Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про уцінку активів

Редакція ББ
Будівельна Бухгалтерія Березень, 2009/№ 6
Друк
Відповідь на запитання

Про уцінку активів

 

Наше підприємство-забудовник є відкритим акціонерним товариством. У грудні 2008 року котирування наших акцій у системі ПФТС різко знизилися.

У зв’язку з цим банк, перед яким наше підприємство має кредитні зобов’язання, наполягає на уцінці основних засобів, у тому числі й унесених у заставу, і як наслідок на збільшенні заставної маси.

Чи є обґрунтованими претензії банкірів?

Чи зобов’язані ми здійснити уцінку своїх активів?

 

Судячи з усього, ідеться не зовсім про

уцінку . Під уцінкою зазвичай розуміється процедура переоцінки основних засобів, передбачена в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92 (далі — П(С)БО 7). Коли переоцінка призводить до зниження балансової вартості активів, її називають уцінкою. Власне уцінка зумовлена зниженням справедливої вартості основних засобів. Головбухи часто мотивують відмову від уцінки тим, що зростання інфляції не дозволяє знижуватися справедливій вартості активів.

Якщо ж проблема пов’язується кредитором саме зі зниженням вартості акцій позичальника, то банкіри, найімовірніше, мають на увазі не

уцінку, а процедуру так званого зменшення корисності* , урегульовану Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затвердженим наказом Мінфіну від 24.12.2004 р. № 817 (далі — П(С)БО 28). Ця бухгалтерська процедура, утім, дає той самий результат, що й уцінка, — знижує балансову вартість об’єкта. Тільки не за допомогою індексації первісної вартості та зносу (при уцінці індекс менше одиниці), а шляхом разового донарахування зносу.

* У російській професійній літературі цю процедуру називають знеціненням.

Щоб визначитися з відповіддю, звернемося до першоджерела — до

П(С)БО 28.

П. 5

П(С)БО 28 містить сувору вимогу про обов’язкове тестування активів на предмет з’ясування того, чи зменшилася їх корисність як мінімум при складанні річного звіту:

«На дату річного балансу підприємство має оцінювати, чи існують

ознаки можливого зменшення корисності активу».

Таким чином, при складанні річного звіту акціонерне товариство не має права проігнорувати алгоритми

П(С)БО 28.

У

п. 6.5 цього стандарту згадується одна з ознак, що може свідчити про зниження корисності активів:

«Перевищення

балансової вартості чистих активів підприємства над їх ринковою вартістю».

Під

балансовою вартістю чистих активів (вартість активів за вирахуванням суми зобов’язань) мається на увазі фактично підсумок першого розділу пасиву балансу , тобто власний капітал.

Під ринковою вартістю чистих активів, мабуть, розуміється їх вартість, розрахована не за даними бухгалтерії самого підприємства, а за даними

ринкової вартості його акцій, які, власне кажучи, і є фондовою іпостассю власного капіталу емітента.

Інакше кажучи, якщо суму власного капіталу

балансу підприємства поділити на кількість випущених акцій, ми отримаємо балансову вартість акції, а якщо ринкову вартість акції помножити на кількість емітованих акцій, то ми отримаємо ринкову вартість власного капіталу (чистих активів акціонерного товариства). Коли ринкова вартість власного капіталу стає нижчою за її балансову вартість, головбух має зафіксувати наявність ознаки зменшення корисності активів.

Теорія фондового ринку виходить з того, що ринкова вартість акцій фіксує ринкову вартість компанії. Це своєрідний індикатор довіри інвесторів до економічного здоров’я акціонерного товариства. І якщо ринкова вартість акцій знизилася, то висловлюється припущення, що фінансово-економічний стан акціонерного товариства вже погіршав або невдовзі погіршає.

Погіршення показників діяльності компанії, у свою чергу,

може призвести до зниження вартості його активів.

На таких припущеннях і ґрунтується взаємозв’язок

зменшення корисності активів з падінням ринкової вартості акцій.

Однак слід звернути увагу, що

п. 6 П(С)БО 28 не зобов’язує зменшувати корисність активів унаслідок зниження котирувань акцій. Зниження акцій може (як ознака) вказувати на те, що вартість активів знизилася. Але зниження акцій може й не спричинити зменшення корисності.

Адже фондовий ринок схильний до різного роду коливань. Багато які з них можуть і не бути зумовлені погіршенням стану підприємства.

Крім того, у вільному обігу на фондовому ринку можуть перебувати незначні пакети акцій. І тому вартість їх котирувань може не відображати реальної вартості чистих активів компанії.

Загалом, фондові котирування — це не абсолют.

Тим часом, ураховуючи вимоги кредиторів, емітент має поставитися до

П(С)БО 28 украй серйозно.

У

п. 7 цього стандарту зазначається:

«За наявності

ознак про зменшення корисності активу підприємство визначає суму очікуваного відшкодування активу».

У свою чергу, сума очікуваного відшкодування визначається так:

«Сума очікуваного відшкодування активу —

найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації активу або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від актив».

Чиста вартість реалізації

об’єкта ґрунтується на його ринковій вартості. Це означає, що якщо ринкова вартість заставлених активів не знизилася, то зменшувати їх корисність не потрібно.

Якщо ж ринкова вартість основних засобів знизилася, то й це не обов’язково призведе до зменшення їх корисності. Адже в головбуха є ще й інший орієнтир —

«теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень». Це так звана внутрішня вартість активу.

Якщо цей показник не знизився, то бухгалтерія може не застосовувати процедуру зменшення корисності.

Важливо, що показник

теперішньої вартості майбутніх чистих грошових надходжень є розрахунковим, і проведення відповідних розрахунків — прерогатива самого підприємства.

У

п. 11 П(С)БО 28 зазначається таке:

«Теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до

майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються, виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п’яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п’яти років.

При цьому грошові потоки в році, що настає за останнім роком, на який складено фінансовий план, та за кожний подальший рік використання активу приймаються в сумі, яка (без урахування впливу інфляції) не перевищує величину грошових потоків останнього року, на який складено фінансовий план».

Неважко переконатися, що розрахунки будуються на суто

планових даних. Тому, якщо плани акціонерного товариства свідчать про те, що грошові потоки не буде знижено, то підстав для зменшення корисності активів немає.

Якщо головбух разом із представниками управлінського персоналу компанії зможе переконливо підтвердити реальність позитивних фінансових перспектив, то активи акціонерного товариства не буде піддано зменшенню корисності.

Якщо ж плани свідчать про зниження прогнозу грошових надходжень і ринкові ціни на активи товариства впали, то підприємству, напевно, доведеться змиритися з вимогами кредитора.

 

Єгор Трубніков

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі