Теми статей
Обрати теми

Передача: об'єкта чи робіт? за актами чи за довідками?

Редакція ББ
Стаття

Передача:

об’єкта чи робіт?

за актами чи за довідками?

Єгор Трубніков, консультант

 

Не завжди відносини між замовником та підрядником складаються добре. Інколи з тих чи інших причин сторони розривають договір до того, як буде виконано весь обсяг, передбачений у ньому.

У такій ситуації підрядник має передати будмайданчик разом з недобудованим об’єктом замовнику.

Від того, наскільки коректно буде оформлено відповідну документацію, часто залежать податкові та облікові наслідки для сторін.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

ЦК

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

П(С)БО 18

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затверджене наказом Міністерства фінансів від 28.04.2001 р. № 205.

 

Проаналізуємо один із прикладів проведення операцій при розірванні договору підряду.

Підрядник протягом кількох місяців виконував за договором будівельно-монтажні роботи. У договорі були відсутні будь-які

спеціальні застереження щодо прав власності на об’єкт і результатів будівництва.

Замовник регулярно виплачував підряднику аванси та щомісяця підписував

форми № КБ-3.

Оскільки до фінансування робіт, що виконуються за договором, не було залучено державні кошти, сторони не оформляли

форми № КБ-2в.

На підставі сум, зафіксованих у

формах № КБ-3, головбух підрядника щомісяця відображав дохід, під який списував на собівартість реалізації витрати, понесені у відповідному місяці.

Замовника не задовольнили темпи та якість виконуваних робіт, і з його ініціативи договір було розірвано.

Після цього головбух замовника почав вимагати від керівництва підрядника підписання акта передачі недобудованого об’єкта з балансу підрядника на баланс замовника.

Головбух підрядника відмовився від оформлення такого акта, мотивуючи це тим, що:

— по-перше, на балансі підрядника на момент розірвання договору вартість недобудованого об’єкта не значиться;

— по-друге, підписання такого документа загрожує підряднику появою ризику повторного оподаткування операції з передачі об’єкта.

Але головбух замовника вимагає оформити документ, посилаючись на те, що він не може прийняти на свій баланс об’єкт лише на підставі декількох

довідок за формою № КБ-3. При цьому юристи замовника, захищаючи позицію свого головбуха, посилаються на ч. 4 ст. 882 ЦК, де зазначено:

«

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляються актом, підписаним обома сторонами».

Хто ж має рацію в цьому конфлікті?

Спочатку розберемося з тим, як здійснювався облік у підрядника.

Бухгалтерія підрядної компанії розглядала

довідки за формою № КБ-3 як первинний документ, що підтверджує виконання робіт і виникнення доходу.

Чи мав право головбух на таке трактування сутності документа?

Вважаємо, що такий підхід можливий. Але тільки при дотриманні певних умов. Наприклад, однією з умов є закріплення у внутрішніх розпорядчих документах підприємства такої облікової

політики, відповідно до якої мірилом ступеня завершеності робіт за договором підряду є саме дані, задокументовані у формах № КБ-3. Отже, керівництво компанії може визнати, що метод вимірювання та оцінки, передбачений П(С)БО 18, у цій компанії базується не на актах виконаних робіт, а на довідках про вартість виконаних робіт.

У такому разі при підписанні довідок головбух підрядника може відобразити як доходи, так і (згідно з

принципом нарахування та відповідності доходів і витрат) понесені витрати. І, отже, на момент розірвання договору на балансі підрядника вартість об’єкта дійсно не відображається.

Що стосується ризиків, пов’язаних з повторним оподаткуванням операції передачі замовнику об’єкта незавершеного будівництва, то ми мусимо зауважити таке.

Ми не виключаємо, що в акті передачі об’єкта на баланс замовника (якщо його все-таки буде оформлено) якийсь особливо завзятий податковий інспектор захоче побачити операцію, що підлягає оподаткуванню. Однак у разі виникнення претензій подібного роду ми б не поспішали погоджуватися з фіскальними висновками.

Як відомо, в основу діючої системи обкладення податком на прибуток та ПДВ покладено операції

продажу (поставки), що супроводжуються переходом прав власності.

Але при передачі недобудованого об’єкта від підрядника до замовника за відсутності спеціальних контрактних застережень

за загальним правилом не відбувається переходу прав власності, оскільки право власності на такий об’єкт і так належить замовнику. Цей постулат міститься у ст. 876 ЦК:

«Власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором

».

Інакше кажучи, навіть підписавши акт передачі незавершеного об’єкта, підрядник не повинен нараховувати податки з операції такої «передачі».

У цій ситуації зазначений акт, можливо, буде лише підтвердженням того, що підрядник залишив будмайданчик і більше не несе відповідальності за те, що відбувається на ньому. Тому бухгалтерія підрядника не розцінюватиме цей акт як

первинний документ, що фіксує проведення господарської операції. Отже, ні в податковому, ні в бухгалтерському обліку жодних наслідків бути не повинно.

Тепер звернемося до проблем замовника.

Посилання юристів замовника на

частину четверту ст. 882 ЦК у цьому випадку не зовсім коректне. Адже потрібно взяти до уваги, що в цій нормі йдеться про передачу робіт, а не про передачу об’єкта.

Таким чином, ця норма не регулює власне передачу

об’єкта «з балансу на баланс».

Дійсно, головбух замовника мав право не прибуткувати результати виконаних робіт лише на основі

довідок за формою № КБ-3. Однак і вимагати від підрядника акт «передачі об’єкта з балансу на баланс», як ми з’ясували, у замовника немає жодних підстав.

Тому, на наш погляд, сторонам потрібно досягти компромісу.

Таким компромісом може стати підписання не акта «передачі об’єкта з балансу на баланс», а акта виконаних

робіт, складеного на підставі всіх раніше оформлених довідок за формою КБ № 3 .

За цим

актом замовник спокійно оприбуткує «недобуд» як результат усього комплексу виконаних будівельно-монтажних робіт за період від початку будівництва до моменту розірвання контракту. Такий акт для головбуха замовника буде первинним документом для відображення проводки Дт 151 (231) — Кт 371. А для підрядника такий акт лише відображатиме просто вартісну сукупність раніше оформлених довідок за формою № КБ-3. Він не спричинить жодних проводок.

1 Якщо споруджуваний об’єкт призначається для подальшої реалізації.

Щоб уникнути подібних проблем, ми б рекомендували підрядникам, які не використовують

форми № КБ-2В, обмежуючись лише оформленням довідок за формою № КБ-3, разом з такими довідками складати на ту ж суму документ у довільній формі з назвою, наприклад, «Акт передачі виконаних робіт».

Це дасть можливість контрагенту в повній відповідності до вимог ЦК прибуткувати на свій баланс поетапно результати виконаних робіт.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі