Чим завершаться спроби законодавців урегулювати існуючу проблему в системі житлово-будівельних кооперативів?
Зураб Натієв, адвокат
17 лютого 2009 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 2158, унесений депутатом Р. Зваричем.
Згідно з цим законопроектом до
Закону про кооперацію* запропоновано внести такі норми:«
Член житлово-будівельного (житлового), дачного, гаражного чи іншого кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу — і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням, якщо він не викупив її.Член житлового, житлово-будівельного (житлового), дачного, гаражного чи іншого кооперативу, який
повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю, споруду або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.У разі
викупу квартири, дачі, гаражу, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного (житлового), дачного, гаражного чи іншого кооперативу стає її власником».* Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV.
Таким чином, законодавці намагаються врегулювати одну з ключових проблем, пов'язаних з ефективним використанням потенціалу системи житлово-будівельних кооперативів.
Нагадаємо, що
ст. 384 Цивільного кодексу* встановлено такі вимоги до ЖБК-системи:«1. Будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.
2. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу — і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її.
3. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником».
* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
Досі серед юристів точиться дискусія щодо того, як саме тлумачити термін «викуп».
Частина фахівців вважає, що під цим поняттям мається на увазі операція купівлі-продажу. Відповідно схеми взаємовідносин між кооперативом та його членами будуються з урахуванням необхідності продажу квартир ЖБК членам кооперативу.
Опоненти вважають, що під категорією «викуп» у
Цивільному кодексі розуміється лише факт повної оплати пайового внеску членом кооперативу. Отже, немає потреби оформляти договори купівлі-продажу між ЖБК та його членами. І тоді на члена кооперативу, який повністю вніс свій пай, може бути безпосередньо оформлено право власності на квартиру в новозбудованому будинку.Зрозуміло, другий підхід є менш витратним і трудомістким.
Якщо законопроект буде остаточно прийнято в запропонованій редакції, то на практиці, очевидно, переможе саме другий підхід.
Закон про кооперацію стосовно Цивільного кодексу є спеціальним актом, а отже, його положення можуть розглядатися як тлумачення механізму реалізації вимог ст. 384 Цивільного кодексу.
