Державна
комплексна
експертиза проектів
Борис Бідій, юридична фірма «Орлов, Михайленко і партнери»
22.06.2009 р. набрав чинності наказ Мінрегіонбуду України від 08.04.2009 р. № 145, яким затверджено Перелік об'єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи є не обов'язковим (текст див. на с. 5–8 цього номера).
У цій публікації наведено коментар до зазначеного документа.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про інвестиційну діяльність
— Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 р. № 1560-XII.Постанова № 1269
— постанова КМУ «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи» від 31.10.2007 р. № 1269.Постанова № 483
— постанова КМУ «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» від 11.04.2002 р. № 483.Наказ № 145
— наказ Мінрегіонбуду України «Про затвердження Переліку об'єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим» від 08.04.2009 р. № 145.
Згідно з
ч. 1 ст. 8 Закону про інвестиційну діяльність інвестор зобов'язаний одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи про відповідність споруджуваного об'єкта капітального будівництва чинним будівельним нормативам щодо санітарних, епідеміологічних, екологічних, протипожежних, енергозберігаючих вимог, охорони праці, а також основних архітектурних вимог — міцності, надійності, довговічності будівлі та споруд. Згідно зі згаданою вище статтею Закону існує Перелік об'єктів, для яких одержання такого висновку не є обов'язковим.За своїм значенням позитивний висновок державної експертизи не можна переоцінити. Досить сказати, що це один із дуже важливих документів у будівництві, який є важливим етапом у отриманні інших дозвільних документів і, в першу чергу, — дозволів на проведення будівельних робіт
1. У Київському регіоні, наприклад, авторитет такого висновку настільки високий, що ще кілька років тому (коли процедури випуску будівельних облігацій не регламентувалися так детально) забудовники могли зареєструвати у ДКЦПФР випуск цільових облігацій, маючи на руках позитивний висновок державної експертизи і не маючи при цьому інших необхідних дозволів.1 Комплексний висновок державної інвестиційної експертизи входить до переліку документів, на підставі яких видається дозвіл на проведення будівельних робіт (наказ Держбуду України від 05.12.2000 р. № 273).
У яких випадках і як інвестор (забудовник) має отримувати висновок державної експертизи (або звільнений від його отримання)? Для того щоб відповісти на це запитання, звернемося до історії цього питання, а потім розглянемо порядок проведення держекспертизи.
Хто здійснює комплексний висновок держекспертизи?
Проведення комплексної експертизи проектів згідно зі
ст. 15 Закону про інвестиційну діяльність здійснюється державним підприємством — «Спеціалізована державна експертна організація — Центральна служба Української державної будівельної експертизи», що створена і діє як центральний орган виконавчої влади з питань будівництва і архітектури та його місцевими підрозділами (філіями) за принципом єдиної системи установ2.2 Відповідні детальні роз’яснення щодо структури зазначеної служби дав Мінрегіонбуд у своєму листі від 05.02.2008 р. № 7/8-103.
Необхідно зазначити, що існуючу службу держінвестекспертизи в її теперішньому вигляді було створено згідно з
наказом Мінрегіонбуду від 12.12.2007 р. № 358, коли було проведено реорганізацію системи організацій, що здійснювали інвестиційну експертизу, яка існувала раніше. Крім того, у проведенні експертизи беруть участь експертні підрозділи співвиконавців експертизи в межах своєї компетенції (наприклад, МНС у частині протипожежної безпеки, екологічної служби — у частині відповідності санітарним нормам).Про порядок проведення держекспертизи
На сьогодні порядок проведення державної інвестиційної експертизи проектів регламентується
постановою № 1269. Згідно із зазначеною постановою програми і проекти незалежно від джерел їх фінансування підлягають комплексній державній експертизі. Для одержання державної експертизи проектів інвесторам необхідно звертатися до місцевих (регіональних) підрозділів спеціалізованої експертної організації, про яку йшлося вище3.3 За винятком програм і проектів, що затверджуються КМУ, експертиза яких проводиться Центральною службою експертної організації (п. 8 постанови № 1269).
