Теми статей
Обрати теми

Бухгалтерський облік дисконтних облігацій у будівництві: нюанси процедури (частина 3)

Редакція ББ
Стаття

Бухгалтерський облік дисконтних облігацій у будівництві: нюанси процедури

(частина 3)

Олег Дьяконов, бухгалтер-експерт

 

Облік дисконтних облігацій у будівництві нерозривно пов’язаний з договірними відносинами, якими забезпечується залучення коштів інвесторів. На практиці найбільшого поширення набули схеми обміну дисконтних облігацій на житло або на майнові права на житло. Про їх облік і йтиметься 1.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон про бухоблік

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28.02.2007 р. № 996.

Інструкція № 291

— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

П(С)БО 2

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджено наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87.

П(С)БО 11

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджено наказом МФУ від 31.01.2000 р. № 20.

П(С)БО 12

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджено наказом МФУ від 26.04.2000 р. № 91.

П(С)БО 13

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затверджено наказом МФУ від 30.11.2001 р. № 559.

П(С)БО 15

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджено наказом МФУ від 29.11.99 р. № 290.

МСБО 39

— Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».

 

1 Особливості обігу облігацій у будівництві, а також податковий облік операцій погашення та викупу дисконтних облігацій розглянуто відповідно в газеті «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 9, с. 13 — 18 і № 8, с. 16 — 20.

 

Суть схеми обміну дисконтних облігацій на житло полягає в тому, що облігації розміщуються серед інвесторів шляхом укладення договорів купівлі-продажу при одночасному підписанні договору бронювання (резервування) приміщення, а потім переважно застосовуються два варіанти оформлення договірних відносин:

1) за фактом уведення об’єкта будівництва в експлуатацію здійснюється обмін пакета дисконтних облігацій на приміщення на підставі договору міни облігацій на приміщення;

2) до введення об’єкта в експлуатацію пакет дисконтних облігацій за договором міни обмінюється на майнові права на приміщення.

Поглянемо, як у цих варіантах дисконтні облігації відображатимуться в обліку емітента та інвестора, при цьому облік розглядатимемо в припущенні, що облігації надходять до інвесторів безпосередньо від забудовника, без посередників (венчурних фондів тощо).

 

1. Дисконтні облігації — облік в емітента

 

Облігаційні запозичення, як правило, потрапляють до категорії фінансових зобов’язань, облік яких регламентується нормами

П(С)БО 13. Але чи є облігаційні зобов’язання фінансовими у схемах міни облігацій на житло?

Відповідь на це запитання не така проста, як здається на перший погляд. Згідно з

п. 4 П(С)БО 13 до фінансових віднесено контрактні зобов’язання:

а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству;

б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Ці умови у схемах міни облігацій начебто не дотримуються, однак тут є один момент, пов’язаний з нюансами оформлення договірних відносин.

Як відомо, емітент не може відразу випустити дисконтні облігації під житло, бо тоді вони вже відповідатимуть ознакам цільових облігацій, яких, власне кажучи, і намагаються уникнути через випуск дисконтних облігацій. У зв’язку з цим розміщення дисконтних облігацій здійснюється у два етапи:

— на першому етапі облігації продаються за договором купівлі-продажу і одночасно укладається договір бронювання (резервування) приміщення, що має, як правило, ознаки попереднього договору;

— на другому етапі укладається договір міни проданих облігацій на житло або майнові права на житло.

При цьому часовий проміжок між першим та другим етапом може бути вельми тривалим і дорівнювати строку будівництва об’єкта. Як же бухгалтеру діяти в такій ситуації? З одного боку, начебто первісно зрозуміло, що облігаційні зобов’язання «закриватимуться» у негрошовій формі, про що свідчить договір бронювання (резервування) приміщення, з іншого боку, до моменту оформлення договору міни (особливо у випадках, коли він укладається на етапі завершення будівництва) обставини можуть змінитися. Наприклад, за відповідних умов інвестор може вимагати дострокового погашення облігацій або забажає, щоб їх викуп здійснювався у грошовій формі.

За таких умов невизначеності порядок відображення операцій в обліку насамперед залежатиме від професійної думки бухгалтера 2.

2 Зауважимо: облігаційні зобов’язання з невизначеною формою погашення не є непередбаченими зобов’язаннями в термінах П(С)БО 11, оскільки не відповідають їх ознакам.

Зокрема, маючи у своєму розпорядженні договір про бронювання (резервування) приміщення, бухгалтер може вважати, що в цьому випадку є впевненість у негрошовій оплаті облігаційної заборгованості, та на цій підставі не класифікувати її як фінансову.

Водночас обережний головбух, зважаючи на можливість проведення і грошової оплати за договором, до моменту оформлення договору міни може схилятися до відображення облігаційних запозичень як фінансових зобов’язань.

Хто буде ближчий до істини в цьому випадку — сказати важко, оскільки, дотримуючись принципу превалювання сутності над формою (

ст. 4 Закону про бухоблік) операції повинні обліковуватися виходячи з їх сутності, а не тільки юридичної форми. А визначення сутності операцій віддане вже на розсуд бухгалтерам. Але при цьому слід мати на увазі, що за принципом обачності підприємство має застосовувати в обліку методи оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат, а від класифікації облігаційних позик може залежати і сума зобов’язань за ними.

На нашу думку, у ситуації з тривалим періодом до укладення договору міни облік облігаційної заборгованості як фінансового зобов’язання виглядає більш виправданим, особливо зараз, коли будівництва «заморожуються», а імовірність дострокового погашення облігацій замість їх міни на житло зростає. У цілому ж ми розглянемо два варіанти обліку, а на якому з них зупинити свій вибір — вирішувати бухгалтерам.

 

Варіант 1. Зобов’язання за дисконтними облігаціями не класифікуються як фінансові зобов’язання

У цьому варіанті облік облігаційних запозичень регламентуватиметься нормами

П(С)БО 11, яке містить вельми мізерну інформацію про особливості цієї процедури для випадку, що розглядається.

Почнемо з того, що не цілком зрозуміло, як саме слід класифікувати таку заборгованість в обліку відповідно до правил

П(С)БО 11, що пов’язано з низкою запитань.

Коли облігаційна заборгованість є довгостроковою?

У П(С)БО 11 не наводиться визначення довгострокової заборгованості, а згідно з Інструкцією № 291 до довгострокових зобов’язань за облігаціями належать зобов’язання за випущеними та оплаченими облігаціями зі строком погашення понад 12 місяців із дати балансу.

Разом із тим фахівці звертають увагу, що

П(С)БО 2 інакше трактує склад поточних зобов’язань, які є свого роду протилежністю непоточних (довгострокових) зобов’язань. Згідно з його п. 4 до поточних належать зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або мають бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу.

Як бачимо, тут застосовується ще один критерій: операційний цикл підприємства — проміжок часу між придбанням запасів та здійсненням діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів та послуг. Як діяти в ситуації, коли операційний цикл підприємства перевищує 12 місяців, що в цілому характерно для будівельної діяльності, у вітчизняних П(С)БО не зазначається. Зрозуміло, що в цій ситуації потрібно чимось жертвувати.

Ми вважаємо, що тут пріоритет слід віддати 12-місячному циклу, оскільки навіть у

п. 51 П(С)БО 2, що регламентує порядок відображення в балансі статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями», ідеться про суму довгострокових зобов’язань, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців.

Отже, якщо облігаційне зобов’язання планується до погашення (у тому числі шляхом обміну облігацій на нерухомість або на майнові права на неї) у строк понад 12 місяців, воно вважається довгостроковим, якщо в менший період — поточним.

На яких рахунках відображаються поточні зобов’язання за дисконтними облігаціями?

Поточне зобов’язання відображається в обліку за сумою погашення (п. 12 П(С)БО 11), тобто за номінальною вартістю без урахування дисконту. Але в цьому випадку виникає запитання: а на яких рахунках слід відображати дисконт за облігаціями? Адже емітент на суму дисконту отримує менше коштів за облігацію, а обмін здійснюється за номінальною вартістю облігації. Ситуація ускладнюється ще й тим, що на рахунках поточних зобов’язань немає аналогів субрахунку 523 «Дисконт за випущеними облігаціями».

Ми вважаємо, що короткострокові зобов’язання за облігаціями можна врахувати на спеціально створеному субрахунку рахунка 60, наприклад, субрахунку 607 «Короткострокові зобов’язання за облігаціями», субрахунку 609 «Дисконт за короткостроковими облігаціями».

За яким методом амортизують дисконтні безпроцентні облігації в обліку?

Вітчизняні стандарти передбачають тільки один варіант обліку облігаційної позики — за амортизованою вартістю із застосуванням методу ефективної ставки відсотка. Це можна побачити з норм п. 10 П(С)БО 12, в якому наводиться і приклад розрахунку такої амортизації. І все здавалося б просто, та дисконтні облігації в будівництві мають одну специфічну рису — вони не передбачають нарахування фіксованих процентів. І у вітчизняних, і в міжнародних стандартах у методі амортизованої собівартості використовується саме фіксована процентна ставка за конкретною облігацією. Як же вийти з цієї ситуації?

У принципі є два варіанти вирішення цього питання.

У першому варіанті фахівці рекомендують у частині безпроцентних дисконтних облігацій використовувати метод рівномірної амортизації 3. При цьому автори апелюють до того, що навіть у

П(С)БО 13, в якому обумовлюються правила відображення в обліку фінансових інструментів, не зазначається, яким методом слід амортизувати дисконт та премії за облігаціями. Інформацію про це містить тільки П(С)БО 12. Згідно з рівномірним методом амортизація дисконту здійснюється в рівних пропорціях у розрізі кожного періоду, за який нараховуються проценти. Однак недолік такого способу розрахунку полягає в тому, що його не передбачено ні вітчизняними, ні міжнародними стандартами. Зокрема, МСБО 39, на відміну від П(С)БО 13, чітко встановлює: «після первісного визнання суб’єкта господарювання необхідно оцінювати всі фінансові зобов’язання за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка». Єдиною альтернативою нарахування амортизації за методом ефективної ставки виходячи з п.п. «г» п. 47 МСБО 39 є кумулятивна амортизація, яка застосовується до зобов’язань з надання позики за ставкою відсотка нижче ринкової. Таке зобов’язання оцінюється за більшою із сум: або за сумою, визначеною згідно з МСБО 37 «Забезпечення, непередбачувані зобов’язання та непередбачувані активи», або за первісно визнаною сумою мінус (якщо прийнято) кумулятивна амортизація, визнана згідно з МСБО 18 «Дохід». У вітчизняному аналогу про кумулятивну амортизацію нічого не зазначається. Хоча в частині обліку негрошових зобов’язань за дисконтними облігаціями, на які обмеження МСБО 39 не поширюються, перешкод для амортизації дисконту за рівномірним методом амортизації ми не вбачаємо.

3 Див. Басова І., Петрова Н. Цінні папери: ринок, операції, облік /За ред. Я. Кавторєвої. — Х.: Фактор, 2009.

У другому варіанті в частині дисконтних облігацій використовується «модифікований» метод амортизації за ефективною ставкою відсотка, заснований на тому, що фіксований процент за такими облігаціями дорівнює нулю.

Тоді розрахунок ефективної ставки відсотка фактично базується тільки на сумі дисконту, який за своєю природою також потрапляє до поняття процента з

П(С)БО 15 та, зокрема, збільшує процентні доходи. «Модернізована» 4 формула розрахунку ефективної ставки відсотка (СТЕВ) набере такого вигляду:

4 За основу прийнято формулу розрахунку ефективної ставки відсотка, наведену в П(С)БО 12.

СТЕВ =
Диск : N

(Фв + Нв) : 2
,

де

Диск — сума дисконту, грн.;

N

— кількість періодів, за які нараховуються відсотки по облігації;

Фв

— фактична вартість облігації (номінальна вартість мінус дисконт), грн.;

Нв

— номінальна вартість облігації.

ППри цьому сума амортизації дисконтної облігації (Ам) нараховується шляхом множення амортизованої собівартості облігації на ефективну ставку відсотка:

Ам = АмВ

х СТЕВ ,

де

АмВ — вартість облігації, що амортизується, грн.

Згідно з вимогами

п. 10 П(С)БО 12 амортизація дисконту нараховується одночасно з нарахуванням процента, однак за безпроцентними облігаціями процент, як відомо, не нараховується. Залишається вибрати будь-який інший період нарахування амортизації, наприклад, квартал або рік.

Недоліком другого підходу є те, що він не відповідає нормам

П(С)БО 12, оскільки суть методу ефективної ставки відсотка полягає в тому, що в ньому визначається різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки на амортизовану вартість (п. 3 П(С)БО 12), а в цьому випадку фіксованої ставки відсотка немає. Непридатна в цьому випадку і функція ВСД або IRR (внутрішня ставка прибутковості) програми «Microsoft Excel», яку через похибку округлення для цілей розрахунку ефективної ставки відсотка рекомендує, наприклад, використовувати НБУ (лист НБУ від 21.01.2004 р. № 12-111/ 99-432).p>

БуБудь-які роз’яснення офіційних органів щодо вирішення проблемної ситуації з безпроцентними дисконтними облігаціями відсутні, у зв’язку з чим бухгалтерам залишається самостійно вибирати найприйнятніший варіант. Але оскільки «модернізований» варіант розрахунку за ефективною ставкою відсотка потребує додаткових пояснень, далі ґрунтуватимемося на ньому.

Як амортизувати дисконт за короткостроковими облігаціями?

Періоди нарахування амортизації дисконту в методі ефективної ставки відсотка прив’язані до моменту нарахування (виплати) процентів, які стосовно дисконтних облігацій виплачуються в момент їх погашення. Виходячи з цього за формальними ознаками виходить, що дисконт повинен списуватися одноразово в момент погашення облігації, на що звертають увагу і фахівці у сфері цінних паперів 5. Водночас можна погодитися з тим, що сенс амортизації дисконту і полягає в тому, що витрати (доходи) за дисконтом розподіляються для нарахування протягом певного проміжку часу, як правило, до моменту погашення облігацій, що підтверджують і норми МСБО 39. Тоді, як рекомендують фахівці 5, доходи та витрати, пов’язані з амортизацією дисконту (премії), можна враховувати на кожну дату балансу навіть для тих інвестицій, сплату процентів за якими передбачено наприкінці періоду їх обігу.

5 Див. Басова І., Петрова Н. Цінні папери: ринок, операції, облік /За ред. Я. Кавторєвої. — Х.: Фактор, 2009. — С. 309.

Але в цілому, ураховуючи неврегульованість цього питання, підприємства мають право самостійно вирішувати, у розрізі яких періодів їм слід амортизувати дисконт (із розрахунку на квартал чи на рік) тим більше, що доходи (витрати) за нарахованими фіксованими процентами, які зменшує амортизація дисконту за дисконтними облігаціями, не показуються.

У першому випадку амортизація нараховуватиметься щоквартально і відповідно в цих періодах доведеться розраховувати суму дисконту, що амортизується.p>

У У другому варіанті нарахувати амортизацію дисконту за облігацією, що погашається у строк менше 1 року, практично неможливо. У зв’язку з цим залишається списати такий дисконт у момент відображення операції обміну. Тоді у проміжних звітних періодах у звіті про фінансові результати списання витрат на амортизацію дисконту не відображатиметься.

Оскільки порядок нарахування амортизації дисконту за короткостроковими облігаціями за першим варіантом буде аналогічним проведенню таких операцій у частині довгострокових облігацій, облік яких буде розглянуто далі, проілюструємо порядок відображення дисконту на прикладі використання другого методу його обліку.

 

Приклад 1

. Підприємство в січні 2009 року розмістило дисконтні облігації номінальною вартістю 120 тис. грн., дисконт — 20 тис. грн. (фактична вартість 100 тис. грн.), витрати на розміщення облігацій — 5 тис. грн. За попереднім договором у грудні 2009 року передбачено обмін облігацій на майнові права на житло. Облігаційну заборгованість класифіковано бухгалтером як нефінансове поточне зобов’язання.

 

Таблиця 1

Облік операцій розміщення та обміну облігацій у емітента за поточними зобов’язаннями

Датаp>

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

дебет

кредит

01.2009

1. Відображено витрати, пов’язані з випуском та розміщенням дисконтних облігацій

952

631, 642, 685

5000

2.2. Списано витрати на фінансовий результат

792p>

952

5000

3. Розміщено дисконтні облігації

311

607

100000

4. Відображено суму дисконту з номінальної вартості облігації

609

607

20000

12.2009

5. Відображено витрати в розмірі дисконту

952 792

609 952

20000

6. Реалізовано майнові права держателям дисконтних облігацій

36

702

120000

7. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

20000

8.8. Списано дохід на фінансові результати

702p>

791

100000

9.9. Погашено заборгованість за дисконтними облігаціями

607

36

120000

 

Довгострокові облігаційні зобов’язання — чи потрібно дисконтувати?

У частині заборгованості, що класифікується як довгострокова, виникає інше запитання: а чи є зобов’язання за дисконтними облігаціями процентними в термінах п. 10 П(С)БО 11 і відповідно чи потрібно їх відображати за нинішньою (дисконтованою) вартістю? Зрозуміло, що фіксовані проценти за такими облігаціями не нараховуються, однак вони продаються з дисконтом. А до широкого визначення процентів з П(С)БО 15, як уже зазначалося, дисконт вписується, зокрема його теж може бути інтерпретовано як плату за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, які заборговувало підприємство.

Власне кажучи, само поняття дисконту свідчить про те, що здійснювався розрахунок нинішньої вартості запозичень. Адже він є сумою, яка компенсує різницю між номінальною (фіксованою) ставкою процента за облігацією та ринковою ставкою процента, якщо остання перевищує першу. У цьому ж випадку за облігацією встановлено нульову номінальну ставку процента і дисконт компенсує інвесторам втрату грошових коштів у результаті недоотримання процентного доходу від користування їх грошовими коштами.

Як уже зазначалося, згідно з вітчизняними стандартами облігаційне зобов’язання відображається в обліку за амортизованою вартістю. Те, що в обліку заборгованість за облігаціями амортизується, підтверджується і

Інструкцією № 291, де в описі до субрахунку 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» зазначається, що за дебетом цього рахунка ведеться облік наданого дисконту (перевищення номінальної вартості облігації над вартістю її продажу) за випущеними облігаціями, за кредитом — амортизація дисконту з визнанням фінансових витрат.

За довгостроковими безпроцентними дисконтними облігаціями, як і за короткостроковими, можливе застосування двох методів нарахування амортизації дисконту, про які йшлося вище.

На яких рахунках відображаються довгострокові зобов’язання за дисконтними облігаціями?

Заборгованість за довгостроковими облігаційними запозиченнями відображається на рахунку 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями», але в разі досягнення строку у 12 місяців до дати її погашення з рахунка 52 вона переводиться на рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями». І тут виникає таке запитання: а як відобразити суму недоамортизованого дисконту на цю дату, адже на рахунку 61 немає аналога субрахунку 523 для обліку дисконту? Залишається на рахунку 61 самостійно запровадити аналітику, аналогічну рахунку 52, наприклад, субрахунок 611/1 — зобов’язання за облігаціями в національній валюті, субрахунок 611/2 — дисконт за облігаціями в національній валюті (недоамортизований).

Приклад 2

. Підприємство в січні 2009 року розмістило дисконтні облігації номінальною вартістю 100 тис. грн., дисконт — 20 тис. грн. (фактична вартість 80 тис. грн.), витрати на розміщення облігацій — 9 тис. грн. За попереднім договором у січні 2011 року передбачено обмін облігацій на житло в побудованому об’єкті нерухомості. Облігаційну заборгованість класифіковано бухгалтером як довгострокове нефінансове зобов’язання. Амортизація дисконту нараховується за методом ефективної ставки відсотка щоквартально.

СТЕВ розраховується так:

СТЕВ =
(20000 + 9000) : 8

(71000 + 100000) : 2
= 4,24 %

 

Таблиця 2

Розрахунок собівартості фінансових зобов’язань, що амортизується,
за дисконтними облігаціями для прикладу 2

Дата

Сума амортизації дисконту, грн. Дт 95 — Кт 523*

Собівартість фінансових зобов’язань, що амортизується, за облігаціями, грн.

1p>

2

3

01.2009

71000

31.03.2009

3010,23

74010,23

30.06.2009

3137,86

77148,09

30.09.2009

3270,90

80418,99

31.12.2009

3409,58

83828,57

31.03.2010

3554,14

87382,71

30.06.2010

3704,82

91087,53

30.09.2010

3861,90

94949,43

31.12.2010

5050,57**

100000

* * Графа 2 — значення графи отримано шляхом множення собівартості фінансових зобов’язань, що амортизується (графа 3), за облігаціями на попередню дату на ефективну ставку відсотка 4,24 %.

** В останньому періоді визначається розрахунково: 100000 - 94949,43 = 5050,57 (грн.).

 

Таблиця 3

Облік розміщення та обміну облігацій у емітента за довгостроковими зобов’язаннями

Дата

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

01.2009

1. Відображено витрати, пов’язані з випуском та розміщенням дисконтних облігацій

523

631, 642, 685

9000

2. Розміщено облігації

311

521

80000

3. Відображено суму дисконту з номінальної вартості облігації

523

521

20000

31.03.2009

4.4. Відображено витрати на амортизацію дисконту

952

792

523

952

3010,23

30.06.2009

3137,86

30.09.2009

3270,90

31.12.2009

3409,58

31.12.2009

5. Переведено заборгованість зі складу довгострокової до поточної

521

611/1

100000

6. Перекласифіковано дисконт від переведеної заборгованості

611/2

523

16171,43

31.03.2010

7. Відображено витрати на амортизацію дисконту

952

 792

611/2 952

3554,14

30.06.2010

3704,82

30.09.2010

3861,90

31.12.2010

5050,57

01.2011

8. Реалізовано житло держателям дисконтних облігацій

36

701

100000

9. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

701

641

16667

10. Списано дохід на фінансові результати

701

791

83333

11. Погашено заборгованість за дисконтними облігаціями

611/1

 

36

100000

 

Варіант 2. Зобов’язання за дисконтними облігаціями вважаються фінансовими зобов’язаннями

У цьому варіанті облік облігацій у емітента регламентується нормами

П(С)БО 11, а також П(С)БО 13, який фактично є скороченим варіантом міжнародних стандартів МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» та МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття та надання». І оскільки через свою лаконічність вітчизняний стандарт розкриває далеко не всю інформацію, необхідну для відображення в обліку та звітності дисконтних облігацій, доводиться звертатися і до його міжнародних аналогів 6, що додає клопоту. Розглянемо найважливіші питання, що виникають при веденні бухгалтерського обліку операцій з дисконтними облігаціями.

6 Нагадаємо: виходячи з положень ст. 1 Закону про бухоблік вітчизняні стандарти не повинні суперечити міжнародним стандартам.

За якою вартістю слід відображати дисконтні облігації в емітента?

Згідно з п. 29 П(С)БО 13 фінансові інструменти відображають за їх фактичною собівартістю, яка стосовно фінансових зобов’язань складається зі справедливої вартості активів, отриманих в обмін на облігацію, та витрат, що безпосередньо пов’язані з вибуттям фінансового інструменту (комісійні, обов’язкові збори і платежі при передачі цінних паперів тощо). Із цієї норми можна зробити висновок, що облігаційне зобов’язання має оцінюватися за сумою отриманих за облігації коштів та враховувати витрати, пов’язані з їх вибуттям. Докладнішу інформацію про склад цих витрат містить п. К313 додатка А до МСБО 39: «витрати на операцію включають гонорари та комісійні, сплачені агентам (включаючи працівників, які діють як агенти з продажу), радникам, брокерам та дилерам, збори регуляторних органів та фондових бірж, а також податки і збори на передачу. Витрати на операції не включають премії та знижки за борговим інструментом, фінансові витрати та внутрішні адміністративні або холдингові витрати». Тобто такі витрати включають витрати на випуск в обіг облігацій, які, мабуть, повинні збільшувати суму дисконту за облігаціями.

Отже, первісне фінансове зобов’язання за дисконтними облігаціями відображається в балансі емітента за сумою розміщення з урахуванням витрат на їх випуск.

А далі відповідно до норм

п. 31 П(С)БО 13 «на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов’язань, призначених для перепродажу, і зобов’язань за похідними фінансовими інструментами».

Оскільки заборгованість за облігаційними запозиченнями, як правило, призначається не для перепродажу і похідним фінансовим інструментом не є, виникає необхідність її обліку за амортизованою собівартістю. І тут ми стикаємося з тією ж проблемою застосування методу ефективної ставки відсотка, яку було розглянуто вище.

 

2. Дисконтні облігації — облік у інвестора

В інвестора дзеркально відображаються ті самі проблеми з обліком дисконтних облігацій, що і в емітента, хоча є і деякі особливості.p>

За якою вартістю відображаються дисконтні облігації в інвестора?

ЯкЯк і облігації в емітента, в інвестора дисконтні облігації можуть інтерпретуватися або як фінансові інвестиції, або не вважатися такими.

Згідно з

п. 4 П(С)БО 13 до фінансових активів, зокрема, відносять контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства або обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах.

Виходячи з цього, бухгалтер може дійти думки як про високу ймовірність обміну облігацій на негрошові ресурси, і відповідно невіднесення їх до фінансових інвестицій, так і про можливе погашення облігацій грошовими коштами із зарахуванням до фінансових інвестицій.

Перший варіант вітчизняними стандартами не врегульовано та у зв’язку з цим він пов’язаний з істотними труднощами. Зокрема, у ньому незрозуміло, на яких рахунках і за якою вартістю в обліку слід відображати облігації. Вважаємо, що така облігація розцінюватиметься в активі як передоплата за нерухомість, чим вона,

по суті, і є. Водночас такий «нестандартний» підхід стане в нагоді мало кому із бухгалтерів, а ми зосередимося на другому «фінансовому» варіанті.

Фінансові інвестиції також підпадають під норми

п. 29 П(С)БО 13 та враховуються при первісному визнанні за фактичною собівартістю, яка згідно з п. 4 П(С)БО 12 уключає: ціну придбання, комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов’язкові платежі та інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням фінансової інвестиції.

ПоПодальший облік інвестицій залежить від того, як вони класифікуються в обліку. Зокрема, інвестиції, що утримуються до погашення відображаються в обліку за амортизованою вартістю. На нашу думку, у «фінансовому» варіанті такі облігації можна віднести до утримуваних до погашення.

Вітчизняні стандарти визначення інвестицій, що утримуються до погашення, не містять, але воно наводиться в

п. 9 МСБО 39, згідно з яким до них належать непохідні фінансові інструменти з фіксованими платежами або платежами, що підлягають визначенню, а також фіксованим строком погашення, щодо яких суб’єкт господарювання має реальні наміри та можливість утримувати до погашення, інші ніж: оцінювані після первісного визнання за справедливою вартістю; утримувані для продажу; позики та дебіторська заборгованість.

І тут особливо цікавими є уточнення, пов’язані з можливістю дострокового погашення інвестицій, наведені в

пп. К316 — К319 додатка А до МСБО 39, якими встановлюється, що суб’єкт господарювання не має безумовного наміру утримувати до погашення інвестиції у фінансові активи з фіксованою датою погашення, якщо:

а) суб’єкт господарювання має наміри утримувати фінансовий актив протягом невизначеного часу;

б) суб’єкт господарювання готовий продати фінансовий актив (інший, ніж у разі виникнення ситуації, яка є разовою і яку суб’єкт господарювання не міг обґрунтовано передбачити), у відповідь на зміни ринкових ставок відсотка та ризиків, потреб ліквідності, наявності альтернативних інвестицій та доходу від них, зміни джерел та строків фінансування, змін валютного ризику, або

в) емітент має право погасити фінансовий актив у сумі, яка значно нижче його амортизованої собівартості.

Отже, із викладеного випливає, що при дотриманні зазначених критеріїв облігації не вважатимуться утримуваними до погашення і відповідно обліковуватися за амортизованою собівартістю. Щодо дострокового погашення в

п. К318 додатка А до МСБО 39 уточнюється, що у випадках, коли є висока імовірність дострокового погашення облігацій за вартістю значно нижчою їх балансової, облігації перестають відображатися в обліку за амортизованою собівартістю і показуються за справедливою вартістю.

Щодо амортизації фінансових інвестицій у

П(С)БО вжвже окремо застерігається необхідність використання методу ефективної ставки відсотка, на проблеми застосування якого зверталася увага в попередньому розділі стосовно обліку в емітента. Різниця полягає лише в тому, що для інвестора амортизація дисконту буде фінансовим доходом, а не витратами, як для емітента. При цьому слід звернути увагу на такий момент: витрати, пов’язані з придбанням, не збільшуватимуть, а зменшуватимуть суму дисконту.

До того ж слід мати на увазі, що згідно з нормами

п. 33 П(С)БО 13 балансова вартість активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю, переглядається щодо можливого відображення зменшення корисності на кожну дату балансу на основі аналізу очікуваних грошових потоків.

Коли зменшується корисність облігаційних інвестицій?

На підставі яких саме критеріїв слід аналізувати можливість зменшення корисності в П(С)БО 13, знову-таки не зазначається, а тим часом у сучасних реаліях такі ситуації цілком можливі. Зокрема про це свідчать норми п. 59 МСБО 39, відповідно до яких: « об’єктивне свідчення того, що корисність фінансового активу або групи активів зменшується, містять у собі дані спостереження, які привертають увагу власника активу до таких подій збитку:

— значні фінансові труднощі емітента або боржника;

— таке порушення контракту, як невиконання зобов’язань або прострочення платежів процентів, або основної суми;

<...>

— стає можливим, що кредитор повідомить про банкрутство чи іншу реорганізацію;

— зникнення активного ринку для цього фінансового активу внаслідок фінансових труднощів;

<...>

нанаціональні або локальні економічні умови, які корелюють з невиконанням зобов’язань за активами у групі (наприклад, збільшення рівня безробіття у географічному регіоні позичальників, зниження цін на нерухомість в іпотеках у відповідному регіоні <...>

».

