міжгалузевого регулювання. Адже це законодавство включає низку законів, у тому числі й таких, як Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» від 30.10.96 р. № 448/96-ВР.А останнім часом з’явилося багато новел у
Кодексі про адміністративні правопорушення України від 07.12.84 р. № 8073-X та Кримінальному кодексі України від 05.04.2001 р. № 2341-III, присвячених порушенням на ринку цінних паперів. Зазначені норми закону, безумовно, не є цивільно-правовими.А як же в нашому випадку? На думку автора, норми законодавства, що регулюють
обіг цінних паперів, за способом регулювання можна віднести до цивільного законодавства. Водночас власне Закон про ІСІ, найімовірніше, належить до спеціального законодавства4. Та й норми, що регулюють емісію цінних паперів, за методом правового регулювання, найімовірніше, є об’єктом міжгалузевого регулювання і мають скоріше адміністративний характер. Наявні відсутність рівності сторін, здійснення ДКЦПФР владних повноважень у процесі емісії, обов’язковий характер вирішень регулювальника. Як бачимо, така неоднозначність стану справ робить подібне посилання на Цивільний кодекс дещо некоректним.4 Найімовірніше, до законодавства, що регулює надання фінансових послуг.
Звичайно, зазначене питання має скоріше схоластичний характер. Однак ДКЦПФР — це компетентний орган, і хотілося б, щоб вона демонструвала зваженіший підхід при підготовці своїх офіційних документів.
Борис Бідій
