Про документи, що посвідчують право на земельну ділянку
Лист Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.09.2009 р. № 12132/17/6-09
Державний комітет України із земельних ресурсів розглянув <...> лист <...>, і по суті поставлених запитань повідомляється таке.
Відповідно до
статті 126 Земельного кодексу України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об’єднання земельних ділянок» від 05.03.2009 р. № 1066-VI) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, придбану у власність із земель приватної власності без зміни його кордонів, цільового призначення, посвідчується:—
цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, установленому законом, у разі придбання права власності на земельну ділянку за такою угодою;— свідоцтвом про право
на спадщину.Станом на
31.12.2008 р. право власності на земельну ділянку посвідчувалося виключно державними актами на право власності на земельну ділянку, зареєстрованими в установленому порядку.Відповідно до
Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» активи відображаються в балансі підприємства в грошовій одиниці України, якщо ці активи контролюються підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, сприятиме отриманню економічних вигод у майбутньому.Відповідно до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованого Мін’юстом 18.05.2000 р. за № 288/4509, основні засоби — матеріальні активи, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).Частиною першою статті 78 Земельного кодексу України
встановлено, що право власності на землю — це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.Згідно зі
статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.З урахуванням зазначеного земельну ділянку
може бути зараховано на баланс підприємства як основний засіб після державної реєстрації права власності на земельну ділянку в установленому порядку.
Заступник голови В. Кулініч
КОМЕНТАР
Цей лист демонструє поширену помилку: «зарахування на баланс» активу має бути приурочено до отримання
права власності на цей актив.Фахівці Держкомзему, пославшись на
ст. 125 Земельного кодексу1, якою застережено виникнення права власності на землю держреєстрацією, визначили, що земельну ділянку може бути визнано в балансі основним засобом тільки після такої реєстрації.1 Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.
Якщо звернутися до практики, то треба врахувати, що досить часто головбухам доводилося стикатися із ситуацією, коли договір купівлі-продажу землі було укладено, гроші продавцю сплачено, а держреєстрація не відбулася. Причому чекати такої реєстрації доводилося досить довго.
Як же в такому разі головбух має враховувати землю?
Залишати сплачену суму в складі дебіторської заборгованості не можна. Адже продавець, підписавши договір, уже нічого покупцю не винен.
Якщо серйозно сприймати наведений лист Держкомзему, то таку ділянку не можна віднести ні до дебету 15-го рахунка2, ні до дебету 10-го рахунка поки не відбудеться держреєстрація права власності.
2 Згідно з п. 5.3 П(С)БО 7 незавершені капітальні інвестиції є групою основних засобів.
На наш погляд, такий підхід до бухгалтерського обліку землі є ані зваженим, ані виправданим.
Уклавши цивільно-правову угоду про відчуження ділянки, набувач фактично здійснює над нею
контроль, що має форму правомочності володіння.Дійсно, без держреєстрації набувач землі не може нею безперешкодно та повною мірою
розпоряджатися. Проте це зовсім не означає, що власник не контролює ділянку.Інакше кажучи, з точки зору базових критеріїв визнання активу, підприємство має право визнати землю своїм основним засобом, не чекаючи закінчення всіх реєстраційних формальностей.
Компромісним варіантом у цьому випадку може бути застосування такого алгоритму: до моменту держреєстрації вартість ділянки враховується на рахунку 15, а після держреєстрації — його вартість уключається до статті балансу «Основні засоби» кореспонденцією Дт 10 — Кт 15.
Сергій Шемет