Для отримання експертного висновку подається проектна документація на відповідній стадії проектування, що залежить від складності об'єкта. При дво- або тристадійному проектуванні, державній експертизі підлягає проектна документація на стадіях «проект» або «робочий проект», проектна документація на попередній стадії проектування підлягає схваленню (погодженню). Експертизі проектна документація піддається тільки на одному етапі проектування. Проте
якщо робочу документацію розроблено з відхиленням від прийнятих раніше (і тих, що пройшли експертизу) проектних рішень, то в частині цих відхилень вона повинна проходити додаткову експертизу.Усталена практика проходження експертизи у різних регіонах дещо відрізняється. На вимоги регіонального підрозділу спеціалізованої експертної організації впливає практика, що склалася в регіоні, наявність або відсутність регіональних правил забудови, а також те, хто виступає проектувальником
4.4
Правильно складене ТЗ на проектування, репутація проектної установи багато в чому визначають ту легкість або складність, з якими може зіткнутися інвестор при проходженні експертизи. До речі, саме проектувальник визначає категорію складності будови.Окремі проекти підлягали виключенню з правил — висновок державної експертизи за ними не був обов'язковим. Перелік таких проектів будівництва містився в додатку до
постанови № 1269. Цей список стосувався соціальної та дорожньої інфраструктури і для інвесторів не мав ніякого значення. Адже за суттю винятків від проходження обов'язкової експертизи звільнялися нескладні в будівельному розумінні споруди. На практиці це були одно-, двоповерхові будинки, що будуються в нескладних геодезичних умовах на нормальних ґрунтах. Тоді у відповідь на численні запити інвесторів Мінрегіонбуд дає роз'яснення щодо зазначеного актуального питання своїм листом від 08.02.2007 р. №7/8-125, де йдеться переважно вже про житлове будівництво. У листі зазначається, що обов'язковій експертизі не підлягають житлові будівлі, що споруджуються за проектами повторного використання, а також будівлі та споруди 1-ої та 2-ої категорій складності, тобто будівництво індивідуальних будинків, дач і садових будиночків5. Але по суті справи запитання залишалося неврегульованим, оскільки вирішення його могло змінюватися залежно від регіону, а також від уміння інвестора домовлятися.5 Категорія складності визначалася згідно з ДБН А.2.2-3-2004.
У квітні 2009 року Мінрегіонбуд своїм
наказом № 145 затверджує новий Перелік об'єктів, для затвердження проектів будівництва яких позитивний висновок державної експертизи не є обов'язковим. Цей Перелік добре структурований і містить такі розділи: будівлі та споруди виробничого призначення; об'єкти житлово-цивільного призначення; допоміжні споруди інженерної інфраструктури, благоустрій; дорожній комплекс.З його положень можна зробити такий
висновок: на сьогодні не потребують одержання обов'язкового висновку експертизи проекти будинків і будівель, не вищі двох поверхів і площею не більше 500 м. кв., а також проекти прибудов площею до 200 м. кв. При цьому хочеться зауважити, що йдеться вже не лише про індивідуальні будинки, а й про багатоквартирні, тобто, під це підпадають будинки на дві, чотири сім'ї. Щоправда, якщо спорудження таких будинків здійснюється масово (група будинків)6, то проходити експертизу все-таки необхідно.6 Тобто забудовником є не громадянин, а будівельна організація.
Кажуть, нове — це добре забуте старе. Пояснимо. Виявляється запитання, що розглядається нами, регулювалося подібним чином у недалекому, але вже забутому минулому. До прийняття
постанови № 1269 питання проходження комплексної державної експертизи регулювалося постановою № 483, а перелік проектів, що не потребують висновку державної експертизи на той час було врегульовано наказом Мінрегіонбуду «Про затвердження Переліку об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи» від 12.11.2003 р. № 187 (далі — наказ № 187). Саме ці положення, дещо доповнені та виправлені, лягли в основу Переліку, який прийнято наказом № 145. Але найголовніше, що зазначений перелік, затверджений наказом № 187, започаткував узвичаєну практику в цьому питанні.Залишається дивуватися, наскільки іноді кон'юнктурним буває підхід у правовому регулюванні таких непростих запитань, як це, як важко досягається його комплексне регулювання і з якою легкістю воно забувається на догоду миттєвій ситуації.
