Фінансова звітність як свідчення спроможності менеджменту
Паїсій Пчєльнік, рахункознавець
Про якість фінансової звітності багато хто з головбухів турбується в останню чергу. Однак неувага до багатьох базових постулатів сучасного бухобліку може обернутися лихом для компанії. Це особливо актуально для будівельних компаній, що прагнуть прорватися крізь терни жорсткої дозвільної системи, що склалася в Україні.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про бухоблік
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.Закон № 1699
— Закон України «Про планування та забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-III.Закон про відпустки
— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.КЗпП
— Кодекс законів про працю від 10.12.71 р.
Згідно з визначенням, наведеним у
ст. 1 Закону про бухоблік, користувачами фінансової звітності є «фізичні або юридичні особи, яким необхідна інформація про діяльність підприємства для прийняття рішень».Крім таких традиційних користувачів фінансових звітів, як органи держстатистики, акціонери, кредитори, у будівельний компаній є ще один суворий користувач звіту — ДАБК.
Відповідно до
ст. 29 Закону № 1699 для отримання дозволу на виконання будівельних робіт замовник1 до відповідної заяви має долучити «фінансову звітність, складену відповідно до статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».1
Слід мати на увазі, що в сьогоднішніх умовах замовниками (у тому розумінні, в якому використовує цей термін українська дозвільна система) можуть виступати як забудовники, так і підрядники.Якщо дотримуватись вимог зазначеної
статті Закону про бухоблік, то можна дійти висновку про те, що суб’єкти малого підприємництва мають подавати до ДАБК звіт у скороченому форматі (Баланс і Звіт про фінансові результати), а всі інші підприємства мають подавати повноформатний звіт (форми № 1 — 5, а також обов’язкові примітки в довільній формі). Повноформатний звіт українськими підприємствами складається тільки за підсумками року. Тому логічно було б припустити, що ДАБК може претендувати на подання будівельною компанією повного фінансового звіту за останній звітний рік.Ніде правди діти, більшість українських головбухів, які загрузли в податковій рутині, утратили звичку приділяти належну увагу стану свого бухгалтерського звіту. Тому якість фінансових звітів часто залишає бажати кращого.
Як правило, головбухи сподіваються, що без ретельної перевірки стану бухгалтерії зробити висновок про
недостовірність фінансової звітності не можна. Тому багато хто вважає: якщо сторона, що приймає звіт, не проводить ґрунтовної перевірки стану обліку на підприємстві, то похибки звітів можуть залишатися непоміченими.Однак такі сподівання не завжди справджуються.
Змоделюємо ситуацію.
Припустимо, до місцевого відділення ДАБК улаштувався на роботу вчорашній випускник, який закінчив вищий навчальний заклад за спеціальністю
«бухгалтерський облік». Його знання за фахом обмежено засвоєнням чинних П(С)БО і не більше.Цьому новачку керівництво держінспекції доручає суто технічну роботу: приймати від будівельних компаній заяви на отримання дозволів на виконання будівельних робіт і визначати комплектність усієї необхідної документації.
Що перешкодить недавньому студенту переглянути фінансову звітність претендента?
Зовсім нічого.
А тепер спробуємо поставити себе на його місце. Візьмемо в руки річний звіт одного з будівельних підприємств та проаналізуємо його, не вдаючись ні до звірянь, ні до ревізій, ні до аудиту.
Розглянемо, наприклад, оприлюднену звітність закритого акціонерного товариства «Х» за 2008 рік2. На перший погляд, підприємство має цілком респектабельний імідж, забезпечуючи роботою понад двісті осіб та звітуючи про річну виручку в сумі майже третини млрд грн.
2
Річні звіти акціонерних товариств оприлюднюються на офіційному урядовому сайті (http://www.stockmarket.gov.ua).Які запитання неминуче виникнуть у користувача, який має найповерхневіші знання у сфері бухгалтерських стандартів?
1. Забезпечення
Людині, яка переглядає звіт, відразу впадає в очі, що в Балансі компанії «Х» абсолютно відсутні суми по рядку 400 «Забезпечення виплат персоналу».
Це означає таке: як мінімум станом на 31.12.2008 р. керівництво підприємства вважає, що в нього не накопичилася заборгованість перед своїми працівниками з виплати
відпускних.Нагадаємо, що відповідно до
п. 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання» 3 створення забезпечень під оплату відпусток є обов’язковим.3
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. № 20.Якщо керівництво підприємства дотримується положень
КЗпП і Закону про відпустки, то уявити собі таку ситуацію можна лише в тому випадку, якщо саме перед новим роком увесь штат підприємства повернувся з відпустки і на 31.12.2008 р. усі працівники підприємства разом ще не встигли заробити навіть 1 тис. грн. відпускної зарплати.Але навіть така напівфантастична гіпотеза спростовується даними сьомого розділу Приміток, які свідчать про те, що підприємство взагалі не нараховує у своєму обліку
жодних забезпечень.З цього можна дійти висновку, що витрати підприємства штучно занижено на суму відпускних, які має бути нараховано на користь працівників.
До речі, заглянувши у другий розділ Звіту про фінрезультати, можна зауважити, що річний фонд оплати праці за 2008 рік компанії «Х» становить майже 13 млн грн., а соцстрахівські нарахування склали приблизно 5 млн грн.
Знаючи ці цифри, неважко підрахувати суму відпускних забезпечень, не створених в обліку компанії всупереч вимогам стандартів бухобліку.
Ця сума покаже не лише, на скільки занижено зобов’язання компанії в Балансі, а й на скільки занижено витрати компанії у Звіті про фінансові результати. Отже, ми можемо припустити, що фінансовий результат компанії в цій частині перекручено надмірним завищенням фінансового результату.
Крім власне відпускних виплат, виникає запитання щодо створення забезпечень під
виконання гарантійних зобов’язань.Їх відсутність у Балансі свідчить про те, що:
1) або компанія не надає замовникам гарантії щодо виконуваних робіт;
2) або компанія виконує роботи настільки якісно, що
ніколи не стикалася з необхідністю усунення дефектів у гарантійні терміни;3) або головбух компанії порушує вимогу
П(С)БО 11 «Зобов’язання».Перший варіант суперечить чинним нормам українського законодавства. Другий варіант здається не дуже правдоподібним.
А ось третій варіант виглядає найімовірнішим.
2. Податок на прибуток
Навіть одного погляду на Звіт про фінрезультати достатньо, щоб поставити закономірне запитання: чому, зазнавши у 2008 році
збитку від звичайної діяльності до оподаткування (ряд. 175 Форми № 2) у сумі понад 9 млн грн., підприємство «Х» відобразило нарахування з податку на прибуток у сумі понад 5 млн грн. по ряд. 180?Чи можна сплачувати податок на прибуток за відсутності прибутку?
Такий парадокс, очевидно, може пояснюватися тим, що підприємство повністю ігнорує положення
П(С)БО 17 «Податок на прибуток» 4.4
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затверджене наказом Мінфіну України від 28.12.2000 р. № 353.Такого невтішного висновку нам дозволяє дійти факт повної відсутності в Балансі показників
відстрочених податків.Звичайно, теоретично можна припустити, що відсутність сум відстрочених податків є наслідком відсутності розбіжностей між даними податкового та бухгалтерського обліку в частині так званих
тимчасових різниць. Однак у такому разі показник прибутку за даними податкового обліку наближався б до показника прибутку за даними фінансового обліку.Але Звіт про фінрезультати свідчить про протилежне. Адже підприємство змушене сплачувати податок на прибуток, а це означає, що в податковому обліку відображено прибуток, тоді як бухгалтерський облік фіксує понесення серйозних збитків.
Отже, розбіжності між податковим та бухгалтерським обліком наявні.
Чи можна припустити, що всі ці розбіжності не мають
тимчасового характеру, що й зумовлює відсутність сум відстрочених податків в обліку?Навряд чи.
Візьмемо, наприклад, найбанальнішу причину
тимчасових розбіжностей між податковим та бухгалтерським показником прибутку — передоплати і аванси.Баланс підприємства «Х» свідчить про те, що на кінець 2008 року підприємство має дебіторську заборгованість у вигляді авансів у сумі 24 тис. грн. і кредиторську заборгованість за отриманими авансами в сумі 580 тис. грн.
Якщо підприємство працює в
загальному режимі оподаткування прибутку, то відповідні суми не могли не вплинути на виникнення відстрочених податків.Мало того, істотне перевищення сум авансів отриманих над авансами виданими може дати підставу для попереднього висновку про те, що в обліку
відстрочений податковий актив має превалювати над відстроченими податковими зобов’язаннями. А отже, суму витрат з податку на прибуток у Звіті про фінансові результати через відсутність відображення відстрочених податків штучно завищено.Зауважимо, що ми розглянули тільки одну з причин виникнення
тимчасових різниць між даними податкового та бухгалтерського обліку. А таких причин може бути дуже багато. І де гарантія, що, проігнорувавши один різновид тимчасових різниць, підприємство не проігнорувало і всі інші?
3. Валова заборгованість
Важко сказати, що саме спонукало керівництво компанії зазначити в ряд. 1120 Приміток суму майже 158 млн грн.
Згідно зі Звітом підприємства, підписаним керівником та головним бухгалтером ЗАТ «Х», це сума
валової заборгованості замовника на кінець 2008 року.Як відомо,
п. 19 П(С)БО 18 «Будівельні контракти» 5 вимагає наводити суму валової заборгованості замовника у складі незавершеного виробництва.5
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затверджене наказом Мінфіну України від 28.04.2001 р. № 205.Але у статті незавершеного виробництва в рядку 120 Балансу підприємства «Х» на кінець 2008 року проставлено нуль.
Як пояснити такий парадокс?
Напевно, лише нерозумінням сутності показника
валової заборгованості замовника.Але ж це один з основних показників фінансового обліку підрядника, що відрізняє будівельний облік від загальних правил обліку в інших галузях.
Здається, що керівники ЗАТ помилково ототожнили показник
валової заборгованості замовника з дебіторською ззаборгованістю підприємства.
Висновки
Як бачимо, навіть побіжного перегляду фінансового звіту виявилося достатньо, щоб узяти під сумнів його достовірність.
Тепер повернемося до молодого працівника ДАБК, якому в руки міг би потрапити подібний звіт.
Змогли б ви, опинившись на його місці, не засумніватися в
достовірності даних, наявних у поданих документах?І чи має ДАБК у такому разі безперешкодно видати підприємству, що подало подібний звіт, дозвіл на виконання будівельних робіт?
Додамо, до речі, що при аналізі фінзвіту було б украй важко проігнорувати й те, що станом на 31.12.2008 р.
чисті активи «Х» є від’ємною (!) величиною. Власний капітал ЗАТ на кінець 2008 року склав майже 18 млн грн. зі знаком «мінус».Цей показник принципово важливий для господарських товариств./p>
У
ч. 3 ст. 155 Цивільного кодексу зазначається:««Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації».
Таким чином, дані Балансу прямо вказують на загрозу ліквідації компанії (!).
Підбиваючи підсумки, зауважимо, що
головним бухгалтерам будівельних організацій настав час відповідальніше ставитися до своїх посадових обов’язків щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.Від якості їх роботи, від знань стандартних вимог залежить дуже багато. І навряд чи головбух захоче опинитися в ситуації, коли внаслідок неякісного результату його роботи компанія не отримає дозволу на виконання будівельних робіт, цим позбавивши сотні простих працівників підприємства хліба насущного.
P. S.
Чи здивує читача, що в аудиторському висновку, виданому фірмою «Y», щодо фінансової звітності ЗАТ «Х», зазначається таке:
«На думку аудитора, фінансові звіти Товариства відображають
достовірно в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан Товариства станом на 31 грудня 2008 року, його фінансові результати та рух грошових коштів за 2008 рік у відповідності до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку України. Фінансова звітність складена відповідно до вимог чинного законодавства України, відповідає прийнятій обліковій політиці».Що не кажіть, а поступливий аудитор — найкращий друг необачного бухгалтера.