Чи не нагадує це сьогоднішню ринкову ситуацію?

Так-от, якщо приймається рішення про зменшення корисності активів, у тому числі дисконтних облігацій, згідно з п. 33 П(С)БО 13

сусума витрат від зменшення корисності фінансового активу визначається як різниця між його балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою ставкою відсотка на подібний фінансовий актив, з визначенням цієї різниці іншими витратами звітного періоду.

Відповідно, у цьому випадку доведеться переглядати первісно визначену амортизовану собівартість облігації та дисконт.

На яких рахунках у бухгалтерському обліку інвестора показуються дисконтні облігації?

Згідно з нормами Інструкції № 291 облік довгострокових інвестицій ведеться на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» у розрізі субрахунків 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам», 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам».

Для короткострокових інвестицій передбачено субрахунок 352 «Інші поточні фінансові інвестиції». На цих субрахунках відображається фактично сплачена сума за придбані облігації, уключаючи витрати, безпосередньо пов’язані з їх придбанням. Відповідно в періоді, коли до строку погашення облігації залишається менше 12 місяців, активи перекласифікуються та переводяться із субрахунку 142 на субрахунок 352.

Облік амортизації дисконту інвестор може відобразити кореспонденціями: Дт 142, 352 — Кт 733 «Інші доходи від фінансових операцій».

Приклад 3

. . Припустимо, що в умовах прикладу 2 витрати в сумі 9 тис. грн. було пов’язано з придбанням облігацій інвестором. Тоді:
СТЕВ =
(20000 + 9000) : 8

(89000 + 100000) : 2
= 1,46 %.

 

Таблиця 4

Розрахунок собівартості фінансових зобов’язань, що амортизується, за дисконтними облігаціями для прикладу 3

Дата

Сума амортизації дисконту, грн.

Собівартість фінансових зобов’язань, що амортизується, за облігаціями, грн.

1p>

2

3

01.2009

89000

31.03.2009

1294,97

90294,97

30.06.2009

1313,82

91608,79

30.09.2009

1332,93

92941,72

31.12.2009

1352,33

94294,05

31.03.2010

1372,00

95666,05

30.06.2010

1391,97

97058,02

30.09.2010

1412,22

98470,24

31.12.2010

1529,76*

100000

* Суму отримано розрахунковим шляхом: 100000 - 98470,24 = 1529,76 (грн.).

 

Таблиця 5

Облік операцій придбання та погашення облігацій у інвестора

Дата

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

дебет

кредит

01.2009

1. Відображено витрати, пов’язані з придбанням дисконтних облігацій

143

631,642, 685

9000

2. Оплачено облігації

143

311

80000

31.03.2009

3. Відображено доходи від амортизації дисконту

143 733

733 792

1294,97

30.06.2009

1313,82

30.09.2009

1332,93

31.12.2009

1352,33

31.12.2009

4. Переведено активи зі складу довгострокових до поточних

352

143

94294,05

31.03.2010

5. Відображено доходи від амортизації дисконту

352 733

733 792

1372,00

30.06.2010

1391,97

30.09.2010

1412,22

31.12.2010

1529,76

01.2011

6. Придбано нерухомість у забудовника

15

631

83333

7. Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

16667

8. Відображено дохід від реалізованої в рахунок нерухомості облігації

377

733

100000

9. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ у частині погашених облігацій*

733

641

16667

10. Списано реалізовану облігацію на витрати

952

352

100000

11. Сформовано фінансовий результат

733

792

83333

792

952

100000

12. Погашено заборгованість за дисконтними облігаціями

631

377

100000

* Нагадаємо, що в разі обережного підходу при обміні облігацій на нерухомість може виникнути необхідність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ (докладніше про це див. у попередній публікації). Не виключено також, що податківці припишуть у цьому випадку нарахувати зобов’язання «зверху» (у сумі 20000 грн.), а не «зсередини».

 

Безумовно, облік дисконтних облігацій вельми складний і питаннями, що розглядалися, не обмежується, але кожна з проблемних ділянок обліку таких операцій є предметом для окремого обговорення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі