Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Відображення валової заборгованості у фінансовій звітності

Редакція ББ
Будівельна Бухгалтерія Березень, 2009/№ 5
Друк
Відповідь на запитання

Відображення валової заборгованості у фінансовій звітності

 

У грудні 2008 року підрядник виконав роботи на суму 1000 тис. грн. (оборот по дебету рахунка 23). За підсумками грудня замовник підписав акт і відобразив дохід на суму 900 тис. грн. Витрати, списані під цей акт, склали 850 тис. грн. (Дт 90 — Кт 23). Прибуток за контрактом дорівнює 50 тис. грн.

За результатами грудня в Балансі підрядника у статті незавершеного виробництва відображено суму 150 тис. грн. (сальдо по дебету рахунка 23).

Аудитори наполягають на тому, щоб суму 150 тис. грн. було зазначено ще і в рядку 1120 Форми № 5.

Чи мають рацію аудитори?

 

У рядку 1120 Форми № 5 відображається сума

валової заборгованості замовників.

П(С)БО 18

визначає цей показник так:

«

Валова заборгованість замовників за роботи за будівельним контрактом — сума перевищення витрат підрядника і визнаного ним прибутку (за вирахуванням визнаних збитків) над сумою проміжних рахунків (без непрямих податків) на дату балансу з початку виконання будівельного контракту».

Звернемо увагу, що при описі алгоритму розрахунку

валової заборгованості замовників стандарт використовує категорію «витрати підрядника», яка не тотожна терміну «витрати за будівельним контрактом». «Витрати за будівельним контрактом» — це «собівартість робіт за будівельним контрактом». Термінологічна відмінність дає деяким фахівцям підстави припустити, що «витрати підрядника» є ширшим поняттям порівняно із собівартістю.

Інакше кажучи, якщо під

собівартістю мається на увазі лише собівартість реалізації (оборот Дт 90 — Кт 23), то до витрат підрядника включаються ще й суми «незавершенки»*.

* Такі твердження можуть обґрунтовуватися певними посиланнями на МСБО 11 «Будівельні контракти».

Якщо як

проміжний рахунок підрядник використовує акти виконаних робіт, то ситуація, описана в запитанні, має такий вигляд:

— підрядник зазнав загальних витрат за контрактом на суму 1000 тис. грн. (тобто ці роботи вже реально виконано на користь замовника і матеріалізовано у відповідних активах), але виставив замовнику лише 900 тис. грн.;

— підрядник на кінець звітного періоду ще не списав на користь замовника фактично понесені витрати (матеріалізовані у відповідних активах) на суму 150 тис. грн.

Таким чином

, можна припустити, що на дату балансу замовник за фактом має компенсувати підряднику не лише 900 тис. грн. за актом, але і ще як мінімум 150 тис. грн. Цей борг не є звичайною дебіторською заборгованістю у звичному розумінні. Тому П(С)БО 18 називає його валовою заборгованістю замовника:

валова заборгованість замовника = витрати підрядника + визнаний прибуток - проміжний рахунок = 1000 тис. грн. + 50 тис. грн. - 900 тис. грн. = 150 тис. грн.

П(С)БО 18

вимагає відображення таких сум у статті незавершеного виробництва з одночасним розкриттям їх у примітках до фінансової звітності.

Мабуть, аудитори, які перевіряли звітність підрядника, дотримуються саме таких висновків. І в такому разі з ними важко не погодитися.

 

Єгор Трубников

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі