Теми статей
Обрати теми

Залучаємо іноземців будувати в Україні

Редакція ББ
Стаття

Залучаємо іноземців будувати в Україні

Вікторія Петрушина, Катерина Чурилова, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

 

Український ринок будівельних послуг активно розвивається лише в останнє десятиліття. А західні будівельні технології демонструють інновації протягом півстоліття. Сьогодні вже не екзотика, коли українському генпідряднику доводиться залучати іноземних партнерів до будівельних робіт на субпідряд. У них і досвід є, і технології перевірено, і кадри підготовлено. Як це організувати і налагодити облік іноземному субпідряднику, ітиметься в цій статті.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

МКУ

— Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.

Закон про ЗЕД

— Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР).

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2346

— Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

Закон про бухоблік

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Постанова № 631

— постанова КМУ «Про представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні» від 12.08.93 р. № 631.

Інструкція № 30

— Інструкція про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затверджена наказом МВЕЗторгу України від 18.01.96 р. № 30.

Інструкція № 58

— Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58.

Порядок № 2028

— Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затверджений постановою КМУ від 01.11.99 р. № 2028.

Тимчасовий регламент № 30

— Тимчасовий регламент роботи Держархбудінспекції та її територіальних органів з ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, затверджений наказом Держархбудінспекції від 25.02.2009 р. № 30.

Угода про взаємне визнання ліцензій

— Угода про взаємне визнання ліцензій на проведення будівельної діяльності, що видаються ліцензійними органами держав — учасників Співдружності Незалежних Держав від 27.03.97 р.

 

Крок 1. Відкриваємо іноземне представництво

Сьогодні в Україні склалася така практика. Щоб розпочати будувати в Україні, іноземна фірма має зареєструвати тут своє представництво. Що це таке і як це зробити?

 

Що таке представництво іноземної фірми?

 

Ст. 1 Закону про ЗЕД

Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності

— установа чи особа, яка представляє інтереси такого іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні та має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

 

П. 34 ст. 1 МКУ

Представництво іноземної фірми

— акредитована в установленому законодавством порядку в Україні особа, яка на підставі відповідних належним чином оформлених повноважень представляє в Україні інтереси юридичної особи — нерезидента.

 

П. 1.17 Закону про податок на прибуток

Постійне представництво нерезидента в Україні

(далі — постійне представництво) — постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

Отже, з юридичної точки зору, представництво нерезидента в Україні:

— є

відокремленим підрозділом (структурною одиницею) головного підприємства — нерезидента;

не є юридичною особою;

— розташоване поза місцезнаходженням головного підприємства — нерезидента.

Про звітно-податковий статус представництва нерезидента в Україні поговоримо в підрозділі «Будуємо в Україні: звітно-податкові нюанси», тому що цей статус відрізняється від юридичного.

Згідно із

Законом про ЗЕД реєстрація представництв нерезидентів провадиться в Міністерстві економіки України протягом 60 робочих днів з дня подання документів:

— заяви з проханням про реєстрацію представництва, складеної в довільній формі;

— виписки з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний суб'єкт господарської діяльності має офіційно зареєстровану контору;

— довідки банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок заявника;

— довіреності на здійснення представницьких функцій, оформленої відповідно до закону країни, де офіційно зареєстровано контору іноземного суб'єкта господарської діяльності.

Плату за реєстрацію представництв нерезидентів у Мінекономіки встановлено в розмірі

2500 доларів США (п. 1 постанови № 631).

Згідно з

п. 7 Інструкції № 30 новозареєстрованому представництву видається Свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з відповідним номером та вносяться дані про таку реєстрацію до Реєстру представництв, що ведеться МЗЕЗторгом України. Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні вважається відкритим з моменту реєстрації (п. 8 Інструкції № 30).

Згідно з

п. 11 Інструкції № 30 представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності зобов'язане протягом місяця з моменту отримання Свідоцтва стати на облік у податковій інспекції за місцезнаходженням представництва та в органах статистики.

Щоб будь-який суб'єкт ЗЕД незалежно від форми власності зміг провадити

митне оформлення вантажів, йому потрібно пройти акредитацію і стати на облік у митному органі, у зоні діяльності якого такий суб'єкт знаходиться. Для митної акредитації постійного представництва достатньо надати Свідоцтво про взяття на облік у податковому органі.

Закон № 2346

(п. 6.1) дозволяє відкривати рахунки нерезидентам України, зокрема представництвам іноземних юридичних осіб в Україні, у будь-яких банках України за власним вибором та за згодою цих банків для забезпечення своєї господарської діяльності та для власних потреб.

Для нормальної роботи іноземному представництву потрібно

відкрити поточний рахунок типу «П» у банку (Інструкція № 492).

 

Крок 2. Отримуємо ліцензію

Щоб розпочати будувати в Україні, потрібно отримати будівельну ліцензію. Це обов'язково. Що потрібно робити іноземному представництву?

Приймання документів від нерезидентів

України, суб'єктів господарської діяльності із 100-відсотковим іноземним капіталом для отримання української будівельної ліцензії здійснює виключно Держархбудінспекція (п. 3 Тимчасового регламенту № 30). Але! Перш ніж вирушати до Держархбудінспекції, необхідно отримати експертний висновок в організації, уповноваженій органом ліцензування на проведення ліцензійної експертизи.

На практиці організацією, що надає експертний висновок нерезидентам у будівництві, на сьогоднішній день є Державне підприємство «Український інженерно-технічний будівельний центр» (ДП «Укрінвестліцензія»). Воно знаходиться за адресою: 02160 м. Київ, пр-т Возз’єднання, 15/17, тел. 8 (044) 291-69-79. Можна звернутися також до філій цієї організації в регіонах. Інформацію про адреси і телефони філій можна знайти на сайті http://www.dabi.gov.ua. Тут виконають документальну перевірку потужностей головного підприємства — нерезидента на предмет відповідності організаційних, кваліфікаційних і технологічних параметрів до українських вимогах, після чого видадуть експертний висновок для отримання ліцензії на головне іноземне підприємство.

Отримавши ліцензію, іноземне представництво може повноправно працювати в Україні1.

1

Про нюанси отримання будівельної ліцензії див. матеріал «Ліцензійно-будівельна кухня: отримання, облік, відповідальність» // «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 2, с. 18 — 34.

І ще

. Є такий документ — Угода про взаємне визнання ліцензій2. У ній зазначається, що державні органи країн-учасниць, які ратифікували вказану угоду, взаємно визнають видані ними ліцензії на окремі види будівельної діяльності (щодо яких порядок видачі ліцензій є еквівалентним) шляхом оформлення та видачі ліцензіату відповідної національної ліцензії .

2

Угода про взаємне визнання ліцензій: дата підписання — 27.03.97 р., дата ратифікації — 05.03.98 р., дата набуття чинності для України — 22.06.98 р.

Але!

Порядок видачі національної ліцензії в цій Угоді чітко не прописано. Зокрема, не зазначено перелік документів, які нерезидент із країни — учасниці СНД має подати до українського органу ліцензування, щоб отримати національну ліцензію. Немає й інших нормативних документів України, які б конкретизували порядок отримання взаємно визнаної ліцензії.

Зате відомо, що

Угода набрала чинності для таких держав:

 

Країна

Дата набуття чинності Угодою про визнання ліцензій

Країна

Дата набуття чинності Угодою про визнання ліцензій

Республіка Білорусь

27.05.97 р.

Азербайджанська

Республіка

29.03.2000 р.

Республіка Узбекистан

26.08.97 р.

Республіка Таджикистан

03.11.97 р.

Республіка Казахстан

3.05.2000 р.

Україна

22.06.98 р.

Киргизька Республіка

23.11.2000 р.

Республіка Вірменія

04.03.99 р.

Республіка Молдова

13.01.2003 р.

 

Будуємо в Україні: звітно-податкові нюанси

 

Діяльність нерезидентів в Україні та дія конвенцій про уникнення подвійного оподаткування

Перш за все слід зауважити, що

Закон про податок на прибуток не містить визначення «представництво нерезидента», натомість оперує поняттям «постійне представництво нерезидента в Україні», яким є постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, належать: місце управління, філія, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр чи інше місце розвідки або видобутку корисних копалин (п. 1.17 Закону про податок на прибуток).

Згідно з

п.п. 2.1.4 Закону про податок на прибуток постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, є платниками податку на прибуток.

Постійне представництво

до початку своєї господарської діяльності стає на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, установленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування (п. 2.5 Закону про податок на прибуток).

Пунктом 16.11

згаданого Закону передбачено, що нерезиденти, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно із законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою3, установленою центральним податковим органом.

3

Ця форма має назву «Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється податковим органом» (додаток 2 до Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що провадить діяльність на території Україні через постійне представництво, затвердженого наказом ДПА України від 31.07.97 р. № 274).

Відповідно до

п. 13.8 Закону про податок на прибуток суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва здійснюється згідно з

Порядком складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що провадить діяльність на території України через постійне представництво, затвердженим наказом ДПА України від 31.07.97 р. № 274 (далі — Порядок № 274).

Водночас слід зауважити, що при вирішенні питання щодо порядку оподаткування доходів нерезидентів слід ураховувати також положення

Закону про податок на прибуток, зокрема п. 18.1, у якому зазначено: коли міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, установлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору.

Перелік країн, з якими набрали чинності укладені Україною угоди про уникнення подвійного оподаткування, наведено в

листі ДПАУ від 13.01.2009 р. № 05/7/12-0117.

Міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування

, укладеними між Україною та країнами, резидентами яких є іноземні суб'єкти господарської діяльності, представництва яких діють в Україні, визначено критерії, згідно з якими діяльність нерезидентів на українській території може бути визначено як таку, що не створює постійного місця діяльності. При цьому доходи, отримані нерезидентом через постійне представництво в Україні, звільняються від обкладення податком на прибуток відповідно до міжнародного договору.

З урахуванням

п. 18.1 Закону про податок на прибуток та згідно з п. 4.1 Порядку № 274 нерезиденти, які мають право на переваги відповідно до міжнародного договору України щодо звільнення (або зменшення) від оподаткування окремих видів доходів, разом з декларацією про податок на прибуток підприємства або з розрахунками визначення оподатковуваного прибутку та податку на прибуток заповнюють і подають до державного податкового органу відомості про доходи, що звільнені від оподаткування чи оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України (за формою додатка 3 до Порядку № 274).

Право на використання переваг договору

надається податковим органом за умови подання письмового підтвердження про те, що нерезидент є особою, на яку поширюються положення цього договору (п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 470).

Таким чином, уникнути статусу постійного представництва платнику податку може допомогти відповідна міжнародна угода

.

Якщо ж виявиться, що платник податку на прибуток є агентом із залежним статусом, то суми прибутків нерезидента оподатковуватимуться в загальному порядку як у

постійного представництва згідно з п. 13.8 Закону про податок на прибуток. Відповідно такий платник податку керуватиметься розділами 2 та 3 Порядку № 274.

 

Постійне представництво та податок на прибуток

Постійне представництво має сплачувати податок на прибуток

. На це вказує п. 13.8 Закону про податок на прибуток. Згідно з цим п. 13.8 суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Представництво веде окремий від свого нерезидента бухгалтерський та податковий облік, хоча юридично є його відокремленим підрозділом.

Податківці дотримуються дуже невтішної думки щодо «валоводохідності» цільових сум, отримуваних представництвом від свого нерезидента. Посилаючись на норми

п. 13.8 Закону про податок на прибуток, ДПАУ вважає, що грошові кошти, які отримуються представництвом від головного підприємства — нерезидента для забезпечення своєї діяльності, є безповоротною фінансовою допомогою чи оплатою послуг, які постійне представництво надало «своєму» нерезиденту. А оскільки так, то отримання таких коштів постійне представництво має відобразити у складі своїх валових доходів. Представники податкових органів досить давно дотримуються такої думки (листи ДПАУ від 05.12.2001 р. № 7791/6/15-1416 і від 27.06.2003 р. № 10205/7/15-1317, п. 4 листа ДПАУ від 13.04.2005 р. № 3335/6/12-0216).

Позиція ДПАУ щодо фінансування представництва також поширюється і на рішення нерезидента передати своєму зарубіжному підрозділу якесь майно (основні засоби, ТМЦ тощо). Отже, податківці вважають, що

постійне представництво, яке одержує майно від свого головного підприємства-нерезидента, зобов'язане збільшити валовий дохід на вартість такого майна. На нашу думку, така позиція є досить спірною та неочевидною. Адже фактично переміщення активів здійснюється в межах того самого підприємства.

Ще один нюанс. Представництво не несе жодних валових витрат на придбання будівельного обладнання, отримуючи його від свого нерезидента. Отже, воно не має права зменшувати валові доходи від амортизаційних відрахувань. Хоча в бухгалтерському обліку знос такого обладнання цілком обґрунтовано потраплятиме до витрат представництва.

Зверніть увагу!

При ввезенні на територію України такого будівельного обладнання представництво хоча й може скористатися нормою ст. 298 МКУ щодо режиму тимчасового ввезення… Але це не звільняє його від сплати ПДВ та митних платежів. З цього випливає, що ввозити обладнання, як і будівельні матеріали, призначені для виконання іноземним представництвом договору підряду, необхідно в митному режимі імпорту зі сплатою всіх передбачених чинним законодавством податків та платежів.

Слід зауважити, що постійне представництво як платник ПДВ має право на податковий кредит, сплачений митним органам при ввезенні такого майна відповідно до

п.п. 7.4.4 Закону про ПДВ, оскільки право на податковий кредит щодо отриманих активів пов'язане з їх участю в господарській діяльності.

Отже, у разі використання отриманих від нерезидента ТМЦ та основних фондів у своїй господарській діяльності постійне представництво матиме повне право на податковий кредит щодо сум митного ПДВ, сплачених ним при їх увезенні.

Зауважимо також, що згідно із

Законом про бухоблік представництва іноземних суб'єктів господарювання подають скорочену фінансову звітність. (п. 3 ст. 11 Закону про бухоблік). Як бачимо, цей Закон розглядає представництва нерезидентів для цілей українського бухобліку як окремих юридичних осіб.

 

Отже, підіб’ємо підсумки

:

1. З юридичної точки зору,

іноземне представництво — це відокремлений підрозділ іноземної юридичної особи.

2. Разом з цим українське податкове законодавство (а саме

Закон про податок на прибуток) прирівнює постійне представництво нерезидента до самостійного платника податку на прибуток.

3.

При отриманні майна від нерезидента в його постійного представництва, розташованого на території України, виникають валові доходи.

4.

Нерезиденти, які провадять діяльність на території Україні через постійне представництво , ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно із законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, що отримується із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 274.

5. Відповідно до

Закону про бухоблік представництва нерезидентів подають скорочену фінансову звітність як окрема юридична особа.

Приклад.

Постійне представництво фірми Reiter & Ko отримало від свого головного підприємства — нерезидента фінансування в розмірі $20000 (за курсом НБУ 7,70 грн. за $1). Отримані грошові кошти витрачено на:

— придбання основних засобів вартістю 72000 грн. (у тому числі ПДВ — 12000 грн.);

— придбання матеріалів вартістю 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.);

— придбання товарів вартістю 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.);

— виплату заробітної плати персоналу представництва — 22500 грн.

Курс НБУ при здійсненні цих операцій не змінювався і становив 7,70 грн. за $1.

Також від головного підприємства представництво отримало спеціалізоване обладнання (ОФ групи 2). Митна вартість такого обладнання — 12000 грн. Увезення відбувається в митному режимі імпорту. При оформленні було сплачено такі митні платежі:

— мито — 205 грн. (умовно);

— ввізне мито — 700 грн. (умовно);

— ПДВ — 2540 грн.

В обліку представництва операції буде відображено такими записами:

 

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

Отримання представництвом коштів від нерезидента

1. Отримано фінансування від нерезидента (курс НБУ — 7,70 грн. за $1)

312

48 *

$20000

154000

 — **

* У разі отримання представництвом від нерезидента цільових коштів для використання за цільовим призначенням, передбаченим затвердженим нерезидентом кошторисом витрат, кошти, що надійшли, на наш погляд, відображаються представництвом з використанням рахунка 48 «Цільове фінансування та цільові надходження» (проводка Дт 312 — Кт 48).

** При отриманні грошових коштів від нерезидента валові доходи у представництва виникати не повинні, однак ДПАУ вважає інакше.

2. Перераховано іноземну валюту для продажу (курс НБУ — 7,70 грн. за $1)

334

312

$20000

154000

3. Зараховано грошові кошти (гривні) від продажу іноземної валюти

311

711

154000

154000*

4. Списано балансову вартість проданої іноземної валюти

942

334

154000

154000 *

* Згідно з п.п. 7.3.5 Закону про податок на прибуток у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податків збільшуються на суму гривень, отриманих у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податків збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

5. Нараховано комісійну винагороду банку

92

685

500

(умовно)

500

6. Перераховано комісійну винагороду банку

685

311

500

Витрачання отриманих коштів представництвом

7. Придбано основні засоби:

 

 

 

 

 

— отримано основні засоби

152

631

60000

—*

— відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

12000

— оплачено придбані основні засоби

631

311

72000

8. Придбано ТМЦ

 

 

 

 

 

8.1. Придбано матеріали:

 

 

 

 

 

— отримано матеріали

20

631

2000

2000*

— відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

400

— оплачено придбані матеріали

631

311

2400

8.2. Придбано товари:

 

 

 

 

 

— отримано товари

281

631

3000

3000 *

— відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

600

— оплачено придбаний товар

631

311

3600

9. Виплачено заробітну плату персоналу представництва

66

311

22500

* При витрачанні грошових коштів, отриманих від нерезидента на здійснення господарської діяльності, представництво, на наш погляд, має право відобразити в податковому обліку як валові витрати (під час придбання ТМЦ), так і збільшення балансової вартості (під час придбання ОФ) з подальшою «податковою» амортизацією таких основних фондів.

Увезення майна, переданого постійному представництву від нерезидента

Сплачено митні збори

377

311

3500

 —

 —

Уключено до первісної вартості обладнання:

 

 

 

 

 

суму ввізного мита

152

377

700

 —

 — *

суму митного збору

152

377

205

 —

 — *

Нараховано «ввізний» ПДВ

641

377

2540

 —

 —

Отримано залишок невикористаних грошових коштів

311

377

55

 —

 —

Отримано обладнання від нерезидента

152

683

12000

 — **

 — ***

Уведено обладнання в експлуатацію

104

152

12905

 —

 —

Нараховано амортизацію

23

13

500 (умовно)

 —

 —

* Оскільки при митному оформленні обладнання, що ввозиться, представництво несе витрати на сплату ввізного мита і митних зборів, то в податковому обліку такі витрати (700 грн. + 205 грн.) має бути віднесено представництвом на збільшення (створення) балансової вартості відповідної групи основних фондів, тобто ОФ групи 2 (на підставі п.п. 8.4.1 Закону про податок на прибуток). Відповідно представництво матиме право амортизувати такі витрати в податковому обліку (тобто нараховувати щодо них «податкову» амортизацію).

** При отриманні майна від нерезидента валові доходи у представництва виникати не повинні, однак податківці вважають інакше.

*** Оскільки при отриманні обладнання від нерезидента само представництво не несе витрат на його придбання, то представництво не може в податковому обліку віднести вартість отриманого обладнання на збільшення балансової вартості основних фондів і відповідно не може нараховувати щодо нього «податкову» амортизацію (за винятком витрат, пов'язаних з митним оформленням при ввезенні такого обладнання, на що зверталася увага вище). А от у бухгалтерському обліку таке обладнання підлягатиме амортизації у звичайному порядку.

 

Оформляємо іноземців на роботу в Україні

 

Легалізація іноземних працівників

Якщо до нас їдуть будувати іноземні працівники, представництво має звернути увагу на

правила в'їзду і умови перебування іноземних громадян на території України.

Громадянам держав, з якими Україна встановила

безвізовий режим, для в'їзду в Україну необхідно лише зареєструвати паспортний документ.

Якщо ж іноземний громадянин прибуває на територію України з країни, з якою встановлено

візовий режим, то йому, крім паспорта, необхідно мати завчасно оформлену візу .

Порядок оформлення візових документів для в'їзду в Україну встановлено

Правилами № 227.

Усі візи оформляють за кордоном дипломатичні представництва та консульські установи України.

Персоналу представництв іноземних суб'єктів господарювання

оформляється ділова віза (позначається літерою Б, у машинозчитуваній зоні — VB).

Громадянам країн — членів Європейського Союзу, Швейцарської Конфедерації, Словацької Республіки, Турецької Республіки, Канади, США та Японії ділова віза надається без відповідних запрошень.

Іноземці мають отримати

дозвіл на працевлаштування в Україні (п. 3 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII).

Обов'язок щодо отримання дозволу на працевлаштування покладено на роботодавця іноземного громадянина, тобто на представництво. У загальному випадку дозвіл видається

строком до 1 року.

Процедуру оформлення дозволу на працевлаштування іноземців установлено

Порядком № 2028.

Оформляє та видає дозвіл на працевлаштування іноземців Державний центр зайнятості Мінпраці або, за його дорученням, відповідні центри зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Зазначений дозвіл оформляється за умови, що у країні (регіоні) відсутні працівники, які здатні виконувати цей вид робіт, або є достатнє обґрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців.

Зверніть увагу!

Використання праці іноземців без отримання відповідного дозволу призводить до стягнення з підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності штрафу у 20-кратному розмірі мінімальної заробітної плати4 за кожну таку особу (ст. 8 Закону про зайнятість). На момент виходу номера у світ сума штрафу становить 12500 грн.

4

З 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р. мінімальну заробітну плату встановлено в розмірі 625 грн. (ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI).

Використання праці іноземного громадянина можливе тільки при дотриманні контрактної форми трудового договору

(Порядок № 2028).

 

Виплати до соцфондів, Пенсійного фонду і ПДФО

Тепер кілька слів про обкладення

зарплати іноземців внесками до соцфондів і податком з доходів фізичних осіб. Представництво, що запрошує на роботу іноземців, має бути платником страхових внесків до Фонду безробіття і зареєструватися в місцевому центрі зайнятості. Зверніть увагу! Зарплата іноземців, які працюють у представництві, обкладається внесками до Фонду безробіття і «зверху», і «знизу».

Крім того, доведеться нараховувати внески «зверху» і «знизу» до Пенсійного фонду і до Фонду з тимчасової непрацездатності (за умови, що інший порядок не передбачено

міжнародними договорами).

Також представництво має нараховувати і сплачувати внесок до Фонду нещасного випадку.

Отже, якщо до іноземного представництва на роботу запрошуються іноземці, то це представництво має стати на облік у всіх соцфондів!

Ну і, звичайно ж, зарплата працівника-нерезидента обкладається податком з доходів за ставкою

15 %, а відповідальність за його нарахування несе представництво. Це стислі висновки з відповідних законів України.

 

Оформлення трудових книжок

Інструкція № 58

установлює єдиний порядок ведення трудових книжок для працівників незалежно від того, громадянами якої держави вони є. Однак правила заповнення трудових книжок фізичних осіб, які працюють в іноземних представництвах, мають свої особливості, установлені п. 2.20 Інструкції № 58 .

Так, трудові книжки громадян, які працюють за трудовими договорами в іноземних представництвах на території України, зберігаються:

— у

м. Києві — у Генеральній дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв;

— в

АР Крим — у філії Генеральної дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв м. Ялти;

— в

областях — в управліннях зовнішніх відносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрацій або на підприємствах, визначених обласними державними адміністраціями;

— у

м. Севастополі — у міській державній адміністрації.

Перелічені організації проставляють позначки у трудових книжках про прийняття на роботу і про звільнення з роботи відповідно до трудових договорів і довідок представництв.

Трудові книжки на іноземних працівників ведуться за формою, установленою українським законодавством.

Що стосується трудової книжки (чи іншого аналогічного документа), виданої іноземному працівнику в іншій державі, то її може бути використано українським роботодавцем лише з метою підтвердження його досвіду роботи за відповідною спеціальністю і нарахування лікарняних.

Отже, запросити іноземців будувати в Україні можна. Іноді не просто можна, а й потрібно. А коли це потрібно, вирішувати вам, незважаючи на сьогоднішню кризу. І нехай ця криза все-таки подарує вам нові можливості, адже ви цього варті.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі